17 лютого росіяни “святкують” день “звільнення Авдіївки”. Авдіївка до повномасштабного вторнення була великим промисловим містом. Тут працювали металургійні підприємства, також було розвинене виробництво будівельних матеріалів. До війни в Авдіївці проживали понад 30 тисяч людей. Та все змінила повномасштабна війна. На сьогодні місто окуповане росіянами, які знищили майже всю інфраструктуру.

Як зараз живе Авдіївка та що окупаційна влада каже про її відбудову, розповідає “Бахмут IN.UA”.

Авдіївка до війни

Авдіївка була одним із промислових центрів Донеччини. Головним промисловим підприємством міста був Авдіївський коксохімічний завод, який вважався найбільшим в Європі виробником коксу, сірчаної кислоти та мінеральних добрив. Також у місті діяли й менші підприємства — електромеханічний комбінат, кар’єр з видобутку кварцового піску, завод залізобетонних конструкцій, кондитерський та ковбасний виробничі цехи тощо.

До повномасштабної війни в Авдіївці проживали 31 392 людини (дані на 1 січня 2022 року). Вони мешкали у восьми житлових масивах.

Для комфортного проживання людей у місті розвивалася соціальна сфера. Працювали три медзаклади, сім шкіл, професійно-технічне училище.

Одним із головних культурних осередків Авдіївки був Палац культури АКХЗ. У різних його секціях та гуртках займалися близько 3 тисяч людей.

Також в Авдіївці були різні зони для активного відпочинку: стадіон “Хімік”, Голубі озера, сосновий бір і дубовий ліс на околиці міста.

Авдіївка в окупації

З 17 лютого 2024 року Авдіївка окупована військами рф. Місто було практично зруйноване в ході бойових дій. За словами начальника Авдіївської міської військової адміністрації Віталія Барабаша, руйнування в місті наближені до 100%.

“Місто залишилось в руїнах. Жодної вцілілої будівлі не було. Руйнування по самому місту наближені до 100%. Всі будівлі — як адмінбудівлі, так і житловий фонд, — інфраструктура, всі комунікації були зруйновані”, — розповів очільник міста в ефірі телемарафону “Єдині новини”.

Віталій Барабаш зазначив, що на момент відступу ЗСУ в Авдіївці залишалися близько 700 людей. Станом на липень 2024 року місцеве населення зменшилось до 400-450 осіб.

Саме місцеві жителі брали участь у ліквідації наслідків руйнувань. За 5 тисяч рублів вони розбирали завали, проїзні дороги та намагалися відновлювати комунальну інфраструктуру.

Також відомі факти, коли окупанти посилали авдіївців на війну під прапором росії. За даними Віталія Барабаша, близько 100 чоловіків з Авдіївки взяли в лави російської армії. Хоч це й були не навчені військові, вони були потрібні окупантам через знання навколишньої території.

“Протягом перших двох тижнів більше 100 чоловіків з міста просто зникли. Це люди соціально незабезпечені, пияки. Згодом під Очеретиним їх вже брали в полон. Вони були майже без зброї, не навчені, просто їх брали як гарматне м’ясо. Їх брали, оскільки вони місцеві і знають територію”, — розповів Віталій Барабаш.

Відбудова Авдіївки: що кажуть окупанти

Майже одразу після захоплення Авдіївки до міста почали приїжджати чиновники з росії і “днр”. Вони проводили зустрічі з місцевими мешканцями, під час яких давали багато обіцянок про відновлення міста.

Наприклад, одним із перших в місто приїхав віцепрем’єр рф марат хуснуллін. Він зазначив, що в першу чергу в місті будуть відновлені комунальні послуги: електро- і водопостачання.

Та цього за майже рік окупації міста так і не сталося. Про це вже в листопаді 2024 року заявив той же марат хуснуллін. Тепер росіяни планують відновлювати комунальні послуги не по всьому місту, а спочатку в одному “невеликому кварталі”. Вже після цього будуть думати за все місто.

Щодо відновлення житла, то і в цьому напрямку немає значних просувань. Судячи із заяв ватажка “днр” дениса пушиліна, відновлення житлового фонду хотіли розпочати одразу після захоплення міста. У березні 2024 року він заявив, що першочергово будуть відновлені 19 багатоповерхівок.

