Вступ — це стресовий період для кожного абітурієнта. Ще більше переживань додається, якщо щось не зрозуміло або не вистачає документів для подання на вступ до закладу вищої освіти (ЗВО). 

Міністерство освіти і науки пояснює, що робити, якщо майбутні студенти не змогли закінчити українську школу та отримати свідоцтво, але хочуть здобути вищу освіту в Україні.

Освітяни розробили алгоритм дій для вступників із тимчасово окупованих територій (ТОТ), які не мають документів про середню освіту у форматі «запитання — відповідь».

Як вступити до ЗВО абітурієнтам із ТОТ?

У разі відсутності документів державного зразка про повну загальну середню освіту, потрібно скласти державну підсумкову атестацію як екстерн в уповноважених закладах середньої освіти. 

В яких закладах середньої освіти можна скласти підсумкову атестацію? 

• Подайте заяву на вступ через освітні центри «Крим-Україна» і «Донбас-Україна» (центри створені на базі закладів вищої або фахової передвищої освіти, куди плануєте вступати).

Адреси та контакти освітніх центрів доступні тут.

• Далі обраний заклад скерує вас до прикріпленої школи. Скласти підсумкову атестацію зможете вже на наступний день після подання заяви або в інші зручні терміни. 

Скласти підсумкову атестацію можна з початку роботи освітніх центрів — 1 червня, але не пізніше трьох днів до завершення їхньої роботи — 30 вересня. 

З яких предметів треба скласти державну підсумкову атестацію? 

• Українська мова (без літератури); 
• Історія України.

Що робити, якщо я не можу скласти оцінювання очно? 

У цьому разі оцінювання можна скласти дистанційно як індивідуальну співбесіду з відеофіксацією.

Які подальші кроки після складання річного оцінювання та підсумкової атестації?

Для вступу необхідно самостійно подати такі документи до освітнього центру: 

• заяву;
• сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання 2020-2021 років або результати національного мультипредметного тесту (за бажанням); 
• довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності); 
• документ, що посвідчує особу, а за його відсутності — свідоцтво про народження. 
• чотири кольорові фотокартки розміром Зх4 см;
• документ про освіту державного зразка та додаток до нього;
• довідку про успішне проходження державної підсумкової атестації (крім випадків звільнення від неї), яка є підставою для участі в конкурсі без подання сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання або національного мультипредметного тесту.

Вступники можуть подавати до п’яти заяв лише через один освітній центр. Фото: з відкритих джерел

Що робити, якщо я не можу фізично подати документи на вступ?

Необхідно надіслати на електронну скриньку освітнього центру: 

• скановані копії (фотокопії) документів, перелічених вище;
• фотокартку розміром Зх4 см (1 МБ в електронній формі).  

Довідку про успішне проходження річного оцінювання та державної підсумкової атестації (крім випадків звільнення від неї) освітній центр отримає автоматично. Вам не потрібно надсилати її додатково. 

Які терміни подання заяв? 

Документи від вступників до закладів вищої освіти за кошти державного бюджету приймають у два етапи: 

1. Перший основний етап до зарахування на бюджет триває з 19 липня по 31 липня (18:00). 
2. Другий основний етап до зарахування на контракт (із можливістю переведення на вакантні бюджетні місця за їхньої наявності):  

• прийом заяв — до 23 вересня (за 7 днів до завершення роботи освітніх центрів); проведення вступних іспитів — до 25 вересня (не пізніше ніж за 5 днів до завершення роботи освітніх центрів);
• оприлюднення рейтингового списку — до 27 вересня (не пізніше ніж за 3 дні до завершення роботи освітніх центрів); 
• зарахування — до 30 вересня (не пізніше дати завершення роботи освітніх центрів). 

Вступники можуть подавати до п’яти заяв лише через один освітній центр.

Читайте також: Як абітурієнтам правильно подати заяву на вступ до коледжу?  

Як писати і куди надсилати мотиваційний лист вступника — читайте тут.

Нагадаємо, з 1 липня в Україні розпочався ключовий етап вступної кампанії — реєстрація електронних кабінетів для більшості вступників. Міністерство освіти і науки з державним підприємством «Інфоресурс» розробили алгоритм онлайн-вступу до закладів вищої освіти (ЗВО).

Раніше ми писали, що для цьогорічних абітурієнтів в Україні запрацювала «гаряча лінія» для запитань про вступну кампанію. Для мешканців тимчасово окупованих територій працюватиме урядова «гаряча лінія» 15-45 та 0 800 504 425.

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Українці, які планують поїздки за кордон, можуть оформити закордонний паспорт за стандартною або пришвидшеною процедурою.

Як це зробити, куди звертатися, які документи потрібні та скільки коштуватиме послуга у 2026 році — пояснює редакція Бахмут IN.UA.

