Мотиваційні листи — відносна новинка цьогорічної вступної кампанії. Тому вони викликають чимало запитань у абітурієнтів. Аби полегшити вступ Міністерство освіти і науки допомагає розібратися у всіх тонкощах, які стосуються мотиваційного листа, у форматі «запитання — відповідь».

Про це повідомляє Міносвіти.

Кому треба подавати мотиваційний лист для вступу?

Мотиваційний лист — це частина заяви на вступ, а тому його подають усі вступники. Не подають мотиваційний лист лише вступники до магістратури за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування за державним замовленням Національного агентства України з питань державної служби».

Як відвезти або надіслати мотиваційний лист до закладу освіти?

Якщо подаєте заяви в електронній формі, мотиваційний лист додаєте до кожної з них через електронний кабінет. Текст листа впишіть або вставте у спеціальне віконце в розділі «Подача заяв на вступ».

Якщо подаєте заяви у паперовій формі, мотиваційний лист надаєте одразу до закладу освіти. 

В електронному кабінеті можна додати лише текст мотиваційного листа. Якщо мотиваційний лист хочете підсилити копіями дипломів чи нагород, надсилайте їх на електронні скриньки Приймальних комісій закладів освіти (якщо це передбачено Правилами прийому конкретного закладу). 

Як подати мотиваційний лист через електронний кабінет?

Мотиваційний лист додається до кожної заяви в розділі «Подача заяв на вступ». 

Це можуть зробити тільки ті вступники, для яких уже розпочалося подання заяв. Наразі це вступники до закладів фахової передвищої освіти (ФПО). 

Вступники до закладів вищої освіти (ЗВО) можуть подати заяви, а отже, й мотиваційні листи: 

• з 19 липня — вступ на бакалавра, молодшого бакалавра, магістра медичного, ветеринарного, фармацевтичного спрямувань; 
• з 31 липня — вступ на магістра. 

Абітурієнти можуть підготувати текст листа, а під час подання заяви скопіювати його у відповідне поле. Фото: з відкритих джерел 

Які вимоги до мотиваційного листа? 

Вимоги до мотиваційних листів визначає кожен заклад освіти у своїх Правилах прийому. 

Переглянути вимоги можна в електронному кабінеті вступника. Для цього знайдіть конкурсну пропозицію, яка вас цікавить, потім у колонці «Назва випробування» біля напису «Мотиваційний лист» натисніть на посилання «Вимоги». Ознайомтеся з вимогами до подання кожного мотиваційного листа. 

Я писав/-ла текст листа в кабінеті, натиснув/-ла кнопку «Зберегти», а мене повернуло на головну сторінку й нічого не збереглося. Що робити? 

Для однієї сесії роботи з кабінетом передбачено 120 хвилин. Напевно, ви писали мотиваційний лист довше. Радимо написати текст листа заздалегідь в іншій програмі (Word або Google-Документи), а потім скопіювати готовий текст у відповідне поле. 

Чи можна в кабінеті редагувати текст написаного листа?

Редагувати текст можна, але лише до подання заяви. Якщо заява матиме статус «Затримано» або «Зареєстровано в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО)», мотиваційний лист редагувати ви не зможете. 

Які вимоги до обсягу листа?

Поле для написання мотиваційного листа може вміщувати до 20 тисяч символів. Вимоги щодо обсягу визначає кожен заклад освіти самостійно.

Наприклад, вимога закладу: обсяг листа — не менш як 200 і не більш як 600 слів. Дотримуйтеся цих вимог, адже Приймальні комісії розглядають кожен лист та враховують його під час формування рейтингового списку вступників.

Читайте також: Як абітурієнтам правильно подати заяву на вступ до коледжу?  

Нагадаємо, з 1 липня в Україні розпочався ключовий етап вступної кампанії — реєстрація електронних кабінетів для більшості вступників. Міністерство освіти і науки з державним підприємством «Інфоресурс» розробили алгоритм онлайн-вступу до закладів вищої освіти (ЗВО).

Раніше ми писали, що для цьогорічних абітурієнтів в Україні запрацювала «гаряча лінія» для запитань про вступну кампанію. Для мешканців тимчасово окупованих територій працюватиме урядова «гаряча лінія» 15-45 та 0 800 504 425.

Фото: norwinalumni.org

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

В Україні продовжуються виплати грошової допомоги деяким категоріям переселенців. Водночас подекуди виникають ситуації, коли ВПО отримують виплати, але згодом змушені повернути їх державі у повному розмірі.

Редакція Бахмут IN.UA розкриває проблему на прикладі досвіду власного журналіста та пояснює, чи дійсно держава може вимагати повернення допомоги та кого це може стосуватися.

Виплати ВПО: чи зобов’язані переселенці повертати гроші державі

В Україні продовжує реалізовуватися програма допомоги ВПО, в межах якої переселенці отримують грошові виплати з державного бюджету. Претендувати на грошову допомогу від держави можуть ті українці, які переїхали з територій, де були або тривають бойові дії, з тимчасово окупованих громад та громад під блокадою.

Після завершення строку надання грошової допомоги, переселенці можуть продовжити отримувати виплати. Їх можна поділити на три основні категорії:

Перша — особи, яким виплати продовжуються автоматично, без необхідності додаткових звернень:

• непрацездатні особи, які отримують пенсію до 9 444 гривні;
• особи з інвалідністю I чи II групи;
• діти з інвалідністю віком до 18 років;
• діти, яким не встановлено інвалідність, проте які мають тяжкі захворювання з цього Переліку;
• діти-сироти;
• діти, позбавлені батьківського піклування та інші.

