Сонцезахист для дітей та дорослих вбереже від десятків неприємних наслідків. Тому насолоджуючись теплою погодою, важливо не забувати про захист від сонця. Адже це може зберегти ваше здоров’я та зовнішній вигляд шкіри. З цим вам допоможуть спеціальні косметичні засоби, які можна знайти в багатьох магазинах. Валерія Дергаус, косметологиня з Бахмута, розповіла нашій редакції про те, як правильно підібрати сонцезахисний засіб для всієї родини.

Як підібрати сонцезахисний засіб для всієї родини — читайте в матеріалі “Бахмут.IN.UA”.

Захист від сонця

Засоби для захисту від сонця рекомендують використовувати протягом всього року, а не тільки влітку. Валерія каже, що сонцезахисні засоби потрібні всім, незалежно від пори року. Адже вплив ультрафіолету на шкіру має накопичувальний характер. Тож, важливо знати, який саме засіб потрібно обрати саме вам серед усіх товарів, які можна знайти на поличках у магазинах.

Сонцезахисні креми бувають з різними ступенем захисту, але найкраще обирати з найвищим рівнем, тобто 50+. Також варто підбирати крем під потреби, тобто звертати увагу на позначки:

• сонцезахист для жирної шкіри;
• сонцезахист для сухої шкіри;
• сонцезахист для комбінованої шкіри;
• сонцезахист для нормальної шкіри.

Які існують сонцезахисні засоби та чим вони відрізняються?

Валерія розповіла, що основною функцією сонцезахисних засобів є захист шкіри від ультрафіолетових (UV) променів сонця, а не тільки захист від сонячних опіків. Ці промені можуть завдати шкоду вашій шкірі, сприяють її старінню та збільшують ризик розвитку раку шкіри.

Ультрафіолетові промені шкідливі для вашої шкіри та збільшують ризик розвитку раку шкіри / фото Національна академія медичних наук України

Що прискорює старіння шкіри

Ультрафіолетові промені групи A (UVA) складають 90% від всіх сонячних променів, які досягають поверхні Землі. Промені UVA оточують нас кожен день, незалежно від пори року. Ось чому важливий сонцезахист цілий рік, а не лише літом, коли “пригріло” сонце.

Також, ці промені проникають крізь скло, тому важливо використовувати SPF якщо, наприклад, ваше робоче місце знаходиться біля вікна. Вплив UVA променів відбувається “тихо” – без опіків і відчутного дискомфорту. Ці промені повільно впливають на ДНК людини, прискорюють старіння і в результаті свого впливу можуть пригнічувати імунітет.

Ультрафіолетові промені групи B (UVB) складають 10%. Вони вважаються найнебезпечнішими, але більшість шкоди від цих променів проявляється після їх відчутного впливу. Опіки на шкірі провокують фотостаріння, починаються різні процеси в клітинах шкіри, які в деяких випадках призводять до небезпечних захворювань.

Ось чому важливо використовувати сонцезахист цілий рік й обирати засоби широкого спектра дії (захист від UVA та UVB променів).

Як обрати сонцезахисний крем

SPF (sun protection factor) – це фактор захисту від UVB-випромінювання. Число, що стоїть поруч із цією абревіатурою, вказує на дозу B-променів, яку ви можете отримати без загрози опіку, тобто ступінь захисту від сонця. Чим вищий індекс SPF, тим більше ультрафіолету блокує засіб. Наприклад, SPF 15 нейтралізує 93% UVB-променів, а SPF 50 – 98%. Водночас жодна косметика із SPF не здатна убезпечити шкіру від 100% променів.

Дотримуйтеся рекомендацій використання сонцезахисних засобів для отримання ефективного захисту / фото з відкритих джерел

“ВООЗ рекомендує до використання засоби з індексом SPF 15+; Американська академія дерматології наполегливо радить починати із SPF 30. Якщо у вас дуже світла шкіра або ви плануєте перебувати на сонці довгий час, краще обрати санскрін із SPF 50. Майте на увазі, що індекси SPF не сумуються. Тобто, якщо ви нанесли сонцезахисний флюїд із SPF 30 і тональний крем із SPF 20, загальний захист буде дорівнювати 30, а не 50”, — пояснила Валерія.