Однак, і ці плани окупанти не реалізували. Станом на листопад 2024 року окупаційна влада відзвітувала про один “відновлений” будинок на 40 квартир. Він розташований на бульварі Шевченка, 6. Квартири, нібито, заселять у грудні. Про це навіть зняли цілий пропагандистський сюжет. Пушилін особисто приїхав в Авдіївку і поспілкувався з людьми, які, нібито, отримають тут житло. Ремонт у квартирах, як видно на відео, мінімальний.

Також у листопаді пушилін зазначав у своєму відеозверненні, що в Авдіївці, нібито, відновлюють сім будинків. Заселити їх планують “у найближчому майбутньому”, коли саме — не уточнив. Також він зазначив, що “днр” займається відбудовою приватних житлових будинків. Але роботі в цьому напрямку, нібито, заважають ЗСУ. Пушилін звинуватив українських військових у тому, що вони провели “багатогодинний обстріл”, щоб “зробити окупантам неприємно”.

Також пушилін зазначив, що до “відновлюваних” робіт залучають місцевих жителів. Люди, чиї будинки були зруйновані, прибирають вулиці і прибудинкові території.

Наразі люди, які залишилися в Авдіївці, вимушені радіти звичним речам. Оскільки вся інфраструктура зруйнована, в місті не працюють магазини. Лише у червні окупантам вдалося налагодити роботу “автолавки” в місті. Люди вимушені купувати продукти за розкладом і лише з того асортименту, що їм привозять.

Якщо з відновленням житла і інфраструктури в Авдіївці складно, то пропаганда і зросійщенця авдіївців проходять активними темпами. Місцевим жителям майже одразу почали видавати сім-картки мобільної мережі “фенікс”, що працює в “днр”, російські паспорти, російську прописку та банківські картки. Також людям, нібито, “дали можливість голосувати на виборах президента росії”.

Зараз в Авдіївці облаштували ще й пункт розміщення людей, що були вивезені з нещодавно окупованих населених пунктів. Сюди звозять людей з Селидового, Українська, Гродівки та інших населених пунктів Покровського району. Про умови в цих пунктах нічого не відомо, окупанти не надають інформації.

Гуманітарну допомогу людям часто надають не влада “днр”, а волонтери з росії та білорусі. Російські регіони, нібито, ще й вкладаються у “відбудову” Авдіївки. Але й додаткові кошти, які нібито виділяє росія, не можуть пришвидшити відбудову.

Мародерство в Авдіївці

Натомість самі окупанти займаються грабунком того, що вціліло. Як повідомляв Центр громадського спротиву, в Авдіївці були зафіксовані випадки, коли росіяни вивозили металобрухт із залишків знищеного ними коксохімічного заводу. Його везли до порту в Маріуполі. Дохід від реалізації металу отримали фірми-підрядники дениса пушиліна.

При цьому сам пушилін зазначав, що коксохімічний завод постраждав “не критично”.

Також окупанти грабували частково вцілілі квартири в Авдіївці. Журналіст Денис Казанський опублікував відео, на якому окупант розповідає жінці Ларисі, що в квартирах людей є “телевізори і чого тільки немає”. За його словами, “сюди треба вантажну електричку, щоб все це забрати”.

Жодної відповідальності за це окупанти не отримали. Окупаційна влада мовчить про випадки мародерства і ніяк їх не коментує. Вони роблять вигляд, що цієї проблеми просто не існує.

Читайте також:

• “Немає житла, обіцяних пільг і необхідних ліків”: бахмутянка розповіла про складнощі життя в росії
• “Хотів знайти вцілілий будинок”: пушилін поскаржився на Вугледар
• Фотофейк: в Авдіївці біля пам’ятника воїнам-землякам встановили знак “До росії — 0 км”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В європейських магазинах можна знайти сіль, на пачках якої видно впізнавану айдентику “Артемсолі” — синю шестикутну квітку. Та й сама біла упаковка з довгими вертикальними лініями нагадує українську “Артемсіль”. Продають сіль під назвою HOSYAUSHKA (“Хозяюшка”). Сіль з такою назвою є в роздрібних магазинах та на європейських маркетплейсах, постачають продукцію в різні країни Європи. Насправді ж сіль “Хозяюшка” немає нічого спільного з “Артемсіллю”, а просто копіює її фірмовий дизайн.

