17 лютого росіяни “святкують” день “звільнення Авдіївки”. Авдіївка до повномасштабного вторнення була великим промисловим містом. Тут працювали металургійні підприємства, також було розвинене виробництво будівельних матеріалів. До війни в Авдіївці проживали понад 30 тисяч людей. Та все змінила повномасштабна війна. На сьогодні місто окуповане росіянами, які знищили майже всю інфраструктуру.

Як зараз живе Авдіївка та що окупаційна влада каже про її відбудову, розповідає “Бахмут IN.UA”.

Авдіївка до війни

Авдіївка була одним із промислових центрів Донеччини. Головним промисловим підприємством міста був Авдіївський коксохімічний завод, який вважався найбільшим в Європі виробником коксу, сірчаної кислоти та мінеральних добрив. Також у місті діяли й менші підприємства — електромеханічний комбінат, кар’єр з видобутку кварцового піску, завод залізобетонних конструкцій, кондитерський та ковбасний виробничі цехи тощо.

До повномасштабної війни в Авдіївці проживали 31 392 людини (дані на 1 січня 2022 року). Вони мешкали у восьми житлових масивах.

Для комфортного проживання людей у місті розвивалася соціальна сфера. Працювали три медзаклади, сім шкіл, професійно-технічне училище.

Одним із головних культурних осередків Авдіївки був Палац культури АКХЗ. У різних його секціях та гуртках займалися близько 3 тисяч людей.

Також в Авдіївці були різні зони для активного відпочинку: стадіон “Хімік”, Голубі озера, сосновий бір і дубовий ліс на околиці міста.

Авдіївка в окупації

З 17 лютого 2024 року Авдіївка окупована військами рф. Місто було практично зруйноване в ході бойових дій. За словами начальника Авдіївської міської військової адміністрації Віталія Барабаша, руйнування в місті наближені до 100%.

“Місто залишилось в руїнах. Жодної вцілілої будівлі не було. Руйнування по самому місту наближені до 100%. Всі будівлі — як адмінбудівлі, так і житловий фонд, — інфраструктура, всі комунікації були зруйновані”, — розповів очільник міста в ефірі телемарафону “Єдині новини”.

Віталій Барабаш зазначив, що на момент відступу ЗСУ в Авдіївці залишалися близько 700 людей. Станом на липень 2024 року місцеве населення зменшилось до 400-450 осіб.

Саме місцеві жителі брали участь у ліквідації наслідків руйнувань. За 5 тисяч рублів вони розбирали завали, проїзні дороги та намагалися відновлювати комунальну інфраструктуру.

Також відомі факти, коли окупанти посилали авдіївців на війну під прапором росії. За даними Віталія Барабаша, близько 100 чоловіків з Авдіївки взяли в лави російської армії. Хоч це й були не навчені військові, вони були потрібні окупантам через знання навколишньої території.

“Протягом перших двох тижнів більше 100 чоловіків з міста просто зникли. Це люди соціально незабезпечені, пияки. Згодом під Очеретиним їх вже брали в полон. Вони були майже без зброї, не навчені, просто їх брали як гарматне м’ясо. Їх брали, оскільки вони місцеві і знають територію”, — розповів Віталій Барабаш.

Відбудова Авдіївки: що кажуть окупанти

Майже одразу після захоплення Авдіївки до міста почали приїжджати чиновники з росії і “днр”. Вони проводили зустрічі з місцевими мешканцями, під час яких давали багато обіцянок про відновлення міста.

Наприклад, одним із перших в місто приїхав віцепрем’єр рф марат хуснуллін. Він зазначив, що в першу чергу в місті будуть відновлені комунальні послуги: електро- і водопостачання.

Та цього за майже рік окупації міста так і не сталося. Про це вже в листопаді 2024 року заявив той же марат хуснуллін. Тепер росіяни планують відновлювати комунальні послуги не по всьому місту, а спочатку в одному “невеликому кварталі”. Вже після цього будуть думати за все місто.

