Феміністичне кіно — це важлива частина культури сучасного світу, у центрі яких стоїть постать сильної жінки та її історії. Вони часто розповідають історії, максимально наближені до реальності за допомогою образів самодостатніх жінок-героїв, які не обертаються навколо героя-чоловіка.

Редакція Бахмут IN.UA ділиться підбіркою з семи цікавих феміністичних картин, які здатні вразити.

Фільми з сильними героїнями

Феміністичний рух сколихнув світ ще у 19 столітті, коли жінки боролися за фундаментальні права для себе, як, наприклад, право голосу чи право на вільний вибір. Він не слабшає й сьогодні, адже соціальна нерівність чоловіків та жінок все ще існує в суспільстві та потребує рішучих кроків. Кіно — місце, де часто можна зустріти результати такого, а саме стереотипи у відношенні до жінок. Тут їх часто показують, як другорядних персон, які просто доповнюють образ головного героя чоловічої статі.

Фільми про жінок — один зі способів боротьби. Воно показує не тільки жінок, як головних героїв, а ще й намагається популяризувати фемінізм.

Суфражистка (Suffragette)

Суфражизм — громадський рух, що виступав за надання жінкам виборчих прав у Великобританії в кінці ХІХ та на початку XX століть. Спочатку він виражався у мирній формі, але згодом, коли учасниці руху зрозуміли, що суспільству стає байдуже на проблему, почали діяти більш радикальними методами. 

В центрі історії Моуд Воттс — дівчина, яка вступила в “Суспільно-політичний союз жінок”, під керівництвом Еммелін Панкгерст. Активісти та героїня з перших днів участі в об’єднанні почали організовувати громадські заворушення, зривали публічні виступи політичних діячів та навіть відмовлялися від їжі для боротьби за свої права.

Глядач, обравши цей фільм на перегляд, зможе побачити, на які жертви йшли жінки в Великобританії, щоб їх права були визнані.

За статевою ознакою (On the Basis of Sex)

Драматична історія фільму розповідає про молоду адвокатку Рут Бадер Гінзбург і її непохитну боротьбу за рівні права чоловіків і жінок. Рут зіштовхується зі систематично обмеженими можливостями жінок у суспільстві, через що змушена діяти, щоб змінити цей неприйнятний стан речей.

Сюжет фільму передає ідеї фемінізму та може показати те, чому цей рух необхідний для розвитку світу.

Відважна (Brave)

Використання моделі сильної жінки можна знайти й в мультиплікаційних фільмах. “Відважна” — це один із найяскравіших прикладів.

Історія розповість про юну Мериду — незвичайну принцесу з сім’ї шотландських монархів. Вона відрізняється некерованістю і більше схожа на хлопчиків, ніж на вихованих принцес. Це викликало велике незадоволення королеви.

Одного разу троє лордів, які очолюють могутні клани королівства, вирішили просити руки принцеси для своїх синів. Цей факт неабияк налякав головну героїню, через що вона втікає з дому та починає шукати можливість вплинути на погляди матері.

Посмішка Мони Лізи (Mona Lisa Smile)

Кінокартина Майка Ньюелла знята на основі роману “Найкращі роки міс Джін Броуді” авторства Мюріел Спарк — маніфест фемінізму.

Стрічка розповідає про викладачку історії мистецтва Кетрін Вотсон у престижній жіночій школі, яка вчить своїх студенток йти проти системи та виховувати в собі жагу до боротьби за власні права. Такий підхід досить швидко набирає популярності серед студентів, що викликає занепокоєння у консервативного керівництва. Історія боротьби та натхнення — основа сюжету. 

Ґлорії (The Glorias)

Друга хвиля феміністичного руху припала на кінець 60-х та початок 70-х років, де однією з найвидатніших феміністок була Глорія Стайнем. Саме її автобіографічна книга “Моє життя в дорозі” стала основою для фільму “Ґлорії”.

Кінокартина розповідає історію життя громадської діячки, яка представлена у чотирьох образах: допитливої дівчинки, яка подорожує з батьком-комівояжером; підлітка, яка доглядає хвору матір; молодої журналістки й, нарешті, феміністка, яка надихнула мільйони американок на боротьбу. У фільмі простежується, як формувалися погляди Глорії Стайнем, чого вона прагнула і що спонукало її до боротьби.

Енола Голмс (Enola Holmes)

Пригодницький детектив, який вийшов у 2020 році, розповідає історію дівчини на ім’я Енола Голмс (роль виконала Міллі Боббі Браун, зірка серіалу “Дивні Дива”). Вона живе з матір’ю в великому заміському особняку, в той час, як її старші брати Майкрофт і Шерлок давно перебралися до Лондона. Ідилія життя в батьківському домі швидко закінчується, коли матір зникає при таємничих обставинах. Дівчина одразу ж виходить на контакт з братами, але ті не особливо турбуються щодо зникнення матері.

Так і починається небезпечний шлях дівчини до істини, в якому допоможуть логіка та спостережливість.

