Доплата вчителям з 1 січня передбачена цьогоріч. Її розмір залежатиме від навантаження педагога. Мінімальна сума становитиме 1 300 гривень.

Про це йдеться в постанові Кабінету Міністрів України №1286.

Доплата вчителям 2025: хто отримає

Щомісячну доплату до зарплати отримуватимуть педагогічні працівники всіх типів закладів загальної середньої освіти. Зокрема ті, хто обіймають такі посади:

• вчитель;
• логопед;
• дефектолог;
• викладач;
• керівник гуртків;
• практичний психолог;
• вихователь спеціального закладу, закладів загальної середньої освіти;
• асистент вчителя;
• заступник директора;
• директор.

На надбавку також можуть розраховувати педагоги, які працюють за сумісництвом.

Надбавка вчителям за години: як розрахувати

Мінімальна сума доплати складає 1 300 гривень до сплати податків. Вона передбачена всім педагогічним працівникам незалежно від обсягу навчального навантаження. Навіть якщо вчитель має навантаження менше ставки, він гарантовано отримає мінімальну доплату.

Вчителі, які мають навантаження більше ставки, отримуватимуть більшу надбавку. Її розмір визначатиметься пропорційно. А саме:

• 18 годин на тиждень (повна ставка) — 1 300 гривень;
• 20 годин на тиждень — 1444,44 гривні (1300/18*20);
• 25 годин на тиждень — 1 805,56 гривні (1300/18*25);

Для педагогів, які працюють на декілька ставок або у різних закладах, доплата нараховується окремо за кожне місце роботи пропорційно до обсягу навантаження.

Коли вчителям можуть не виплатити надбавку до зарплати

Зазначена доплата є частиною заробітної плати педагогічного працівника. Тому якщо вчитель відпрацював неповний місяць у зв’язку з хворобою чи відпусткою, то розмір зарплати зменшується пропорційно відпрацьованому часу. При цьому зменшується і розмір доплати.

Також доплата не нараховується у період, коли педагог фактично не працює. А саме під час:

• щорічної відпустки педагогічних працівників;
• простою;
• відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку;
• відпустки без збереження зарплати;
• призупинення трудового договору.

Читайте також:

• Ветеранам виплачуватимуть кошти для занять спортом: де їх можна витратити
• Тисяча від Зеленського: як отримати кошти та задонатити їх ЗСУ
• Соціальна допомога замість пенсії: що це та як її оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 23 штурми. Мета окупантів — оточити Покровськ і Мирноград, тому армія рф посилила тиск на ці міста і на село Гришине.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на Покровському напрямку

Найбільше ворожих атак на Донеччині протягом минулої доби, 2 березня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 23 ворожих штурмів. Окупанти атакували в районах Родинського, Покровська, Котлиного, Удачного, Молодецького, в бік Новопавлівки і Шевченка.

За даними оперативного командування “Схід”, ситуація на Покровському напрямку залишається складною. Росіяни залучають додаткові резерви, нарощують кількість авіаударів та використовують інші вогневі засоби. Мета ворога — оточити українські підрозділи.

“Ворог здійснює постійний тиск, зокрема на Гришине, північну частину Покровська та північну частину Мирнограда, не полишає спроб охопити наші підрозділи”, — зазначають у командуванні.

Для захоплення нових територій росіяни застосовують тактику просочування малими піхотними групами. Також фіксують окремі спроби застосувати техніку.

Ситуація на інших напрямках фронту Донеччини, зведення за 2 березня

На Костянтинівському напрямку фронту російська армія провела 13 атак. Окупанти атакували в районах Плещіївки, Іванопілля, Олександро-Шультиного, Софіївки, в бік Іллінівки, Новопавлівки і Костянтинівки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в напрямках Ставків, Дробишевого, Лимана та в районі Середнього. Загалом минулої доби тут відбулось 8 боєзіткнень.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут ворог атакував 13 разів, намагаючись просунутись у районах Платонівки, Закітного, Різниківки та в бік Озерного.

На Краматорському напрямку окупанти наступальних дій не проводили.

Читайте також:

• Ватажок “днр” започаткував “медаль” за взяття Покровська та Відродження
• Росіяни мають просування біля села Сіверської громади — DeepState
• На Донеччині змінили час комендантської години: що потрібно знати мешканцям

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Президент України Володимир Зеленський підписав закон № 4779-IX, який чітко регламентує порядок обов’язкової евакуації населення з територій активних та можливих бойових дій.

Детальніше про те, що передбачає новий закон — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Закон про примусову евакуацію дітей: що відомо

Президент України Володимир Зеленський підписав закон № 4779-IX, який передбачає порядок обов’язкової евакуації дітей з територій активних та можливих бойових дій.

Головним нововведенням закону є надання військовим адміністраціям повноважень ухвалювати безапеляційні рішення про обов’язковий виїзд неповнолітніх у безпечні регіони. Представники Координаційного штабу відтепер мають лише дві доби на те, щоб погодити рішення місцевої влади про проведення обов’язкової евакуації.

Крім того, евакуацію дітей здійснюватимуть навіть у разі письмової чи усної відмови їхніх батьків. За законом, батьки або опікуни зобов’язані особисто супроводжувати своїх дітей до безпечних місць. Якщо ж дорослі не можуть цього зробити, вони повинні передати дитину довіреній особі для виїзду.

У випадках, коли батьки категорично відмовляються супроводжувати дитину та перешкоджають виїзду, це більше не є підставою для зупинки евакуаційного процесу. Таких дітей примусово вивозитимуть уповноважені працівники органів опіки та піклування спільно з підрозділами Національної поліції України. Надалі саме органи опіки нестимуть повну відповідальність за безпеку, життя та долю евакуйованої дитини.

Впродовж шести місяців батьки можуть звернутися щодо повернення дитини, підтвердивши проживання на безпечній території. Якщо цього не відбудеться, орган опіки може звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.

Читайте також:

Життя у “квартирах-склепах” та нова тактика обстрілів: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!