Хто і де у Європі продає сіль, яка копіює фірмовий стиль “Артемсолі”? Розбиралася редакція Бахмут IN.UA.

Сіль, яку продають у Європі

12 серпня користувачка Threads під ніком galyaretka_ опублікувала допис з двома фото солі. Її продають в одному з польських магазинів, як зазначила користувачка. Дизайн пачки дуже нагадує фірмовий стиль бренду “Артемсіль”. На білій упаковці з довгими вертикальними лініями видно впізнавану айдентику “Артемсолі” — синю шестикутну квітку. Та сама сіль продається під назвою HOSYAUSHKA (“Хозяюшка”).

На пачці, яку сфотографувала українка, вказано, що сіль виготовлена в Узбекистані. Дистриб’ютором товару вказана міжнародна група підприємтсв Monolith.

Примітка. Міжнародна група компаній Monolith є провідним гравцем на ринку східноєвропейських продуктів харчування та товарів для дому, які типово використовуються у країнах Східної Європи. Продукція Monolith спочатку призначалася для задоволення потреб росіян у Німеччині та емігрантів зі східноєвропейських країн. Сьогодні компанія є лідером у Європі з виробництва східноєвропейських продуктів харчування. Найвідомішою точкою продажу є німецька мережа супермаркетів Mix Markt.

Редакція Бахмут IN.UA вирішила дізнатися, хто постачає і продає цю сіль.

Де продають сіль, яка копіює дизайн “Артемсолі”

Фірмовий дизайн “Артемсолі” копіює бренд HOSYAUSHKA (“Хозяюшка”). Ця сіль є у продажу в роздрібних магазинах. Також її можна знайти на європейських маркетплейсах.

У британському магазині “МАК”, який позиціонує себе як магазин автентичних продуктів харчування та товарів першої необхідності зі Східної Європи, сіль “Хозяюшка” можна придбати за 2,49 фунтів стерінгів (ред. за сьогоднішнім курсом — близько 150 гривень). В описі товару вказано, що сіль виготовлена за європейськими стандартами (з приміткою DE на початку, що означає Німеччину). Походження товару вказане, як Євросоюз, але точна країна не уточнюється.

У німецькому магазині Terra Markt International цю сіль продають за 1,39 євро (ред. за сьогоднішнім курсом — близько 72 гривні). Походження продукту не вказане.

А в європейському інтернет-магазині Posylka.de сіль “Хозяюшка” продають за 2,19 євро (ред. за сьогоднішнім курсом — близько 113 гривень). В описі продукту вказано, що дистриб’ютором є група Monolith, а в походженні вказана Україна.

На фото, які представлені у маркетплейсах, можна знайти зображення бокової етикетки солі “Хозяюшка”. І на всіх цих фото можна прочитати, що за походженням сіль із Соледара. Ймовірно, раніше сіль дійсно експортувалася з “Артемсолі”, але після знищення підприємства у Соледарі і зміни країн-постачальників дизайн так і не замінили. Його досі використовують для продажу продукції.

Такий дизайн може вводити покупців в оману. Адже для емігрантів з України чи інших пострадянських країн пачка з характерною геометричною квіткою-кристалом асоціюється виключно із “Артемсіллю”. Щоб юридично мати право продавати такий продукт, виробник розмістив назву своєї торгової марки угорі, але повністю скопіював упізнавану айдентику “Артемсолі”.

Що відомо про бренд “Хозяюшка”

Офіційним власником міжнародної торгової марки HOSYAUSHKA (“Хозяюшка”) у Європейському Союзі є Петер Шую. Інформацію про це знаходимо на платформі Trademark Elite. Петер Шую також є одним із засновників групи Monolith, про що йдеться на її офіційному сайті.

Бренд “Хозяюшка” орієнтований на дистрибуцію східноєвропейських харчових продуктів через німецькі та інші європейські мережі магазинів. Продукція бренду широка: бакалія, консерви, молочна продукція, риба, м’ясо і напівфабрикати.

Примітно, що офіційний логотип бренду, окрім самої назви HOSYAUSHKA містить ще й зображення жінки-господині. Всі продукти за фільтром бренду HOSYAUSHKA на сайті Posylka.de містять це зображення. Немає його лише на солі.

