Благодійна організація “Карітас Полтава” розпочинає новий проєкт надання фінансової допомоги переселенцям. Їм надаватимуть гроші на закупівлю дров для опалення будинків.
Отримати фінансову допомогу на придбання дров зможуть отримати не всі. Благодійники відбиратимуть людей за певними критеріями.
Отримати гроші на придбання дров можуть:
люди з першою та другою групою інвалідності чи з інвалідністю з дитинства;
люди, які мають важке захворювання;
самотні люди віком від 60 років;
самотні матері, батьки і опікуни неповнолітніх дітей та недієздатних людей;
багатодітні родини;
вагітні жінки та матері з дітьми до 3 років.
Для реєстрації людині треба надати:
паспорт;
ідентифікаційний код;
довідку ВПО;
рахунок ІBAN;
документи, що підтверджують критерію вразливості;
довідку про пічне опалення, квитанції про сплату або нарахування комунальних послуг;
довідку про дохід (ОК5, ОК7).
Дохід на кожного члена родини не має перевищувати 6 200 гривень.
Цього тижня зареєструватися на отримання допомоги можуть переселенці, які живуть у Скороходівській громаді. Реєстрація проходитиме завтра, 29 серпня, в будинку культури по вул. Софіївська, 36. Початок реєстрації о 10:00.
Через бойові дії, евакуацію та окупацію частини території на Донеччині скоротилася кількість учнів, випускників і закладів загальної середньої освіти. Якщо до повномасштабної війни в області налічувалися майже 500 шкіл, то на 1 вересня 2026 року прогнозують роботу трохи більше, ніж 200 шкіл. Суттєво зменшилася і кількість учнів, які вступають у перші класи.
Редакція Бахмут IN.UA у відповідь на запит отримала офіційні дані за 2021-2026 роки від Департаменту освіти і науки Донецької ОДА.
Як змінилася кількість учнів у школах Донеччини під час війни
В освіті Донецької області спостерігається зменшення кількості учнів. Це стосується і випускників, і першокласників.
У порівнянні з 2021 роком, кількість учнів, які випустилися зі шкіл Донеччини, зменшилася на близько 35%. Якщо у 2021 році було 9 420 випускників, то у 2026 році — 6 152. Найбільший спад зафіксовано у 2023 році.
Зріз по роках має такий вигляд:
2021 рік — 9 420 випускників;
2022 рік — 9 361 випускник;
2023 рік — 6 790 випускників;
2024 рік — 7 016 випускників;
2025 рік — 6 377 випускників;
2026 рік — 6 152 випускників.
Суттєво зменшилася кількість дітей, які вступили на навчання до 1 класів. Порівняно з 2021 роком, вона зменшилася на 82,1 %. Найбільший спад був у 2022 році, коли до шкіл прийняли 5 342 дітей. У 2021 році ця цифра становила 14 680 дітей.
Зріз по роках має такий вигляд:
2021 рік — 14 680 дітей;
2022 рік — 5 342 дітей;
2023 рік — 5 225 дітей;
2024 рік — 3 835 дітей;
2025 рік — 2 622 дітей.
За даними органів управління освітою у громадах, прогнозована кількість першокласників у закладах загальної середньої освіти у 2026 році становитиме близько 2 тисяч дітей.
Школи Донеччини: скільки закрилося під час війни
Скоротилася і кількість шкіл Донецької області. Якщо у 2021 році в області працював 491 заклад загальної середньої освіти, то у 2025 році — 215. Більшість шкіл працюють у дистанційному форматі. Відновити очне навчання змогли лише два заклади освіти.
Зріз по роках має такий вигляд:
2021 рік — 491 школа, форма навчання очна в усіх закладах;
2022 рік — 298 шкіл, 296 шкіл працювали дистанційно;
2023 рік — 275 шкіл, 273 школи працювали дистанційно;
2024 рік — 256 шкіл, 254 школи працювали дистанційно;
2025 рік — 215 шкіл, 4 школи працювали з поєднанням очної та дистанційної форми навчання, 209 шкіл працювали дистанційно.
За даними органів управління освітою у громадах, прогнозована кількість працюючих шкіл області на 1 вересня 2026 року становитиме 208. З них 2 працюватимуть очно, 4 поєднуватимуть очну і дистанційну форми навчання, а решта працюватимуть лише дистанційно.
За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну промисловість, область щороку засівала сотні тисяч гектарів зернових і технічних культур. Основу агровиробництва становили пшениця, ячмінь, кукурудза та соняшник. Частина господарств також вирощувала овочі, картоплю, плодові культури та ріпак.
