Доплата вчителям з 1 січня передбачена цьогоріч. Її розмір залежатиме від навантаження педагога. Мінімальна сума становитиме 1 300 гривень.

Про це йдеться в постанові Кабінету Міністрів України №1286.

Доплата вчителям 2025: хто отримає

Щомісячну доплату до зарплати отримуватимуть педагогічні працівники всіх типів закладів загальної середньої освіти. Зокрема ті, хто обіймають такі посади:

• вчитель;
• логопед;
• дефектолог;
• викладач;
• керівник гуртків;
• практичний психолог;
• вихователь спеціального закладу, закладів загальної середньої освіти;
• асистент вчителя;
• заступник директора;
• директор.

На надбавку також можуть розраховувати педагоги, які працюють за сумісництвом.

Надбавка вчителям за години: як розрахувати

Мінімальна сума доплати складає 1 300 гривень до сплати податків. Вона передбачена всім педагогічним працівникам незалежно від обсягу навчального навантаження. Навіть якщо вчитель має навантаження менше ставки, він гарантовано отримає мінімальну доплату.

Вчителі, які мають навантаження більше ставки, отримуватимуть більшу надбавку. Її розмір визначатиметься пропорційно. А саме:

• 18 годин на тиждень (повна ставка) — 1 300 гривень;
• 20 годин на тиждень — 1444,44 гривні (1300/18*20);
• 25 годин на тиждень — 1 805,56 гривні (1300/18*25);

Для педагогів, які працюють на декілька ставок або у різних закладах, доплата нараховується окремо за кожне місце роботи пропорційно до обсягу навантаження.

Коли вчителям можуть не виплатити надбавку до зарплати

Зазначена доплата є частиною заробітної плати педагогічного працівника. Тому якщо вчитель відпрацював неповний місяць у зв’язку з хворобою чи відпусткою, то розмір зарплати зменшується пропорційно відпрацьованому часу. При цьому зменшується і розмір доплати.

Також доплата не нараховується у період, коли педагог фактично не працює. А саме під час:

• щорічної відпустки педагогічних працівників;
• простою;
• відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку;
• відпустки без збереження зарплати;
• призупинення трудового договору.

Читайте також:

• Ветеранам виплачуватимуть кошти для занять спортом: де їх можна витратити
• Тисяча від Зеленського: як отримати кошти та задонатити їх ЗСУ
• Соціальна допомога замість пенсії: що це та як її оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!