Вступ — це стресовий період для кожного абітурієнта. Ще більше переживань додається, якщо щось не зрозуміло або не вистачає документів для подання на вступ до закладу вищої освіти (ЗВО). 

Міністерство освіти і науки пояснює, що робити, якщо майбутні студенти не змогли закінчити українську школу та отримати свідоцтво, але хочуть здобути вищу освіту в Україні.

Освітяни розробили алгоритм дій для вступників із тимчасово окупованих територій (ТОТ), які не мають документів про середню освіту у форматі «запитання — відповідь».

Як вступити до ЗВО абітурієнтам із ТОТ?

У разі відсутності документів державного зразка про повну загальну середню освіту, потрібно скласти державну підсумкову атестацію як екстерн в уповноважених закладах середньої освіти. 

В яких закладах середньої освіти можна скласти підсумкову атестацію? 

• Подайте заяву на вступ через освітні центри «Крим-Україна» і «Донбас-Україна» (центри створені на базі закладів вищої або фахової передвищої освіти, куди плануєте вступати).

Адреси та контакти освітніх центрів доступні тут.

• Далі обраний заклад скерує вас до прикріпленої школи. Скласти підсумкову атестацію зможете вже на наступний день після подання заяви або в інші зручні терміни. 

Скласти підсумкову атестацію можна з початку роботи освітніх центрів — 1 червня, але не пізніше трьох днів до завершення їхньої роботи — 30 вересня. 

З яких предметів треба скласти державну підсумкову атестацію? 

• Українська мова (без літератури); 
• Історія України.

Що робити, якщо я не можу скласти оцінювання очно? 

У цьому разі оцінювання можна скласти дистанційно як індивідуальну співбесіду з відеофіксацією.

Які подальші кроки після складання річного оцінювання та підсумкової атестації?

Для вступу необхідно самостійно подати такі документи до освітнього центру: 

• заяву;
• сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання 2020-2021 років або результати національного мультипредметного тесту (за бажанням); 
• довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності); 
• документ, що посвідчує особу, а за його відсутності — свідоцтво про народження. 
• чотири кольорові фотокартки розміром Зх4 см;
• документ про освіту державного зразка та додаток до нього;
• довідку про успішне проходження державної підсумкової атестації (крім випадків звільнення від неї), яка є підставою для участі в конкурсі без подання сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання або національного мультипредметного тесту.

Вступники можуть подавати до п’яти заяв лише через один освітній центр. Фото: з відкритих джерел

Що робити, якщо я не можу фізично подати документи на вступ?

Необхідно надіслати на електронну скриньку освітнього центру: 

• скановані копії (фотокопії) документів, перелічених вище;
• фотокартку розміром Зх4 см (1 МБ в електронній формі).  

Довідку про успішне проходження річного оцінювання та державної підсумкової атестації (крім випадків звільнення від неї) освітній центр отримає автоматично. Вам не потрібно надсилати її додатково. 

Які терміни подання заяв? 

Документи від вступників до закладів вищої освіти за кошти державного бюджету приймають у два етапи: 

1. Перший основний етап до зарахування на бюджет триває з 19 липня по 31 липня (18:00). 
2. Другий основний етап до зарахування на контракт (із можливістю переведення на вакантні бюджетні місця за їхньої наявності):  

• прийом заяв — до 23 вересня (за 7 днів до завершення роботи освітніх центрів); проведення вступних іспитів — до 25 вересня (не пізніше ніж за 5 днів до завершення роботи освітніх центрів);
• оприлюднення рейтингового списку — до 27 вересня (не пізніше ніж за 3 дні до завершення роботи освітніх центрів); 
• зарахування — до 30 вересня (не пізніше дати завершення роботи освітніх центрів). 

Вступники можуть подавати до п’яти заяв лише через один освітній центр.

Читайте також: Як абітурієнтам правильно подати заяву на вступ до коледжу?  

Як писати і куди надсилати мотиваційний лист вступника — читайте тут.

Нагадаємо, з 1 липня в Україні розпочався ключовий етап вступної кампанії — реєстрація електронних кабінетів для більшості вступників. Міністерство освіти і науки з державним підприємством «Інфоресурс» розробили алгоритм онлайн-вступу до закладів вищої освіти (ЗВО).

Раніше ми писали, що для цьогорічних абітурієнтів в Україні запрацювала «гаряча лінія» для запитань про вступну кампанію. Для мешканців тимчасово окупованих територій працюватиме урядова «гаряча лінія» 15-45 та 0 800 504 425.

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У закладах вищої освіти розпочався другий етап вступної кампанії на контрактну форму навчання. Процес відбувається в університетах, де залишилися вільні місця для зарахування.

Про це повідомили видання Освіта.юа.

Друга хвиля вступу 2026

До другого етапу вступу на контракт мають право долучитися вступники, які:

• не отримали жодної рекомендації на зарахування 6 серпня;
• отримали рекомендацію на контракт, але не виконали вимоги для зарахування;
• виконали вимоги, зараховані на навчання та хочуть паралельно здобувати ще одну вищу освіту.

Заяви, які абітурієнти подали під час основного періоду вступної кампанії, беруть участь у конкурсному відборі на контракт автоматично. Під час проведення другої хвилі ці заяви вже не мають пріоритетності.

