Міжнародний реєстр збитків, створений для фіксації руйнувань і втрат, завданих Україні внаслідок російської агресії, готується до запуску повноцінної роботи. За попередніми планами, компенсаційна комісія, яка розглядатиме подані заяви, має запрацювати у 2027 році, а перші рішення можуть бути ухвалені вже наприкінці того ж року.

Детальніше про це розповіла Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу Президента України під час панелі на Donbas Media Forum, передає кореспондентка редакції Бахмут IN.UA.

Компенсаційна комісія: коли почне працювати

За словами Ірини Мудрої, після ухвалення відповідної конвенції у грудні 2025 року країни-підписанти мають пройти процес ратифікації документа. Очікується, що більшість держав завершить ці процедури протягом 2026 року. Після цього у 2027-му почнеться формування самої Компенсаційної комісії — її складу, управлінської структури та процедур розгляду заяв.

Перші рішення можуть бути ухвалені вже наприкінці 2027 року. Втім, як вказує представниця Офісу президента, це не означає, що одразу розпочнуть видавати виплати, адже компенсаційний фонд ще не сформований. Його створення залежить від політичних рішень країн-партнерів і джерел фінансування, серед яких розглядаються заморожені російські активи та так званий “репараційний кредит”.

“Є дискусія і начебто вимальовується рішення щодо репараційного кредиту. Тобто під заставу цих коштів будуть видані випущені облігації, які забезпечуватимуться державам Європейського Союзу і, можливо, у Великої Сімки. Проте, репараційний кредит — це ще не є те, що ми в фіналі хочемо бачити з конфіскацією російських активів”, — розповіла Ірина Мудра.

Україна наполягає на конфіскації активів агресора як найбільш справедливому механізмі відновлення. Водночас наразі обговорюється можливість зарезервувати частину репараційного кредиту для майбутніх виплат громадянам, які подали заяви до реєстру.

Заяв небагато: українців закликають активніше реєструвати втрати

Попри активну роботу міжнародних і українських структур, наразі до реєстру подано лише близько 60 тисяч заяв — значно менше, ніж очікувані мільйони. Саме низька кількість звернень стала однією з причин, чому реєстр поки що не працює на повну потужність.

Представники влади закликають українців активніше подавати свої заяви. Зробити це можуть усі постраждалі — зокрема, внутрішньо переміщені особи (ВПО), люди, які втратили житло або майно на деокупованих територіях. Подання заяви можливе навіть у тому випадку, якщо особа вже отримала державну компенсацію, адже допомога від України не впливає на право отримати виплату через міжнародний механізм.

“Для того, щоб ми спонукали наших розпочати перемовини про створення компенсаційного фонду і його наповнення, нам потрібно показати, що в реєстрі є достатньо велика кількість заяв“, — зазначає заступниця керівника Офісу Президента.

Офіс у Києві

Міжнародний реєстр збитків уже відкрив офіс у Києві. Його співробітники співпрацюють із органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, безоплатної правової допомоги та з правоохоронними органами, які фіксують воєнні злочини.

Читайте також:

• Постанова № 1176. Кабмін затвердив порядок допомоги ВПО з ТОТ для вирішення житлового питання
• Від 3 до 6 тисяч: як ветеранам отримати компенсацію за оренду житла
• Держава виплатить до 2 млн грн українцям, чиє житло зруйноване на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Реєстр збитків для України запустив нову категорію заяв A3.5 – “Втрата приватного підприємництва”. Вона дозволяє фізичним особам-підприємцям подати заяву про втрату прибутку від бізнесу, спричинену повномасштабною агресією Росії проти України після 24 лютого 2022 року.

Хто може подати заяву про втрату бізнесу, і як це зробити, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA

Хто може подати заяву про втрату підприємництва

Нова категорія, як повідомляє Міжнародний реєстр збитків, призначена для фізичних осіб-підприємців (ФОП), які втратили дохід від своєї діяльності через війну. Подати заяву можуть підприємці, які були зареєстровані в Україні та зазнали фінансових втрат унаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації.

Для подання заяви необхідно надати підтвердження того, що підприємець вів господарську діяльність, а також докази подій, які призвели до втрати прибутку. Також потрібно надати фінансові документи, що підтверджують розмір втраченого доходу.

Фінансова звітність, яка подавалася до українських податкових органів, буде доступна підприємцю в електронному вигляді під час заповнення заяви.

Як подати заяву до Реєстру збитків

Подати заяву можна через вебпортал “Дія”, перейшовши за покликанням. Заяви, що відповідатимуть усім вимогам, будуть внесені до Реєстру збитків для України. Надалі їх передадуть на розгляд Міжнародної компенсаційної комісії, яка визначатиме розмір можливих виплат.

У грудні 2025 року 35 держав та Європейський Союз підписали Конвенцію про створення цієї Комісії під егідою Ради Європи.

Які заяви подаються в інших категоріях

Заяви щодо знищеного або пошкодженого майна фізичних осіб подаються в інших відповідних категоріях A. Водночас заяви від імені юридичних осіб подаються в категоріях B або C, відкриття яких очікується найближчим часом.

До теми:

Як ВПО подати дані в Міжнародний реєстр збитків за категорією “Вимушене переміщення”

Реєстр збитків прийматиме заяви від українців, які виїхали за кордон через війну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У липні 2025 Кабмін запровадив постанову № 815, це механізм дистанційного обстеження зруйнованого житла на територіях, де тривають активні бойові дії. Зараз це вже, наприклад, Поровськ, Лиман або Мирноград. Тобто, люди звідси з минулого року мають право подавати заяви на компенсацію за зруйноване житло. Фактично, документ дав змогу мешканцям прифронтових громад подати заяву та розпочати процедуру навіть без фізичного доступу до об’єкта. Водночас практика показала: новий механізм не розв’язав усіх проблем, а в окремих випадках створив додаткове навантаження на комісії.

