17 лютого росіяни “святкують” день “звільнення Авдіївки”. Авдіївка до повномасштабного вторнення була великим промисловим містом. Тут працювали металургійні підприємства, також було розвинене виробництво будівельних матеріалів. До війни в Авдіївці проживали понад 30 тисяч людей. Та все змінила повномасштабна війна. На сьогодні місто окуповане росіянами, які знищили майже всю інфраструктуру.

Як зараз живе Авдіївка та що окупаційна влада каже про її відбудову, розповідає “Бахмут IN.UA”.

Авдіївка до війни

Авдіївка була одним із промислових центрів Донеччини. Головним промисловим підприємством міста був Авдіївський коксохімічний завод, який вважався найбільшим в Європі виробником коксу, сірчаної кислоти та мінеральних добрив. Також у місті діяли й менші підприємства — електромеханічний комбінат, кар’єр з видобутку кварцового піску, завод залізобетонних конструкцій, кондитерський та ковбасний виробничі цехи тощо.

До повномасштабної війни в Авдіївці проживали 31 392 людини (дані на 1 січня 2022 року). Вони мешкали у восьми житлових масивах.

Для комфортного проживання людей у місті розвивалася соціальна сфера. Працювали три медзаклади, сім шкіл, професійно-технічне училище.

Одним із головних культурних осередків Авдіївки був Палац культури АКХЗ. У різних його секціях та гуртках займалися близько 3 тисяч людей.

Також в Авдіївці були різні зони для активного відпочинку: стадіон “Хімік”, Голубі озера, сосновий бір і дубовий ліс на околиці міста.

Авдіївка в окупації

З 17 лютого 2024 року Авдіївка окупована військами рф. Місто було практично зруйноване в ході бойових дій. За словами начальника Авдіївської міської військової адміністрації Віталія Барабаша, руйнування в місті наближені до 100%.

“Місто залишилось в руїнах. Жодної вцілілої будівлі не було. Руйнування по самому місту наближені до 100%. Всі будівлі — як адмінбудівлі, так і житловий фонд, — інфраструктура, всі комунікації були зруйновані”, — розповів очільник міста в ефірі телемарафону “Єдині новини”.

Віталій Барабаш зазначив, що на момент відступу ЗСУ в Авдіївці залишалися близько 700 людей. Станом на липень 2024 року місцеве населення зменшилось до 400-450 осіб.

Саме місцеві жителі брали участь у ліквідації наслідків руйнувань. За 5 тисяч рублів вони розбирали завали, проїзні дороги та намагалися відновлювати комунальну інфраструктуру.

Також відомі факти, коли окупанти посилали авдіївців на війну під прапором росії. За даними Віталія Барабаша, близько 100 чоловіків з Авдіївки взяли в лави російської армії. Хоч це й були не навчені військові, вони були потрібні окупантам через знання навколишньої території.

“Протягом перших двох тижнів більше 100 чоловіків з міста просто зникли. Це люди соціально незабезпечені, пияки. Згодом під Очеретиним їх вже брали в полон. Вони були майже без зброї, не навчені, просто їх брали як гарматне м’ясо. Їх брали, оскільки вони місцеві і знають територію”, — розповів Віталій Барабаш.

Відбудова Авдіївки: що кажуть окупанти

Майже одразу після захоплення Авдіївки до міста почали приїжджати чиновники з росії і “днр”. Вони проводили зустрічі з місцевими мешканцями, під час яких давали багато обіцянок про відновлення міста.

Наприклад, одним із перших в місто приїхав віцепрем’єр рф марат хуснуллін. Він зазначив, що в першу чергу в місті будуть відновлені комунальні послуги: електро- і водопостачання.

Та цього за майже рік окупації міста так і не сталося. Про це вже в листопаді 2024 року заявив той же марат хуснуллін. Тепер росіяни планують відновлювати комунальні послуги не по всьому місту, а спочатку в одному “невеликому кварталі”. Вже після цього будуть думати за все місто.

Щодо відновлення житла, то і в цьому напрямку немає значних просувань. Судячи із заяв ватажка “днр” дениса пушиліна, відновлення житлового фонду хотіли розпочати одразу після захоплення міста. У березні 2024 року він заявив, що першочергово будуть відновлені 19 багатоповерхівок.

