Російські військові не полишають намірів захопити Часів Яр на Донеччині. У місті зберігається складна ситуація, воно знаходиться під постійними обстрілами. Та попри це тут і досі лишаються жити сотні людей.

Яка зараз ситуація в місті, редакції “Бахмут IN.UA” розповів начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус.

Часів Яр: воєнна ситуація

Наразі в Часовому Яру зберігається стабільно важка ситуація. Обстріли у громаді не припиняються. Також окупанти активізували штурмові дії для захоплення міста.

ЗСУ тримають оборону міста по каналу Сіверський Донець — Донбас. Останнім часом деякі російські джерела стверджують, що окупантам вдалося його перетнути. Однак очільник міста цю інформацію не підтверджує.

“Місто переживає щоденні обстріли та щоденні намагання окупантів штурмувати його. Однак Часів Яр тримається, і ми намагаємося працювати, наскільки це можливо в умовах бойових дій. Вони (окупанти — ред.) багато чого пишуть. Перейти канал вони намагаються щодня по декілька разів, але поки що їм це не вдається. Заяви окупантів про перехід каналу я підтвердити не можу”, — зазначає Сергій Чаус.

Часів Яр: скільки лишається людей

На сьогодні в Часовому Яру лишаються до 470 жителів. За останні десять днів виїхали близько 20 людей. Допомогу їм надають міська військова адміністрація і кілька волонтерських організацій. У деякі райони доставити гуманітарну допомогу вже неможливо, як і евакуювати звідти людей.

“Цього тижня було евакуйовано двох людей. Поки що далі тиша. Основна маса людей, які лишаються в місті, — люди похилого віку. Їм дуже важко переступити межу, коли ти повинен покинути свою оселю, яку будував власними руками. На даний момент вони відмовляються від евакуації. Але при цьому є в місті і люди працездатного віку. Окрім нас, місцевим жителям допомагають декілька волонтерських організацій, які намагаються проїжджати в місто. Кожного разу ми з ними обговорюємо і плануємо як та куди їхати. Є райони в місті, куди взагалі проїхати неможливо. Вони хоч і під контролем України, але безпекова ситуація там така, що прорватися неможливо”, — розповідає Сергій Чаус.

Жителів Часового Яру вкотре просять евакуюватися задля збереження власного здоров’я і життя. Складна ситуація в місті не дозволяє навіть надавати медичну допомогу тим, хто постраждав від обстрілів.

“Звичайно, ні про яку роботу медиків у місті не йдеться. Ми буквально прориваємося на евакуацію, а про забезпечення роботи медиків взагалі не може бути й мови. Наразі в місті є певні точки, куди можна звернутися за наданням допомоги в доїзді кудись. Місцеві їх знають. Наприклад, цього тижня в нас сталася ситуація, коли людина отримала поранення. Своїм ходом вона, стікаючи кров’ю, дійшла до певної точки, де їй затягли джгут на руці і надали допомогу в доставці до медичного закладу. Все це складно і кожного разу це індивідуально. Тому моя порада всім — евакуюйтеся, поки є можливість. Не наражайте свої життя на небезпеку”, — зауважив начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус.

Контакти для евакуації

Зробити заявку на евакуацію з Часового Яру можна за міським телефоном: +380 (099) 712 0359.

Звернення також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Евакуація до Чернівецької області з Донеччини: як скористатися
• Початок опалювального сезону в Покровську під великим питанням: яка ситуація в місті
• Росіяни хочуть досягти перемоги на полі бою до 2026 року: що відомо про плани рф

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Різдво — це свято, яке проходить у сімейному колі. Подекуди його традиції осучаснюють, роблячи їх оптимальними для сучасних поколінь та доповнюючи різноманітними особливостями регіону.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Андрієм Тимчаком — майстром вертепу зі Званівки — про те, як в умовах евакуації йому вдається зберігати різдвяні традиції та готуватися до цьогорічного Різдва.

Різдвяні традиції Донеччини під час війни: як до свята готується родина Андрія Тимчака

За словами Андрія Тимчака, після демобілізації та переїзду на нове місце життя в евакуації змушує “плисти за течією”. Проте, навіть так він усвідомлює, що цього року підготовка до Різдва проходитиме по-іншому. Зміна дати святкування з 7 січня на 25 грудня стала незвичною після десятиліть усталеної традиції, однак нині з’являється більше пояснень щодо походження нової дати, а тому перехід сприймається спокійніше.

