Для бахмутянина Кирила Кузняка, який служить прикордонником та боронить Бахмутський напрямок від навали росіян потрібна фінансова допомога. Чоловік отримав поранення, а автомобіль бійця пошкодило внаслідок російського ракетного обстрілу. Необхідно зібрати кошти на одяг для Кирила та його побратимів, та ремонт машини.

Як допомогти?

Дружина Кирила пані Яна збирає кошти на реквізити своєї сестри. Отримувач коштів сестра пані Яни — Аліна Дубова:

Приват банк 

5168745105862426

Приват банк євро 

4149499802573749

Моно Банк

5375411203344721

Банка для збору: https://send.monobank.ua/jar/45J7dN8Tcy

Кирило Кузняк разом з побратимами. Фото: особистий архів героїні

Кирило Кузняк разом з дружиною Яною з 2014 року допомагав армії, спочатку пара волонтерила, українець заснував волонтерсько-громадську організацію «Хартія Волі», після вступу до ДПСУ він передав керування ГО іншим членам цієї ж організації.

Вже з 2015 року він вступив до лав Державної Прикордонної Служби України. Кирило працював інспектором прикордонної служби, окрім того, він санітар-інструктор, чоловік проходив сертифіковане навчання. Нещодавно, військовий отримав бойове поранення  під час евакуації поранених побратимів в районі Бахмута.

Машину, яку Кирило придбав за власні кошти пошкодило російськими обстрілами, крім того, постраждали й особисті речі військового: каска, бронежилет та інше. Попри поранення, Кирило повертатиметься на фронт, зараз чоловік почувається вже краще, однак без необхідної амуніції та автомобіля він не зможе виконувати бойові завдання.

Що потрібно? 

1. Теплий зимовий камуфляж — 56 розміру 3 штуки;
2. Термо-білизна — 56 розміру 3 штуки;
3. Рукавиці зимові — 3 пари;
4. Берці зимові — 44 розміру 1 пара;
5. Рюкзак для парамедика; ось приклад необхідного (https://urbex.com.ua/ua/p1163847895-taktichnij-ryukzak-medichnij.html)
6. Тактичний бронешолем з активними навушниками;
7. РПС-реміна плечова система;
8. Турнікети — 15 штук, фірми Sich або Cat (необхідні саме вони, адже ці турнікети не рвуться на відмінно від їх дешевих аналогів);
9. Оклюзійні пов’язки — 15 штук (бандажі, шини для надання допомоги при переломах), назофарингіальні трубки та текомпресійні голки);
10. Зарядна станція bluetti ac200max; 
11. Генератор 4-5 кВт;
12. Термоковдри.

Також потрібні м’які ноші, бажано не яскравого кольору. Наразі, мінімальна сума збору, яку хочуть назбирати складає — 70 тисяч гривень. Зараз на банці вже є понад 10 тисяч гривень.

Якщо ви можете придбати самостійно щось з переліченого списку, залишаємо сторінку пані Яни для контакту — https://www.facebook.com/profile.php?id=100004611872608

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: З тіла витягли 40 осколків: як захисник Бахмута отримав поранення і чому хоче повернутися на фронт?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Під час Другої світової війни будівлю зруйнували, а після її завершення вирішили відбудувати. Роботи розпочалися в березні 1951 року, однак через нестачу будівельних матеріалів, несправність обладнання та проблеми з організацією праці реконструкція просувалася повільно. Вокзал вдалося відновити лише наприкінці 1952 року.

Як відбувалася відбудова залізничного вокзалу Бахмут II та про які проблеми будівельників писала місцева газета “Артемовский рабочий” — розповіли працівники Бахмутського КЗК.

Історія залізничного вокзалу Бахмут II: від відкриття до руйнування

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Поруч із ним у 1912–1914 роках звели високу цегляну водонапірну башту, призначену для заправлення паровозів водою. Її побудували за типовим проєктом.

Під час Другої світової війни будівлю вокзалу зруйнували, а водонапірну башту було втрачено. Після завершення війни ухвалили рішення відновити залізничний вокзал. Водночас його планували не просто відбудувати у попередньому вигляді, а частково змінити архітектуру.

