Як виїхати за кордон родичам загиблих або зниклих безвісти військовослужбовців

Семаковська Тетяна 13:32, 21 Червня 2023

В умовах воєнного стану військовозобов’язані чоловіки та жінки підлягають мобілізації. У зв’язку із цим виїзд в інші країни цим особам заборонений. Проте, близькі родичі загиблих або зниклих безвісти військовослужбовців мають право на відстрочку від мобілізації та можуть перетнути кордон. Процедура збору документів та підготовки всіх довідок може зайняти певний час та потребує додаткових зусиль від людей, які й без цього знаходяться у складній емоційні ситуації. Марія Звягінцева, експертка ГО «Юридична сотня» розповіла нашій редакції про те, як людям підготувати необхідні документи й довідки для такої поїздки.

Що треба робити родичам загиблих або зниклих безвісти військовослужбовців для виїзду за кордон  — читайте в матеріалі «Бахмут. IN.UA»

Велика війна привнесла в наше життя багато горя. Також, люди стикнулися з новими для себе правилами та регуляціями. Деякі з них складно зрозуміти, якщо ти не маєш юридичної освіти або обізнаності у законодавчих актах. Одним з таких прикладів є виїзд за кордон членів родини загиблих або зниклих на війни. Велика кількість нормативно-правових актів та змін у них можуть заплутати будь-кого. Тому важливо розуміти механіку дій перед тим, як почати процес оформлення документів. 

Марія Звягінцева звернула увагу на те, що Постанова КМУ №57, яка передбачає правила виїзду за кордон під час воєнного стану не містить в собі чітких вимог щодо необхідних документів. Джерело: надане героїнею 

«Проблема в тому, що чіткого переліку документів ця постанова не містить. Очевидно, треба підтвердити факт загибелі або зникнення безвісти, а також ступінь родинних зв’язків, однак на практиці варто зважати також на додаткові роз’яснення Держприкордонслужби, які регулярно оновлюються на офіційному сайті. Можливо, якби все було закріплено на рівні Постанови, особі було б легше зорієнтуватися, хоча це також могло б створити ризик перевантаженості документа і необхідності його постійної трансформації», – розповіла Марія 

Що треба робити, щоб отримати дозвіл на виїзд?

Щоб здійснити перетин державного кордону, родичам загиблих чи зниклих військовослужбовців потрібно зібрати необхідні для цього документи:

Підготовка документів для виїзду за кордон родичів загиблих або зниклих військовослужбовців. Джерело: Слово і Діло

  • ті, що підтверджують сімейні зв‘язки зі зниклою чи загиблою людиною;
  • ті, що підтверджують факт її загибелі або зникнення безвісти.

Для підтвердження сімейних зв’язків достатньо свідоцтва про шлюб, про народження або інші документи, які можуть довести те, що люди були близькими родичами. 

Щоб підтвердити факт загибелі або зникнення військовослужбовця треба отримати документ у військовій частині. Вони видаються за результатами службового розслідування у вигляді сповіщення, яке надсилається родині. Також, це може бути посвідчення члена сім`ї загиблого, яке видають управління соціального захисту або ТЦК та СП (військкомат). Для отримання свідоцтва про смерть потрібно звертатися до РАЦСу. 

Марія радить для початку спробувати самостійно отримати всі ці документи через звернення до відповідних органів. Проте, існують ситуації, коли родичі стикаються з ігноруванням їх звернення та відсутністю відповіді на питання. В такому випадку варто звернутися до правозахисних організацій, які можуть допомогти людям розв’язати юридичні проблеми, з якими можуть стикатися родичі полеглих або зниклих захисників. Важливо розуміти, що багато організацій зараз надають безоплатну допомогу людям. 

Вам буде цікаво: 

ГО “Юридична сотня” допомагає військовослужбовцям та членам їх родин з юридичними питаннями. Джерело: Facebook сторінка ГО “Юридична сотня”

«Це можуть бути громадські організації, як, наприклад, Юридична сотня, де фахівці можуть надати правову консультацію безплатно або центри системи безоплатної правової допомоги. В таких центрах людина, якщо належить, наприклад, до членів родини загиблого або є ВПО, може отримати в тому числі й вторинну правову допомогу, тобто навіть допомогу у судовому захисті своїх прав» – розповіла Марія.

Як проходить процес збору та оформлення документів

В умовах нестабільної безпекової ситуації важко передбачити конкретні терміни для отримання всіх необхідних документів. Залежно від складності кожного кейсу, цей процес може зайняти місяць, рік і більше. Тому важливо не планувати конкретних дат поїздки до того моменту, поки документи не будуть на руках. 

«Відповідно до постанови КМУ №379 від 28 травня 1993 року «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби», родина може отримати посвідчення на підставі документів з військової частини, які не завжди приходять у встановлений строк (причому тут не завжди можна говорити про бездіяльність, адже все залежить від поточної ситуації із захистом України). Якщо є підстави говорити про зникнення за особливих обставин – його можна отримати без рішення суду, детальну процедуру і порядок оформлення витягу з Реєстру вже розписали юристи УГСПЛ. 

Також для того, щоб визнати людину безвісно відсутньою у судовому порядку, відповідно до статті 43 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб протягом одного року в місці її постійного проживання не було відомостей про місце її перебування», – пояснила Марія

Треба моніторити сайт ДПСУ та перевіряти список вимог для виїзду за кордон. Джерело: Сайт Центрального засвідчувального органу

У питаннях виїзду за кордон, родичам загиблих або зниклих військовослужбовців потрібно перевіряти сайт Державної прикордонної служби та моніторити зміни у переліку необхідних документів. Не варто ігнорувати можливість зв’язатися з відповідними службами особисто та дізнатися відповіді на всі питання. Це допоможе уникнути неприємних ситуацій на кордоні та втрати квитків. 

«Мабуть, найважливіше, якщо людина не певна щодо пакета документів, не варто думати, що допомогу можна отримати одразу при перетині кордону. Це може призвести до втраченого часу і нервів. Краще заздалегідь поцікавитися розв’язанням проблемних питань, зокрема і на гарячій лінії Держприкордонслужби або на їхніх офіційних сторінках», – говорить Марія

За словами Марії, вона за свою практику не стикалася з випадками відмов у перетині кордону, якщо всі документи оформленні за вимогами Постанови КМУ № 57. Проте, якщо людина потрапила в таку ситуацію, експертка радить звертатися за допомогою та роз’ясненнями до Державної прикордонної служби.

150016ccd0e6ff23 bc065

ДПСУ. Фото: з відкритих джерел

«Для того, щоб убезпечити себе від неприємностей безпосередньо на кордоні, все ж дуже раджу проконсультуватися із фахівцями Держприкордонслужби на гарячих лініях або на офіційних сторінках. Також можна прокомунікувати письмово або через електронну пошту в порядку, передбаченому Законом «Про звернення громадян», однак в такому випадку максимальний строк очікування відповіді може бути до 45 днів (якщо проблема складна і потребує додаткового опрацювання)», – коментує Марія.

Питання оформлення документів, довідок, проходження перевірок на кордоні можуть заплутати через велику кількість інформації та інституцій, до яких треба звертатися. Утім, в Україні працює багато людей та організацій, які готові допомогти людям у розв’язанні їх питань. 

«Юридична сотня надає правову допомогу та консультації зараз, в умовах воєнного стану, не лише військовослужбовцям та ветеранам, але й військовозобов`язаним, зокрема, консультуємо також і щодо таких питань (ред. – виїзд за кордон родичів загиблих або зниклих військовослужбовців). Право на первинну правову допомогу від центрів (ред. – Центр безоплатної правової допомоги) взагалі мають всі, хто перебуває під юрисдикцією України.» – розповіла Марія

Фото: Вечірній Київ

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Які амбулаторії Донецької області релокувалися в Україні: нові адреси і контакти

Валентина Твердохліб 15:00, 16 Жовтня 2026

Станом на жовтень 2026 року в Україні надають первинну медичну допомогу 21 релокований заклад Донеччини. Вони обслуговують жителів громад Бахмутського, Краматорського, Покровського, Маріупольського та Волноваського районів. Медзаклади переїхали до інших областей України і продовжують надавати допомогу пацієнтам.

Які медичні заклади релокувалися, їхні нові адреси та контакти — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Медичні заклади Донецької області, які продовжують працювати

За інформацією Департаменту охорони здоровʼя Донецької ОДА, на сьогодні в Україні працює 21 релокований заклад первинної медичної допомоги з Бахмутського, Краматорського, Покровського, Маріупольського і Волноваського районів.

Найбільше релокованих центрів первинної медичної допомоги обслуговують громади Покровського району.

Бахмутський район

На сьогодні в Україні працюють три заклади первинної медичної допомоги з громад Бахмутського району. Це:

  • Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Торецька;
  • Центр первинної медико-санітарної допомоги Соледарської міської ради;
  • Центр первинної медико-санітарної допомоги Бахмутської районної ради (обслуговує жителів Бахмутської, Часовоярської, Сіверської та Світлодарської громад).

Центр первинної медико-санітарної допомоги Бахмутської районної ради працює в Дніпрі за адресою: бульвар Слави, 46. Телефон: +380 (50) 930 6129. У медзакладі приймають лікар загальної практики-сімейний лікар та терапевт.

Центр первинної медико-санітарної допомоги Соледарської міської ради працює в місті Кам’янське Дніпропетровської області за адресою: проспект Гімназичний, 9Г. Телефон: +380 (67) 456 5578. У медзакладі працюють сімейний лікар, терапевт і педіатр.

Центр первинної медико-санітарної допомоги Торецька має дві локації. Одна працює в Києві на вулиці Вишгородська, а інша — в селі Софіївська Борщагівка Бучанського району Київщини по вулиці Соборна, 103/8, нежитлове приміщення №51. Тут приймають сімейні лікарі, лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи.

Краматорський район

З Краматорського району релокувалися чотири медзаклади первинної допомоги:

  • Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Краматорської міської ради;
  • Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Слов’янська;
  • Центр первинної медико-санітарної допомоги Костянтинівської міської ради;
  • Центр первинної медико-санітарної допомоги Дружківської міської ради.

Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Краматорської міської ради працює в Києві на вулиці Завальній, 1-Б. Телефон: +380 (50) 458 3375. Тут приймають сімейний лікар та педіатр.

Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Слов’янська релокований до Вінниці. Він працює за адресою: вулицю Стельмаха, 43-А. Телефон: +380 (66) 103 0009. Тут приймають сімейні лікарі.

Центр первинної медико-санітарної допомоги Костянтинівської міської ради працює в Дніпрі за адресою: вулиця Олександра Щербакова, 3. Телефон: +380 (95) 068 1083. Сюди можна звернутися за консультацію сімейного лікаря.

Центр первинної медико-санітарної допомоги Дружківської міської ради працює в Харкові на провулку Лісопарківський 2-й, 13. Тут приймають сімейний лікар і терапевт.

Покровський район

З Покровського району релокувалися найбільше закладів — 8. Серед них:

  • Центр первинної медико-санітарної допомоги Покровської міської ради;
  • Центр первинної медико-санітарної допомоги Селидівської міської ради;
  • Мирноградський центр первинної медико-санітарної допомоги;
  • Центр первинної медичної допомоги Курахівської міської ради;
  • Центр первинної медико-санітарної допомоги Гродівської селищної ради (обслуговує жителів Гродівської та Удачненської громади);
  • Добропільський центр первинної медико-санітарної допомоги;
  • Центр первинної медико-санітарної допомоги Білозерської міської ради;
  • Центр первинної медико-санітарної допомоги Очеретинської селищної територіальної громади.

Центр первинної медико-санітарної допомоги Селидівської міської ради працює в селі Петропавлівська Борщагівка Київської області на вулиці Волинська, 1. Телефон: +380 (99) 728 7060. Тут приймають сімейний лікар, терапевт, педіатр, акушер-гінеколог та лікар з УЗД.

Мирноградський центр первинної медико-санітарної допомоги релокований до Кропивницького. Він працює за адресою: вулиця Віктора Чмиленка, 73, офіс 2. Телефони: +380 (63) 158 4579, +380 (63) 158 3544. У медзакладі приймають сімейні лікарі.

Центр первинної медико-санітарної допомоги Гродівської селищної ради працює в Дніпрі на вулиці Короленка, 15. Телефон: +380 (50) 754 8875.

Центр первинної медико-санітарної допомоги Очеретинської громади працює в місті Верхівцеве Дніпропетровської області по вулиці Покровська, 2. Телефон: +380 (63) 568 7372. Тут консультують сімейний лікар і терапевт.

Центр первинної медико-санітарної допомоги Білозерської міської ради працює дистанційно. Його місцем релокації вказане місто Первомайськ Миколаївської області, вулиця Корабельна, 19А, кабінет 30. Контактного номера немає.

Центр первинної медико-санітарної допомоги Покровської міської ради має три амбулаторії, релоковані в різних регіонах. Амбулаторія №1 працює у місті Трускавець Львівської області по вулиці Довбуша, 15. