Обвинувачені у вбивстві Артема Мирошниченка вийшли на свободу та підписали контракт зі Збройними Силами України.

Про це повідомив Сергій Мирошниченко, брат Артема.

Справа Артема Мирошниченка: що відомо

За інформацією Сергія Мирошниченка, обоє кривдників Артема Мирошниченка вийшли на волю та підписали контракт із ЗСУ.

“Після набрання чинності вироку 8 років і 9,2 місяця відповідно вони вирішили підписати контракт і піти у ЗСУ. Відбувалося тишком-нишком про що дізнався зовсім недавно”, — повідомив Сергій Мирошниченко.

Йдеться про Олександра Баришка та Миколу Барабаша, які раніше отримали 8 та 9 років арешту. 

На думку Сергія, підписання контракту із ЗСУ для обох чоловіків може стати “легальним способом уникнути тюрми та утекти”.

Автор посту наводить доказ, згідно з яким Олександр Баришок, наразі знаходиться в СЗЧ ( самовільне залишення військової частини). Дата залишення частини вказана як 8 жовтня 2024 року в Дружківці.

“Розумію що служити майже немає кому, але не до такого ж аби на службу приймали справжніх вбивць. Ці люди будуть потім отримувати всі плюшки від УБД бити себе в груди що вони захищали країну”, — резюмує Сергій Мирошниченко.

Вбивство Артема Мирошниченка

У листопаді 2019 року волонтера Артема Мирошниченка жорстоко побили два підлітки, це Олександр Баришок та Микола Барабаш, які були в алкогольному стані. Молодики били активіста, кидаючи його головою об камені та тротуар. Обох було арештовано.

13 червня 2024 року суд виніс вирок чоловікам. Тоді, за даними судового реєстру обом фігурантам, які до смерті побили активіста, суд виніс вирок — це 8 та 9 років позбавлення волі. Однак, фактично кожному з фігурантів кримінального провадження відмінусували по 4 з половиною років від кожного терміну внаслідок їх перебування у виправній колонії з 2019.

Обвинувачені подали апеляцію на зменшення вироку.

Читайте також:

• Любив тишу, людей та осінь: яким був Артем Мирошниченко. Згадуємо волонтера та активіста
• “Без Саші важко”: історія захисника Бахмута, який загинув, обороняючи рідну Донеччину

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Відомий американський дослідник та подкастер Лекс Фрідман присвятив частину свого нового випуску аналізу битви за Бахмут. Гостями ефіру стали Майкл Кофман, провідний військовий експерт Фонду Карнегі та Престон Стюарт, випускник Вест-Пойнта, ветеран війни в Афганістані.

Експерти обговорили феномен “бахмутського синдрому”, політичне значення міста для України та Заходу, а також те, як ця багатомісячна битва вплинула на літній контрнаступ ЗСУ 2023 року. Редакція Бахмут IN.UA підготувала головні тези з розмови провідних аналітиків.

Битва за Бахмут як класична облога та тактика “Вагнера”

За словами Майкла Кофмана, битва за Бахмут мала характер класичної облоги. Українським військовим доводилося вести два паралельні бої: безпосередньо у міських кварталах та за контроль над лініями постачання навколо міста, щоб не допустити оточення. Ситуацію значно ускладнював рельєф. Бахмут розташований у низині (“своєрідній чаші”), тоді як російські війська поступово захоплювали панівні висоти на східному та західному флангах.

Головною ударною силою рф у цьому бою стала пвк “вагнер”. Євген Пригожин масово вербував в’язнів, створюючи з них штурмові групи. Російська тактика полягала в постійних виснажливих атаках. Спершу в бій кидали “одноразових” найманців-в’язнів, щоб змусити українську оборону витратити боєприпаси та сили, після чого заходили більш досвідчені війська. На флангах найманців підтримували російські десантники та артилерія, яка мала значну перевагу. Унаслідок інтенсивних вуличних боїв, роботи артилерії та танків місто було вщент зруйноване. Кофман підкреслив гірку реальність: “Російські війська наприкінці битви не здобули нічого, тому що від міста мало що залишилося“.

Що таке “бахмутський синдром”

Майкл Кофман використав термін “бахмутський синдром” для опису ситуації, коли оборона населеного пункту триває навіть тоді, коли вона втрачає військово-тактичний сенс. Це відбувається через надмірну політизацію битви.

