У мережі з’явилося відео, де жінка, яка називає себе колишньою працівницею швидкої допомоги з Часів Яру, розповідає про нібито випадки вживання наркотиків серед українських військових. Відомо, що жінку разом з іншими мешканцями росіяни “евакуювали” з-під Калинівки та використовують для створення пропагандистських відео.

Часів Яр: “евакуація”росіянами

Жінка у відео стверджує, що нібито військові ЗСУ регулярно зверталися за шприцами, маючи “такий собі вигляд”. Героїня російського пропагандистського відео вороже налаштована до української армії та публічно її дискредитує.

Раніше ця ж жінка давала інтерв’ю про евакуацію. Тоді російські пропагандисти оприлюднили черговий відеосюжет, намагаючись спотворити реальну ситуацію в Калинівці та звинуватити українських захисників. Водночас як дізналась редакція, евакуйовані з Калинівки, зокрема й жінка з відео регулярно отримували допомогу від українських волонтерів, їх вмовляли евакуюватися до безпечного місця, однак люди відмовлялися це робити.

Жінка публічно дискредитує українську армію та підіграє російській пропаганді. Вона фігурує у відео як колишня працівниця швидкої допомоги, раніше героїня давала інтерв’ю, де стверджувала, що вона та інші мешканці постійно перебували у підвалі. Виникає логічне запитання: як вона могла роздавати “шприци для військових”, якщо постійно перебувала у підвалі.

Російська пропаганда регулярно використовуй фейкові звинувачення про нібито вживання українськими військовими наркотиків, таким чином намагаючись дискредитувати українську армію. Нагадаємо, що у 2023 році Генштаб оприлюднив інформацію про системну роботу щодо запобігання незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. У звʼязку з цим, видали спільний наказ, згідно з яким Військова служба правопорядку у Збройних Силах України та Національна поліція здійснюють спільні заходи.

Читайте також:

• Часів Яр у руїнах: як виглядає прифронтове місто
• У ЗМІ повідомили про близько 100 тисяч вбитих росіян у Часів Ярі: ЗСУ пояснили чому це не так
• Російські війська намагаються форсувати канал Сіверський Донець-Донбас

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські громадяни, які легально перебувають на території Польщі та мають дітей шкільного віку, мають право на отримання державної допомоги для підготовки до нового навчального року. Максимальна сума виплат сягає 400 злотих або 4 700 гривень.

Про це повідомили у польскому Управлінні соціального страхування (ZUS).

Умови програми “Dobry Start”

Базова сума підтримки становить 300 злотих (3 500 гривень) і надається в межах урядової програми “Dobry Start”. Кошти нараховуються один раз на рік на кожного учня. Ця виплата не залежить від загального рівня доходів родини. Отримати фінансування можуть школярі віком до 20 років, а у випадку встановленої інвалідності — до 24 років. Програма відкрита для іноземців, які перебувають у Польщі на законних підставах.

Окремі родини мають можливість отримати додаткові 100 злотих (1 100 гривень) на дитину перед початком навчального року. Ця доплата призначається виключно тим сім’ям, які відповідають критеріям польської програми сімейної допомоги (“zasiłek rodzinny”). Таким чином, за умови схвалення обох заявок, загальна сума фінансування складатиме 400 злотих на одного учня.

Державна допомога не поширюється на дітей, які відвідують дитячі садки або підготовчі класи (так звана “zerówka”). Також виплати не передбачені для студентів вищих навчальних закладів.

Терміни та способи оформлення

Прийом заявок на отримання виплати за програмою “Dobry Start” триває до 30 листопада 2026 року. Процедура оформлення відбувається виключно в електронному форматі. Подати документи можна через такі канали:

• систему “eZUS“;
• мобільний застосунок “mZUS“;
• державний портал “Emp@tia“;
• сервіси інтернет-банкінгу.

У разі успішного подання заявки до кінця серпня, переказ коштів на банківський рахунок заявника відбудеться не пізніше 30 вересня.

Читайте також:

Грошова допомога для мікробізнесу: як ВПО отримати 2 600 доларів від Mercy Corps

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині за понад 22 мільйони гривень, виділені урядом у межах підготовки до опалювального сезону, планують встановити дві блочно-модульні котельні. Їх розмістять в Краматорському районі. Наразі триває розробка проєктної документації, а в експлуатацію об’єкти планують ввести до листопада.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомили у Департаменті житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації.

Де на Донеччині встановлять модульні котельні за державні кошти

Донецька область отримає дві блочно-модульні котельні за кошти державного бюджету, виділені в межах урядових “Планів стійкості регіонів”. За інформацією департаменту, за рахунок понад 22 мільйонів гривень планують встановити дві блочно-модульні котельні загальною потужністю 5,6 МВт.

Обидва об’єкти мають розмістити на території Олександрівської селищної територіальної громади, Краматорського району. Наразі котельні ще не встановлені. Як зазначили в облдержадміністрації, станом на дату підготовки відповіді триває розробка проєктно-кошторисної документації, тому жоден із запланованих об’єктів ще не введений в експлуатацію.

Разом із тим частину державного фінансування вже використали. За даними Донецької ОДА, постачальнику перерахували попередню оплату у розмірі 7 млн 788 тис. грн. Орієнтовний строк введення котелень в експлуатацію — 1 листопада 2026 року, однак реалізація залежатиме від безпекової ситуації в регіоні.

Після запуску двох модульних котелень планують забезпечити теплопостачання:

• 26 багатоквартирних будинків;
• 9 закладів соціальної сфери;
• понад 3 900 споживачів.

Що відомо про фінансування підготовки Донеччини до зими

Нагадаємо, раніше начальник Донецької ОВА Вадим Філашкін повідомляв, що область отримає понад 22 мільйони гривень на встановлення модульних котелень у межах “Планів стійкості регіонів”. Загалом Кабінет Міністрів розподілив 3 мільярда гривень із резервного фонду державного бюджету на встановлення 216 блочно-модульних котелень у різних регіонах України для підготовки до опалювального сезону.

Водночас потреби Донеччини значно ширші. За оцінками уряду, оприлюдненими навесні 2026 року, реалізація Плану стійкості області потребує близько 1,98 млрд грн. Ці кошти передбачені на захист об’єктів критичної інфраструктури, встановлення резервних джерел тепла та електропостачання, а також інших заходів із підготовки регіону до зими.

До теми:

Як війна змінила агросектор Донеччини: що сталося з полями, урожаєм та посівами за чотири роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!