Друга — українці, яким можуть продовжити виплати яким виплати за заявою, поданою “на себе”:

• дитина до 18 років, яка прибула без супроводу законного представника;
• патронатний вихователь;
• вагітна жінка після 30-го тижня вагітності;
• особа з інвалідністю ІІІ групи;
• особа, яка втратили працездатність, але не має права на пенсійну виплату та/або отримує державну соціальну допомогу відповідно до законодавства, та інші.

Третя — переселенці, яким виплати продовжуються на сімʼю за заявою одного з членів сімʼї:

• з дітьми до 18 років (студентами денної або дуальної форми навчання до 23 років), за умови, що дорослі у таких сімʼях є зайнятими: працюють, провадять підприємницьку діяльність, зареєстровані як безробітні або як особи, що шукають роботу;
• у складі якої є тільки непрацездатні особи;
• у складі якої є особа, яка здійснює догляд за дитиною до 3 років;
• особа віком від 55 років, яка є зайнятою, та інші.

При цьому, відповідно Порядку надання допомоги на проживання ВПО, отримувач грошової допомоги зобов’язаний  протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поінформувати про це орган соціального захисту населення, уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центр надання адміністративних послуг.

Якщо ВПО не зробить цього вчасно, то держава може почати вимагати повернення коштів, неправомірно отриманих після зміни статусу. 

Після виявлення факту переплати орган соціального захисту населення встановлює суму надміру отриманих коштів і протягом 30 робочих днів зобов’язаний повідомити про це отримувача — надсилають листа поштою або через електронні засоби зв’язку.

Якщо внутрішньо переміщена особа не повертає помилково нараховані кошти у встановлений строк добровільно, орган соціального захисту має право звернутися до суду для їх примусового стягнення.

Досвід журналіста Бахмут IN.UA

Журналіст редакції Бахмут IN.UA також зіткнувся з проблемою повернення державної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Раніше він отримував цю виплату як студент денної або дуальної форми навчання. Загальна сума допомоги для його сім’ї становила 9 000 гривень на місяць.

Згодом представники органів соцзахисту повідомили, що він має повернути 18 000 гривень. 

“Це стало несподіванкою, а у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) запевняли, що система виплат працює автоматично: коли людина втрачає статус студента, нарахування припиняються самостійно”, — каже працівник.

Однак цього не сталося, і допомога продовжувала надходити. Коли ж помилку виявили, соціальні служби вимагали повернути отримані кошти. Державні органи запропонували компроміс — поступове погашення боргу. Тепер із 7 000 гривень, які сім’я ВПО продовжує отримувати щомісяця, половину, 3 500 гривень — автоматично утримують, доки борг не буде повністю сплачено.

Щоб упевнитися, що отримані виплати не стануть боргом, варто перевіряти інформацію. Єдине надійне джерело підтвердження — це звернення до управління соціального захисту населення за місцем реєстрації або фактичного проживання. Там можуть надати актуальні дані щодо нарахувань, можливих переплат чи змін у програмі допомоги для ВПО.

Читайте також:

• ВПО можуть отримати 19 400 грн на тверде паливо — строк подачі заяв продовжили до 24 жовтня
• У жовтні ВПО у Львові зможуть отримати продуктову допомогу: хто має право
• В Україні стартує пільгова іпотека для ВПО та учасників АТО/ООС: які умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На початку 2025 року в застосунку “Дія” з’явилася можливість оформити дозвіл на зброю. Тепер же ця функція має попит серед українців.

Детальніше про те, як подавати заяву на отримання дозволу на зброю через “Дію” — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як отримати дозвіл на зброю через “Дія”

На початку 2025 року в “Дія” з’явилася нова функція, яка дозволяє охочим подати заявку, щоб отримати дозвіл на зберігання, носіння або купівлю зброї. Також вона передбачає можливість згенерувати витяг із Єдиного реєстру зброї. При цьому раніше документальний дозвіл на зброю можна було отримати лише в сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ.

Для того, щоб в “Дії” з’явився дозвіл на зброю, потрібно:

• відкрити “Дію”, перейти у розділ “Документи”;
• знайти “Додати документи” та обрати “Дозвіл на зброю”.

Для того, щоб отримати витяг про володіння зброєю з Єдиного реєстру зброї (ЄРЗ), потрібно:

• натиснути на три крапки біля дозволу в “Дії”;
• Або ж перейдіть у розділ “Сервіси” та знайти “Довідки та витяги”.

Хто може отримати дозвіл на зброю

Процедура отримання дозволу на зброю в Україні під час воєнного стану регулюється наказом № 170. При цьому вказана процедура напряму пов’язана з віком потенційного отримувача документа. Наразі в Україні можна отримати дозвіл:

• з 18 років на придбання холодної чи пневматичної зброї, а також придбання та зберігання (носіння) газових пістолетів;
• з 21 років на мисливську гладкоствольну зброю (рушниці чи дробовики);
• з 21 років на травматичну зброю (стосується лише для певної категорій громадян залежно від займаної посади та виконання службових обов’язків);
• з 25 років на мисливську зброю з нарізним дулом (гвинтівка AR-15 чи АК-47/АК-74).

Які документи потрібні

Для того, щоб отримати дозвіл на зброю, потрібно надати наступний перелік документів онлайн (через сайт МВС) або особисто (в поліції):

• паспорт;
• ідентифікаційний код;
• медична довідка (форма 127/о, яку видають у поліклініці після огляду терапевта, психіатра та нарколога);
• сертифікат із курсів поводження зі зброєю;
• довідка про несудимість (її можна швидко отримати через додаток “Дія”).

Документ створюватиметься протягом 30 днів, під час яких правоохоронці перевірятимуть те, чи має громадянин або громадянка право на дозвіл.

Читайте також:

• У Дії анонсували нову можливість для власників житла на ТОТ
• Міжнародний Реєстр збитків відкритий у Дії: як мешканцям ТОТ занеси дані

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!