Про те, як працює постанова № 815 на практиці та які прогалини виявилися під час її реалізації, ми поговорили з Ольгою Алтуніною, представницею Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Постанова 815: “Механізм не стільки пришвидшив процедуру, скільки зробив її можливою”

За словами Ольги Алтуніної, дистанційний формат став критично важливим для громад, розташованих поблизу лінії фронту.

“Цей механізм не стільки пришвидшив процедуру, скільки зробив її можливою в умовах активних бойових дій. До ухвалення постанови №815 на територіях активних бойових дій взагалі не було інструменту для фіксації руйнувань, адже передбачалася лише фізична присутність комісії”, — пояснює вона.

Водночас навантаження на місцеві комісії не зменшилося, а навпаки — суттєво зросло. Люди, які раніше отримували відмову через неможливість виїзду, почали активно подавати заяви на дистанційне обстеження. В окремих громадах зараз комісії опрацьовують тисячі звернень.

Зокрема на Донеччині, статистика за кількістю нерозглянутих заяв —  наступна:

• Покровськ — понад 10 тисяч заяв;
• Мирноград — 8 тисяч;
• Лиман — 4 тисячі.

Як каже Ольга Алтуніна, тисячі людей звертаються до представництва Офісу Уповноваженого, зокрема, 84% звернень, які вони отримують, надходять із Донецької області. 10% — Харківська, 4% — Сумська і 2% — Запорізька.

Чи скоротила постанова 815 строки розгляду заяв на компенсацію?

“На жаль, у низці випадків строки не скоротилися, а подовжилися. Це пов’язано з необхідністю отримувати інформацію від інших органів — Міноборони, Держгеокадастру, Державного космічного агентства, ДСНС, СБУ”, — пояснює Ольга Алтуніна.

Комісії змушені запитувати:

• у ДСНС — інформацію про мінну ситуацію;
• у СБУ/прокуратури — підтвердження факту обстрілу;
• у Космічного агентства — супутникові знімки.

Це впливає на строки розгляду заяв.

Основні проблеми з якими стикаються люди при подачі заяв 

Однією з найбільших труднощів залишається збір належних доказів руйнування. Фото чи відео, які надають заявники, не завжди відповідають вимогам постанови або не дають змоги чітко ідентифікувати об’єкт.

“Комісії розпоряджаються значними державними коштами й несуть відповідальність за кожне рішення. Тому вони дуже обережно підходять до підтвердження факту руйнування, адже за рішення, яке не відповідає вимогам, може бути притягнуто до кримінальної відповідальності. Іноді матеріали заявника не збігаються з даними супутникових знімків чи іншими джерелами”, — говорить представниця Омбудсмана.

Що потребує доопрацювання

За словами Ольги Алтуніної, постанова №815 потребує комплексного вдосконалення. Зокрема, йдеться про мінімізацію міжвідомчої бюрократії, уточнення методики дистанційного обстеження та врегулювання питання обстеження багатоквартирних будинків.

“Ми дуже зацікавлені в тому, аби 815-ту постанову вдосконалили, і це має бути комплексний підхід. Зараз є норма, за якою будинок визнають зруйнованим, якщо руйнування складає понад 80%. Не можна сказати, що зменшення цього відсотка вирішить всі проблеми. Також треба покращити методику дистанційного обстеження. Я публікувала фото багатоквартирного будинку в Покровську, який повністю вигорів. І коли ми у Міністерстві розвитку спитали, чи вважається цей будинок зруйнованим, то за нормами постанови — ні. Бо стіни стоять, дах є, але ми розуміємо, що конструкції після такої пожежі навряд чи будуть функціональними, і невідомо, чи буде колись відновлено цей будинок. А родини, тим часом, які жили в цьому будинку, не можуть подати на компенсацію. Необхідно чітко визначити критерії економічної доцільності відновлення такої будівлі”, — наголошує вона.

Також законодавство не передбачає механізму оскарження рішень, дій або бездіяльності комісії:

В Офісі Уповноваженого зазначають, що вже звернулися до Уряду з пропозиціями щодо змін. Адже мова йде не лише про технічну процедуру, а про відновлення довіри людей до держави та забезпечення справедливості для тих, хто втратив житло через війну.“Водночас я хочу сказати, що сьогодні є багато нарікань від людей щодо неможливості отримання компенсації за зруйноване житло, особливо від людей з ТОТ. Та наразі Україна — це єдина країна у світі, яка ще до завершення бойових дій почала виплату проміжних репарацій. Питання компенсацій за зруйноване житло — це частина від всіх збитків, які сьогодні отримали українці, бо держава й світ має враховувати інші категорії, які також постраждали від війни. Це збитки, які люди зазнали через внутрішнє переміщення, вимушений виїзд за кордон, за смерть близького члена родини, за зникнення безвісти, за тілесні ушкодження, за сексуальне насильство під час війни, катування, полон, примусову працю, депортацію дітей…Тому цей весь спектр має бути опрацьований і державою і міжнародною спільнотою, і вестись облік всіх постраждалих”, — резюмує Ольга Алтуніна.

Читайте також:

Як військовим отримати житловий ваучер: досвід Євгена Спіріна

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!