Російські пропагандисти опублікували фото набережної Бахмута, яка розташована вздовж річки Бахмутки. Набережна Бахмута, колись улюблене місце відпочинку місцевих жителів, стала черговою жертвою російської агресії.

Бахмутська набережна до війни

На початку 2000-х років у Бахмуті зародилася ідея створення сучасної набережної. За словами Марини Юхно, колишньої начальниці Управління економічного розвитку, реалізація проєкту тривала близько шести років. 

Будівництво відбувалося у чотири етапи: розчищення русла та берегів, викладання основних конструкцій, облаштування набережної та озеленення території.

Набережна після росіян

З початком повномасштабного вторгнення росії набережна Бахмута, як і все місто, опинилася під обстрілами. Красиві алеї перетворилися на поле битви окупантів, а декоративні елементи були знищені вибухами.

Нагадаємо, що до повномасштабного вторгнення набережна розбудовувалася за бюджетні кошти. За словами Марини Юхно, всіх підрядників обирали через платформу “ProZorro”, забезпечуючи прозорість процесу через відкриті конкурсні торги, які могли відслідковувати громадськість. Вона підкреслила, що проєкт був реалізований відповідно до початкового плану. Юхно також зазначила, що існували подальші плани щодо розчищення річки за мостом, і вже було облагороджено зону від дерев’яного храму до Миколаївського мосту.

Місто Бахмут мало чіткий план розвитку своєї набережної, який охоплював період до 2027 року. Ключовим елементом цього плану було подальше розчищення річки, що мало не лише покращити естетичний вигляд міста, але й сприяти екологічному балансу водойми.

Облаштування та озеленення набережної коштувало бюджету 17 млн 447 тисяч гривень. Реконструкція прилеглого скверу обійшлася в 5 млн 420 тисяч гривень.

Читайте також:

• Бахмутський автовокзал: “до” та “після” росіян
• Вщент зруйнований: окупанти показали, як виглядає зараз Бахмут
• Як виглядає Бахмут напередодні 20 травня

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Краматорську розширили перелік будинків, де не буде опалення взимку. Раніше він містив 122 адреси, а зараз — 270. Будинки, які не підключатимуть до опалення, визначають за чотирма критеріями.

Про це повідомляє Краматорська міськрада.

У Краматорську 270 будинків не будуть опалювати взимку

У Краматорську розширили перелік будинків, які не будуть опалювати взимку. Раніше він налічував 122 адреси, а тепер збільшився на ще 148. Загалом взимку не будуть опалювати 270 будинків.

Рішення про відсутність опалення в будинках приймають за чотирма критеріями.

Будинки зі значними пошкодженнями, які унеможливлюють подачу теплоносія

43 багатоквартирні житлові будинки мають значні пошкодження систем опалення, покрівель і віконних конструкцій. Без проведення капітальних відновлювальних робіт подача теплоносія до них неможлива.

Серед них будинки, розташовані за такими адресами:

• вулиця Василя Стуса № 14, 63;
• вулиця Паркова № 10, 14, 16, 19, 63, 73, 79, 87;
• вулиця Ярослава Мудрого № 53, 54, 61, 67;
• вулиця Південна № 11, 15;
• вулиця Дружби № 33, 50, 52;
• вулиця Академічна № 5, 7, 8;
• вулиця Дмитра Мазура № 70, 74;
• вулиця Прилуцька № 12;
• бульвар Краматорський № 16;
• вулиця Металургів № 10;
• вулиця Ювілейна № 20, 52, 54;
• вулиця Хортицька № 32;
• вулиця Богдана Хмельницького № 4;
• вулиця Княгині Ольги № 4;
• вулиця Героїв Небесної Сотні № 20;
• вулиця Кирилкіна № 20, 22, 26;
• вулиця Січових Стрільців № 13, 15, 17;
• вулиця 81-ої окремої аеромобільної Слобожанської бригади № 1, 3;
• вулиця Проїзна № 82А.

Будинки, розташовані в зонах підвищеної небезпеки

Ще 88 багатоквартирних будинків розташовані на територіях, де є підвищена небезпека для цивільного населення та працівників комунальних підприємств і управляючих компаній. Це житлова забудова в межах мікрорайону Лазурний, по вулиці Софіївській, а також житловий квартал вище вулиці Марії Приймаченко (у межах вулиці Дружби та вулиці Остапа Вишні).

Через безпекову ситуацію там неможливо обслуговувати внутрішньоквартальні та внутрішньобудинкові теплові мережі, а також своєчасно реагувати на аварійні ситуації.

