Російські військові не полишають намірів захопити Часів Яр на Донеччині. У місті зберігається складна ситуація, воно знаходиться під постійними обстрілами. Та попри це тут і досі лишаються жити сотні людей.

Яка зараз ситуація в місті та чи є в людей можливість евакуюватися, редакції Бахмут IN.UA розповів начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус.

Часів Яр: евакуація

За словами керівника Часовоярської МВА, у місті йдуть постійні обстріли, тому залишатися тут небезпечно. Втім на сьогодні у громаді лишаються жити 502 людини.

Заїхати у Часів Яр доволі складно, та місцеві жителі й досі мають можливість евакуюватися. Зробити це можна у будь-який момент.

“Процес евакуації триває. У кожному мікрорайоні є певні точки, куди можуть звернутися люди, а звідти інформація передається нам. Також є стандартний евакуаційний номер, який працює в Часовому Яру з початку бойових дій. Евакуацію також проводить обласна військова адміністрація та районна адміністрація. Вся робота координується, зводиться в єдиний процес і оперативно відпрацьовується. Окрім цього, з евакуацією нам допомагають наші друзі-волонтери. Слава Богу, на даний момент евакуювати ми ще можемо”, — розповів Сергій Чаус.

Зокрема, евакуація проводилася і сьогодні. За допомоги міської військової адміністрації з міста вивезли собаку.

“Ми якраз привезли гуманітарну допомогу, хліб, і в цей час була можливість вивезти тварину. Родина, в якій жила ця собака, виїдуть самостійно вже цього тижня. Вони чому й так довго лишалися в місті — їх тримала ця тварина, яку вони не могли покинути”, — розповів Сергій Чаус.

Часів Яр: гуманітарна ситуація

Міська влада забезпечує людей гуманітарною допомогою. Регулярно людям видають хліб і, за можливості, воду.

У двох мікрорайонах водопостачання дається погодинно. Воду вдається качати з іншої громади. Також у місті працює скважина, яку заживлюють від генераторів.

“Базові гуманітарні потреби в нас закриті”, — зауважив очільник МВА.

Контакти для евакуації

Зробити заявку на евакуацію з Часового Яру можна за міським телефоном: +380(099) 712 0359.

Звернення також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Евакуація на Рівненщину з Донеччини: коли можна виїхати
• Евакуйований з Бахмута: як Павел Товт відновив тепличну діяльність у Дніпрі
• Людські ресурси, контужені тварини та потяг в один кінець: як Хмельницький зустрічає переселенців

Росія активно поширює заяви про відбудову зруйнованих міст на Донеччині. Втім за гучними обіцянками насправді стоять руїни, відсутність комунікацій і поодинокі показові ремонти. Найскладніша ситуація — у Бахмуті, Авдіївці та Мар’їнці, які були майже повністю знищені під час бойових дій.

Чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Розбиралась редакція Бахмут IN.UA.

Що відбувається в окупованих містах на Донеччині

Після окупації частини міст Донеччини російська влада регулярно звітує про нібито масштабну відбудову. У пропагандистських сюжетах показують нові квартири, ремонт будинків та “відновлення мирного життя”. Однак реальна ситуація в багатьох містах залишається критичною.

Авдіївка, яку російські війська окупували у 2024 році, зазнала понад 90% руйнувань. Попри обіцянки окупантів швидко відновити комунікації та житло, більшість робіт так і не реалізували. Подібна ситуація і в Мар’їнці та Бахмуті, які росія перетворила на руїни. Росіяни заявляють про майбутню відбудову, однак реальних робіт у містах немає.

Тож чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Ми поспілкувалися з Петром Андрющенком, Констянтином Скоркіним, Катериною Арісою та очевидицею відбудови на ТОТ — про все це дивіться у відеосюжеті Бахмут IN.UA.

Читайте також:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

• адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
• серія та номер шкільного атестата чи диплома;
• номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
• серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

• іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
• вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
• власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
• абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Старт основної сесії НМТ 2026: головне про тестування, правила та безпеку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!