На Донеччині триває “сухий закон” / фото ілюстративне
На території Донеччини продовжить дію заборона на продаж алкоголю, більш відома під назвою “сухий закон”. Таке рішення важливе для регіону, адже це безпекова складова для військових.
Про це розповів начальник Донецької ОВА Вадим Філашкін на брифінгу 13 січня.
“Сухий закон” на Донеччині: чому це важливо?
За словами Філашкіна, вся Донеччина нині є форпостом, який оберігає країну. Це означає, що в ній постійно знаходиться велика кількість військовослужбовців.
Бувають випадки, коли вони зіштовхуються з небезпечними стресовими ситуаціями, рішенням яких часто виступає алкоголь, а це має негативні наслідки. Саме тому на Донеччині діє “сухий закон”.
Всі ми розуміємо, що таке алкоголь, що це дуже велика проблема, дуже велике лихо, коли військовий зі зброєю може випити певну кількість спиртного. … Ми 100% зацікавлені, щоб і податки платили, і дохід у бюджеті був. Але найголовніше — це безпекова складова для наших військових,
Вадим Філашкін // Голова Донецької ОВА
Очільник області також зазначив, що питання “сухого закону” обов’язково ще буде розглядатися та обговорюватися у майбутньому, але наразі він незмінний.
Скільки нелегального алкоголю вже вилучили правоохоронці?
Нагадаємо, що за даними ГУ Нацполіції у Донецькій області, майже за весь 2023 рік було вилучено понад 470 000 літрів алкогольної продукції, загальна сума якої перевищує 45 мільйонів гривень. Найбільш часто спиртне виявляли на блокпостах.
Через війну мільйони українців опинилися поза межами країни. Відтак, зараз майже в кожному куточку землі можна знайти українця, однак деякі з цих людей, не усвідомлюють, що несуть в маси та як представляють образ України, використовуючи своє положення. У Франції, в передмісті містечка Тулуза є гуртожиток для українців, де проживають ВПО на безкоштовній основі. 24 лютого на річницю повномасштабного вторгнення українці влаштували гучне святкування з пиятикою — що відбувається розбираємося в матеріалі.
Що передувало?
Українка Ася Батуріна евакуювалася у Францію, вона родом з міста Світлодарськ, яке наразі окуповане російськими військами. Жінка разом з мамою були змушені залишити Україну й оселилися у Франції, спершу жінки жили у французькій сім’ї, а потім родину прийняв гуртожиток (85 Route d’Aufrery 31130 Pin-Balma) для українських біженців.
Раніше цей будинок служив в якості монастиря та будинка для людей похилого віку. Однак минулого року за його ремонт взялася асоціація Union Cépière Robert Monnier, яка першочергово хотіла облаштувати тут комфортні умови для біженців з України.
Ася Батуріна. Фото: особистий архів героїні
Саме тут й опинилися українка Ася Батуріна, однак в помешканні жінка зіштовхнулася з новими проблемами, які на диво принесли самі ж українці, що оселилися тут раніше.
“У жовтні 2022 року ми з мамою та двома кішками приїхали до цього гуртожитку. Проблеми почалися майже одразу, в гуртожитку живе гучна компанія, вони одразу почали поводитися недружньо, це родини з Хмельницької та Одеської області. Ці родини не з території, де ведуться бойові дії, вони приїхали на заробітки. Поводяться дуже гучно, часто випивають й порушують нічну тишу”, — пригадує Ася Батуріна.
Життя поблизу з гучними сусідами
Гуртожиток, де живе українка, має три поверхи, кухня на кожному поверсі спільна. Пані Ася оселися в невеличкій кімнатці, тут вона живе з мамою та двума кішками. Стіни в помешкання дуже тонкі, тож про приватність мова не йде. Сусідські гулянки з пиятиками жінка чула дуже часто.
“Ці люди дуже люблять випити, вони не розуміють або не хочуть розуміти, що відбувається в Україні. Я не помічала у них проросійських поглядів, але вони не слідкують за новинами в Україні”, — каже героїня.