Та навіть попри відсутність графічного зображення, сіль належить бренду HOSYAUSHKA. Символ ® біля назви на пачці юридично підтверджує, що бренд пройшов повну реєстрацію саме в європейському правовому полі. Та і саме ця сіль є серед наявних продуктів в асортименті бренду.

Раніше редакція розповідала, що на окупованій Луганщині продають сіль в упаковках з етикеткою “Артемсолі”. Її можна зустріти в магазинах Сіверськодонецька та Лисичанська. Про походження цієї солі продавці не знають, і часто кажуть, що це “контрабанда”.

Читайте також:

• Підприємства на окупованій Донеччині шукають вихід на міжнародний ринок: з ким співпрацюють
• Продають копії українських цукерок: як окупанти заробляють на захоплених кондитерських фабриках у Донецьку та Луганську
• Чи можуть окупанти відновити підприємство Артемсіль?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецьку під керівництвом окупантів працює Донецький державний університет. Навчальний заклад розташований у захопленій будівлі Донецького національного університету імені Василя Стуса, який релокувався до Вінниці. З березня 2015 року захопленим навчальним закладом керує Світлана Беспалова, яка до окупації Донецька працювала першою проректоркою цього університету.

Що відомо про Світлану Беспалову і її роль в освіті на ТОТ? Редакція зібрала досьє.

Світлана Беспалова, біографія до 2014 року

Світлана Беспалова народилася 19 серпня 1955 року в місті Махачкала Дагестанської АРСР (нині Республіка Дагестан у складі рф). Її батько був військовослужбовцем.

У 1972-1977 роках Світлана Беспалова навчалася у Тбіліському державному університеті, де отримала диплом із відзнакою за спеціальністю “Фізика”. У 1977-1980 роках була аспіранткою в Донецькому фізико-технічному інституті імені Олександра Галкіна. З 1980 по 1995 рік була інженеркою, молодшою, старшою та провідною науковою співробітницею в цьому ж закладі. Займалася дослідженнями в галузі теоретичної біофізики.

З 1986 року працювала в Донецькому державному університеті (нині — Донецький національний університет імені Василя Стуса). До 1995 року була доценткою кафедри фізіології людини та тварин. З 1995 року — завідувачка кафедри біофізики, деканка, проректорка, перша проректорка ДонНУ.

Кар’єра Світлани Беспалової після приходу окупантів

У вересні 2014 року через війну на сході України Донецький національний університет переїхав до Вінниці. 3 листопада 2014 року університет розпочав навчальний рік на новому місці. Тодішній ректор ДонНУ в коментарі KyivPost заявив, що близько 30% студентів та викладачів залишилися в окупованому Донецьку. Серед них була і Світлана Беспалова.

Бойовики захопили будівлю Донецького національного університету. 1 жовтня 2014 року заклад відновив навчання, але вже за новою програмою. Університет взяв курс на поступовий перехід на російські освітні стандарти.

У березні 2015 року Світлана Беспалова стала виконувачкою обов’язків ректорки Донецького державного університету (таку назву має навчальний заклад у “днр”). З 1 липня 2016 року її призначили повноправною ректоркою.

11 квітня 2018 року Світлана Беспалова очолила Раду ректорів освітніх організацій вищої професійної освіти “днр”.

У жовтні 2018 року була однією з організаторок форуму “Русский мир и Донбасс”, присвячений інтеграції освіти, науки та культури Донеччини в російську систему.

Світлана Беспалова як ректорка захопленого ДонНУ

Отримавши посаду ректорки, Світлана Беспалова зосередила зусилля на впровадженні ідеології кремля. Заклад взяв курс інтеграції в російську систему освіти та патріотичне виховання молоді.

“Пройдено державну акредитацію в Федеральній службі з нагляду у сфері освіти та науки рф. Акредитовано всі магістерські програми та програми спеціалітету. Відпрацьовано механізм мережевої магістратури з вузами рф. Інтеграція в російську освітню систему диктує необхідність вдосконалення професійної підготовки: відкривати нові напрями, змінювати зміст дисциплін, запроваджувати нові курси, особливо соціально-гуманітарних спеціальностей. З 2015 року в університеті реалізується концепція виховної роботи. Особлива увага приділяється цивільно-патріотичному вихованню студентської молоді, пошуку та реалізації механізмів виявлення лідерів та їхнього активного залучення до суспільно-політичного життя”, — йдеться на сайті університету.

