
Міжнародний реєстр збитків, створений для фіксації руйнувань і втрат, завданих Україні внаслідок російської агресії, готується до запуску повноцінної роботи. За попередніми планами, компенсаційна комісія, яка розглядатиме подані заяви, має запрацювати у 2027 році, а перші рішення можуть бути ухвалені вже наприкінці того ж року.
Детальніше про це розповіла Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу Президента України під час панелі на Donbas Media Forum, передає кореспондентка редакції Бахмут IN.UA.
Компенсаційна комісія: коли почне працювати
За словами Ірини Мудрої, після ухвалення відповідної конвенції у грудні 2025 року країни-підписанти мають пройти процес ратифікації документа. Очікується, що більшість держав завершить ці процедури протягом 2026 року. Після цього у 2027-му почнеться формування самої Компенсаційної комісії — її складу, управлінської структури та процедур розгляду заяв.
Перші рішення можуть бути ухвалені вже наприкінці 2027 року. Втім, як вказує представниця Офісу президента, це не означає, що одразу розпочнуть видавати виплати, адже компенсаційний фонд ще не сформований. Його створення залежить від політичних рішень країн-партнерів і джерел фінансування, серед яких розглядаються заморожені російські активи та так званий “репараційний кредит”.
“Є дискусія і начебто вимальовується рішення щодо репараційного кредиту. Тобто під заставу цих коштів будуть видані випущені облігації, які забезпечуватимуться державам Європейського Союзу і, можливо, у Великої Сімки. Проте, репараційний кредит — це ще не є те, що ми в фіналі хочемо бачити з конфіскацією російських активів”, — розповіла Ірина Мудра.
Україна наполягає на конфіскації активів агресора як найбільш справедливому механізмі відновлення. Водночас наразі обговорюється можливість зарезервувати частину репараційного кредиту для майбутніх виплат громадянам, які подали заяви до реєстру.
Заяв небагато: українців закликають активніше реєструвати втрати
Попри активну роботу міжнародних і українських структур, наразі до реєстру подано лише близько 60 тисяч заяв — значно менше, ніж очікувані мільйони. Саме низька кількість звернень стала однією з причин, чому реєстр поки що не працює на повну потужність.
Представники влади закликають українців активніше подавати свої заяви. Зробити це можуть усі постраждалі — зокрема, внутрішньо переміщені особи (ВПО), люди, які втратили житло або майно на деокупованих територіях. Подання заяви можливе навіть у тому випадку, якщо особа вже отримала державну компенсацію, адже допомога від України не впливає на право отримати виплату через міжнародний механізм.
“Для того, щоб ми спонукали наших розпочати перемовини про створення компенсаційного фонду і його наповнення, нам потрібно показати, що в реєстрі є достатньо велика кількість заяв“, — зазначає заступниця керівника Офісу Президента.
Офіс у Києві
Міжнародний реєстр збитків уже відкрив офіс у Києві. Його співробітники співпрацюють із органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, безоплатної правової допомоги та з правоохоронними органами, які фіксують воєнні злочини.
Читайте також:
- Постанова № 1176. Кабмін затвердив порядок допомоги ВПО з ТОТ для вирішення житлового питання
- Від 3 до 6 тисяч: як ветеранам отримати компенсацію за оренду житла
- Держава виплатить до 2 млн грн українцям, чиє житло зруйноване на ТОТ
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!