Кімната, де мешкає героїня з мамою. Фото: особистий архів героїні
В розмові пані Ася зазначає, що вона зверталася стосовно гучних сусідів до працівників гуртожитку, французів, але тут також з’явилися труднощі із розумінням:
“Річ у тому, що французи дуже жалісливі. Вони приймають й надають допомогу всім українцям, вони не розуміють різницю між біженцями із Хмельницької та Донецької області. Там є чоловіки, які не мають трьох дітей, вони здорові, тобто, призовного віку, але мешкають зараз у Франції”, — пояснює українка.
Вона додає, що деякі мешканці цього гуртожитка, на жаль користуються своїм положенням та прихильністю до українців й живуть в гуртожитках, бо вони безкоштовні. Наприклад, каже жінка, родина з Хмельницької області — це сім’я з дитиною, яка опинилася у помешканні подібним чином. Чоловік сімейства був на заробітках до початку повномасштабного вторгнення, влітку 2022 до нього приїхала дружина й згодом вони оселилися в гуртожитку як біженці з України.
Ася Батуріна не єдина, кому не подобається пиятики сусідів. За словами жінки, в гуртожитку є люди, які також перестали спілкуватися з компанією, оскільки цих людей залякали.
“Можливо, якби вони мені і моїй літній мамі кожного дня не заважали спати кожного дня, я б також мовчала, як й інші люди. Але вони в кухні, яка розташована дуже близько від нашої з мамою кімнати регулярно (іноді навіть щодня) влаштовують п’яні вечірки, де голосно кричать і регочуть до третьої години ночі”, — розповідає жінка.
Жінка намагалася цивілізованим способом владнати конфлікт, просили шумну компанію влаштовувати свої посиденьки хоча б до 24:00. Однак, отримала словесні образи.
Гучна вечірка 24 лютого
На новий рік, сусіди вирішили запустити салюти та знову відсвяткувати свято випивкою і гучною вечіркою. 24 лютого 2022 року, коли росія почала повномасштабне вторгнення, саме в цю дату рівно через рік, компанія українців у Франції влаштувала гучну гулянку.
“У цей день скорботи (24 лютого) ці люди влаштували чергову веселу алкогольну вечірку! Привід обрали дуже дивний. Вони, саме в цей день, чомусь вирішили відзначити день народження дитини, яка народилася аж три дні тому! Звичайно ж, вони в п’яному угарі шуміли і кричали. Як і завжди”, — зазначає Ася Батуріна.
Жінка зазначає, що вона попереджала співмешканців про режим тиші, який діє у гуртожитку згідно із законами країни з 22 вечора до 7 ранку. Обурена поведінкою співгромадян жінка вирішила ще раз нагадати про недоцільність проведення гучного святкування 24 лютого. Однак, замість конструктивного діалогу на неї напала дружина Ярослава.
Кімнатки у гуртожитку маленькі, тож сусіди добре чують один одного. Фото: особистий архів героїні
“Ксенія жінка богатирського зросту і великої зовнішності, то сили свої вона не розрахувала. Вона своєю величезною долонею міцно притиснула мені не тільки рот, а й окуляри. Я прямо відчула, що скло може тріснути й осколком потрапити мені в око. Почуття самозбереження підказало мені несильно вкусити агресорку за внутрішню частину долоні. Я сподівалася, що ця Ксенія відскочить від мене і я таким чином зможу зберегти своє праве око від поранення осколком. Але замість того, щоб залишити мене в спокої, ця жінка заволала п’яним голосом “Вона мене вкусила!”, — описує травматичні події, які сталися Ася Батуріна
Через три хвилини Ксенія відпустила героїню, окуляри чудом залишилися цілі, а око не травмувалося. Після всього, що сталося героїня вирішила, що заявить про напад в поліцію, але оскільки напад стався в п’ятницю вночі, то потрібно було чекати до понеділка. Протягом цього часу героїні ще неодноразово погрожували нападниця, а також її чоловік грозився розправою.
