Сотні тисяч українців отримали прихисток в Німеччині та хочуть хоч інколи повертатися в Україну до сімей, які залишилися там. Та чи є можливість поїхати в Україну й не втратити захист та допомогу за кордоном?

Читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як добратися з Німеччини в Україну

Якщо ви маєте паспорт у вигляді ID-картки, то для вас майже немає ніяких проблем: можна спокійно їздити по країнах Європи або повернутися в Україну на деякий час.

Однак, велика кількість українців ще чекають свої ID, й тоді у вас на руках є так звана “віза”. Це документ, який дозволяє знаходитись на території Німеччини певний час, після того, як закінчились 90 днів безвізу. З нею ви не маєте права подорожувати в інші країни, але маєте змогу повернутись додому на певний час, не втративши статус біженця в Німеччині.

Оберіть вагому причину для поїздки

Для поїздки з Німеччини в Україну повинна бути конкретна причина, чому ви маєте поїхати на деякий час. Це важливо, адже статус може бути анульованим через деякі причини.

Ось перелік причин, через які статус може бути анульованим:

• ви не повертаєтесь протягом 6 місяців до Німеччини (тоді ваш статус буде анульовано автоматично);
• навчання у ВНЗ. Це вважається за довгу процедуру й не дає гарантію, що ви повернетесь до Німеччини тому й всі привілеї можуть бути нівельовані;
• догляд за членом родини теж є не короткостроковою причиною для подорожі, через що статус може бути анульованим.

Тож, краще за все уникати цих причин та ситуацій, коли вирішуєте ненадовго поїхати в Україну. Кращою причиною щодо короткострокової поїздки є проходження лікування або зустріч з сім’єю. Тоді ваш статус буде зберігатись протягом пів року, поки ви не вирішите повернутись до Німеччини.

Кого треба повідомити про подорож до України

Якщо ви отримуєте соціальну допомогу від Німеччини, то обов’язково перед поїздкою в Україну повідомте про це Jobcenter. Це дозволить їм не загубити вас в реєстрі, що дозволить суттєво зменшити вірогідність втратити фінансову допомогу.

Зверніть увагу, щоб не втратити соціальну підтримку потрібно повернутись до Німеччини за 21 день або 3 тижні. Саме стільки дається для прибування на території України в рік з правом не втратити фінансову підтримку від Німеччини.  

Не беріть багато речей

Вимога кількості речей стосується як виїзду з Німеччини, так і повернення. Заздалегідь подивіться що й в якому обсязі можна провозити, щоб це не стало для вас сюрпризом на кордоні.

Намагайтесь уникати провезення алкогольних напоїв та цигарок, адже останнім часом до цього ставляться дуже прискіпливо.

Подорож без ризику

Намагайтесь прорахувати всі можливі непередбачувані ситуації. Оберіть кордон який будете перетинати. Наприклад, поляки є більш прискіпливими ніж прикордонники інших країн, тож подумайте про перевізника й попитайте чи були випадки висадок та з яких причин.

Ще можна підготувати максимальну кількість документів, які будуть пояснювати вашу причину поїздки в Україну та повернення до Німеччини. Перекладіть довідки від лікаря та завірте їх нотаріально. Переклад краще робити англійською, адже так гарантій, що її зрозуміють на будь-якому кордоні, набагато більше. Також можна взяти зі собою документи, що підтверджують ваше повернення: контракт на роботу, договір довгої оренди апартаментів в Німеччині, документи з Jobcenter або довіреність, що в Німеччині залишились ваші діти.

Дотримання цих правил допоможуть вам без перешкод повернутись додому, зустрітись з рідними, зібрати теплі речі, перевірити стан здоров’я та без перешкод в разі потреби повернутись до Німеччини.  

Примітка: Матеріал підготовлено в межах програми “Сильні медіа — сильне суспільство”, що реалізується ГО “Інтерньюз-Україна” за підтримки проєкту USAID “Демократичне врядування у Східній Україні”. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно погляд авторів.

