Російські пропагандисти опублікували фото набережної Бахмута, яка розташована вздовж річки Бахмутки. Набережна Бахмута, колись улюблене місце відпочинку місцевих жителів, стала черговою жертвою російської агресії.

Бахмутська набережна до війни

На початку 2000-х років у Бахмуті зародилася ідея створення сучасної набережної. За словами Марини Юхно, колишньої начальниці Управління економічного розвитку, реалізація проєкту тривала близько шести років. 

Будівництво відбувалося у чотири етапи: розчищення русла та берегів, викладання основних конструкцій, облаштування набережної та озеленення території.

Набережна після росіян

З початком повномасштабного вторгнення росії набережна Бахмута, як і все місто, опинилася під обстрілами. Красиві алеї перетворилися на поле битви окупантів, а декоративні елементи були знищені вибухами.

Нагадаємо, що до повномасштабного вторгнення набережна розбудовувалася за бюджетні кошти. За словами Марини Юхно, всіх підрядників обирали через платформу “ProZorro”, забезпечуючи прозорість процесу через відкриті конкурсні торги, які могли відслідковувати громадськість. Вона підкреслила, що проєкт був реалізований відповідно до початкового плану. Юхно також зазначила, що існували подальші плани щодо розчищення річки за мостом, і вже було облагороджено зону від дерев’яного храму до Миколаївського мосту.

Місто Бахмут мало чіткий план розвитку своєї набережної, який охоплював період до 2027 року. Ключовим елементом цього плану було подальше розчищення річки, що мало не лише покращити естетичний вигляд міста, але й сприяти екологічному балансу водойми.

Облаштування та озеленення набережної коштувало бюджету 17 млн 447 тисяч гривень. Реконструкція прилеглого скверу обійшлася в 5 млн 420 тисяч гривень.

Читайте також:

• Бахмутський автовокзал: “до” та “після” росіян
• Вщент зруйнований: окупанти показали, як виглядає зараз Бахмут
• Як виглядає Бахмут напередодні 20 травня

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА ухвалила зміни до Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської громади на 2026 рік. Зміни полягають у видатках на реалізацію програми, їх збільшили майже вдвічі. Згідно з новою редакцією, на програму заклали 406,6 мільйонів гривень.

Про це йдеться в розпорядженні № 174рр.

Збільшення фінансування Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської громади на 2026 рік

17 червня Бахмутська МВА ухвалила розпорядження “Про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади на 2026 рік”. Воно передбачає зміни у фінансуванні Програми.

У новій редакції вказано, що загальний обсяг фінансування тепер становить 406,6 мільйонів гривень. Це на майже 200 мільйонів більше початкової суми, яку заклали на програму. Спочатку були передбачені 206,7 мільйонів гривень.

Загальний обсяг фінансових ресурсів для реалізації Програми тепер складає 406 668 600 гривень. Із них:

• 25 000 тисяч гривень державного бюджету (замість 935 тисяч гривень);
• 1,8 мільйонів гривень обласного бюджету (замість 511,3 тисяч гривень);
• 403,5 мільйонів гривень бюджету Бахмутської громади (замість 204 мільйонів гривень);
• 0 гривень коштів підприємств (замість 449,5 тисяч гривень);
• 1,2 мільйона гривень інших джерел (замість 786 тисяч гривень).

На які потреби збільшили фінансування

Згідно з новим переліком заходів програми, найбільше коштів передбачили на заходи, пов’язані з наслідками російської агресії та підтримкою мешканців громади, які перебувають у безпечніших регіонах України, — 216,1 мільйонів гривень. Раніше на цей пункт витрат було закладено 76,6 мільйонів гривень.

Більше коштів заклали і на соціальний захист населення — 148,5 мільйонів гривень замість 106,5 мільйонів.

Збільшились видатки також на такі потреби:

• підтримка сім’ї, дітей та молоді, в тому числі захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування — 6,8 мільйонів гривень замість 5,3 мільйонів;
• інформаційна політика, цифровізація, електронне урядування та кіберзахист — 2,6 мільйонів гривень замість 2,5 мільйонів;
• фізичне виховання і спорт — 1,3 мільйона гривень замість 1,1 мільйона;
• культура та збереження ідентичності — 1 мільйон гривень замість 870,7 тисяч;
• освіта — 1 мільйон гривень замість 563,8 тисяч;
• розвиток земельних відносин — 13 тисяч замість 3 тисяч.

Також з’явилися нові статті розходів. На захист населення і територій від надзвичайних ситуацій спрямують 1 мільйон гривень, а на захист прав і свобод громадян — 15 мільйонів гривень.

Решта запланованих заходів залишилась без змін.

Читайте також:

• Скільки Бахмут витратив на службові відрядження у першому кварталі 2026 року
• Бахмутська громада візьме участь у Конференції з питань відновлення України URC-2026
• 1 млн грн на закупівлі: що придбала Бахмутська лікарня у травні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2015 році, коли Донецьк уже рік як був під окупацією, місцевий мешканець Віктор Пудак вирішує піти на службу до окупантів. Спочатку, скромним заступником начальника відділу у псевдоміністерстві “днр”. Потім — очільником “Юнармії”, яка на окупованих територіях навчає дітей від 8 років складати присягу “Батьківщині днр” і керувати бойовими дронами. Сьогодні під його керівництвом — понад 7 тисяч підлітків.

Редакція зібрала детальне досьє на Віктора Пудака.