“Все пішло від Зимового сонцестояння — максимально довга ніч та мінімальний день“, — каже пан Андрій.

Примітка. Зимове сонцестояння — це астрономічна подія, яка знаменує найкоротший світловий день та найдовшу ніч у Північній півкулі. Воно відбувається з 20 по 22 грудня. 25 грудня в цьому контексті почало використовуватися ще в Давньому Римі, коли Юлій Цезарь в юліанському календарі позначив цю дату, як день, коли відбувається зимове сонцестояння.

Андрій Тимчак вважає, що збереження традицій рідного краю під час війни є важливим, адже раніше різдвяний період займав значну частину його життя — від підготовки вертепів до колядок і щедрівок. Нині святкування стало менш масштабним, але він підкреслює, що Різдво залишається святом у душі, тривалість якого визначає внутрішній стан людини.

“З 1 грудня до 20 січня Різдво було моїм життям: підготовка вертепів, виступи, коляди, щедрівки — два місяці щороку вся сім’я жила цим. Через такі традиції ти відчуваєш себе частиною спільного свята. Зараз я святкую Різдво, але цього значно менше, ніж було раніше“, — зазначає пан Андрій.

Він також зізнається, що мріє повернутися на Донбас і знову займатися розвитком культури в Донецькій області, адже різдвяна традиція для нього — це цінний досвід і великий скарб.

Традиції святкування в колі сім’ї

У родинному колі Андрій Тимчак планує Різдво зі святою вечерею, зберігаючи основні елементи традиції. Проте, він вважає, що свято можна трохи осучаснити, поєднуючи, наприклад, в меню Святвечора пісні та непісні страви, орієнтуючись на побажання дітей.

“Спочатку аналізуєш те, а що взагалі таке “Різдво”. Чи це трагедія, чи це не трагедія. Якщо це не вона, то чому вся їжа має бути пісною? Це ж свято народження Сина Божого. І все. З’являється висновок, що треба змінювати“, — пояснює майстер вертепу зі Званівки.

В сім’ї Андрія Тимчака головним атрибутом традиційного столу, окрім куті, буде смажена птиця. Також чоловік каже, що на столі обов’язково буде:

• хліб;
• вареники;
• голубці з картоплею;
• зварена квашена капуста з пісною заправкою;
• мачанка (ред. традиційна українська страва з розтертого сиру, сметани, часто з додаванням часнику, зелені, горіхів, яка подається як соус до хліба або картоплі);
• холодець;
• вино.

Читайте також:

12 страв на Святвечір 2025: повний список, що приготувати до святої вечері

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найбільше атак ворога зараз фіксують на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Активно штурмують окупанти і на Костянтинівському напрямку.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

На сьогодні на Покровському напрямку, за твердженням Генштабу, фіксують найбільшу кількість атак. Протягом минулої доби тут зупинили 34 ворожих штурмів. Окупанти атакували поблизу Никанорівки, Родинського, Красного Лимана, Мирнограда, Покровська, Котлиного, Удачного, Молодецького, Новосергіївки, Горіхового та Дачного.

В Оперативному командуванні “Схід” зазначають, що ЗСУ контролюють північну частину міста Покровськ. У центральній частині блокують просування противника.

На Костянтинівському напрямку фронту російська армія провела 16 атак. Окупанти атакували поблизу Щербинівки, Яблунівки, Олександро-Шультиного, Клебан-Бика, Русин Яру та в бік Софіївки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районах Новоселівки, Колодязів та Зарічного. Загалом минулої доби тут відбулось 5 боєзіткнень.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут ворог атакував один раз, намагаючись просунутись у районі Дронівки.

На Краматорському напрямку росіяни наступальних дій не проводили.

Втрати рф за 23 грудня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 23 грудня російська армія втратила:

• близько 1090 військових;
• 3 танки;
• 4 бойових броньованих машин;
• 45 артилерійських систем;
• 3 РСЗВ;
• 1031 БПЛА оперативно-тактичного рівня;
• 159 одиниць автомобільної техніки.

Читайте також:

• Сили оборони відійшли з Сіверська: місто під вогневим контролем ЗСУ
• ЗСУ повернули контроль над Іванівкою поблизу кордону Донеччини
• Українські військові знищили танки та ЗРК “Оса” біля Покровська

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!