Скільки потрібно сонцезахисного крему на обличчя

Валерія розповідає, що для ефективного захисту від UV-випромінювання, необхідно наносити достатню кількість сонцезахисного засобу. Вона рекомендує використовувати “2 пальці” крему на зону обличчя, вух та шиї. Наносити захисні засоби від сонця потрібно за 15-30 хвилин до того, як ви вийдете на сонце. Це дозволить засобу повністю поглинутися в шкіру і почати працювати.

Валерія рекомендує обрати засоби від сонця орієнтуючись за типом вашої шкіри для більш зручного застосування:

• суху шкіру задовольнить класичний сонцезахисний крем або молочко;
• жирній та комбінованій шкірі буде комфортніше з гелем, лосьйоном або флюїдом, які не залишатимуть блиску.

На вразливих ділянках шкіри, на кшталт вух, носа та контуру очей, а також на татуюваннях і шрамах, доцільно використовувати засоби у форматі стіку. На важкодоступних – сонцезахисні спреї. Не забувайте захищати від ультрафіолету губи: статистика каже, що цю зону часто вражає рак шкіри. Купувати окремий санскрін необов’язково – достатньо бальзаму чи помади із сонцезахисними фільтрами. Косметику з мінеральними фільтрами можна використовувати навіть на дуже чутливій шкірі.

Крім того, Валерія розповідає, що важливо читати склад сонцезахисних кремів та уникати деяких компонентів в них:

• мінеральні олії;
• рослинні олії (кокосова, пальмова);
• вазелін та парафін;
• деякі кислоти (стеаринова, олеїнова тощо).

Як змивати сонцезахист?

“Дуже важливо якісно змивати сонцезахист, особливо, якщо він на хімічних фільтрах, оскільки він здатен проникати в пори. Для цього використовуємо двоетапне очищення: гідрофільний засіб (олія або шербет) та засіб для вмивання (гель або пінка). Лише таким чином ми зможемо якісно очистити шкіру”, — сказала Валерія.

Важливо також звертати увагу на те, що сонцезахисні засоби для обличчя та сонцезахист для тіла це два різних товари, які бажано купляти окремо. Найкращі сонцезахисні креми мають бути підібрані під ваші потреби.

Шкіра обличчя від природи більш вразлива, тому деякі засоби для тіла можуть викликати на ній подразнення. До того ж для жирної та комбінованої шкіри текстура таких продуктів зазвичай занадто важка, а для чутливої – занадто агресивна. Своєю чергою, в сегменті санскрінів для обличчя чимало засобів мають гіпоалергенну формулу і не містять ароматизаторів.

Якщо ви шукаєте універсальний засіб для відпустки, придивіться до кремів і спреїв із приміткою Facе/Body – такі можна використовувати по всьому тілу, пояснює лікарка.

Чи можна дитині бути на сонці

Дітям до 6 місяців взагалі не варто перебувати під прямими сонячними променями / фото відкриті джерела

Першочергово Валерія каже, що діти до 6 місяців не повинні перебувати під прямими сонячними променями взагалі. Організовувати прогулянки треба лише у безпечні години та у затінку або під парасолею. Також можна використовувати колиски із накритим капюшоном, адже деякі сучасні візочки тепер теж мають spf фільтр.

Старшим діткам, як і дорослим, теж не рекомендується перебувати довго під прямими сонячними променями. Варто дотримуватись правил щодо затінку та перебування під парасолею. Також, варто використовувати легкий та натуральний одяг на довгий рукав.

Найкраще відбивають сонце сині та червоні кольори одягу. Не забувайте за головні убори, які мають бути легкі, світлі й широкими полями. Для діток варто брати такі, що гарно закривають шию та прикривають ніс. До того ж памʼятайте за окуляри від сонця. Це не лише модний аксесуар, а й захист очей і для діток, який теж необхідний. Після року подбайте про окуляри, лише перевірте їх якість. Крім того, для діток часто є костюми для плавання чи інший одяг з spf-фільтрами, бажано купляти саме такий.

Уважно читайте компоненти сонцезахисних кремів для дітей, там не має бути хімічних формул / фото відкриті джерела

Які засоби від сонця можна використовувати дітям:

• Для діток до 6 місяців не варто використовувати жодні, оскільки їм загалом не варто бути під сонячними променями;
• До З років теж не варто дитині перебувати на сонці, але при потребі можна використовувати дитячі сонцезахисні засоби, які призначені для дітей з 6 місяців;
• Для діток використовуємо крем захист від сонця лише без хімічних формул SPF. Тобто без таких компонентів: Avobenzone, Octinoxate, Oxybenzone. Вони є нерекомендованими для дітей;
• Використовуємо SPF 50 захист на мінеральних фільтрах.