Після лютого 2022 року ситуація кардинально змінилася. Частина сільськогосподарських земель опинилася під російською окупацією, ще частина — у зоні активних бойових дій або була замінована. Фермери втратили доступ до полів, техніки, складів та логістики. Як наслідок, аграрний сектор області пережив одне з найбільших скорочень за всю історію незалежної України.
Редакція Бахмут IN.UA отримала у розпорядження дані Головного управління статистики у Донецькій області за 2021–2025 роки та простежила, як за цей час змінилися посівні площі, виробництво та врожайність основних культур. Усі наведені показники стосуються територій, які залишалися під контролем України, без урахування тимчасово окупованих територій та районів активних бойових дій.
Донеччина до повномасштабної війни: понад пів мільйона гектарів зернових
Останнім відносно мирним для аграрного сектору роком став 2021-й. Попри те, що частина Донеччини вже перебувала під окупацією з 2014 року, сільське господарство області залишалося одним із ключових секторів економіки.
У 2021 році господарства всіх категорій засіяли:
Як бачимо, фактично майже 600 тисяч гектарів лише зернових культур свідчили про масштаб аграрного виробництва регіону. Найбільшу площу займала пшениця, це понад 380 тисяч гектарів. Соняшник також залишався однією з головних культур області.
Перший удар: вже за рік область втратила понад половину посівів
Перший рік повномасштабної війни став переломним.
Уже у 2022 році площа посівів зернових та зернобобових скоротилася з 597,1 тис. га до 238,5 тис. га. Це означає, що лише за один рік Донеччина втратила майже 359 тисяч гектарів посівів або близько 60% довоєнних площ.
Подібна ситуація спостерігалася майже за всіма основними культурами.
Культура
2021
2022
Зміна
Пшениця
381,7
183,1
−52%
Ячмінь
116,6
29,6
−75%
Кукурудза
56,0
17,2
−69%
Соняшник
358,4
116,3
−68%
Картопля
35,3
15,4
−56%
Овочі
16,1
6,9
−57%
Плодові культури
7,5
3,5
−53%
Фактично за один сезон аграрії втратили більше половини площ практично всіх культур. Причина полягала не лише в окупації частини території. Значні площі опинилися безпосередньо на лінії фронту, були заміновані або стали непридатними для ведення сільського господарства через постійні бойові дії. Крім цього, частина фермерів не мала можливості провести весняну посівну через небезпеку для працівників та відсутність доступу до техніки.
Після різкого падіння почалося повільне відновлення, але ненадовго
У 2023 році з’явилися перші ознаки часткового відновлення окремих культур. Наприклад, площі під ячменем збільшилися з 29,6 до 36,7 тис. га, кукурудзи — з 17,2 до 19,3 тис. га, а соняшнику — зі 116,3 до 120,1 тис. га. Водночас площі під пшеницею продовжили скорочуватися — до 74,7 тис. га.
У 2024 році аграрії змогли дещо збільшити загальні посіви зернових — до 165,8 тис. га, а площі під пшеницею зросли майже до 100 тис. га. Однак це відновлення виявилося нетривалим. Уже у 2025 році посівні площі зернових знову різко скоротилися — до 106 тис. га. Це найнижчий показник за весь період спостереження.
Якщо порівнювати із довоєнним 2021 роком, то за чотири роки Донеччина втратила майже 491 тисячу гектарів зернових посівів. Це означає, що область засіває лише близько 18% тих площ, які використовувалися до початку повномасштабної війни.
Пшениця: Донеччина втратила майже 87% посівів головної зернової культури
Саме пшениця традиційно була основною зерновою культурою Донеччини. У 2021 році під неї відвели 381,7 тис. гектарів, тобто понад 60% усіх зернових площ області. Проте вже після початку повномасштабного вторгнення ситуація почала стрімко погіршуватися, простежити це можна у таблиці нижче:
Тож, бачимо, що за чотири роки площі під пшеницею скоротилися майже у вісім разів. У порівнянні з довоєнним роком аграрії засіяли на 331,8 тисячі гектарів менше, тобто залишилося лише 13% від площ, які оброблялися до великої війни. Це означає, що сьогодні Донеччина втратила майже всю свою довоєнну базу вирощування головної продовольчої культури.
Ячмінь став культурою, яка відновлювалася найкраще
На відміну від пшениці, ситуація з ячменем виглядає дещо інакше. Після різкого падіння у 2022 році площі під цією культурою почали поступово відновлюватися.
Попри те, що область втратила понад 72% площ під ячменем, саме ця культура стала однією з небагатьох, де після першого воєнного року не відбулося подальшого обвалу. У 2025 році площі залишалися приблизно на одному рівні із двома попередніми роками — понад 30 тисяч гектарів.