Після успішних контрнаступів на Харківщині та Херсонщині восени 2022 року з’явилися очікування швидкого завершення війни. Українському керівництву було критично важливо демонструвати Заходу, що ініціатива залишається за Києвом — від цього залежали подальші постачання озброєння. Через це Бахмут став політичним символом і був проголошений “фортецею”. Аналітик зауважує: коли будь-яке місто оголошують “фортецею”, це є тривожним сигналом для військових, адже це часто означає неможливість своєчасного тактичного відступу.

Ціна оборони та стратегічні наслідки

На думку Кофмана, втрата Бахмута де-факто не мала критичного стратегічного значення для ходу війни. Це підтверджується часом: російській армії знадобився цілий рік, щоб пройти невелику відстань від зруйнованого Бахмута до сусіднього Часів Яру.

Проте битва мала вкрай високу ціну. Спровокував ЗСУ на виснажливі бої, росія сточила там свої сили, але це були переважно “витратні” підрозділи в’язнів. Водночас Україна, за оцінкою аналітика, змушена була задіяти в обороні міста багато досвідчених та обстріляних підрозділів. Кофман припускає, що якби ці досвідчені бійці не були виснажені в Бахмуті, вони могли б пройти навчання на західній техніці та очолити літній контрнаступ 2023 року. Натомість для прориву щільних ліній оборони рф довелося залучати нові, менш досвідчені бригади.

Зі свого боку ветеран Престон Стюарт додав, що рішення про відхід завжди є надзвичайно важким для військово-політичного керівництва. Залишити місто — означає віддати власну суверенну територію ворогу. Цей сильний емоційний та політичний тиск змушує утримувати позиції до останнього, що ми спостерігали пізніше в Авдіївці та, на думку Стюарта, ймовірно бачитимемо під час оборони інших міст, як-от Костянтинівки.

Читайте також:

Російська армія просунулася поблизу Костянтинівки і Часів Яру — оновлення з фронту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

14-15 листопада у Києві відбудуться шість безкоштовних заходів для переселенців, присвячені творчому та психологічному розвантаженню родин. У програмі — музичне заняиия та майстер-клас із арттерпії.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала розклад безкоштовних подій, куди можна піти цими вихідними, щоб корисно провести час, відволіктися та знайти нові знайомства.

Куди піти в Києві ВПО: події у суботу та неділю

Цими вихідними, 14 та 15 листопада, хаб “Донеччина” запрошує ВПО на серію безкоштовних заходів, які допоможуть цікаво провести час як дітям, так і дорослим. Усі події проходитимуть на одній локації, проте для участі необхідна попередня реєстрація.

Субота, 14 листопада

Цієї суботи хаб “Донеччина” відзначатиме свій День народження. На гостей чекає святкова програма.

• 12:30 — Святкування Дня народження хабу “Донеччина”. Для участі в урочистостях необхідно попередньо зареєструватися за спеціальною Google-формою.

Неділя, 15 листопада

Неділя в хабі буде присвячена творчості, психологічному розвантаженню та сімейному відпочинку. Протягом дня заплановано низку майстер-класів та активностей:

• 12:00 — Дитячий майстер-клас (попередня реєстрація за посиланням).
• 12:00 — Сеанс арттерапії для дорослих (зареєструватися можна тут).
• 14:00 — Спільний кінопоказ (для бронювання місць перейдіть за цим посиланням).
• 14:00 — Арттерапія, спеціально розроблена для спільної участі дітей та дорослих (реєстраційна форма).
• 16:00 — Музичне заняття для дітей, де вони зможуть розкрити свої таланти (реєстрація тут).

Де знаходиться хаб “Донеччина”

Усі заплановані заходи проходитимуть на базі хабу «Донеччина», який розташований у зручній локації — в ТРЦ DREAM. Точна адреса: місто Київ, проспект Оболонський, 21Б (ТРЦ DREAM berry, Атріум Мексика, 2-й поверх).

Вхід на всі заходи абсолютно безкоштовний, але не забувайте про обов’язкову реєстрацію за посиланнями, адже кількість місць на майстер-класи та терапевтичні сесії може бути обмеженою.

Читайте також:

10 закладів Києва, де смачно та недорого поїсти: найкращі місця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!