Вступник може отримати рекомендації на контрактне навчання одразу від кількох університетів. Це відбувається за умови наявності вільних місць у закладі та достатнього конкурсного бала. Університети формують списки рекомендованих у межах свого ліцензованого обсягу, розпочинаючи зарахування зі вступників із найвищим конкурсним балом.

Процес зарахування вступників на контрактну форму навчання до закладів вищої освіти триватиме до 30 серпня. Абітурієнти мають змогу перевіряти наявність вільних контрактних місць безпосередньо в обраних університетах для вступу або здобуття додаткової спеціальності.

Умови отримання гранту на навчання

Учасники другої хвилі мають право претендувати на грант для оплати навчання. Це правило діє для тих вступників, які під час першого етапу відмовилися від контрактного місця за пріоритетом, а під час другої хвилі вступають на контракт. Існує обмеження: фінансова підтримка у вигляді гранту не надається тим абітурієнтам, які раніше відмовилися від рекомендації на навчання за кошти бюджету.

Читайте також:

Вступна кампанія до аспірантури: оновлений графік та етапи відбору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Споживчий кошик — це базовий перелік із понад 290 товарів і послуг, який визначає мінімальний рівень споживання для підтримання життєдіяльності. Саме його вартість є фундаментом для розрахунку прожиткового мінімуму, від якого залежать мінімальні зарплати, пенсії та соціальні субсидії. У 2026 році цей економічний індикатор чітко демонструє розрив між державними стандартами, затвердженими ще у 2016 році, та реальними цінами в магазинах.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ціни та прожитковий мінімум: скільки коштує кошик

Вартість споживчого кошика щомісяця коригується відповідно до середніх цін по Україні, фіксуючи рівень інфляції, зокрема, для прикладу, у лютому 2026 року інфляція склала 1%, де найбільший ціновий стрибок припав на овочі.

У 2026 році загальний усереднений показник вартості кошика становить 3 209 гривень. Однак ця сума варіюється залежно від соціальної та вікової групи:

• діти до 6 років: 2 817 гривень.
• діти та підлітки (6–18 років): 3 512 гривень (найдорожчий кошик);
• працездатні дорослі: 3 328 гривень.
• пенсіонери (непрацездатні особи): 2 595 гривень (найдешевший кошик).

Оскільки офіційні цифри не враховують оренду житла чи вартість дорогих медикаментів, реальні мінімальні витрати українських сімей часто перевищують ці показники у 1,5–2 рази.

Продовольчий кошик: левова частка витрат

Понад 65% вартості українського споживчого кошика йде саме на харчування (для порівняння: у Європі цей показник рідко перевищує 30%). Офіційний набір розрахований на забезпечення базового калоражу (2790 ккал для дорослого), проте акцент зроблено на найдешевших продуктах — хлібі та картоплі.

Категорія продуктів	Діти до 6 років	Діти 6–18 років	Працездатні	Непрацездатні
Хліб та хлібобулочні	43,8 кг	79,1 кг	101 кг	85 кг
М’ясо та м’ясопродукти	26,8 кг	43 кг	47 кг	29,4 кг
Молочні продукти (л екв.)	182,6 л	164,2 л	220 л	105 л
Овочі та картопля	110 кг	140 кг	155 кг	120 кг
Фрукти та ягоди	50 кг	60 кг	60 кг	40 кг
Яйця	182,5 шт.	365 шт.	220 шт.	180 шт.

Зважаючи на постійні коливання цін на ринку, багато українців змушені доповнювати цей набір продуктами з власного городу або купувати дешевші сезонні овочі.

Непродовольчі товари та послуги (близько 33% вартості)

На одяг, техніку, гігієну та комунальні послуги залишається близько третини від загальної суми прожиткового мінімуму. Саме ця частина кошика демонструє найбільш жорстку економію і є найважчим фінансовим тягарем, особливо для пенсіонерів:

• одяг та взуття — закладено вкрай тривалі терміни використання. Зимова куртка чи пальто має прослужити 4 роки, зимові чоботи — 3 роки, а постільна білизна оновлюється раз на 5 років;
• гігієна —розраховано лише 1 рулон туалетного паперу. На рік виділяється 14 шматків мила та 6 тюбиків зубної пасти. Жінкам не передбачено окремих норм на шкарпетки;
• побутова техніка — холодильник має працювати 15 років, пральна машина — 14 років, а телевізор — 10 років.
• послуги та медицина — електроенергія обмежена нормою 150 кВт-год на місяць, а транспорт — 600 поїздок на рік, домашня аптечка включає лише базові засоби (парацетамол, пластирі) без сучасних вітамінів, культурне дозвілля обмежене 1–2 заходами на рік.

Міжнародний контекст: чи відповідає кошик сучасності

Структура українського споживчого кошика (297 позицій) суттєво відстає від світових стандартів. Наприклад:

• у США кошик включає 300 товарів, але з обов’язковим урахуванням витрат на інтернет та розваги;
• у Німеччині набір складається з 475 позицій (включно з тонометрами та технікою);
• у Великій Британії та Франції до мінімальних витрат держава відносить послуги перукаря, корм для тварин і навіть витрати на хобі.

Застарілість українських норм призводить до того, що офіційна вартість кошика не враховує витрати на сучасні базові потреби, як-от смартфон, мобільний зв’язок чи швидкісний інтернет, перетворюючи його скоріше на інструмент бюджетної економії, ніж на відображення реального життя.

Читайте також:

Чи треба платити податки з допомоги сім’ям загиблих військових: пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!