У мережі поширюється відео, на якому начебто український військовий питає у хлопчика, навіщо той миє автівки та на що накопичує гроші. Дитина відповідає, що вони начебто з мамою шукають гроші на квитки до краснодару. Як запевнив нібито військовий, відео було знято у Дружківці Донецької області, що неподалік лінії фронту. Вкінці ролику так званий “представник ЗСУ” облаяв хлопчика з мамою, що вони є буцімто колаборантами.

Росіяни поширили діпфейк хлопчика та військового

Відео, яке поширюють росЗМІ є діпфейком. OSINT-аналітики з YouTube-каналу Телебачення Торонто (ТТ) проаналізували відео та виявили, що ні хлопчика, ні військового не існує. Фахівці змогли дізнатись, звідки були взяті нібито обличчя хлопчика та військового. Наша редакція також проаналізувала відеофейк та відтворила шлях розвінчання фейку аналітиків з ТТ. 

Спершу, за допомогою зворотнього пошуку ми знайшли фотографії людей, які використовували під час створення діпфейку. За допомогою різних ресурсів нам вдалось виявити, що оригінальне фото хлопчика використовували як аватарки задля створення фейкових сторінок у заборонених соціальних мережах вконтакте та однокласники. Ще це фото ми помітили у декількох блогах про перукарське мистецтво, його використовували як приклад зачіски. 

Фото чоловіка ми також розпізнали за допомогою зворотнього пошуку. В декілька етапів ми спочатку виявили обличчя з фото, а потім – знайшли оригінал. Матеріал був взятий з сайту з навчальними матеріалами по роботі в Photoshop. На сторінці сайту розповідали, як у програмі додати щетину чоловіку на обличчя. 

Оригінальне фото нібито військового є на сторінці сайту про фотошоп / скриншот

Нам не вдалось знайти відеоматеріали, за допомогою яких росіяни зробили відеофейк, однак, є ознаки, чому матеріал є підробним:

• слова та міміка не співпадають;
• м’язи на обличчі не скорочуються, незважаючи на прояв емоцій;
• на відео, де розмовляє хлопчик, видно по краях обличчя “контур” – це ознака, що обличчя було накладено неякісно;

Ще одна ознака, що відео є антиукраїнською інформаційною кампанією це те, що його поширювали виключно проросійські ресурси. У новинних матеріалах пропагандистів не вказують на першоджерело, а лише зазначають, що “відео стало вірусним”. До цієї кампанії доєднувались і російські посадовці, щоб створити резонанс навколо цього нібито інциденту. Відео також ми не знайшли на українських, або у якісних іноземних ЗМІ.

Російська пропаганда продовжує розхитувати ситуацію зсередини України. Поширення подібних відеороликів нібито інформаційно легалізує окупацію територій, а читачам — створюється уявлення, що у прифронтових областях чекають на росіян. Закликаємо не вестись на російську пропаганду та перевіряти інформацію у першоджерелах!

Читайте також:

• Діпфейк Залужного закликав зробити військовий переворот
• “БрАти, за що ми воюємо?”: пропагандисти створили відеофейк з українським військовим
• Жарт, який вийшов з-під контролю: відеофейк із Залужним став “рекомендованим” в YouTube

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міста Донеччини продовжують потерпати від російських обстрілів. Одним із таких міст є Краматорськ, де внаслідок ударів окупантів є руйнування житла і випадки поранень людей. Постраждалі внаслідок обстрілів можуть отримати допомогу — грошові компенсації на ремонт житла та матеріальну допомогу після поранення.

Як мешканці Краматорська можуть отримати компенсації за пошкодження житла і поранення, розповіли у Краматорській міськраді.

Як отримати грошову компенсацію на ремонт житла у Краматорську

Краматорці, чиє житло пошкоджене через воєнні дії, можуть скористатися державною програмою “єВідновлення”. Вона передбачає грошову компенсацію на ремонт. Подати заявку на отримання компенсації можна через застосунок або портал “Дія” та у ЦНАПі.

Оформити заявку в “Дії” можна за такою інструкцією:

• повідомте про пошкоджене майно в застосунку “Дія” у розділі “Послуги” – “єВідновлення”;
• відкрийте рахунок “єВідновлення”;
• заповніть заяву в “Дії”.

Далі з вами зв’яжеться спеціальна комісія, щоб домовитись про огляд житла. Це потрібно, щоб встановити збитки та розрахувати суму виплат. Після огляду “Дія” сповістить про рішення комісії.