Щодо відновлення житла, то і в цьому напрямку немає значних просувань. Судячи із заяв ватажка “днр” дениса пушиліна, відновлення житлового фонду хотіли розпочати одразу після захоплення міста. У березні 2024 року він заявив, що першочергово будуть відновлені 19 багатоповерхівок.

Однак, і ці плани окупанти не реалізували. Станом на листопад 2024 року окупаційна влада відзвітувала про один “відновлений” будинок на 40 квартир. Він розташований на бульварі Шевченка, 6. Квартири, нібито, заселять у грудні. Про це навіть зняли цілий пропагандистський сюжет. Пушилін особисто приїхав в Авдіївку і поспілкувався з людьми, які, нібито, отримають тут житло. Ремонт у квартирах, як видно на відео, мінімальний.

Також у листопаді пушилін зазначав у своєму відеозверненні, що в Авдіївці, нібито, відновлюють сім будинків. Заселити їх планують “у найближчому майбутньому”, коли саме — не уточнив. Також він зазначив, що “днр” займається відбудовою приватних житлових будинків. Але роботі в цьому напрямку, нібито, заважають ЗСУ. Пушилін звинуватив українських військових у тому, що вони провели “багатогодинний обстріл”, щоб “зробити окупантам неприємно”.

Також пушилін зазначив, що до “відновлюваних” робіт залучають місцевих жителів. Люди, чиї будинки були зруйновані, прибирають вулиці і прибудинкові території.

Наразі люди, які залишилися в Авдіївці, вимушені радіти звичним речам. Оскільки вся інфраструктура зруйнована, в місті не працюють магазини. Лише у червні окупантам вдалося налагодити роботу “автолавки” в місті. Люди вимушені купувати продукти за розкладом і лише з того асортименту, що їм привозять.

Якщо з відновленням житла і інфраструктури в Авдіївці складно, то пропаганда і зросійщенця авдіївців проходять активними темпами. Місцевим жителям майже одразу почали видавати сім-картки мобільної мережі “фенікс”, що працює в “днр”, російські паспорти, російську прописку та банківські картки. Також людям, нібито, “дали можливість голосувати на виборах президента росії”.

Зараз в Авдіївці облаштували ще й пункт розміщення людей, що були вивезені з нещодавно окупованих населених пунктів. Сюди звозять людей з Селидового, Українська, Гродівки та інших населених пунктів Покровського району. Про умови в цих пунктах нічого не відомо, окупанти не надають інформації.

Гуманітарну допомогу людям часто надають не влада “днр”, а волонтери з росії та білорусі. Російські регіони, нібито, ще й вкладаються у “відбудову” Авдіївки. Але й додаткові кошти, які нібито виділяє росія, не можуть пришвидшити відбудову.

Мародерство в Авдіївці

Натомість самі окупанти займаються грабунком того, що вціліло. Як повідомляв Центр громадського спротиву, в Авдіївці були зафіксовані випадки, коли росіяни вивозили металобрухт із залишків знищеного ними коксохімічного заводу. Його везли до порту в Маріуполі. Дохід від реалізації металу отримали фірми-підрядники дениса пушиліна.

При цьому сам пушилін зазначав, що коксохімічний завод постраждав “не критично”.

Також окупанти грабували частково вцілілі квартири в Авдіївці. Журналіст Денис Казанський опублікував відео, на якому окупант розповідає жінці Ларисі, що в квартирах людей є “телевізори і чого тільки немає”. За його словами, “сюди треба вантажну електричку, щоб все це забрати”.

Жодної відповідальності за це окупанти не отримали. Окупаційна влада мовчить про випадки мародерства і ніяк їх не коментує. Вони роблять вигляд, що цієї проблеми просто не існує.

Читайте також:

• “Немає житла, обіцяних пільг і необхідних ліків”: бахмутянка розповіла про складнощі життя в росії
• “Хотів знайти вцілілий будинок”: пушилін поскаржився на Вугледар
• Фотофейк: в Авдіївці біля пам’ятника воїнам-землякам встановили знак “До росії — 0 км”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Олександра Кульгіна — представниця покоління, яке сформували в умовах російської окупації Донбасу. На момент захоплення Донецька їй було 13 років. Сьогодні вона очолює так зване “Донецьке регіональне відділення “Движения первых” — структуру, створену росією для ідеологічної роботи з дітьми та молоддю на тимчасово окупованих територіях. Її історія — це приклад того, як підлітків, що залишилися в окупації, поступово інтегрують в російську систему.

Окупація, 2014

Олександра народилася та виросла у Донецьку. У 2014 році, коли росія вперше вторглася на Донеччину, дівчині було 13 років. За даними російських джерел, вона не хотіла виїжджати з Донбасу, рік жила в Москві. У столицю росії вона поїхала до бабусі. Новини дізнавалася з російського телебачення. Мама Кульгіної — медикиня, і, як зазначає сама Олександра в інтерв’ю, мати не розглядала варіант виїзду з Донецька. Згодом Олександра повернулася в Донецьк, який на той час вже контролювали росіяни. Саме цей момент у її біографії подається як точка “ідейного становлення”.

Російська пропаганда прямо формулює це так: цінності так званої “русской весны” стали для неї “фундаментом і путівником у житті”. Фактично йдеться про ранню соціалізацію в умовах окупаційного інформаційного поля, де альтернативна позиція відсутня або маргіналізована. І на підлітка, легко впливати.

Кар’єра в окупаційних структурах

На 1 курсі, навчаючись в університеті вже на території, яку контролювали війська рф, Олександра взяла участь у “школі вожатих”, де з дітьми вже починають поступово вести ідеологічну роботу.

Згодом Кульгіна починає будувати кар’єру в підконтрольних росії молодіжних організаціях. Зокрема, вона очолила так звані “студентські будівничі загони днр”. Вони, зокрема, брали участь у відбудові Маріуполя, зруйнованого росіянами. Донеччанка додає, що вона особисто спілкувалася з підрядниками, які відбудовували Маріуполь.

Олександра також брала активну участь у проєктах, які подаються як “відновлення”, зокрема роботи на Саур-Могилі.

Примітка. Меморіал “Савур-Могила” був одним із головних символів пам’яті про Другу світову війну в Донецькій області. Він розташовувався на кургані, де у 1943 році йшли бої між радянськими та німецькими військами. Меморіальний комплекс був створений в 1960-х роках. У 2014 році Меморіал знищили російські війська, відбудовувати його почали у 2022 році повністю змінивши значення. Так на його місці місці з’явилися три нові пілони, які за композицією відтворюють радянський задум, однак тепер присвячені представникам угруповання “днр”. На них розміщені портрети загиблих бойовиків, які командували підконтрольними росії збройними формуваннями.

Загалом, студентка була активно залучена до молодіжної політики окупаційної адміністрації.

Кульгіна систематично брала участь у зустрічах, де був присутній ватажок “днр”. Також вона агітувала молодь у вересні 2022 року, аби ті виказували прихильність до приєднання до росії на референдумі.

Примітка. 20 вересня 2022 року ватажки “днр”, “лнр” та окупаційна влада Херсонської та Запорізької областей оголосили референдуми про приєднання до рф 23—27 вересня.

У грудні, 2023 року, коли офіційно розпочав роботу виборчий штаб кандидата на посаду президента рф володимира путіна, до його діяльності долучають молодь, зокрема учасників студентських загонів з різних регіонів країни. Серед них також була Олександра Кульгіна, яка взяла участь у відкритті штабу та навчанні, що відбулися в Москві.

Зараз Кульгіна очолює “Донецьке регіональне відділення “Движения первых”.

