Російські військові не полишають намірів захопити Часів Яр на Донеччині. У місті зберігається складна ситуація, воно знаходиться під постійними обстрілами. Та попри це тут і досі лишаються жити сотні людей.

Яка зараз ситуація в місті та чи є в людей можливість евакуюватися, редакції Бахмут IN.UA розповів начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус.

Часів Яр: евакуація

За словами керівника Часовоярської МВА, у місті йдуть постійні обстріли, тому залишатися тут небезпечно. Втім на сьогодні у громаді лишаються жити 502 людини.

Заїхати у Часів Яр доволі складно, та місцеві жителі й досі мають можливість евакуюватися. Зробити це можна у будь-який момент.

“Процес евакуації триває. У кожному мікрорайоні є певні точки, куди можуть звернутися люди, а звідти інформація передається нам. Також є стандартний евакуаційний номер, який працює в Часовому Яру з початку бойових дій. Евакуацію також проводить обласна військова адміністрація та районна адміністрація. Вся робота координується, зводиться в єдиний процес і оперативно відпрацьовується. Окрім цього, з евакуацією нам допомагають наші друзі-волонтери. Слава Богу, на даний момент евакуювати ми ще можемо”, — розповів Сергій Чаус.

Зокрема, евакуація проводилася і сьогодні. За допомоги міської військової адміністрації з міста вивезли собаку.

“Ми якраз привезли гуманітарну допомогу, хліб, і в цей час була можливість вивезти тварину. Родина, в якій жила ця собака, виїдуть самостійно вже цього тижня. Вони чому й так довго лишалися в місті — їх тримала ця тварина, яку вони не могли покинути”, — розповів Сергій Чаус.

Часів Яр: гуманітарна ситуація

Міська влада забезпечує людей гуманітарною допомогою. Регулярно людям видають хліб і, за можливості, воду.

У двох мікрорайонах водопостачання дається погодинно. Воду вдається качати з іншої громади. Також у місті працює скважина, яку заживлюють від генераторів.

“Базові гуманітарні потреби в нас закриті”, — зауважив очільник МВА.

Контакти для евакуації

Зробити заявку на евакуацію з Часового Яру можна за міським телефоном: +380(099) 712 0359.

Звернення також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Евакуація на Рівненщину з Донеччини: коли можна виїхати
• Евакуйований з Бахмута: як Павел Товт відновив тепличну діяльність у Дніпрі
• Людські ресурси, контужені тварини та потяг в один кінець: як Хмельницький зустрічає переселенців

Ситуація на Донеччині залишається напруженою, а обстріли прифронтових міст не зменшуються навіть вдень. Попри це, волонтери та евакуаційні групи продовжують щоденну роботу з порятунку цивільного населення.

Детальніше про стан евакуації на Донеччині редакції видання Бахмут IN.UA розповів розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині

За словами волонтера, загальна динаміка евакуації залишається стабільною: кількість тих, хто потребує допомоги у виїзді, поки що перевищує кількість бажаючих евакуюватися самостійно. Основний потік людей іде з прифронтової зони через Краматорськ і далі на Лозову.

“Багато людей з прифронту, які виходять з Костянтинівки. Єдине, що побачили, що збільшується кількість заявок на евакуацію з Краматорська і зі Слов’янська. Особливо родин з дітьми“, — зазначає представник місії “Проліска”.

Організація забезпечує виїзд комфортними мінівенами та автобусами, а також використовує спеціалізований медичний транспорт для адресної евакуації маломобільних громадян. Для Євгена Ткачова ключовими напрямками роботи зараз є небезпечні райони Дружківської громади та Миколаївка.

Хто евакуюється та скільки людей вдається вивезти

Пріоритетом для волонтерів залишається порятунок маломобільних людей та мешканців найбільш небезпечних зон. Стосовно чоловіків мобілізаційного віку, то їхня частка серед евакуйованих залишається стабільною і складає близько 10%.