У 2017 році Світлана Беспалова оголосила, що в Донецькому державному університеті почала діяти “гуманітарна програма возз’єднання народу Донбасу”. Вона передбачала можливість навчання в окупованому вузі дітей з Донеччини, які перебували на підконтрольній Україні території. Ці діти могли навчатися онлайн за російськими програмами.

Паралельно з цим Донецький державний університет розвиває співробітництво з російськими навчальними закладами. Так у березні 2018 року ректорка Беспалова підписала угоду про співпрацю з Рязанським державним університетом імені Сергія Єсеніна. У межах угоди в Донецькому державному університеті відкрили науково-просвітницький центр імені Сергія Єсеніна (скорочена назва – Єсенинський центр). Серед напрямків роботи центру: популяризація творчості російського поета Сергія Єсеніна, патріотичне виховання студентів і просування “ідеалів руского міра”.

У травні 2022 року Світлана Беспалова підписала угоду про співпрацю з Московським державним університетом. У межах цієї угоди запланували спільні освітні програми, обмін студентами та викладачами. Для студентів уже організовують туристичні тури по Москві.

У межах співпраці з московським ВНЗ на базі Донецького державного університету відкрили “Центр етнополітичної реабілітації населення, яке перебувало під впливом української неонацистської ідеології”. Про це Світлана Беспалова заявила у квітні 2023 року. Таким чином університет став майданчиком для пропагандистських заходів. Щомісяця тут проводять научно-практичні семінари, присвячені боротьби з неонацизмом. На такі зустрічі запрошують представників історичного факультету, ректорів московських ВНЗ, а також керівників окупованих навчальних закладів Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Разом вони розробляють програми щодо “зміцнювання зв’язків з національними традиціями та духовно-моральними орієнтирами” серед молоді.

Світлана Беспалова відкрито підтримує збройну агресію рф. 24 лютого 2022 року в Youtube-каналі Донецького державного університету випустили відео, на якому фігурує ректорка. Воно має назву “Ректор ДонНУ Світлана Беспалова про призив викладачів та студентів”. Ймовірно, відео знято напередодні, бо вона говорить про День захисника вітчизни, який відзначають у рф 23 лютого. Світлана Беспалова каже, що студенти і викладачі йдуть на фронт. Це вона пов’язує з тяглістю поколінь, пов’язуючи сьогоднішню війну в Україні з Другою світовою. За словами ректорки, юнаки йдуть на фронт, “бо мають честь”. Фактично жінка закликає студентів і своїх підлеглих воювати на боці рф.

Про те, що студентів долучають до війська, редакції Бахмут IN.UA раніше розповідав Дмитро Крук, який навчався в окупованому Донецьку. Хлопець розповідав, що багато його одногрупників мобілізували з першого курсу. Це була примусова мобілізація. Він припускає, що з військовими співпрацював деканат, оскільки юнакам приходили повідомлення про повістки саме звідти.

Також за ініціативи Донецького державного університету російські військові отримували допомогу. В Youtube-каналі університету є відео, датоване березнем 2018 року, де військовий бригади “Пятнашка” дякує студентам і викладачам за допомогу з теплим одягом, солодощами і продуктами.

За свою роботу Світлана Беспалова отримує нагороди від рф. Зокрема, у 2025 році вона отримала звання “Ректор року” від російського професорського зібрання за підтримки міносвіти рф. Церемонія нагородження проходила у Москві.

Підозра в колабораційній діяльності

На сайті Донецької обласної прокуратури можна знайти повістку про виклик Світлани Беспалової для допиту в якості підозрюваної, датовану 2023 роком. У грудні 2024 року прокуратура повідомила про заочне оголошення Світлані Беспаловій підозри в колабораційній діяльності. Зараз вона перебуває у розшуку.

Читайте також:

• Хто такий Костянтин Федоренко: досьє на директора табору “Артеку” в окупації
• Працювала вчителькою, а тепер відповідає за молодіжну політику окупантів: хто така Марія Дубова
• СБУ врахує в роботі матеріали Бахмут IN.UA про жінок, які займаються молодіжною політикою на окупованій Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!