Примітка. Російський рух дітей та молоді “Движение первых” – всеросійський загально-державний молодіжних рух, створений 18 грудня 2022 року за ініціативою путіна, фактично цей рух спрямований на здобуття спершу лояльності до росії, а потім вірності.

Цю посаду вона отримала у лютому 2026 року. До цього, власне, Кульгіна багато працювала з молоддю. Вона зазначала, що найяскравішим прикладом роботи з молодим поколінням на ТОТ є “Зарніца”.Організація просуває:

• ідеї “патріотизму” у російському трактуванні;
• культ служіння державі;
• лояльність до влади та її рішень.

На тимчасово окупованих територіях цей проєкт виконує ще одну функцію — інтеграцію українських дітей у російський ідеологічний простір.

Штурмовики, сапери і зв’язківці: у “днр” дітей залучають до армійської підготовки під прикриттям ігрових змагань

Історія Кульгіної — не унікальна. Вона показує, як за роки окупації формується нове покоління, яке:

• виросло без доступу до українського освітнього та інформаційного простору;
• інтегроване в російські політичні та молодіжні структури;
• відтворює ті самі наративи, які закладалися з підліткового віку.

Це не лише про одну людину — це про системну роботу держави-агресора з молоддю на захоплених територіях. Олександра Кульгіна, стала уособленням того середовища, в якому зростала. Її кар’єра демонструє, як окупаційна влада не просто контролює території, а й інвестує у формування нової лояльної молоді. І саме ці люди згодом стають провідниками російської політики — вже не як зовнішня сила, а як “свої”.

До теми:

Окупанти заявили про створення 15 тисяч робочих місць у Бахмуті для залучення нових мешканців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У грудні 2025 року керуючою справами виконкому Бахмутської міськради призначили Юлію Літвінову. До цього вона працювала в Добропільській міськраді. У своїй декларації за 2025 рік посадовиця вказує нову квартиру, легкове авто та різні види доходів.

Редакція аналізувала, що задекларувала Юлія Літвінова за 2025 рік.

Юлія Літвінова, декларація

Юлія Літвінова — керуюча справами виконкому Бахмутської міськради. Цю посаду вона обіймає з грудня 2025 року. Також посадовиця є уповноваженою діяти від імені Бахмутської міськради. До цього Юлія Літвінова обіймала посаду керуючої справами з питань організаційної діяльності виконавчого комітету Добропільської міськради, про що відомо з раніших декларацій посадовиці.

Згідно з декларацією за 2025 рік, Юлія Літвінова володіє одним об’єктом нерухомості — квартирою площею 67,3 м² у місті Кам’янське Дніпропетровської області. Нерухомість придбана у грудні 2025 року, її вартість на той момент складала 2 060 895 гривень.

Чоловік Юлії Літвінової має легковий автомобіль OPEL ASTRA 2011-го року випуску вартістю 125 000 гривень.

У 2025 році Юлія Літвінова отримала 835 435 гривень зарплати в Добропільській міськраді і 60 682 гривень — у Бахмутській міськраді (ред. це зарплата за місяць роботи, про що відомо з відповіді Бахмутської МВА на запит редакції). Окрім цього, у 2025 році Юлія Літвінова отримала 104 гривні процентів у “ПриватБанку”.

Декларує посадовиця і доходи свого чоловіка. За 2025 рік Сергій Літвінов отримав 89 764 гривень зарплати в Добропільському міському центрі соціальних служб. Також він мав інші джерела доходів:

• 3 116 520 гривень пенсії;
• 374 457 гривень соціальних виплат;
• 1 507 гривень процентів у “ПриватБанку”.

Грошовими активами Юлія Літвінова не володіє.

Читайте також:

• Що декларує очільник Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОДА
• Понад 1,2 мільйона зарплати і заощадження у валюті: що декларує Олександр Гордієнко, начальник Світлодарської МВА
• Хто з посадовців Бахмутського району не має власного житла: розбір

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!