Тельма і Луїза (Thelma & Louise)

Дивовижна драма з елементами комедії від майстра кіно Рідлі Скотта розповідає про жінок на ім’я Тельма і Луїза. Обом не подобається рутинна залежність від власних чоловіків. Як результат, дві жінки вирішують виїхати якомога далі від остогидлого містечка у пошуках нового життя. Однак, по дорозі до кращого майбутнього їм доводиться скоїти ряд злочинів, зокрема й вбивство.

Тепер їх головна ціль — це втеча від правоохоронних органів США у Мексику. Чи вдасться їм це — дізнавайтесь у фільмі.

Читайте також:

• Всі жінки некрасиві та ненавидять чоловіків: розбираємо найпоширеніші міфи про фемінізм
• Рожеве то для дівчинки, а голубий – для хлопця: як гендерні стереотипи можуть заважати нам бути щасливими
• Бахмутянки-науковиці: чи важко жінці будувати кар’єру в Україні та як до освіти ставляться в Німеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ментальне здоров’я є невід’ємною частиною загального благополуччя людини. Турбота про психологічний стан є актуальним питанням для українців, особливо в умовах повномасштабної війни. Психологічну допомогу бахмутянам надають у Багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування Бахмута, що релокована у Броварах. Кваліфіковану психологічну підтримку тут можуть отримати всі охочі, в тому числі діти, ветерани та родини діючих військовослужбовців.

Яку психологічну допомогу можна отримати в Бахмутській БЛІЛ, редакції Бахмут IN.UA розповіла психологиня Юлія Макогон.

Які найпоширеніші запити до психолога бахмутської лікарні

Сьогодні найпоширенішими запитами пацієнтів до психологині Бахмутської БЛІЛ є тривога, емоційне виснаження та страхи. Бувають і випадки, коли людина звертається з одним запитом, а під час роботи зі спеціалістом виявляється, що проблема є глибшою.

“Сьогодні люди найчастіше звертаються з відчуттям постійної напруги, тривоги, емоційного виснаження, порушеннями сну, страхами, труднощами у стосунках із близькими. Багато хто говорить про втрату сил, мотивації, відчуття невизначеності та нерозуміння, як будувати своє життя в обставинах, які постійно змінюються. Іноді людина приходить із конкретною проблемою, а в процесі розмови стає зрозуміло, що за нею стоїть значно більше: тривале напруження, відсутність відчуття безпеки або втрата звичних життєвих опор”, — зазначає психологиня.

Якщо говорити саме про бахмутян, то багато з них пережили травматичний досвід втрати дому, і це теж дається взнаки.

“Ми звикли говорити про тривогу, страх, панічні реакції, порушення сну. Але є й менш помітні прояви: втрата інтересу до звичних речей, труднощі з концентрацією уваги, постійна втома, дратівливість, відчуття провини за те, що життя триває, або неможливість будувати плани на майбутнє. Особливо це помітно серед людей, які пережили вимушене переміщення, втрату дому, звичного оточення, роботи, соціальних зв’язків. Для багатьох мешканців Бахмутської громади війна — це не лише небезпека, а й дуже особистий досвід втрати цілого звичного світу”, — підкреслює фахівчиня.

Психологиня Юлія Макогон зазначає, що часто люди живуть у постійній напрузі, але продовжують виконувати всі звичні справи. В таких випадках фахівчиня радить не порівнювати свій досвід з іншими і не соромитися звертатися за допомогою.

“Люди часто настільки звикають жити в напрузі, що починають сприймати її як норму. Вони продовжують працювати, піклуватися про дітей, допомагати іншим, виконувати щоденні обов’язки. Зовні все може виглядати цілком благополучно, але внутрішньо людина вже перебуває на межі виснаження. Тому важливо не порівнювати свої переживання з досвідом інших і не переконувати себе, що комусь зараз значно гірше, а отже, не можна скаржитися. Кожен має право на власні почуття та підтримку”, — зауважила Юлія Макогон.

Яку психологічну підтримку надають ветеранам і родинам військовослужбовців

Звернутися по допомогу до психологині бахмутської лікарні можуть і ветерани. Їм допомагають краще адаптуватися до повернення в цивільне життя.

“Серед можливих запитів — адаптація до цивільного життя після служби, переживання травматичного досвіду, труднощі у спілкуванні з близькими, емоційна віддаленість, дратівливість, тривога, порушення сну, почуття провини та складнощі з поверненням до звичного життя. Важливо розуміти: психологічна допомога не полягає в тому, щоб змусити людину забути пережите або швидше повернутися до колишнього життя. Її завдання — допомогти знайти способи жити далі, поступово відновлювати внутрішню рівновагу та стосунки з близькими”, — каже Юлія Макогон.

Окремо фахівчиня допомагає і родинам діючих військовослужбовців та ветеранів. Бо повернення захисника чи захисниці додому не означає автоматичне відновлення минулих стосунків і способу життя. Це може бути випробуванням для родини. Тому і військовому, і його сім’ї потрібен час, щоб знову навчитися бути разом у нових обставинах, і в цьому може допомогти робота з психологом.

