Доплата вчителям з 1 січня передбачена цьогоріч. Її розмір залежатиме від навантаження педагога. Мінімальна сума становитиме 1 300 гривень.

Про це йдеться в постанові Кабінету Міністрів України №1286.

Доплата вчителям 2025: хто отримає

Щомісячну доплату до зарплати отримуватимуть педагогічні працівники всіх типів закладів загальної середньої освіти. Зокрема ті, хто обіймають такі посади:

• вчитель;
• логопед;
• дефектолог;
• викладач;
• керівник гуртків;
• практичний психолог;
• вихователь спеціального закладу, закладів загальної середньої освіти;
• асистент вчителя;
• заступник директора;
• директор.

На надбавку також можуть розраховувати педагоги, які працюють за сумісництвом.

Надбавка вчителям за години: як розрахувати

Мінімальна сума доплати складає 1 300 гривень до сплати податків. Вона передбачена всім педагогічним працівникам незалежно від обсягу навчального навантаження. Навіть якщо вчитель має навантаження менше ставки, він гарантовано отримає мінімальну доплату.

Вчителі, які мають навантаження більше ставки, отримуватимуть більшу надбавку. Її розмір визначатиметься пропорційно. А саме:

• 18 годин на тиждень (повна ставка) — 1 300 гривень;
• 20 годин на тиждень — 1444,44 гривні (1300/18*20);
• 25 годин на тиждень — 1 805,56 гривні (1300/18*25);

Для педагогів, які працюють на декілька ставок або у різних закладах, доплата нараховується окремо за кожне місце роботи пропорційно до обсягу навантаження.

Коли вчителям можуть не виплатити надбавку до зарплати

Зазначена доплата є частиною заробітної плати педагогічного працівника. Тому якщо вчитель відпрацював неповний місяць у зв’язку з хворобою чи відпусткою, то розмір зарплати зменшується пропорційно відпрацьованому часу. При цьому зменшується і розмір доплати.

Також доплата не нараховується у період, коли педагог фактично не працює. А саме під час:

• щорічної відпустки педагогічних працівників;
• простою;
• відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку;
• відпустки без збереження зарплати;
• призупинення трудового договору.

Читайте також:

• Ветеранам виплачуватимуть кошти для занять спортом: де їх можна витратити
• Тисяча від Зеленського: як отримати кошти та задонатити їх ЗСУ
• Соціальна допомога замість пенсії: що це та як її оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українцям потрібно обов’язково мати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), щоб оформити закордонний паспорт. Відповідні зміни ухвалив Уряд наприкінці 2025 року. Вони стосуються більшості громадян.

Як отримати закордонний паспорт у 2026 році, розповідає Бахмут IN.UA.

Зміни щодо оформлення закордонного паспорта у 2026 році

В Україні змінили правила оформлення паспорта для виїзду за кордон. Згідно з постановою Кабінету міністрів від 24 грудня 2025 року №1709, під час подання заяви-анкети тепер обов’язково потрібно вказувати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), відомий як ідентифікаційний код.

Нововведення поширюється на майже всіх громадян, однак передбачені винятки. Без РНОКПП оформити закордонний паспорт можуть:

• новонароджені діти;
• особи, які офіційно відмовилися від отримання ідентифікаційного коду з релігійних причин і повідомили про це податкові органи.

Уряд пояснює зміни необхідністю синхронізації державних реєстрів. Йдеться про обмін даними між Міністерством закордонних справ, Єдиним державним демографічним реєстром і “Дією”. Без ідентифікаційного коду така взаємодія неможлива, а отже оформлення паспорта не може бути завершене.

Як отримати закордонний паспорт у 2026 році

Державна міграційна служба України роз’яснює, що паспорт для виїзду за кордон оформлюється дітям до 16 років строком на 4 роки, громадянам старше 16 років — на 10 років.

Щоб оформити закордонний паспорт необхідно:

• звернутися до територіального органу/підрозділу ДМС України або ЦНАПу (у разі проживання за кордоном — до відповідної дипломатичної установи);
• подати заяву і необхідні документи;
• пройти сканування відбитків пальців рук (проводиться з 12 років);
• перевірити правильність внесення персональних даних про себе до заяви-анкети та засвідчити їх підписом;
• отримати паспорт у визначений строк в органі, де подавали заяву-анкету.

Читайте також:

• 3 000 грн для дітей ВПО: що змінилось і хто досі не отримає гроші
• Відпочинок у Кракові для дітей ВПО та військових: як зареєструватися
• Чому “Дія” не бачить зруйноване житло: проблема з документами до 2013 року і як її вирішити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Голосіївському районі Києва чоловік відкрив стрілянину по людях, внаслідок чого є загиблі та поранені. За попередніми даними, нападник раніше проживав у Бахмуті.

Що відомо про трагедію в Києві та нападника, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Стрілянина в Києві, 18 квітня

У Голосіївському районі Києва сталася стрілянина про це повідомили в поліції, внаслідок якої загинули 6 людей, ще кілька отримали поранення, серед них — дитина, про це повідомив Віталій Кличко, мер Києва.

За інформацією правоохоронців, невідомий чоловік відкрив вогонь по людях на вулиці, після чого зайшов до супермаркету та забарикадувався всередині. Поліція провела спецоперацію із залученням бійців КОРД. Згодом стрілка було ліквідовано. З ним намагалися вести переговори близько 40 хвилин, але він не реагував. Мер Києва повідомив, що п’ятьох поранених госпіталізували, іншим надали допомогу на місці.

Нападник ймовірно раніше проживав у Бахмуті

За даними видання “Українська правда”, оприлюдненими у медіа, стрілком є 57-річний чоловік. Журналісти повідомляють, що він народився в росії, однак мав українське громадянство. Раніше чоловік проживав у Бахмуті, а згодом переїхав до Києва — зокрема, мешкав неподалік від місця нападу.

Також відомо, що у 2015–2017 роках він певний час перебував у росії.

Як повідомляє Телебачення Торонто, чоловік був військовим пенсіонером та мав радикальні антиукраїнські й антисемітські погляди.

У соцмережах він публікував дописи, в яких:

• заперечував державність України;
• підтримував насильницькі методи “зачистки” суспільства;
• висловлював симпатії до проросійських бойовиків;
• жалкував, що у 2014 році Бахмут не був повністю знищений.

Окрім цього, раніше він мав проблеми із законом — зокрема, фігурував у справі про нанесення тілесних ушкоджень, однак уникнув відповідальності після примирення з потерпілим. Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини трагедії, а також мотиви нападника. Остаточна кількість постраждалих уточнюється.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!