Однак, і ці плани окупанти не реалізували. Станом на листопад 2024 року окупаційна влада відзвітувала про один “відновлений” будинок на 40 квартир. Він розташований на бульварі Шевченка, 6. Квартири, нібито, заселять у грудні. Про це навіть зняли цілий пропагандистський сюжет. Пушилін особисто приїхав в Авдіївку і поспілкувався з людьми, які, нібито, отримають тут житло. Ремонт у квартирах, як видно на відео, мінімальний.

Також у листопаді пушилін зазначав у своєму відеозверненні, що в Авдіївці, нібито, відновлюють сім будинків. Заселити їх планують “у найближчому майбутньому”, коли саме — не уточнив. Також він зазначив, що “днр” займається відбудовою приватних житлових будинків. Але роботі в цьому напрямку, нібито, заважають ЗСУ. Пушилін звинуватив українських військових у тому, що вони провели “багатогодинний обстріл”, щоб “зробити окупантам неприємно”.

Також пушилін зазначив, що до “відновлюваних” робіт залучають місцевих жителів. Люди, чиї будинки були зруйновані, прибирають вулиці і прибудинкові території.

Наразі люди, які залишилися в Авдіївці, вимушені радіти звичним речам. Оскільки вся інфраструктура зруйнована, в місті не працюють магазини. Лише у червні окупантам вдалося налагодити роботу “автолавки” в місті. Люди вимушені купувати продукти за розкладом і лише з того асортименту, що їм привозять.

Якщо з відновленням житла і інфраструктури в Авдіївці складно, то пропаганда і зросійщенця авдіївців проходять активними темпами. Місцевим жителям майже одразу почали видавати сім-картки мобільної мережі “фенікс”, що працює в “днр”, російські паспорти, російську прописку та банківські картки. Також людям, нібито, “дали можливість голосувати на виборах президента росії”.

Зараз в Авдіївці облаштували ще й пункт розміщення людей, що були вивезені з нещодавно окупованих населених пунктів. Сюди звозять людей з Селидового, Українська, Гродівки та інших населених пунктів Покровського району. Про умови в цих пунктах нічого не відомо, окупанти не надають інформації.

Гуманітарну допомогу людям часто надають не влада “днр”, а волонтери з росії та білорусі. Російські регіони, нібито, ще й вкладаються у “відбудову” Авдіївки. Але й додаткові кошти, які нібито виділяє росія, не можуть пришвидшити відбудову.

Мародерство в Авдіївці

Натомість самі окупанти займаються грабунком того, що вціліло. Як повідомляв Центр громадського спротиву, в Авдіївці були зафіксовані випадки, коли росіяни вивозили металобрухт із залишків знищеного ними коксохімічного заводу. Його везли до порту в Маріуполі. Дохід від реалізації металу отримали фірми-підрядники дениса пушиліна.

При цьому сам пушилін зазначав, що коксохімічний завод постраждав “не критично”.

Також окупанти грабували частково вцілілі квартири в Авдіївці. Журналіст Денис Казанський опублікував відео, на якому окупант розповідає жінці Ларисі, що в квартирах людей є “телевізори і чого тільки немає”. За його словами, “сюди треба вантажну електричку, щоб все це забрати”.

Жодної відповідальності за це окупанти не отримали. Окупаційна влада мовчить про випадки мародерства і ніяк їх не коментує. Вони роблять вигляд, що цієї проблеми просто не існує.

Читайте також:

• “Немає житла, обіцяних пільг і необхідних ліків”: бахмутянка розповіла про складнощі життя в росії
• “Хотів знайти вцілілий будинок”: пушилін поскаржився на Вугледар
• Фотофейк: в Авдіївці біля пам’ятника воїнам-землякам встановили знак “До росії — 0 км”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Керівники бахмутських комунальних підприємств подали декларації про майновий стан та доходи за звітний період 2025 року. Кампанія декларування, яка традиційно триває у 2026 році, відкрила дані про заробітні плати, отриману державну допомогу, соціальні виплати, а також нерухомість і транспортні засоби посадовців.

Детальний аналіз декларацій посадовців публікує Бахмут IN.UA.

Андрій Атаманченко, декларація

Андрій Атаманченко очолює комунальне підприємство “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”. У звітному документі посадовець вказав наявну нерухомість та отримані доходи.