Читайте також:

• Українці й поляки нагадали Європі, що війна далі триває
• Українці за кордоном: які виплати отримують біженці в країнах Європи
• Заблокують перекази: які обмеження для біженців готує Німеччина

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міжнародна організація World Vision за фінансової підтримки уряду США запускає нову хвилю підтримки для населення, яке постраждало від наслідків війни. Вона орієнтована на жителів Миколаєва. Отримати допомогу можуть і ВПО, які проживають та зареєстровані як ВПО у Миколаєві.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала всі деталі щодо умов участі, критеріїв відбору та переліку необхідних документів для успішної реєстрації.

Грошова допомога в Миколаєві

Загальна сума допомоги складає 10 800 гривень на одного члена родини. Виплати здійснюватимуться траншами: по 3 600 гривень на особу щомісяця протягом трьох місяців.

Подати заявку можуть лише ті родини, які відповідають суворим правилам щодо попередньої допомоги. Ви не зможете отримати кошти, якщо:

• протягом останніх 3 місяців вже отримували грошову допомогу від будь-яких міжнародних організацій чи безпосередньо від World Vision;
• протягом 2023–2025 років отримували виплати за цим же проєктом від партнерських організацій: молодіжного руху “Будь вільний”, фонду “Руки милості”, ГО “Відповідальні громадяни” або “Угорської екуменічної служби допомоги” (НІА).

Критерії вразливості: хто має пріоритет

Відповідність лише одному з критеріїв не гарантує отримання коштів. Рішення ухвалюється на основі комплексної оцінки потреб. Домогосподарства відбиратимуть за такими категоріями (для кожної потрібне документальне підтвердження):

• доходом менше 6 318 гривень на одну особу на місяць (соціальна допомога та пільги не враховуються); довідка ОК-5 або довідка ОК-7 (за наявності) для кожного члена родини старше 17 років, сформовані не пізніше 14 днів до дати реєстрації;
• домогосподарства з 3 і більше дітьми (до 18 років на момент реєстрації домогосподарства) або дітьми до 2 років: свідоцтво про народження дитини або довідка із пологового будинку (у разі відсутності свідоцтва про народження);
• домогосподарства з ВПО: довідка ВПО;
• домогосподарства, очолювані одним із батьків, включаючи домогосподарства, очолювані батьками-одинаками; свідоцтво про смерть матері/батька; свідоцтво або рішення суду про розірвання шлюбу; документи, що підтверджують опікунство (рішення суду про встановлення одноосібної опіки, рішення суду про позбавлення батьківських прав, рішення органу опіки та піклування щодо встановлення статусу «батька-вихователя», або «матері-виховательки» для дитячого будинку сімейного типу тощо);
• домогосподарства з вагітними жінками: довідка про вагітність, видана акушером-гінекологом у медичному закладі;
• домогосподарства з членами з інвалідністю І або ІІ групи або з дитиною із інвалідністю: посвідчення пенсіонера (по інвалідності), довідка експертної комісії про присвоєння групи інвалідності або посвідчення дитини із інвалідністю до 18 років;
• домогосподарства з членами, які мають серйозні проблеми зі здоров’ям: довідка про хворобу, видана медичним закладом;
• домогосподарства, члени яких були поранені або загинули внаслідок обстрілів: медична карта або свідоцтво про смерть;
• домогосподарства, житло яких було зруйновано або пошкоджено внаслідок конфлікту: довідка із зазначенням стану будівель, незалежно від того, чи вони повністю зруйновані, чи частково зруйновані;
• домогосподарства, які проживають у будинку/квартирі приймаючої сім’ї, орендованому будинку/квартирі, притулку: витяг з реєстру територіальної громади, договір оренди житла, довідка у довільній формі з притулку про те, що там проживає домогосподарство;
• домогосподарства яке складається з осіб похилого віку (60+), в тому числі одиноких осіб похилого віку: паспорт громадянина України або інший документ, який підтверджує місце проживання та довідка про присвоєння індивідуального податкового номера.