Куди звертатися для оформлення закордонного паспорта

Подати заяву на виготовлення закордонного паспорта можна у кількох установах:

• у будь-якому Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• у будь-якому підрозділі Державної міграційної служби (ДМС);
• у центрах обслуговування “Паспортний сервіс” від ДП “Документ”.

Громадяни України, які наразі перебувають за кордоном, можуть звернутися для оформлення документа до найближчого українського консульства або посольства.

Які документи необхідні

Для подання заяви-анкети необхідно підготувати такий пакет документів:

• паспорт громадянина України (для дітей до 14 років — свідоцтво про народження);
• індивідуальний податковий номер (ІПН);
• усі раніше видані закордонні паспорти, зокрема ті, що вже недійсні (за наявності);
• проїзні документи дитини (якщо є);
• за необхідності — заяву про втрату попереднього закордонного паспорта (в довільній формі) або виписку з ЄРДР від поліції у разі його викрадення.

Громадяни від 16 років заповнюють заявку самостійно. Для дітей віком 12–15 років документи подають батьки або опікуни, проте особиста присутність дитини є обов’язковою для сканування відбитків пальців. Для дітей до 12 років особиста присутність не вимагається — батьки можуть подати заяву за наявності кольорової фотокартки дитини розміром 10х15 см.

Вартість та терміни виготовлення у 2026 році

Ціна оформлення закордонного паспорта залежить від обраної установи та терміновості.

У ЦНАПах та підрозділах ДМС:

• 1147 гривень — за виготовлення до 20 робочих днів;
• 1787 гривень — за прискорене оформлення до 3 або 7 робочих днів.

У сервісах ДП “Документ” (послуги коштують дорожче):

• 1 797 гривень — за виготовлення до 20 робочих днів;
• 2 437 гривень — за прискорене оформлення до 7 робочих днів.

Виняткові випадки швидкого виготовлення (до 3 робочих днів):

• терміновий виїзд за кордон на лікування;
• супровід тяжкохворого;
• смерть родича, який проживав за кордоном.

У разі виїзду на постійне місце проживання (ПМП) термін розгляду становить до 90 днів, а для усиновленої іноземцями дитини — до 10 робочих днів. Перевірити стан оформлення документа можна онлайн на офіційному сайті ДМС України.

Термін дії закордонного паспорта

Паспорт, виданий дітям, залишається дійсним протягом 4 років. Для громадян віком від 16 років термін дії документа становить 10 років.

Законодавство дозволяє повнолітнім українцям мати одночасно два чинні закордонні паспорти. Це зручно для тих, хто часто подорожує і має необхідність завчасно подавати документи на візи. Для оформлення другого паспорта потрібно додати до заяви відповідне обґрунтування.

Читайте також:

У Monobank з’явилася нова функція для дітей: можна попросити гроші у батьків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів України підтримав розроблений Міністерством оборони законопроєкт про внесення змін до Статуту внутрішньої служби ЗСУ. Документ визначає особливості застосування антикорупційних обмежень та встановлює алгоритм дій для врегулювання конфлікту інтересів під час проходження військової служби.

Про це повідомили в Міноборони.

Дії у разі конфлікту інтересів під час виконання наказу

Законопроєкт регламентує права та обов’язки військовослужбовців у ситуаціях, коли виконання отриманого наказу спричиняє конфлікт інтересів. Згідно з новими нормами, військовослужбовець зобов’язаний доповісти своєму безпосередньому командиру про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів не пізніше наступного робочого дня з моменту виявлення цього факту.

Після отримання повідомлення командир, який віддав наказ, зобов’язаний вжити заходів для врегулювання ситуації. У випадку, коли підлеглий доповідає про конфлікт через наказ вищого керівництва, його безпосередній командир передає інформацію старшому командиру для подальшого вирішення.

Якщо посада військовослужбовця не передбачає наявності безпосереднього керівника, він має доповісти Національному агентству з питань запобігання корупції або іншому визначеному законом органу. За умови виникнення конфлікту інтересів під час роботи в колегіальному органі, повідомлення направляється безпосередньо цьому органу або НАЗК.

Антикорупційні обмеження та контроль

Документ закріплює обов’язок командирів контролювати дотримання підлеглими правил запобігання та врегулювання конфліктів інтересів. Усі військовослужбовці зобов’язані не вчиняти корупційних правопорушень та діяти згідно із Законом “Про запобігання корупції”.

Законопроєкт також фіксує перелік посадових осіб, які підпадають під антикорупційні обмеження. Вони стосуються таких аспектів:

• використання службового становища;
• одержання подарунків;
• сумісництва;
• спільної роботи близьких осіб.

Аналогічні антикорупційні обмеження встановлюються для голів та членів військово-лікарських комісій і медико-соціальних експертних комісій.

Читайте також:

Психологічна допомога ветеранам в Україні: де отримати безоплатну підтримку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!