Обвинувачені у вбивстві Артема Мирошниченка вийшли на свободу та підписали контракт зі Збройними Силами України.

Про це повідомив Сергій Мирошниченко, брат Артема.

Справа Артема Мирошниченка: що відомо

За інформацією Сергія Мирошниченка, обоє кривдників Артема Мирошниченка вийшли на волю та підписали контракт із ЗСУ.

“Після набрання чинності вироку 8 років і 9,2 місяця відповідно вони вирішили підписати контракт і піти у ЗСУ. Відбувалося тишком-нишком про що дізнався зовсім недавно”, — повідомив Сергій Мирошниченко.

Йдеться про Олександра Баришка та Миколу Барабаша, які раніше отримали 8 та 9 років арешту. 

На думку Сергія, підписання контракту із ЗСУ для обох чоловіків може стати “легальним способом уникнути тюрми та утекти”.

Автор посту наводить доказ, згідно з яким Олександр Баришок, наразі знаходиться в СЗЧ ( самовільне залишення військової частини). Дата залишення частини вказана як 8 жовтня 2024 року в Дружківці.

“Розумію що служити майже немає кому, але не до такого ж аби на службу приймали справжніх вбивць. Ці люди будуть потім отримувати всі плюшки від УБД бити себе в груди що вони захищали країну”, — резюмує Сергій Мирошниченко.

Вбивство Артема Мирошниченка

У листопаді 2019 року волонтера Артема Мирошниченка жорстоко побили два підлітки, це Олександр Баришок та Микола Барабаш, які були в алкогольному стані. Молодики били активіста, кидаючи його головою об камені та тротуар. Обох було арештовано.

13 червня 2024 року суд виніс вирок чоловікам. Тоді, за даними судового реєстру обом фігурантам, які до смерті побили активіста, суд виніс вирок — це 8 та 9 років позбавлення волі. Однак, фактично кожному з фігурантів кримінального провадження відмінусували по 4 з половиною років від кожного терміну внаслідок їх перебування у виправній колонії з 2019.

Обвинувачені подали апеляцію на зменшення вироку.

Читайте також:

• Любив тишу, людей та осінь: яким був Артем Мирошниченко. Згадуємо волонтера та активіста
• “Без Саші важко”: історія захисника Бахмута, який загинув, обороняючи рідну Донеччину

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.

Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.

Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти

У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.

Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.

Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.

За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.

Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242

Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.

Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.

Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.

Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.

Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.

До теми:

Скільки заробляло керівництво Званівської СВА під час повномасштабної війни: дані за 2022-2026 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вночі 27 жовтня росія атакувала Київ. Внаслідок атаки постраждав центр “ЯМаріуполь”, що працює на лівому березі столиці. Попри пошкодження, центр продовжує надавати допомогу маріупольцям.

Про це повідомляє Маріупольська міськрада.

Центр “ЯМаріуполь” у Києві постраждав внаслідок обстрілу

Вночі 27 жовтня росіяни атакували Київ. Внаслідок обстрілу постраждав центр “ЯМаріуполь”, розташований на лівому березі столиці.

Вибуховою хвилею вибило вікна, пошкоджено дитячу кімнату й рамку з Декларацією солідарності, яку підписали 18 польських міст та інституцій на знак підтримки Маріуполя та засудження російської агресії.

Постраждалих серед людей не було.

Наразі триває оцінювання збитків та відновлення приміщень. Попри пошкодження, центр продовжує працювати у звичному режимі та надавати допомогу маріупольцям.

Читайте також:

• Росіяни вдарили по Ясногірці: понад 10 людей поранено
• Росіяни скинули на Слов’янськ три авіабомби: постраждали діти
• На Донеччині росіяни атакували евакуаційний автомобіль “Проліски”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!