Нещодавно в столиці Польщі відбувся 45-й Варшавський марафон. Переможцями у командних змаганнях стали спортсмени з Донеччини.

Про це повідомляє Управління фізичної культури та спорту Донецької ОДА.

Участь у змаганнях взяли більше 5,5 тисяч атлетів із різних країн світу. До числа кращих на марафонській дистанції (42 км 195 м) увійшли два представники Школи вищої спортивної майстерності Донецької області та міста Дружківка.

Як виступили марафонці

• Микола Мевша фінішував другим із результатом 2 години 16 хвилин 38 секунд. Він поступився лише Левенте Шемереї з Угорщини (02:15:29).
• Марина Немченко показала час 02:38:12, що став третім серед жінок. На п’єдестал пошани разом із нею зійшли Єва Ягельська з Польщі (02:34:41) та ще одна українка, представниця Києва Ольга Нижник (02:37:07).

До слова, цьогоріч під час Варшавського марафону організатори вперше визначали не тільки переможців і призерів індивідуальних змагань, а й командних. Так, українська команда у складі: Микола Мевша, Марина Немченко, Ольга Нижник та Віталій Шафар посіли перше місце. Наші спортсмени набрали 3164 бали, випередивши всіх суперників.

Враження спортсменів від змагань

Микола Мевша у коментарі «Жорсткій Атлетиці» поділився емоціями від командної перемоги у Варшаві.

Задоволений, що показав такий результат, адже це мій персональний рекорд. Найважливіше те, що ми виграли з командою перше місце! Готувався пробігти марафон за 2:13:00, але травма внесла свої корективи, тому повернувся до тренувань за чотири тижні до старту. На початку ми почали бігти швидше, ніж планували. Траса була, в принципі, рівною. Віталій Шафар спочатку побіг в соло, а я біг в компанії з угорцем і поляком, потім ми підібрали Віталія і на 35 км він «відпав». Коли представник Угорщини трішки «піддьорнув» мене, то почались невеличкі спазми і, відповідно, завалюватись темп, але боровся до кінця.

Микола Мевша // легкоатлет

Марина Немченко з Дружківки також розповіла про емоції від виступу на турнірі.

Я задоволена, що ми виграли командою, на це був акцент! Тому загальні враження супер, це новий формат пробігу, і тому організатори постарались на славу! Сам результат не є показником моєї форми, на марафоні постійно маю якісь проблеми з фізичним станом, перед 30 км почав спазмувати живіт, темп впав і просто вже добігала як могла, не мала права підставити команду! Траса була хороша, єдине, що на останніх 3-4 км маршрут проходив вкладеним бруківкою центром міста, і коли самопочуття не дуже, вона ще більше вимотує… З погодою більш-менш пощастило, бо (ред. напередодні) в Польщі було +26, а на сонці ще більше!

Марина Немченко // легкоатлетка

• Сумоїсти з Бахмута стали чемпіонами Європи
• Борчиня з Бахмута перемогла на Чемпіонаті світу з пляжної боротьби

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!