Читайте також:

• Ін’єкції краси: поради лікаря-дерматолога
• Особливості догляду за шкірою влітку: поради косметологині
• Послуги косметолога в Тернополі від бахмутянки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Після березневого перерахунку пенсій частина українців так і не побачила відчутного зростання своїх виплат. Причини відсутності надбавок у кожному випадку є індивідуальними, адже механізм нарахування залежить від багатьох факторів.

Детальніше про це розповіли в Пенсійному фонді України.

Хто повністю залишився без індексації у 2026 році

Без березневого підвищення залишилися насамперед ті громадяни, яким пенсійні виплати були призначені вже у 2026 році. За інформацією Пенсійного фонду України, індексація від 1 березня не застосовується до цієї категорії. Уряд поширив дію перерахунку виключно на ті виплати, що були офіційно оформлені до 31 грудня 2025 року включно.

Саме через це частина новоспечених пенсіонерів не отримала жодної доплати, хоча індексація формально пройшла по всій країні. Логіка держави полягає у тому, що пенсії, призначені у 2026 році, обчислюються з урахуванням найактуальніших економічних параметрів, тоді як індексація покликана “осучаснювати” лише старіші виплати.

Як рік виходу на пенсію впливає на розмір надбавки

Ще однією причиною того, що надбавка виявилася непомітною або значно меншою за очікувану, є різниця у коефіцієнтах перерахунку. Основний коефіцієнт індексації у 2026 році становить 1,121, проте його застосували далеко не до всіх пенсійних справ.

Діє чітке правило: що “свіжішою” є пенсія, то меншим буде відсоток її підвищення. Для виплат, призначених у період з 2021 по 2025 роки, уряд встановив занижені коефіцієнти:

• для пенсій 2025 року застосовують коефіцієнт 1,024;
• для виплат 2024 року — 1,036;
• для пенсій 2023 року — 1,048;
• для пенсій 2021-2022 років — 1,061.

Через таку градацію частина людей формально потрапила під цьогорічну індексацію, але фактично отримала на руки мінімальні суми доплат.

Суть механізму осучаснення пенсій

Головна мета перерахунку полягає в оновленні показника середньої заробітної плати, який закладається у формулу розрахунку кожної пенсії. У 2026 році цей базовий показник збільшили на основний коефіцієнт 1,121. Тепер він становить 9 992,40 гривні.

Такий механізм дозволяє підтягувати раніше призначені виплати до сучасних економічних реалій. Однак він не гарантує однакового приросту для всіх. Кінцевий результат завжди залежатиме від року виходу людини на заслужений відпочинок, виду самої виплати та індивідуальних параметрів її страхової справи.

Якими є мінімальні пенсійні стандарти

У квітні 2026 року базовий мінімальний розмір пенсії за віком для непрацюючих пенсіонерів, які мають повний страховий стаж, зафіксовано на рівні 2 595 гривень. Це загальна мінімальна межа для відповідної категорії отримувачів.

Водночас для непрацюючих громадян віком від 65 років, які повністю виконали вимоги щодо страхового стажу, діє вищий гарантований державний стандарт. Згідно із законом, який прив’язує цей мінімум до 40% від розміру мінімальної заробітної плати, пенсійна виплата для таких осіб не може бути меншою за 3 458,80 гривні.

Читайте також:

Індексація пенсій з 1 березня 2026 року: кому та на скільки підвищать виплати в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ). У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.

Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.

Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації. 

Тривожна статистика: Україна втрачає молодь

Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.

“Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.

Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.

“Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.

Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?

Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.

Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).

За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.

“Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.

Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ

Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.

Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.

Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.

Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?

Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).

За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:

• безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
• безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
• отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).

Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.

“Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.

Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.

Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот

Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.

Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.

Шлях з окупації: як ГО “Плурітон” допомагає українцям повернутися додому

Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.

Університети-переселенці

На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.

Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.

“Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.

Підсумок Омбудсмана

Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.

“Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.

Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:

“За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.

Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.

Читайте також:

Як зареєструватися на НМТ-2026: покрокова інструкція через “Дію” та вручну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!