У мережі з’явилося відео, де жінка, яка називає себе колишньою працівницею швидкої допомоги з Часів Яру, розповідає про нібито випадки вживання наркотиків серед українських військових. Відомо, що жінку разом з іншими мешканцями росіяни “евакуювали” з-під Калинівки та використовують для створення пропагандистських відео.

Часів Яр: “евакуація”росіянами

Жінка у відео стверджує, що нібито військові ЗСУ регулярно зверталися за шприцами, маючи “такий собі вигляд”. Героїня російського пропагандистського відео вороже налаштована до української армії та публічно її дискредитує.

Раніше ця ж жінка давала інтерв’ю про евакуацію. Тоді російські пропагандисти оприлюднили черговий відеосюжет, намагаючись спотворити реальну ситуацію в Калинівці та звинуватити українських захисників. Водночас як дізналась редакція, евакуйовані з Калинівки, зокрема й жінка з відео регулярно отримували допомогу від українських волонтерів, їх вмовляли евакуюватися до безпечного місця, однак люди відмовлялися це робити.

Жінка публічно дискредитує українську армію та підіграє російській пропаганді. Вона фігурує у відео як колишня працівниця швидкої допомоги, раніше героїня давала інтерв’ю, де стверджувала, що вона та інші мешканці постійно перебували у підвалі. Виникає логічне запитання: як вона могла роздавати “шприци для військових”, якщо постійно перебувала у підвалі.

Російська пропаганда регулярно використовуй фейкові звинувачення про нібито вживання українськими військовими наркотиків, таким чином намагаючись дискредитувати українську армію. Нагадаємо, що у 2023 році Генштаб оприлюднив інформацію про системну роботу щодо запобігання незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. У звʼязку з цим, видали спільний наказ, згідно з яким Військова служба правопорядку у Збройних Силах України та Національна поліція здійснюють спільні заходи.

Читайте також:

• Часів Яр у руїнах: як виглядає прифронтове місто
• У ЗМІ повідомили про близько 100 тисяч вбитих росіян у Часів Ярі: ЗСУ пояснили чому це не так
• Російські війська намагаються форсувати канал Сіверський Донець-Донбас

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА розробляє Цільову соціальну програму з утвердження української національної та громадянської ідентичності Бахмутської громади на 2026-2028 роки. Для її затвердження ініціювали громадське обговорення, взяти участь у якому можуть фізичні та юридичні особи, а також громадські об’єднання.

Про це йдеться у розпоряджені № 90рр.

Програма національної та громадянської ідентичності Бахмутської громади: громадське обговорення

У Бахмутській громаді проводять громадське обговорення щодо Цільової соціальної програми з утвердження української національної та громадянської ідентичності громади на 2026-2028 роки. Воно триватиме чотири тижні: з 20 березня до 18 квітня 2026 року.

Відповідальною за проведення громадського обговорення призначили Вікторію Кушнір — начальницю Управління молодіжної політики та у справах дітей.

Звіт про результати громадського обговорення мають оприлюднити до 2 травня 2026 року на офіційному сайті Бахмутської міськради.

Поки жодної конкретики щодо змісту і мети програми немає.

Як взяти участь у громадському обговоренні

Участь у громадському обговоренні можуть взяти фізичні та юридичні особи, а також громадські об’єднання Бахмутської громади. Пропозиції збиратимуть на електронну пошту Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міськради ([email protected]).

Пропозиції і зауваження учасників обговорення мають містити такі дані:

• прізвище, ім’я, по батькові;
• контактний телефон;
• адреса.

Юридичні особи мають подавати пропозиції із зазначенням:

• найменування;
• місцезнаходження;
• прізвища, імені, по батькові та контактного телефону керівника.

Анонімні пропозиції не реєструватимуть і не розглядатимуть.

Читайте також:

• Бахмутський ЦНАП у Києві допомагає подавати заяви до Реєстру збитків: статистику звернень не ведуть
• “Картка бахмутянина” для ВПО: які можливості передбачає та на якій стадії розробки
• Чим буде займатися Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутський ЦНАП у Києві надає допомогу мешканцям громади із заповненням і поданням заяв до Міжнародного реєстру збитків. Водночас у Бахмутській військовій адміністрації зазначають, що не ведуть облік таких звернень і не мають даних про їх кількість.

Міжнародний Реєстр збитків: як подати заяву бахмутянам

Бахмутський ЦНАП, який працює у Києві за адресою провулок Машинобудівний, 28 (кімната 204, ст. м. “Шулявська”), кілька разів на місяць проводить прийом мешканців громади. Тут фахівці допомагають заповнювати та подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків.

Послуга доступна для тих, хто не може самостійно оформити заяву через портал “Дія” або потребує консультаційної підтримки. Водночас у Бахмутській міській військовій адміністрації повідомили, що не володіють інформацією про кількість поданих заяв за допомогою їх фахівців.

Причина полягає в тому, що подання відбувається виключно через “Дію”, без залучення ЦНАП. Відповідно, окремий облік таких звернень на місцевому рівні не ведеться, а центр виконує лише консультативну функцію. Через бойові дії та окупацію громади ЦНАП працює у переміщеному форматі, а перелік його послуг обмежений і не включає реєстрацію заяв до міжнародного реєстру.

Допомога у Києві

Попри це, бахмутяни можуть отримати підтримку. Фахівці ЦНАП у Києві:

• консультують щодо процедури подання заяв;
• допомагають підготувати документи;
• пояснюють вимоги до доказів;
• супроводжують під час заповнення заяви.

Як подати заяву

Подання заяв здійснюється лише через портал “Дія”. Для цього необхідно мати:

• електронний цифровий підпис або
• Дія.Підпис.

Найчастіші звернення

Найбільше заяв подається у категорії:
А3.1 — пошкодження або знищення житлового нерухомого майна.

Йдеться про зруйновані будинки, пошкоджені квартири та втрату житла внаслідок бойових дій.

Серед основних труднощів заявників:

• відсутність електронного підпису;
• втрата документів на майно;
• відсутність даних у реєстрах;
• неможливість отримати акти обстеження через окупацію;
• відсутність оцінки збитків;
• низький рівень цифрової грамотності.

До теми:

Компенсація за знищене майно: що змінилося після ухвалення постанови 815 для території у зоні активних бойових дій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!