Кукурудза також втратила більшу частину площ
Кукурудза ще до війни займала значно меншу частку посівів, ніж пшениця чи соняшник. Однак вона також зазнала суттєвих втрат.
У порівнянні з 2021 роком площі під кукурудзою скоротилися майже на 68%. Після першого року війни спостерігалося незначне збільшення посівів, однак повернутися хоча б до половини довоєнних площ області так і не вдалося.
Соняшник: одна з головних технічних культур області також різко скоротилася
До початку великої війни Донеччина була одним із регіонів, де соняшник займав значні площі. У 2021 році його вирощували на 358,4 тисячі гектарів. Це була друга за масштабами культура після зернових.
Після 2022 року ситуація змінилася кардинально.
За чотири роки площі під соняшником скоротилися майже на 277 тисяч гектарів, або приблизно на 77%. Показово, що якщо у 2023 році аграрії ще змогли трохи збільшити площі порівняно з першим роком великої війни, то вже у 2024–2025 роках знову почалося скорочення (ред. тут варто зазначити, що у 2024 році росіяни окупували 80 населених пунктів Донеччини, а у 2025 – 100). Фактично у 2025 році в області залишилася лише кожна четверта довоєнна площа під соняшником.
Найбільше скоротилися саме зернові культури
Якщо порівняти всі основні культури, можна побачити одну закономірність. Саме зернові культури, які займали найбільші площі до війни, втратили найбільше.
Культура
2021
2025
Скорочення
Зернові
597,1
106,0
-82%
Пшениця
381,7
49,9
-87%
Ячмінь
116,6
32,6
-72%
Кукурудза
56,0
18,2
-68%
Соняшник
358,4
81,4
-77%
Ці цифри показують, що війна змінила не лише обсяги виробництва, а й саму структуру аграрного сектору Донеччини. Якщо до 2022 року область була одним із найбільших виробників зерна на сході України, то сьогодні більшість земель, які використовувалися для вирощування зернових і технічних культур, більше не обробляються.
Менше полів — менше врожаю: як скоротилося виробництво сільгоспкультур
Скорочення посівних площ неминуче позначилося і на обсягах урожаю. Якщо у перші роки великої війни частина господарств ще намагалася працювати на доступних територіях, то з кожним роком загальний валовий збір основних культур зменшувався. Найпомітніше це видно на прикладі зернових.
У 2024 році господарства всіх категорій зібрали 3,53 млн центнерів зернових та зернобобових культур. Уже наступного року цей показник скоротився до 2,07 млн центнерів, або майже на 41,4%.
Схожа ситуація і з іншими культурами.
Культура
Валовий збір 2024, тис. ц
Валовий збір 2025, тис. ц
Зміна
Зернові та зернобобові
3532,1
2068,6
-41,4%
Пшениця
2392,0
991,9
-58,5%
Ячмінь
680,3
825,9
+21,4%
Кукурудза
380,0
205,3
-46,0%
Соняшник
1711,7
967,9
-43,5%
Картопля
1162,8
937,3
-19,4%
Овочі відкритого ґрунту
958,7
830,9
-13,3%
Найбільше впало виробництво пшениці. Якщо у 2024 році аграрії зібрали майже 2,4 млн центнерів, то вже через рік — менше 1 млн центнерів. Водночас є й виняток. Попри скорочення площ, ячменю у 2025 році зібрали навіть більше, ніж роком раніше. Це стало можливим завдяки суттєвому зростанню врожайності.
Чому врожайність окремих культур зростає, хоча полів стає менше
На перший погляд статистика може здатися суперечливою. З одного боку, Донеччина продовжує втрачати посівні площі. З іншого, окремі культури демонструють навіть кращу врожайність, ніж роком раніше. Наприклад, середня врожайність зернових та зернобобових у 2025 році становила 23,6 центнера з гектара, тоді як у 2024 році — 22,1 центнера.
Ще більш показовою є ситуація з окремими культурами.
Культура
Урожайність 2024 (ц/га)
Урожайність 2025 (ц/га)
Пшениця
24,9
27,3
Ячмінь
18,5
26,8
Кукурудза
19,6
12,8
Соняшник
16,6
14,3
Картопля
109,9
106,2
Овочі
161,1
160,8
Найбільший приріст продемонстрував саме ячмінь. Його врожайність за рік зросла майже на 45% — із 18,5 до 26,8 центнера з гектара. Водночас урожайність кукурудзи, навпаки, різко впала, майже на третину. Такі зміни не означають, що аграрний сектор області відновлюється. Однією з причин може бути те, що статистика після 2022 року охоплює лише території, де ведеться сільське господарство. Водночас самі статистичні дані не дають змоги визначити причини зміни врожайності. Саме тому середня врожайність окремих культур може навіть зростати, хоча загальна площа посівів і валовий збір продовжують скорочуватися.