Згідно з опублікованими даними, у власності керівника та його дружини перебувають чотири об’єкти нерухомості. Усі вони розташовані в Бахмуті. Це:

• квартира площею 63.6 м², яка належить Андрію Атаманченку з 1997 року;
• квартира площею 43.6 м² вартістю 69 429 гривень, яка з 2018 року перебуває у власності дружини Наталії Атаманченко;
• квартира площею 25.4 м² вартістю 38 000 гривень, придбана Андрієм Атаманченко у 2020 році;
• квартира площею 36.7 м² вартістю 44 100 гривень, яка перейшла у власність посадовця у 2021 році.

Посадовець вказав у документі, що він та члени його сім’ї не мають транспортних засобів, об’єктів незавершеного будівництва, цінного рухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав та інших нематеріальних активів.

За основним місцем роботи в комунальному підприємстві Андрій Атаманченко отримав заробітну плату у розмірі 602 496 гривень. Пенсійні виплати посадовця склали 55 727 гривень, а від Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради надійшло 6 000 гривень соціальних виплат. Для порівняння, у 2025 році рівень доходів керівника БТІ був нижчим. Тоді за роботу на підприємстві він отримав 586 835 гривень, а його пенсія становила 49 349 гривень.

Надія Трофимова, декларація

Надія Трофимова обіймає посаду заступниці начальника Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради. Посадовиця подала звіт про доходи, нерухомість та наявні виплати.

Згідно з декларацією, посадовиця володіє майном у Бахмуті. Нерухомість задекларована як спільна сумісна власність разом із синами Романом та Євгеном. Це квартира площею 43.4 м² придбана 23 жовтня 2014 року.

Джерелами доходів Надії Трофимової є заробітна плата, пенсійне забезпечення та державна підтримка:

• 552 106 гривень — заробітна плата за основним місцем роботи в Управлінні розвитку міського господарства та капітального будівництва;
• 96 583 гривні — пенсійні виплати від Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України;
• 24 000 гривень — соціальні виплати від Управління соціального захисту населення Автозаводського району Кременчуцької міської ради;
• 1 000 гривень — виплати в межах програми “Зимова Підтримка”.

У 2025 році рівень доходів посадовиці за аналогічними статтями був нижчим. За основним місцем роботи Надія Трофимова тоді отримала 519 005 гривень, її пенсія складала 85 411 гривень, а державні соціальні виплати, у тому числі виплати ВПО, становили 24 000 гривень.

Роман Гапаєв, декларація

Згідно з даними, вказаними у декларації, у власності Романа Гапєєва перебувають два об’єкти нерухомості в селищі Опитне Бахмутського району:

• земельна ділянка площею 31 м², набута у 2019 році;
• квартира площею 51.1 м² вартістю 119 300 гривень, право на яку зареєстроване у 2022 році.

Також посадовець має два легкових автомобілі:

• Renault Kangoo 2006 року випуску вартістю 64 000 гривень, який належить директору з 2017 року;
• Kia Ceed 2011 року випуску вартістю 202 500 гривень, який перебуває у власності дружини Ганни Гапєєвої з 2021 року.

Водночас у декларації зафіксовано, що дружина керівника володіє 100% капіталу в ТОВ “КВАНТ-АО”, вартість частки у грошовому еквіваленті складає 37 500 гривень. Права передані в управління. Це ж підприємство зареєстроване за нею як за кінцевим бенефіціарним власником у селищі Опитне. Цінних паперів та нематеріальних активів родина не має.

Керівник підприємства задекларував такі особисті доходи:

• 323 717 гривень — заробітна плата на основній посаді в ОСКП “Прогрес”;
• 973 633 гривні — дохід від зайняття підприємницькою діяльністю;
• 35 867 гривень — пенсійні виплати від Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління ПФУ;
• 18 000 гривень — соціальні виплати з відповідних бюджетів від Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради;
• 18 000 гривень — соціальні виплати від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області;
• 11 071 гривня — заробітна плата, отримана за сумісництвом у БО “МБФ “Українська душа”;
• 3 049 гривень — виплати за програмою “Національний кешбек”;
• 2 000 гривень — державна допомога за програмою “Зимова підтримка”;
• 1 500 гривень — благодійна допомога від РО “РМ “Карітас – Спес – Одеса”;
• 1 439 гривень — гуманітарна допомога від філії БО “БФ “Деполь Україна” в місті Одеса.

Для порівняння, за 2025 рік Роман Гапаєв отримав за роботу в КП “Прогрес” 292 464 гривні. Проте, у минулому році він не вказував доход, отриманий підприємницькою діяльністю

Олександр Бондарєв, декларація

Олександр Бондарєв — директор КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”. Також він є відповідальним за будівництво житла в Гощі, зокрема має забезпечити реалізацію проєкту.

