Мисткиня з Бахмута Машика Вишедська відкриє в Києві персональну виставку “Безстидниці”. На ній будуть представлені близько 300 робіт.

Про це редакції “Бахмут IN.UA” повідомила Машика Вишедська.

Виставка в Києві

Виставка “Безстидниці” відкриється в суботу, 12 жовтня у просторі “±СхідХаб”. На ній буде представлена серія фотографій, які Машика Вишедська розпочала робити з серпня 2023 року і продовжує дотепер. Світлини зроблені в подорожах Україною, Польщею, Естонією, Фінляндією, Данією, Німеччиною та Чехією.

“Моделі” на фотографіях — дерева з роздвоїним стовбуром. Яĸщо перевернути фото, то цей стовбур має вигляд ніг, а поза дерева стає досить відвертою.

“Я знімаю дерева для цих серій під час звичайних прогуляноĸ містом або ĸоли знайомлюсь з новим містом. І це дає мені відчуття ще більш близьĸого, майже інтимного знайомства з новими містами і раптової ĸоротĸої відвертості зі звичними вулицями на буденних маршрутах”, — каже мисткиня.

Серія фото має назву “Безстидниця”. Саме так у південних регіонах називають дерево платан, яке швидĸо росте і втрачає ĸору, стаючи ніби голим.

Загалом на виставці буде представлено близько 300 робіт.

Відвідати виставку бахмутської мисткині можуть усі охочі, вхід на неї вільний. Працюватиме виставка з 12 жовтня до 10 листопада у просторі “±СхідХаб” за адресою: Печерський узвіз, 19 (вхід до Ermetov Clinic, другий поверх).

Переглянути експозицію можна за запитом. Для цього пишіть у Telegram: @slava_bo1

Машика Вишедська: що відомо

Машика Вишедська — мультидисциплінарна мисткиня родом з Бахмута.

Вона досліджує міста, тему дому, родини, архетипи в особистих історіях людей. Особливо близька для художниці тема подорожей, як спроможності руху і відчуття руху. Спостерігаючи за світом у собі та навколо, Машика фіксує його в коміксах, текстах, ілюстраціях, музиці, колажах і фотографіях.

Читайте також:

• У Києві показують збережену реліквію з Маріуполя
• У Кропивницькому відкрилася виставка світлин Бахмута
• “Намотують кишки росіян на пензлик”: як художники Донеччини розказують світові про Україну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У серпні 2017 року в Бахмуті на Донеччині відбулася масштабна патріотична акція до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України. Містяни спільними зусиллями розфарбували понад 400 метрів паркану навколо стадіону “Авангард”, перетворивши його на символічну вишиванку у кольорах національного прапора. Це стало найдовшою вишиванкою, створеною на Донеччині просто неба.

Редакція Бахмут IN.UA публікує архівні кадри міста. Шукайте себе та знайомих на фото.

Бахмут та найдовша вишиванка на Донеччині

До теми:

• Бахмут у вересні 2022 року: 20 кадрів. Публікуємо архівний фоторепортаж
• Як виглядав Бахмут до війни:фотопідбірка
• Осінній Бахмут. Фото з довоєнного міста
• Як виглядав Часів Яр до війни: підбірка з 12 фотографій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вулиця Кооперативна — одна з найстаріших у Бахмуті, яка зберегла сліди кількох історичних епох міста. Її виникнення пов’язане з розвитком торгівлі та кооперативного руху, що активно розвивався в другій половині XIX — на початку XX століття.

Детальніше про походження цієї вулиці розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Як з’явилася вулиця Кооперативна

Кооперативна вулиця по праву вважається однією з найдавніших у місті. Частину цієї вулиці деякий час також називали “Підвальною”. Але походження назви, не від слова “підвал”, а від розташування “під валом”, тобто під земляним укріпленням Бахмутської фортеці. Згодом ця назва вийшла з ужитку, і вся вулиця стала називатися Кооперативною.

Згідно з місцевою легендою, на початку цієї вулиці у першій половині XVIII століття розташовувався один із бастіонів Бахмутської фортеці. Місцеві мешканці навіть планували встановити на цьому місці пам’ятний знак з нагоди ювілею міста, але далі розмов справа не просунулась. Історики припускають, що легенда має підґрунтя: частина вулиці дійсно проходить уздовж колишнього східного валу фортеці.

Вулиця у XX столітті

На початку XX століття на тодішній Нижній Миколаївській мешкало понад 70 родин, здебільшого селянських. У період Нової економічної політики (НЕП), у 1920-х роках, вулиця отримала нову назву — Кооперативна. Це було пов’язано зі створенням у місті першого земельного кооперативу, який володів 60 сотками землі, мав необхідний сільськогосподарський інвентар і два великі цегляні будинки: №71 і №73. Ці будинки раніше належали місцевому багатію Лещенку, але їх примусово відчужили.

Поряд, на розі з вулицею Ростовською, Федір Чертков відкрив невелике приватне ковбасне виробництво. Також на вулиці працювала хлібопекарня, а біля колишнього цегельного заводу Мінаєва ще й паровий млин. У будинку №32 розміщувався Комнезам (комітет незаможних селян), який займався розподілом та реалізацією сільськогосподарської продукції.

Завдяки цим підприємствам вулиця в ті часи вирізнялася доволі жвавим рухом, особливо влітку. Тут можна було побачити перші колісні трактори, які справляли неабияке враження на місцевих. Проте найчастішим транспортом залишалися одно- або двокінні підводи. У дощову погоду або в міжсезоння дорога перетворювалася на суцільне багно, і колісний рух тимчасово припинявся.

З початком сталінської політики колективізації всі приватні ініціативи були згорнуті. На базі земельного кооперативу створили колгосп імені сталіна. Відтак Кооперативна втратила статус промислово-економічного осередку й перетворилася на звичайну міську вулицю.

Попри всі історичні трансформації, назва “Кооперативна” збереглася й до сьогодні — як частина багатошарової історії старого Бахмута.

Читайте також:

• Бахмут у День міста: згадуємо архівні кадри з 2016 року
• Бахмут архівний: як у 2016 році місто відзначало День вишиванки
• Зі скромної філії у потужний навчальний заклад: як з’явилася Бахмутська автошкола

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!