Краматорськ, тут на вікнах Палацу культури тепер є унікальний меморіал: портрети полеглих українських воїнів на дерев’яних фанерах замінили вибиті вікна місцевого палацу культури, перетворивши будівлю на живий пам’ятник героям.

Про це повідомляє ВікноВідновлення.

Краматорськ. Портрети українських воїнів

Анастасія Раус, це українська художниця, яка знайшла особливий спосіб вшанувати пам’ять загиблих захисників України. Портрети створені на дерев’яних фанерах на закритих вибитих вікнах палацу культури Краматорська.

Кожен портрет – це вікно у життя героя, що віддав його за Україну.

На дощечках зображено воїнів з такими позивними:

• Малі;
• Леміш;
• Восток;
• Мішаня;
• ДаВінчі;
• Чека;
• Грінка.

ДаВінчі — український доброволець та Герой України, що загинув 7 березня 2023 року в боях поблизу Бахмута, йому було 27 років.

Станіслав Артеменко — боєць полку “Азов” і захисник Маріуполя, загинув внаслідок російського теракту в Оленівці. Вдома на нього чекали наречена та мати, яка боролася з онкологічною хворобою. Стас мріяв стати професійним боксером і допомогти матері одужати.

Андрій Плитус — боєць 2-го батальйону спеціального призначення бригади “Азов”, відомий під позивним “Леміш”. Герой брав участь в обороні Маріуполя, пережив полон і знову повернувся на передову. Андрій загинув 6 травня 2024 року під час виконання бойових завдань на території Серебрянського лісництва.

Назар Гринцевич — наймолодший захисник “Азовсталі”, боєць “Азову” із позивним “Грінка”. Він опинився у полоні, понад 4 місяці його тримали на території окупованої Донеччини. Після звільнення з полону Назар повернувся на фронт. 7 травня він загинув. Хлопцеві було всього 21 рік.

Ірина Цибух — медикиня добровольчого батальйону “Госпітальєри” із позивним “Чека”. Ірина загинула на Харківському напрямку 29 травня 2024 року.

Читайте також:

• Бахмутяни зможуть подавати документи на компенсацію: у Парламенті проголосували
• У Мінреінтеграції повідомили, що буде з тими,хто заселяється у майно на ТОТ
• У жителів Донецької області відбирають житло: що робити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій рекомендував скасувати виготовлення та вручення шкільних золотих і срібних медалей державного зразка. Також у комітеті вважають, що нагородження випускників медалями — пострадянська практика.

Про це повідомила секретарка Комітету з питань освіти, науки та інновацій, народна депутатка України Наталія Піпа. 

Шкільні медалі: чому ВР пропонує скасувати 

Можна виокремити декілька причин:

• Економія держбюджету. Виготовлення медалей потребує значних витрат. Наприклад, лише у 2023 році на закупівлю медалей було витрачено близько 1,8 мільйона гривень. Це робить медалі непрактичними з точки зору фінансування, особливо в умовах війни, коли кошти потрібно спрямовувати на більш важливі потреби​ країни.

• Відсутність реальних переваг. Сьогодні отримання медалі більше не дає вагомих переваг під час вступу до університетів. Медалі служать скоріше моральним стимулом, а не реальним інструментом для підвищення шансів на вступ, як це було раніше​.

• Застаріла традиція. Ні для кого не секрет, що практика вручення медалей є спадщиною радянської системи і зберігається лише в пострадянських країнах. Вважається, що медалі більше не відповідають сучасним освітнім стандартам, оскільки не відображають реальний рівень знань учнів, особливо після зниження якості освіти через пандемію COVID-19 та війну в країні.

Рішення про скасування шкільних медалей дозволить не тільки зекономити бюджетні кошти, а й сприятиме реформуванню системи оцінювання в закладах освіти, орієнтуючись на нові освітні стандарти та інноваційні підходи. Відомо, що в МОН працюють над тим, щоб надати шкільним закладам повноваження, аби нагороджувати тих, хто найкраще навчається власними відзнаками.

Примітка: над текстом працювала практикантка Софія Чорнобай

Читайте також:

• Як зарахувати дитину до школи після повернення в Україну з-за кордону: інструкція
• Діти-переселенці не зможуть навчатися онлайн — їх зобов’яжуть ходити у школи за місцем проживання
• Чи повинні батьки школярів здавати кошти на школу: відповідь Омбудсмена

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Діти-переселенці мають право на щомісячну виплату від держави у розмірі 3 тисяч гривень. Та за різних причин і дорослих переселенців, і дітей можуть позбавити цих виплат.

Чи впливає на призначення виплати ВПО на дитину її місце навчання і працевлаштування її батьків, пояснює юридичний порадник для ВПО.

Виплати ВПО на дитину: що впливає

Місце та форма навчання дитини не впливає на право призначення виплат ВПО у разі:

• призначення допомоги на проживання вперше;
• продовження виплат на наступний шестимісячний період, якщо батьки дитини працюють, займаються підприємницькою діяльністю, зареєстровані в Центрі зайнятості або іншим чином мають статус офіційно зайнятих.

Місцезнаходження закладу освіти, в якому навчається дитина неважливе. Тобто діти можуть продовжувати вчитися у школах “за пропискою”.

На призначення виплат впливає зайнятість батьків дитини. Згідно з Порядком надання допомоги на проживання ВПО, один з батьків може бути незайнятим, якщо:

• доглядає за дитиною до досягнення нею 3-річного віку або протягом часу, визначеного в медичному висновку ЛКК, але не більш як до досягнення нею 6-річного віку;
• доглядає за дитиною з інвалідністю віком до 18 років;
• виховує дитину/дітей віком до 18 років та фактичним місцем проживання родини є територія бойових дій;
• родина проживає на відносно безпечній території, але дитина навчається онлайн (повністю або частково).

Читайте також:

• Мешканці Святогірської громади можуть отримати грошову допомогу від уряду Великобританії
• Хто отримуватиме допомогу від ЮНІСЕФ в 2024: детальне пояснення
• Норвезька рада запустила реєстрацію на нову грошову допомогу для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!