Згідно з декларацією за 2025 рік, Олександр Бондарєв спільно з дружиною Вікторією володіють чотирма об’єктами нерухомості. Серед них на Олександра Бондарєва оформлені два, всі вони в окупованому Бахмуті:

• земельна ділянка площею 573 м² (дата набуття — 04.11.2008). Вартість не вказана;
• житловий будинок площею 61,1 м² (дата набуття — 28.05.2002). Вартість на дату набуття — 17 619 гривень.

Окрім цього, подружжя має у спільній власності два об’єкти у Кропивницькому, придбані у квітні 2023 року. Це земельна ділянка площею 648 м² і житловий будинок площею 93,6 м². Частка власності Олександра Бондарєва на ці об’єкти складає 70%, тоді як дружини — 30%.

Олександр Бондарєв також має легковий автомобіль KIA SPORTAGE 2012-го року випуску вартістю 442 000 гривень.

Заробітна плата Олександра Бондарєва за 2025 рік склала 457 266 гривень, що на місяць у середньому 38,1 тисяч гривень. Окрім цього, він також отримав доходи з інших джерел:

• 552 194 гривень — гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовим правочинами від ГО “Аваліст”;
• 137 992 гривень — пенсія;
• 33 000 гривень — допомога на проживання;
• 2 054 гривень — виплати в межах програми “Національний кешбек”.

Вікторія Бондарєва також є працівницею КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”. За 2025 рік вона отримала зарплату в розмірі 84 411 гривень. Окрім зарплати, вона також мала 3 194 гривень виплат у межах програми “Національний кешбек”.

Грошові активи Олександр Бондарєв не декларує.

Роман Спічкін, декларація

Роман Спічкін — директор КП “Бахмут-Вода”. Згідно з декларацією за 2025 рік, Роман Спічкін не володіє об’єктами нерухомості. Серед майна він має у власності лише легковий автомобіль Chevrolet Aveo 2007-го року випуску, вартість якого не вказана.

Заробітна плата Романа Спічкіна за 2025 рік склала 442 995 гривень, що на місяць у середньому 36,9 тисяч гривень.

Додаткові доходи та грошові активи директор КП “Бахмут-Вода” не декларує.

Читайте також:

У Бахмутській міській раді призначили уповноваженого з питань безбар’єрності

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У травні 2026 року Званівська сільрада провела 11 державних закупівель. Загалом у травні для потреб Званівської громади придбали товарів та послуг на суму понад 205 тисяч гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Званівська сільрада: витрати у травні 2026 року

Протягом травня 2026 року Званівська сільрада провела 11 закупівель на загальну суму 205 144,44 гривень.

За 41 619,82 гривень замовили 9 послуг з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання. На таку ж суму була проведена аналогічна закупівля. У тендері вказано, що кошти покрили 9 послуг з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання, 5 літрів гідравлічної оливи і 4 запчастини.

За 40 000 гривень оформили послуги поштового зв’язку в “Новій пошті”.

24 000 гривень витратили на послуги розміщення веб-сайту zvanivska-gromada.gov.ua.

За 17 710 гривень оплатили ремонт і технічне обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання. В цю суму увійшли 10 послуг з ремонту і технічного обслуговування, моторне масло, змащення Mobilgrease XHP 222, 12 літрів водяного розчину сечовини і 5 запчастин.

За 15 274,80 гривень придбали 402 одиниці канцтоварів.

7 210 гривень витратили на 10 монет з футлярами.

У 6 720,28 гривень обійшлися 10 послуг з ремонту і технічного обслуговування автомобільного транспорту.

За 5 892 гривень придбали запчастини для ремонту і технічного обслуговування автомобіля TOYOTA HILUX: паливний, салонний, повітряний і оливний фільтри та прокладку зливного отвору. Також для цих потреб придбали 12 літрів водяного розчину сечовини за 1 612,80 гривень. Ще за 3 484,92 гривень придбали мастильні засоби для ремонту і обслуговування цього авто.

Читайте також:

• Закупівлі Сіверської громади у травні: куди витратили понад 46 тисяч гривень
• Страхування автомобілів, сувеніри і обладнання для фронту: що купували для Часів Яру у травні
• Що купувала Бахмутська РДА у травні 2026 року: аналіз закупівель

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!