Не лише зерно: скорочуються овочі, картопля та сади
Війна зачепила не тільки великі агропідприємства. Меншими стали й площі під культурами, які традиційно вирощували господарства населення. За чотири роки площі під картоплею скоротилися із 35,3 тис. гектарів до 8,8 тис. гектарів. Це майже 75% втрат.
Посіви овочів відкритого ґрунту за цей самий період зменшилися з 16,1 до 5,1 тис. гектарів, або майже на 68%. Не оминули зміни й багаторічні насадження. Площі плодових та ягідних культур скоротилися з 7,5 до 1,9 тис. гектарів, тобто приблизно на 75%. Це свідчить, що війна змінила не лише структуру промислового землеробства, а й значною мірою вплинула на дрібне сільське господарство, яке забезпечувало продукцією місцеві громади.
Як війна змінила аграрну карту Донеччини: головні цифри
За чотири роки повномасштабної війни аграрний сектор Донеччини зазнав кардинальних змін. Якщо у 2021 році область залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України, то у 2025 році значна частина земель уже не обробляється через окупацію та бойові дії.
Найбільше скоротилися площі під зерновими культурами. Загалом вони зменшилися із 597,1 тис. гектарів до 106 тис. гектарів, тобто майже на 82%. Площі під пшеницею скоротилися майже на 87%, під соняшником — приблизно на 77%, під картоплею — на 75%, під овочами відкритого ґрунту — майже на 68%.
Не менш показовою є динаміка виробництва. Упродовж лише одного року — між 2024 та 2025 роками, валовий збір зернових і зернобобових культур скоротився більш ніж на 1,4 млн центнерів, а виробництво соняшнику, це майже на 744 тис. центнерів.
Як змінився агросектор Донеччини за роки великої війни
Показник
2021
2025
Зміна
Зернові та зернобобові
597,1 тис. га
106,0 тис. га
–82,2%
Пшениця
381,7 тис. га
49,9 тис. га
–86,9%
Соняшник
358,4 тис. га
81,4 тис. га
–77,3%
Картопля
35,3 тис. га
8,8 тис. га
–75,1%
Овочі відкритого ґрунту
16,1 тис. га
5,1 тис. га
–68,3%
Плодові та ягідні культури
7,5 тис. га
1,9 тис. га
–74,7%
Статистика також демонструє, що навіть за умов війни сільське господарство на Донеччині не зникло повністю. У регіоні й надалі засівають зернові культури, соняшник, картоплю та овочі. Для окремих культур у 2025 році навіть зафіксовано підвищення врожайності порівняно з попереднім роком. Однак це не свідчить про відновлення аграрного сектору. Швидше, йдеться про концентрацію виробництва на відносно безпечних та більш продуктивних землях, тоді як значна частина орних площ залишається недоступною через окупацію, мінування або близькість до лінії фронту.
Фактично за роки повномасштабної війни Донеччина перейшла від масштабного сільськогосподарського виробництва до роботи на тих територіях, де це ще дозволяє безпекова ситуація. І хоча окремі господарства продовжують працювати, статистика показує: область втратила більшу частину свого аграрного потенціалу. Так, станом на 2025 рік область засіває лише близько шостої частини тих площ, які оброблялися до повномасштабної війни. Це означає не лише скорочення виробництва продовольства, а й втрату одного з ключових секторів економіки регіону.
*Важливо: починаючи з 2022 року Держстат оприлюднює показники без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії. Через це пряме порівняння з 2021 роком демонструє не лише наслідки війни для аграрного сектору, а й зміну території, з якої збирається статистика.
Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.
Через бойові дії, евакуацію та окупацію частини території на Донеччині скоротилася кількість учнів, випускників і закладів загальної середньої освіти. Якщо до повномасштабної війни в області […]
За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну […]
У контрольованому російською армією Маріуполі винесли вирок 20-річній місцевій жительці. Дівчина отримала 13 років колонії за звинуваченням у зборі даних про розташування підрозділів росгвардії. Про […]
Сьогодні, 9 липня, Бахмутська міська рада проведе “Пряму лінію” з мешканцями громади. Бахмутяни зможуть зателефонувати заступнику міського голови Сергію Родіну та поставити питання, які їх […]
Жителі, які опинилися у складних життєвих обставинах внаслідок війни та проживають в Запорізькій області, мають змогу пройти попередню реєстрацію на отримання фінансової підтримки. Кошти призначені […]
