Нещодавно в столиці Польщі відбувся 45-й Варшавський марафон. Переможцями у командних змаганнях стали спортсмени з Донеччини.

Про це повідомляє Управління фізичної культури та спорту Донецької ОДА.

Участь у змаганнях взяли більше 5,5 тисяч атлетів із різних країн світу. До числа кращих на марафонській дистанції (42 км 195 м) увійшли два представники Школи вищої спортивної майстерності Донецької області та міста Дружківка.

Як виступили марафонці

• Микола Мевша фінішував другим із результатом 2 години 16 хвилин 38 секунд. Він поступився лише Левенте Шемереї з Угорщини (02:15:29).
• Марина Немченко показала час 02:38:12, що став третім серед жінок. На п’єдестал пошани разом із нею зійшли Єва Ягельська з Польщі (02:34:41) та ще одна українка, представниця Києва Ольга Нижник (02:37:07).

До слова, цьогоріч під час Варшавського марафону організатори вперше визначали не тільки переможців і призерів індивідуальних змагань, а й командних. Так, українська команда у складі: Микола Мевша, Марина Немченко, Ольга Нижник та Віталій Шафар посіли перше місце. Наші спортсмени набрали 3164 бали, випередивши всіх суперників.

Враження спортсменів від змагань

Микола Мевша у коментарі «Жорсткій Атлетиці» поділився емоціями від командної перемоги у Варшаві.

Задоволений, що показав такий результат, адже це мій персональний рекорд. Найважливіше те, що ми виграли з командою перше місце! Готувався пробігти марафон за 2:13:00, але травма внесла свої корективи, тому повернувся до тренувань за чотири тижні до старту. На початку ми почали бігти швидше, ніж планували. Траса була, в принципі, рівною. Віталій Шафар спочатку побіг в соло, а я біг в компанії з угорцем і поляком, потім ми підібрали Віталія і на 35 км він «відпав». Коли представник Угорщини трішки «піддьорнув» мене, то почались невеличкі спазми і, відповідно, завалюватись темп, але боровся до кінця.

Микола Мевша // легкоатлет

Марина Немченко з Дружківки також розповіла про емоції від виступу на турнірі.

Я задоволена, що ми виграли командою, на це був акцент! Тому загальні враження супер, це новий формат пробігу, і тому організатори постарались на славу! Сам результат не є показником моєї форми, на марафоні постійно маю якісь проблеми з фізичним станом, перед 30 км почав спазмувати живіт, темп впав і просто вже добігала як могла, не мала права підставити команду! Траса була хороша, єдине, що на останніх 3-4 км маршрут проходив вкладеним бруківкою центром міста, і коли самопочуття не дуже, вона ще більше вимотує… З погодою більш-менш пощастило, бо (ред. напередодні) в Польщі було +26, а на сонці ще більше!

Марина Немченко // легкоатлетка

• Сумоїсти з Бахмута стали чемпіонами Європи
• Борчиня з Бахмута перемогла на Чемпіонаті світу з пляжної боротьби

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!