Психологічна допомога дітям

Діти, так само як і дорослі, переживають наслідки війни, переїздів, розлуки з рідними та зміни звичного середовища. Тому психологічний стан дітей потребує особливої уваги. Про те, що дитина потребує допомоги спеціаліста, можуть свідчити різні симптоми, які по-різному проявляються в дітей різного віку.

“У молодших дітей це може проявлятися підвищеною тривожністю, страхами, порушеннями сну, плаксивістю, дратівливістю, поверненням до поведінки, характерної для молодшого віку. Іноді дитина стає більш замкненою або, навпаки, надмірно активною. У підлітків частіше можна побачити емоційні коливання, конфлікти з батьками, замкненість, зниження інтересу до навчання, труднощі у спілкуванні з однолітками, невпевненість у собі. Важливо не поспішати називати все це поганою поведінкою. За такими проявами нерідко стоять переживання, з якими дитина ще не вміє впоратися самостійно”, — пояснює психологиня.

Психологиня наголошує, що дитина не завжди може пояснити словами, що з нею відбувається. Тому батькам важливо не лише слухати, що їм говорить дитина, а й помічати зміни в її поведінці.

Робота психологині з молодшими дітьми зазвичай відбувається за участю батьків. З підлітками важливо мати можливість поговорити наодинці, щоб вони могли вільно висловити власні думки та почуття, тому батьків іноді не долучають до цього процесу.

З якими симптомами слід звертатися до психолога

Юлія Макогон радить бахмутянам орієнтуватися на свій стан: як ви почувається і наскільки це впливає на ваше повсякденне життя. Серед тривожних симптомів психологиня виокремлює постійну тривогу і дратівливість, відчуття виснаження, втрату інтересу до справ, які раніше приносили задоволення.

“Якщо ви помічаєте, що тривалий час не можете повноцінно відпочити, постійно відчуваєте тривогу, дратуєтеся через дрібниці, маєте проблеми зі сном, уникаєте спілкування або відчуваєте, що навіть звичайні щоденні справи потребують надмірних зусиль — це привід звернути увагу на свій психологічний стан. Ще одна важлива ознака — коли людина перестає відчувати задоволення від життя, живе переважно “на автоматі”, постійно відкладає власні потреби й не може пригадати, коли востаннє почувалася спокійно. Не варто чекати, поки стане зовсім нестерпно”, — каже спеціалістка.

Оцінити власний психологічний стан можна і вдома, без звернення до спеціаліста. Для цього можна пройти шкалу оцінки тривоги і депресії. Якщо за результатами тестування ви маєте ознаки тривоги або депресії, варто звернутися за допомогою фахівців.

Відповідно до вимог Національної служби здоров’я України, психологічна допомога в Бахмутській БЛІЛ надається безоплатно в межах комплексної реабілітаційної допомоги пацієнту. В інших випадках психологічні консультації надають на платній основі відповідно до чинного прейскуранта цін.

Читайте також:

Як наважитися на повторну евакуацію: пояснює психологиня Олена Рижа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму загрозу для безпеки військовослужбовців, частина відомостей про зниклих безвісти, полонених і загиблих має обмежений доступ.

Детальніше про правила надання інформації родинам захисників згідно з роз’ясненням Міноборони.

Які документи містять інформацію з обмеженим доступом

Згідно із законодавством (зокрема законами «Про державну таємницю» та відповідними наказами Міноборони і СБУ), обмеження на поширення поширюється на низку військових документів. До них належать:

• журнал бойових дій;
• бойові накази та розпорядження;
• координати місця зникнення;
• відеозаписи бойових дій, штурмів та обльотів місцевості;
• документи про евакуацію;
• відомості про склад і розташування підрозділів.

Як родинам отримати потрібні відомості

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ч. 8 ст. 6) передбачає, що обмежувати потрібно доступ лише до конкретної чутливої інформації, а не до документа загалом.

Тому кожне звернення військові частини розглядають індивідуально. Якщо документ містить обмежені дані, родинам не відмовляють повністю, а надають необхідну інформацію у формі витягу, спеціальної довідки чи в іншому дозволеному форматі.

Щоб отримати відповідь, у своєму запиті родичам необхідно максимально конкретно зазначити, які саме обставини вони хочуть з’ясувати. Наприклад: запитати про деталі евакуації, обставини зникнення військовослужбовця або уточнити, чи було офіційно зафіксовано факт його поранення.

Особливості підтвердження поранення зниклих безвісти

Процес підтвердження факту поранення для військовослужбовця, який зник безвісти, має певні ускладнення. Часто таких військових не мають змоги евакуювати встановленим маршрутом, через що поранення не встигають своєчасно зафіксувати в офіційних медичних документах.

Сама по собі відсутність медичних документів не є безумовним доказом того, що військовий не зазнав поранення. Якщо інформація про травмування зафіксована лише в журналі бойових дій, для належного оформлення документів військовій частині знадобиться додаткова перевірка обставин та збір свідчень з інших доступних джерел.

Читайте також:

Аліменти з військовослужбовців: з яких виплат стягуються та як розраховуються

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!