Проєкт відновлення та реконструкції вокзалу розробили у 1950 році в харківському проєктному інституті “Хартранспроект”. Автором проєкту був архітектор О. В. Лук’янов. За задумом архітектора, нову будівлю мали звести на старому фундаменті. При цьому передбачалося змінити об’єм центральної частини вокзалу та надати споруді рис неокласицизму.Безпосередньо до відбудови приступили в березні 1951 року. Роботи доручили шостій дільниці тресту “Донбасстройпуть”.

Однак будівництво зіткнулося із численними труднощами. Про проблеми під час реконструкції вокзалу повідомляла місцева газета “Артемовский рабочий”. Зокрема, журналісти звертали увагу на систематичне порушення графіка будівельних робіт. Однією з головних причин затримок була нестача будівельних матеріалів. Через перебої з постачанням теслярі та мулярі не могли виконувати роботи вчасно.

Іноді будівельникам доводилося фактично робити одну й ту саму роботу двічі. Наприклад, через відсутність необхідних балок спочатку встановлювали тимчасові конструкції з непридатних лісоматеріалів. Згодом їх демонтували та замінювали постійними. Ще однією проблемою стало неефективне використання будівельної техніки. За повідомленнями місцевої преси, обладнання недостатньо обслуговували та ремонтували. Зокрема, підйомний кран частіше простоював, ніж працював. Через це виникали додаткові затримки з доставленням матеріалів для зведення стін.

Проблеми з організацією праці та якістю будівництва

Газета “Артемовский рабочий” також критикувала організацію роботи на будівельному майданчику. Завдання працівникам нерідко видавали із запізненням. Через це мулярі й теслярі могли залишатися без роботи протягом робочого дня. На будівництві працювало чимало молодих робітників, однак, за повідомленнями газети, належного навчання для них не організували. Критика стосувалася й інженерно-технічного персоналу, який мав контролювати якість виконання робіт.

Недостатній нагляд призводив до того, що окремі конструкції доводилося переробляти по кілька разів. Один із таких випадків стався, коли в будівлі вокзалу обвалився карниз. Після цього його довелося мурувати заново.

Попри труднощі, наприкінці 1952 року будівництво залізничного вокзалу Бахмут II завершили. Відновлену будівлю здали в експлуатацію майже через два роки після початку робіт. Таким чином, вокзал, який уперше відкрили у 1913 році та який зазнав руйнувань під час Другої світової війни, отримав новий архітектурний вигляд у 1950-х роках.

До теми:

Як у Бахмуті працював аероклуб: історія перших льотчиків міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Маріупольська міська військова адміністрація в рамках програми “ЯМаріуполь.Освіта” підтримує випускників 9-х та 11-х класів, які змогли виїхати з тимчасово окупованих територій. Юнаки та дівчата, які продовжують здобувати освіту на вільній території України, можуть розраховувати на комплексну допомогу, що включає до 50 тисяч гривень виплат та техніку для занять.

Про це повідомили в Маріупольській міській раді.

Як працює програма та розмір виплат

Грошова підтримка надається переселенцям поетапно та стимулює до здобуття освіти. Механізм нарахування коштів виглядає так:

• 25 000 гривень випускник отримує за сам факт вступу до професійного училища, фахового коледжу чи університету на підконтрольній Україні території;
• ще 25 000 гривень виплачуються студенту після успішного закінчення першого семестру навчання.

Технічна та психологічна підтримка

Окрім фінансових траншів, програма передбачає забезпечення молоді необхідними інструментами для здобуття знань. Кожен учасник отримує ноутбук для навчання. Також студентам надається безкоштовна допомога кваліфікованого юриста, психолога, соціального працівника та експертна підтримка з вибором майбутньої професії і побудовою кар’єри.

Як подати документи

Щоб долучитися до програми, випускникам або їхнім законним представникам необхідно подати відповідні документи до найближчого центру підтримки “ЯМаріуполь”.

Отримати детальну консультацію щодо переліку необхідних паперів можна щодня з 08:00 до 17:00 за номерами гарячої лінії:

• +380 (50) 345 15 55;
• +380 (67) 345 15 55.

Читайте також:

Яку допомогу можуть отримати українці після виїзду з окупації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!