Як подати заявку

Для того, щоб подати заявку на отримання грошової допомоги, потрібно заповнити спеціальну форму за посиланням. Якщо анкета пройде попередній відбір, спеціалісти фонду зателефонують протягом 10 робочих днів і запросять на очну реєстрацію, куди треба принести оригінали всіх підтверджувальних документів.

Читайте також:

Родини ВПО на Дніпропетровщині можуть отримати пташники і теплиці: як податися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Війна залишає глибокий слід на долях найменших українців. Щоб захистити їхні права та надати необхідну підтримку, держава передбачила спеціальний статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. У 2026 році процедура його отримання зазнала суттєвих змін, ставши більш доступною та адаптованою до сучасних реалій.

Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всю актуальну інформацію про те, хто має право на цей статус, куди звертатися та які документи знадобляться для оформлення.

Статус дитини війни: як отримати

Процедура надання статусу “дитини війни” регулюється урядовою постановою №268. Восени минулого року, а саме 1 вересня 2025 року, Кабінет міністрів ухвалив низку важливих змін, які розширили перелік підстав для його отримання.

У 2026 році статус може отримати неповнолітня особа, яка зазнала:

• поранення, контузії або каліцтва;
• фізичного, сексуального чи психологічного насильства;
• викрадення, незаконного утримання або перебування в полоні;
• депортації чи примусового переміщення;
• залучення до військових формувань;
• загибелі або зникнення безвісти одного чи обох батьків;
• позбавлення батьківського піклування безпосередньо через воєнні дії чи збройні конфлікти.

Часто трапляється так, що дитина зазнала одразу кількох травматичних подій із цього переліку. У такому разі під час подання заяви необхідно визначити ту обставину, яка мала найбільший негативний вплив на її здоров’я та подальший розвиток.

Хто і де може оформити документи

Раніше процедура була суворо прив’язана до місця реєстрації: рішення ухвалювали виключно органи опіки за місцем проживання дитини. Тепер система стала гнучкішою. Оформити статус можна за місцем фактичного звернення чи виявлення дитини, звернувшись до місцевих органів влади та самоврядування.

Подати заяву до служби у справах дітей мають право:

• законний представник (батьки, усиновлювачі);
• сама дитина, якщо їй вже виповнилося 14 років;
• родичі: бабуся, дідусь, прабабуся, прадід, тітка, дядько, повнолітні брати чи сестри, а також вітчим або мачуха;
• представник органу опіки та піклування (це стосується випадків, коли дитина переміщується без супроводу батьків чи законних представників).

Пакет документів: що потрібно зібрати

Базовий пакет включає заяву про надання статусу та згоду на обробку персональних даних. До них додаються копії наступних документів:

• свідоцтво про народження або інший документ, що посвідчує особу дитини;
• документ, що посвідчує особу заявника;
• підтвердження повноважень законного представника або родинних стосунків;
• довідка ВПО дитини (якщо така є);
• паспорт громадянина України (книжечка, ID-картка або е-паспорт у додатку);
• витяг з реєстру територіальної громади.

Якщо дитина постійно перебуває в інтернаті, лікарні чи іншому закладі, необхідний документ, що підтверджує цей факт.

Важливе нововведення 2026 року: перелік підтверджувальних документів значно розширено. Залежно від підстави, тепер можна (і потрібно) додавати медичні довідки, висновки експертиз, витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), судові рішення, свідоцтва про смерть чи зникнення батьків, довідки від соціальних служб.

Терміни розгляду та цифровізація

На розгляд заяви та ухвалення рішення (про надання статусу або відмову) закон виділяє 30 календарних днів. Якщо ви отримали негативну відповідь, але не згодні з нею, рішення завжди можна оскаржити в судовому порядку.

Значно спрощує процес впровадження системи “Діти”. Завдяки їй подати заяву стало легше, а органи опіки тепер можуть автоматично отримувати необхідні відомості з інших державних реєстрів, що позбавляє заявників потреби збирати зайві паперові довідки.

Читайте також:

Перший паспорт у 14 років: як оформити ID-картку та які документи потрібні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!