Серед будинків у зоні підвищеної небезпеки:

• бульвар Краматорський № 12, 18, 28, 30, 36, 38, 42, 44;
• проспект Незалежності № 44, 46, 47, 48;
• вулиця Паркова № 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 36, 38, 40, 44, 46, 50, 85, 95;
• вулиця Ювілейна № 11, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 33, 35;
• вулиця Марії Заньковецької № 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 13, 14, 15, 16, 18, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29;
• вулиця Остапа Вишні № 3, 11, 13, 17, 19, 21, 25, 27, 29, 31, 33;
• вулиця Марії Приймаченко № 17, 19, 25, 27, 29;
• вулиця Леоніда Бикова № 2, 4, 6;
• вулиця Біленьківська № 109, 111, 115, 117, 119, 121, 123;
• вулиця Хортицька № 34, 36, 38, 40.

Будинки, визнані непридатними для використання за цільовим призначенням

За результатами технічних обстежень, 17 багатоквартирних житлових будинків, пошкоджених унаслідок обстрілів, визнали непридатними для використання за цільовим призначенням і такими, що втратили свою економічну цінність.

Це будинки за адресами:

• вулиця Анатолія Солов’яненка № 10, 12;
• вулиця Богдана Хмельницького № 26;
• вулиця В’ячеслава Чорновола № 19;
• вулиця Лікарська № 35;
• вулиця Миколи Леонтовича № 13;
• вулиця Свободи № 4;
• вулиця Стрийська № 6;
• вулиця Ярослава Мудрого № 40;
• проспект Миру № 3;
• вулиця Остапа Вишні № 1;
• вулиця Ювілейна № 17;
• вулиця Академічна № 13, 15;
• вулиця Рум’янцева № 27;
• вулиця Паркова № 77;
• вулиця Транспортна № 26.

Окремі під’їзди, у яких не здійснюватиметься опалення

Внаслідок часткових пошкоджень, спричинених обстрілами, з технічних причин не опалюватимуться окремі під’їзди в 11 багатоквартирних будинках. Це:

• вулиця Шкільна № 3 (1- під’їзд);
• вулиця Василя Стуса № 35 (6-й під’їзд);
• вулиця Василя Стуса № 69 (1-4 під’їзди);
• вулиця Академічна № 10 (1-й під’їзд);
• вулиця Академічна № 52 (1-й під’їзд);
• вулиця Академічна № 63 (4-5 під’їзди);
• проспект Незалежності № 12 (1-й під’їзд);
• проспект Незалежності № 20 (1-2 під’їзди);
• проспект Незалежності № 46 (5-й під’їзд);
• вулиця Дніпровська № 10 (3-4 під’їзди);
• вулиця Комерційна № 3 (1-й під’їзд).

При цьому у Краматорській міськраді не виключають, що перелік будинків без опалення може розширюватись. На це впливатимуть безпекова складова, наслідки ворожих ударів та технічні обстеження.

Читайте також:

• На Донеччині залишаються понад 2 300 дітей, більшість із них — у зоні бойових дій
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині
• Скільки людей залишається на Донеччині: дані від ОВА

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Україна та Банк розвитку Ради Європи (БРРЄ) підпишуть нову угоду про надання 80 мільйонів євро (близько 4 мільярдів гривень) на фінансування програми “Житло для ВПО з ТОТ”. Кошти спрямують на житлові ваучери для внутрішньо переміщених осіб, які залишили тимчасово окуповані території.

Про це повідомив Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталій Безгін за результатами зустрічі з керуючим БРРЄ Карло Монтічеллі.

Житлові ваучери для переселенців: терміни та фінансування

Нову угоду на 80 мільйонів євро планують підписати до кінця листопада. За словами очільника міністерства, надходження коштів відбуватиметься траншами: перші 40 мільйонів євро мають надійти в Україну вже до кінця 2026 року, що дозволить розпочати видачу ваучерів покупцям житла.

Ця програма є продовженням системної підтримки переселенців. Раніше в межах ініціативи HOME було залучено перші 200 мільйонів євро від БРРЄ, які дозволили понад 15 700 українцям придбати власні домівки. Загалом Банк розвитку Ради Європи вже спрямував в Україну понад 800 мільйонів євро соціальних інвестицій.

Соціальне житло та розширення співпраці

Окрім фінансування житлових ваучерів, Банк розвитку Ради Європи долучиться до Коаліції партнерів з розвитку соціального житла. Офіційний запуск цієї ініціативи заплановано під час майбутньої міжнародної конференції у Варшаві.

У Міністерстві у справах громад, територій та ВПО наголошують, що потреба в забезпеченні дахом над головою людей, які виїхали з небезпечних та окупованих регіонів, постійно зростає через руйнування їхніх домівок. Саме тому Україна планує й надалі розширювати портфель співпраці з фінансовими інституціями для розбудови нових житлових програм.

Читайте також:

Компенсація за зруйноване житло на ТОТ: чому бахмутяни досі чекають на рішення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!