Наслідки для героїні
Гуртожиток, де проживають українці. Фото: особистий архів героїні
Французькі охоронці в гуртожитку на цю ситуацію відреагували не суворо, каже жінка, вони думають, що кривдники виправляться. Оскільки слідів побоїв немає поліція також нічого не може зробити.
Героїня планує найближчим часом звернутися до консульства України в Франції, щоб розв’язувати це питання. Жінка каже, що вона була б не проти переїхати від таких сусідів, але для цього їй потрібно знайти роботу, що неможливо зробити без знання мови.
Наразі, пані Ася вчить французьку, через сусідів, які майже щодня влаштовують п’яні вечірки, їй важко зосередитися. Героїня раніше працювала ілюстраторкою, зараз шукає роботу в схожій сфері, але не проти й працювати на фабриці, головне вивчити мову та переїхати від агресивних сусідів подалі.
Пані Ася хоче звернути увагу іноземців та довести до відома українців, що є частина біженців з України, які за кордоном, на жаль, дискредитують Україну та користуються соціальним становищем, забираючи допомогу у тих, хто цього справді потребує.
Війна має безліч негативних й болючих наслідків, одним із таких є надмірне вживання алкоголю. Для когось випивка стає способом втекти від реальності, забути про проблеми чи жахи побаченого на війні. Ми розпитали у військового психолога Андрія Козінчука про те, як розпізнати залежність у близької людини та як з цим можна боротися.
Як нам пояснив фахівець, дуже важливо усвідомлювати, що саме це — алкогольна залежність чи ж запійність.
Алкогольна залежність — це систематичність, тобто якщо навіть в невеликих дозах, але кожен день є вживання міцного алкоголю.
Своєю чергою, запійність це коли людина п’є періодами. Якийсь час може систематично пити, а потім через незадовільний фізіологічний стан припиняє.
В будь-якому випадку, якщо є проблеми в алкоголем, необхідно звертатись до фахівця, лікаря нарколога, радить військовий психолог.
«Навіть якщо соромно, це є проблема медична. Найскладніше, це те, що люди не визнають проблему. Родині людини у якому проблеми з алкоголем, ні в якому разі не треба критикувати залежного в стані алкогольного сп’яніння, це не дієво», — пояснює Андрій Козінчук.
Водночас ні в якому разі не заохочувати людину до споживання алкоголю. Психолог зазначає, що рідні можуть дозволяти випивати близькому, жаліючи його:
«Мовляв, от ти був на війни, тобі необхідно випити. Ні, не потрібно купувати алкоголь і не спонукати до цього. Також важливо самим не вживати спиртне»
Натомість каже фахівець, в стані протверезіння необхідно говорити з людиною, роз’яснює психолог:
«Саме в бесіді можна показати, що ми не засуджуємо, а хочемо допомогти. Також до таких бесід необхідно залучати психолога. Найважливіше усвідомити чи були проблеми з алкоголем до війни, чи саме війна стала тригером».
Росіяни займаються так званою “евакуацією” населення з тимчасово окупованих територій. Наразі російські військові активно вивозять людей з Часового Яру — з територій, які їм підконтрольні. […]
Благодійна організація “Fight for Right” відкрила реєстрацію на отримання теплих гуманітарних комплектів. Гуманітарна допомога надаватиметься в Донецькій, Сумській, Харківській та Запорізькій областях. Про це повідомили […]
ЗСУ продовжують оборону міста Часів Яр. Окупанти не зменшують тиск, однак українські бійці тримають позиції. Наразі окупанти намагаються обійти місто з двох боків. Про ситуацію […]
Кутя — це головна страва на столі у Святвечір, адже з неї розпочинається частування. До свята традиційно готують 12 страв, а тому нерідко трапляється, що […]
У застосунку “Дія” запрацювала державна програма “єКнига”, яка дозволяє молоді отримати 908 гривень на купівлю книжок українською мовою. Кошти можуть отримати всі, кому виповнилося 18 […]