Хто такий Віктор Пудак: від університету до окупаційної служби

Дані	За даними центру “Миротворець”
Повне ім’я	Пудак Віктор Вікторович
Дата народження	20.10.1978
Місце народження	Донецька область, місто Красноармійськ (Покровськ)
ВКонтакте	vk.com/id65722680
Однокласники	ok.ru/profile/562430790640
Telegram-канал	t.me/VictorPudak

Пудак Віктор Вікторович народився 20 жовтня 1978 року в Донецькій області. Навчався у середній школі №3, потім вступив до Донецького національного університету, який закінчив у 2001 році. До 2014 року він був пересічним мешканець міста без помітної публічної біографії. Після того як Донецьк перейшов під контроль проросійських угруповань, Пудак почав активно будувати кар’єру в окупаційних структурах, займаючись вихованням молоді.

З 2015 року Пудак обіймав посаду заступника начальника відділу військово-патріотичного виховання та оздоровлення молоді в т.зв. “Міністерстві молоді, спорту і туризму днр”. Звідси починається його системна робота з ідеологічної обробки молоді, яка зростала на тимчасово окупованих територіях. У 2019 році, коли угруповання “днр” вирішило створити власну “юнармію” за прямою аналогією з російською організацією, її очолив саме Пудак. У 2021 році він став начальником Центрального штабу ОО ВПД “Молода Гвардія – Юнармія” днр і отримав медаль організації “За активну військово-патріотичну роботу”. З липня 2023 року він офіційно начальник штабу регіонального відділення “Юнармія” на окупованій частині Донецької області.

Але кар’єра Пудака не обмежується “юнармією”. У лютому 2026 року у своєму Telegram-каналі він повідомив, що отримав медаль “Ветеран бойових дій” від організації “Бойове братство” — нагороду, яка офіційно видається учасникам бойових дій на окупованій території. Тожі ж Пудак відкрив власний Telegram-канал, у першому повідомленні якого відразу позначив його призначення: “Цей канал оголошується єдиним пунктом управління для отримання наказів, бойових розписань і важливих зведень. Тут буде лише перевірена інформація про побудови, навчальні виходи, стрільби та всі значущі операції”. Мова — характерна, Пудак послідовно використовує військову термінологію навіть у побутових повідомленнях: батьки дітей у нього “вірні союзники”, підсумки — “бойові зведення”.

Стиль ведення каналу теж характерний. Пудак послідовно використовує військову термінологію навіть у побутових повідомленнях: батьки дітей у нього “вірні союзники”, зустрічі з активом, а підсумки — “бойові зведення”.

Що відбувається на “навчальних виходах”: стрільба, дрони, присяга

Сам Пудак детально звітує про те, чим займаються “юнармійці”. Так, у лютому 2026 року у Маріуполі на базі школи №41 відбувся “зліт місцевого відділення”, у цій школі створили перший юнармійський клас. Того ж місяця у донецькій школі №119 відкрили “парти героя” — це меморіальні парти з іменами випускників, що загинули у складі російських збройних формувань у війні проти України. Юнармійці були там у ролі почесної варти.

Окупаційні медіа подають такі заходи як “історичну пам’ять”, фактично ж ідеться про вбудовування війни у повсякденне життя дітей як норму і зразок для наслідування.

Також у лютому Пудак відкрито похвалився, що “юнармійці в днр” почали проходити курси з управління дронами в умовах бойових дій. Було підписано угоду з т.зв. “республіканським центром безпілотних систем”, де підлітки навчаються воювати за допомогою БПЛА. У квітні 2026 року Пудак оголосив набір на “сборы в Авангард”, це табори тактичної і спортивної підготовки для юнаків і дівчат 14–17 років на чотири зміни протягом літа, так дітей готують до військових дій. А у травні в Шахтарську і Маріуполі провели зональні етапи “Зарниці 2.0″, всеросійської військово-патріотичної гри, де дії — це «”ойові завдання”, а не дитячі ігри. Пудак тут виступав суддею.

Пудак будує не лише військову, а й медійну складову “юнармії”. Так, він звітував, що виграв президентський грант на розвиток напрямку “Юнкор”, нібито дитячої журналістики. Наставниками юних “журналістів” стали пропагандистський телеканали “Россия 1” та “Республіканський медіахолдинг”, які поширюють дезінформацію про війну в Україні. Вже у березні Пудак також підписав угоди про співпрацю з Асоціацією ветеранів сво в днр з штабом “юнармії” Красноярського краю, тож мережа ширшає горизонтально і вертикально одночасно.

У червні Пужак оголосив про участь у VI Конференції Донецького регіонального відділення “єдиної росії” — вже як член регіональної політради партії путіна.

Віктор Пудак став одним із ключових функціонерів російської системи мілітаризації дітей та молоді на тимчасово окупованій частині Донецької області. Після роботи в окупаційному “міністерстві молоді, спорту і туризму днр” він очолив регіональний штаб “юнармії”. Під керівництвом Пудака “юнармія” в окупованій Донеччині перетворилася на розгалужену структуру, яка охоплює тисячі дітей та підлітків. Організація не лише проводить нібито “військово-патріотичні заходи”, а й залучає молодь до навчання з керування безпілотниками, участі у військово-пошукових експедиціях та інших активностях, пов’язаних із підготовкою до служби в російських силових структурах.

Активна публічна діяльність Пудака свідчить про його участь в інтеграції окупованої частини Донеччини в російський політичний та ідеологічний простір через систему виховання молоді. Саме через такі структури росія формує лояльність до своїх інституцій серед дітей та підлітків на окупованих територіях.

До теми:

Олександра Кульгіна (досьє) або як окупація вирощує нових “лідерів” з українських дітей

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!