Максимальна сума допомоги складає 200 тисяч гривень. Вона залежить від стану пошкодженого майна. Отримані кошти можна витратити на будівельні матеріали для ремонту житла чи підрядників, які є учасниками програми “єВідновлення”.

Гроші будуть зараховані на картку “єВідновлення”. Витратити їх можна протягом 12 місяців.

Консультації з цього питання мешканцям Краматорська надають за адресою: вулиця Ювілейна, 44. Прийом проводять у понеділок-п’ятницю з 09:00 до 17:00. Також можна проконсультуватися за телефоном: +380 (50) 425 0999.

Як отримати гроші за поранення у Краматорську

Мешканці Краматорська, які зазнали фізичної шкоди здоров’ю внаслідок воєнних дій, можуть отримати одноразову матеріальну допомогу. Вона передбачена для місцевих мешканців та ВПО, які фактично проживають у Краматорську і перебувають тут на обліку.

Розмір матеріальної допомоги становить:

• у разі тяжкого поранення — 20 тисяч гривень;
• інші поранення — 5 тисяч гривень.

Оформити одноразову матеріальну допомогу після поранення можна в Управлінні праці та соціального захисту населення. Консультації проводять за телефоном: +380 (93) 234 3022.

Читайте також:

• Скільки грошей виділили в Бахмутському районі на оздоровлення дітей
• Оформлення посвідчень для родин загиблих та зниклих безвісти військових: уряд змінив правила
• Соціальні виплати на дітей у 2026 році: види та розміри

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Евакуація цивільного населення з Донецької області проходить під постійними ударами безпілотників. Останнім часом потік людей із небезпечних регіонів збільшився через критичну ситуацію з комунікаціями та газопостачанням. Водночас волонтери наголошують на тенденції: російські дрони систематично б’ють по мирних жителях, які намагаються врятуватися з прифронтової зони.

Детальніше про те, як відбувається евакуація на Донеччині, редакції Бахмут IN.UA розповів Богдан Зуяков.

Евакуація на Донеччині

За словами Богдана Зуякова, останнім часом найскладніші евакуації відбувалися з Костянтинівки та Олексієво-Дружківки, коли люди виходили з надзвичайно небезпечних місць. Волонтерам доводиться залишати автомобілі у відносно безпечних зонах та йти пішки назустріч людям, щоб супроводити їх до транспорту.

Основний контингент евакуйованих наразі складають люди похилого віку. За статистикою волонтера:

• близько 70% евакуйованих — це люди віком 60+ років;
• близько 30% складають люди з інвалідністю;
• приблизно 10% від загальної кількості — це маломобільні або повністю немобільні особи.

Волонтер додає, що в деякі населені пункти волонтери фізично заїхати не можуть. Щоб дістатися до безпечних місць, звідки волонтери можуть забрати людей, місцевим жителям доводиться долати значні відстані пішки. Ця дистанція може сягати 10 кілометрів.

Богдан Зуякво зазначає: “Навіть, я б сказав, не дистанція важка, а саме ситуація з дронами робить шлях майже неможливим”.

Цілеспрямовані атаки дронів на цивільних

Богдан Зуяков вказує, що останнім часом саме БПЛА становлять найбільшу загрозу під час евакуації, оскільки російські оператори свідомо атакують саме цивільних. Під час однієї з нещодавніх евакуацій людей з Костянтинівки дрон атакував жінку на очах у волонтерів. Спочатку безпілотник намагався завдати удару на півдорозі в Олексієво-Дружківці, а згодом, коли жінка була майже біля волонтерського автомобіля, відбулася друга атака.

“І далі вже прямо перед нами метрів до 50, коли вже жінка майже підійшла до нас, її атакував дрон, влучив їй у ногу і, дякувати Богу, він не розірвався. Жінка отримала просто порізи від дрона, але якщо б він вибухнув, я думаю, вона б загинула на місці. Там повністю свідомий вчинок якогось оператора неадекватного, який бачив, що це жінка іде з валізою, і захотів її вбити“, — розповідає волонтер.

Для забезпечення безпеки пасажирів та власного життя Богдан Зуяков та інші волонтери використовують увесь доступний спектр захисту від безпілотників. До їхнього арсеналу входять:

• системи РЕБ (радіоелектронної боротьби);
• сіткомети;
• аналізатори для виявлення дронів;
• броньовані автомобілі.

Також існують чіткі протоколи безпеки. Якщо чутно звук дрона або стрілецьку зброю, яка намагається його збити, евакуаційна група негайно ховається та перечікує небезпеку. Головна задача команди — не потрапити під приціл безпілотника і залишитися непоміченими.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині: скільки дітей залишається в області

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!