Підрахувати точну кількість врятованих складно через специфіку роботи. Наприклад, за лютий лише однією автівкою волонтера було вивезено близько 300 осіб.

“Тут складність з цифрами. Можна заїхати просто і вісім звичайних людей мінівеном вивезти. Або, як зараз, одна немобільна бабуся займає все сидіння, розраховане на трьох людей. І таких по кілька за день буває. Тому ця статистика відносна“, — пояснює співрозмовник.

Чому люди відмовляються від виїзду та скільки речей беруть із собою

За словами Євгена Ткачова, випадки відмов від евакуації трапляються рідко, адже волонтери ретельно перевіряють усі заявки. Проте іноді виникають непередбачувані ситуації. Наприклад, родина може відкласти виїзд, якщо зламалася вантажівка, якою вони планували відправити свої меблі та побутову техніку, і вони не хочуть залишати старшу родичку саму.

Щодо кількості особистих речей, волонтери проводять роз’яснювальну роботу. Оскільки місія забезпечує повний супровід з пересадками на автобуси чи потяги, людям радять брати мінімум багажу.

“Налаштовуємо на те, щоб людина брала дві, ну максимум три сумочки на одного. Пояснюю людям: ви ж потягом колись їздили? Скільки речей ви можете взяти в потяг чи в рейсовий автобус? Якщо берете більше, ну з вами ж будуть їхати такі ж люди. Тому речі прийдеться тримати чи на колінах, чи на голові“, — каже волонтер.

Нові тенденції та небезпеки евакуації

Робота евакуаційних бригад стає дедалі складнішою через постійні обстріли та руйнування інфраструктури.

“Ускладнюєтся трішки евакуація, бо зникають таблички з номерами вулиць, з номерами домів. Тобто це ускладнює пошук і вивіз“, — зазначає Євген Ткачов

Крім того, прифронтові громади потерпають від ударів навіть у світлу пору доби, коли немає комендантської години. Співрозмовник згадав випадок, який стався незадовго до інтерв’ю: його екіпаж розминувся з ворожим дроном “Ланцет” лише на кілька сотень метрів — безпілотник вдарив прямо у пішохідний перехід у Дружківці.

“Тобто коли люди йдуть у своїх справах, летять і КАБи, і артилерія, і дрони“, — резюмує Євген Ткачов, наголошуючи на щоденному ризику, з яким стикаються як місцеві жителі, так і ті, хто намагається їх врятувати.

Читайте також:

Життя у “квартирах-склепах” та нова тактика обстрілів: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Правоохоронні органи викрили та затримали мешканця Краматорська, який, за даними слідства, збирав та передавав російським окупантам розвідувальну інформацію про місця дислокації Сил оборони України.

Про це повідомили в Донецькій обласній прокуратурі.

Затримання інформатора рф в Краматорську

Як повідомляє Донецька обласна прокуратура, злочинна діяльність підозрюваного розпочалася у серпні 2025 року. Чоловік, який є співробітником одного з місцевих підприємств Краматорська, розпочав спілкування зі своїм колишнім підлеглим. Останній наразі проходить військову службу в армії рф.

Під час контактів краматорчанин добровільно погодився працювати на ворога та збирати для російського військового актуальні дані воєнного характеру. Особливу увагу фігурант приділяв специфічним військовим об’єктам. Зокрема, він вишукував та “зливав” інформацію про підрозділи, які спеціалізуються на ремонті військової техніки, а також про розрахунки, що ведуть боротьбу з ворожими безпілотними літальними апаратами. Кожне повідомлення з координатами інформатор ретельно супроводжував детальними текстовими описами.

Запобіжний захід та слідство

Протиправну діяльність жителя Краматорська було оперативно викрито та припинено українськими спецслужбами. Наразі за процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури йому офіційно повідомлено про підозру у державній зраді (частина 2 статті 111 Кримінального кодексу України).

Читайте також:

18-річна дівчина з Волновахи допомогала ЗСУ, будучи на ТОТ: їй загрожує до 20 років арешту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!