У мережі з’явилося відео, де жінка, яка називає себе колишньою працівницею швидкої допомоги з Часів Яру, розповідає про нібито випадки вживання наркотиків серед українських військових. Відомо, що жінку разом з іншими мешканцями росіяни “евакуювали” з-під Калинівки та використовують для створення пропагандистських відео.

Часів Яр: “евакуація”росіянами

Жінка у відео стверджує, що нібито військові ЗСУ регулярно зверталися за шприцами, маючи “такий собі вигляд”. Героїня російського пропагандистського відео вороже налаштована до української армії та публічно її дискредитує.

Раніше ця ж жінка давала інтерв’ю про евакуацію. Тоді російські пропагандисти оприлюднили черговий відеосюжет, намагаючись спотворити реальну ситуацію в Калинівці та звинуватити українських захисників. Водночас як дізналась редакція, евакуйовані з Калинівки, зокрема й жінка з відео регулярно отримували допомогу від українських волонтерів, їх вмовляли евакуюватися до безпечного місця, однак люди відмовлялися це робити.

Жінка публічно дискредитує українську армію та підіграє російській пропаганді. Вона фігурує у відео як колишня працівниця швидкої допомоги, раніше героїня давала інтерв’ю, де стверджувала, що вона та інші мешканці постійно перебували у підвалі. Виникає логічне запитання: як вона могла роздавати “шприци для військових”, якщо постійно перебувала у підвалі.

Російська пропаганда регулярно використовуй фейкові звинувачення про нібито вживання українськими військовими наркотиків, таким чином намагаючись дискредитувати українську армію. Нагадаємо, що у 2023 році Генштаб оприлюднив інформацію про системну роботу щодо запобігання незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. У звʼязку з цим, видали спільний наказ, згідно з яким Військова служба правопорядку у Збройних Силах України та Національна поліція здійснюють спільні заходи.

Читайте також:

• Часів Яр у руїнах: як виглядає прифронтове місто
• У ЗМІ повідомили про близько 100 тисяч вбитих росіян у Часів Ярі: ЗСУ пояснили чому це не так
• Російські війська намагаються форсувати канал Сіверський Донець-Донбас

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські війська продовжують щоденні спроби просунутися до Добропілля на Донеччині, використовуючи переважно невеликі піхотні групи. Захоплення міста є стратегічною метою РФ, адже контроль над його забудовою може допомогти окупантам посилити атаки безпілотниками по логістичних маршрутах Сил оборони.

Про це повідомив підполковник Михайло Бутко з 20-ї бригади НГУ “Любарт” в ефірі марафону “Єдині новини”.

Росіяни намагаються захопити Добропілля

Російська армія продовжує щодня намагатися просунутися до Добропілля на Донеччині. Основну тактику окупантів становлять дії невеликих піхотних груп.

За словами військового бригади “Любарт”, захоплення Добропілля є однією зі стратегічних цілей російського командування. Контроль над містом дав би окупантам можливість використовувати багатоповерхову забудову для розміщення операторів дронів. Це, своєю чергою, могло б посилити загрозу для логістики українських військ.

Михайло Бутко також пояснив, що важливість Добропілля зумовлена його розташуванням. Після Добропільської агломерації, до якої належать, зокрема, Ганнівка та Святогорівка, на цьому напрямку немає інших великих населених пунктів.

Як російські війська намагаються просуватися в Добропілля

Російські військові часто діють невеликими групами. Вони намагаються скористатися погодними умовами, відверненням уваги українських підрозділів на інших ділянках або проміжками між позиціями, щоб дістатися до визначених точок. За оцінкою військового, мотоштурми із залученням кількох мотоциклів трапляються значно рідше, ніж спроби просування малими піхотними групами.

Противник також продовжує поповнювати угруповання на цьому напрямку. Нові підрозділи залучають для заміни виснажених частин або посилення сил, які беруть участь у штурмах.

Читайте також:

Чи захопили російські війська Добропілля: актуальна ситуація

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

27 жовтня в Україні пройшов радіодиктант національної єдності, який щороку проходить до Дня української писемності та мови. Цього року текст написав письменник, поет та ветеран Артур Дронь, а зачитували його учитель української мови та літератури, володар звання найкращий вчитель України за версією Global Teacher Prize Ukraine 2021 Артур Пройдаков та громадська діячка, волонтерка та засновниця книжкового застосунку, який популяризує українські книги, UnderBooks Даша Астаф’єва.

Радіодиктант 2025: текст

Свій текст Артур Дронь назвав “Лист, який не закінчується“.

Далі приводимо повну версію тексту.

Дозволиш написати листом? Виводити літери ручкою, чути шурхіт паперу, залишити чорнильний слід на пальцях — вічна романтика! Мова направду не знає меж: пишеш крізь пів хвилини й доби, держкордони й блокпости… Складаєш букви в абзаци, як різьбяр відшліфовуючи кожну деталь, а потім — слова мандрують часом.

Деколи вони схожі на нас: сходяться разом курйозно, але стають нерозлучними. Наприклад, люди кажуть: «міцно любити». Уяви собі! Не «дуже», не «гіперсильно». Любити міцно. Ніби тримати за руку. Довго-довго обіймати. А інколи — прокидатися зранку і не знаходити поряд, але хоч-не-хоч розслонити штори в кімнаті чи розстібнути зеесушного спальника в бліндажі. Це також про міцну любов. Може, навіть найміцнішу.

Коли в теперішньому страшно, мова захищає нас — і то не впівсили, а намагаючись сконструювати майбутнє. Подивись: заховалося слово «останній». Кожна зустріч відтепер крайня, навіть коли це суперечить правилам слововживання. Бо завжди буде наступна. Бо наша зустріч важливіша за будь-які правила.

І найголовніше: мова не тільки для всіх, а й для кожного. Якби навіть ці слова лунали різними голосами, а мільйон людей водночас записували їх, кожен думав би про когось особливого. Я — про тебе.

Ми зустрінемось попри всі правила. Вір мені міцно! Якщо мова непідвладна часопростору, то і лист цей не закінчується ніде й ніколи.

Я люблю тебе. Так є завжди.

Читайте також:

“Мрію писати Радіодиктант у мирному Краматорську”: історія заслуженої вчительки з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!