Російські військові не полишають намірів захопити Часів Яр на Донеччині. У місті зберігається складна ситуація, воно знаходиться під постійними обстрілами. Та попри це тут і досі лишаються жити сотні людей.

Яка зараз ситуація в місті, редакції “Бахмут IN.UA” розповів начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус.

Часів Яр: воєнна ситуація

Наразі в Часовому Яру зберігається стабільно важка ситуація. Обстріли у громаді не припиняються. Також окупанти активізували штурмові дії для захоплення міста.

ЗСУ тримають оборону міста по каналу Сіверський Донець — Донбас. Останнім часом деякі російські джерела стверджують, що окупантам вдалося його перетнути. Однак очільник міста цю інформацію не підтверджує.

“Місто переживає щоденні обстріли та щоденні намагання окупантів штурмувати його. Однак Часів Яр тримається, і ми намагаємося працювати, наскільки це можливо в умовах бойових дій. Вони (окупанти — ред.) багато чого пишуть. Перейти канал вони намагаються щодня по декілька разів, але поки що їм це не вдається. Заяви окупантів про перехід каналу я підтвердити не можу”, — зазначає Сергій Чаус.

Часів Яр: скільки лишається людей

На сьогодні в Часовому Яру лишаються до 470 жителів. За останні десять днів виїхали близько 20 людей. Допомогу їм надають міська військова адміністрація і кілька волонтерських організацій. У деякі райони доставити гуманітарну допомогу вже неможливо, як і евакуювати звідти людей.

“Цього тижня було евакуйовано двох людей. Поки що далі тиша. Основна маса людей, які лишаються в місті, — люди похилого віку. Їм дуже важко переступити межу, коли ти повинен покинути свою оселю, яку будував власними руками. На даний момент вони відмовляються від евакуації. Але при цьому є в місті і люди працездатного віку. Окрім нас, місцевим жителям допомагають декілька волонтерських організацій, які намагаються проїжджати в місто. Кожного разу ми з ними обговорюємо і плануємо як та куди їхати. Є райони в місті, куди взагалі проїхати неможливо. Вони хоч і під контролем України, але безпекова ситуація там така, що прорватися неможливо”, — розповідає Сергій Чаус.

Жителів Часового Яру вкотре просять евакуюватися задля збереження власного здоров’я і життя. Складна ситуація в місті не дозволяє навіть надавати медичну допомогу тим, хто постраждав від обстрілів.

“Звичайно, ні про яку роботу медиків у місті не йдеться. Ми буквально прориваємося на евакуацію, а про забезпечення роботи медиків взагалі не може бути й мови. Наразі в місті є певні точки, куди можна звернутися за наданням допомоги в доїзді кудись. Місцеві їх знають. Наприклад, цього тижня в нас сталася ситуація, коли людина отримала поранення. Своїм ходом вона, стікаючи кров’ю, дійшла до певної точки, де їй затягли джгут на руці і надали допомогу в доставці до медичного закладу. Все це складно і кожного разу це індивідуально. Тому моя порада всім — евакуюйтеся, поки є можливість. Не наражайте свої життя на небезпеку”, — зауважив начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус.

Контакти для евакуації

Зробити заявку на евакуацію з Часового Яру можна за міським телефоном: +380 (099) 712 0359.

Звернення також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Евакуація до Чернівецької області з Донеччини: як скористатися
• Початок опалювального сезону в Покровську під великим питанням: яка ситуація в місті
• Росіяни хочуть досягти перемоги на полі бою до 2026 року: що відомо про плани рф

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Попри тимчасову окупацію міста, Бахмут продовжує жити в культурному просторі України. Волонтери ГО “Бахмут Український” через виставки та мистецькі проєкти доводять: ідентичність Донеччини — глибоко українська.

Редакція Бахмут IN.UA разом з однією із засновниць організації “Бахмут Український” Світланою Кравченко підготувала огляд знакових експозицій, що проходили та проходитимуть в Дніпропетровській області взимку.

Культурний фронт та ствердження української ідентичності

Паралельно з волонтерством ГО “Бахмут Український” продовжує реалізовувати культурні ініціативи. В цій роботі беруть участь багато волонтерів, зокрема Світлана Кравченко.

“Ми не прив’язуємося до сезону — культурні проєкти реалізуються постійно“, — зазначає вона в коментарі редакції Бахмут IN.UA.

Лише за останній час громадська організація організувала декілька культурних подій в Дніпропетровській області. Зокрема, нині в місті Самар триває виставка “Про Бахмут мовою українських строїв”, створена у співпраці з творчою майстернею “Бахмутський оберіг”. Як зізнається Світлана Кравченко, через великий інтерес громади експозицію продовжили на січень.

“І на фоні цієї виставки багато відбувається екскурсій цікавих розповідей про Бахмут, презентації, майстер-класи. І це не дає забути про те, що таке місто є в українському просторі, не дивлячись на те, що воно тимчасово окуповане“, — каже одна із засновниць “Бахмуту Українського”.

Окреме місце в діяльності організації займає робота з історичною пам’яттю про українську ідентичність Бахмута. Одним із таких прикладів є картина бахмутського художника Сергія Садчикова “Підняття українського прапора над Бахмутом у 1917 році”. Картина була презентована в бахмутському краєзнавчому музеї восени 2021 року і втрачена в Бахмуті у 2022-му. 

“Ця картина відображає важливу подію, яка відбулася на сході у 1917 році. Вона фіксувала те, що Бахмут на рівні державних органів підтримав Українську Народну Республіку. Ця картина є маркером історії міста, яка показує ще інший бік, котрий зовсім невідомий, як би мовити, великій Україні“, — вказує Світлана Кравченко.

Вона додала, що сама доля в картини не менш бурхлива. Оригінал роботи був знищений у Бахмуті під час повномасштабного вторгнення. Сам же художник переїхав до Німеччини з однією валізою, де з ним зв’язалися активісти “Бахмута Українського”. Їм вдалося надихнути Сергія Садчикова на створення авторської копії вже за кордоном, яку згодом вдалося повернути в Україну і на День прапора у 2025 році вона була презентована в окремій залі музею Дмитра Яворницького в Дніпрі.

Вказана картина буде показана в лютому в стінах Музею спротиву Голодомору до річниці його заснування. ГО “Бахмут Український” також реалізує ще одну культурну ініціативу — виставку “МОВОЮ СЕРЦЯ: українська жінка в художній творчості та дослідженнях Людмили Огнєвої” з циклу “Світлана Кравченко представляє”. Ця виставка розповідає про жінок-політв’язнів часів срср мовою вишивок, зроблених ними в радянських таборах.

Вона є серією експозицій народних майстрів Донеччини, та майстрів з тимчасово окупованих територій України Їх проводять в Дніпровському національному історичному музеї імені Д.І. Яворницького. У стінах того ж музею в кінці лютого в рамках цього ж проєкту Світлани Кравченко планується відкриття ще однієї виставки, присвяченій народній творчості Донеччини.

Читайте також:

Голосування за незалежність та президента в Бахмуті: як у місті проходив референдум 1991 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Зимовий Бахмут до початку повномасштабної війни мав усталений ритм життя, характерний для прифронтового, але мирного міста. У холодний період року міський простір змінювався разом із погодою: вулиці вкривалися снігом, працювали комунальні служби, функціонували громадські заклади та транспорт. Саме таким пам’ятають місто бахмутяни.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує ознайомитися з 7 світлинами довоєнного міста в зимову пору, які опублікували в групі “Бахмут. Минуле й Сьогодення”.

Зимовий Бахмут: добірка фото

У зимові місяці в Бахмуті тривала звична повсякденна діяльність. Мешканці пересувалися містом у справах, працювали та насолоджувалися тихим життям. Водночас міський ландшафт узимку трансформувався, покриваючись снігом.

Добірка фотографій зроблена до війни, фіксуючи міські локації, вулиці та громадські простори такими, якими вони були у мирний час в зимовий сезон.

Читайте також:

Світле місто посмішок: як виглядав Бахмут у жовтні 2014 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!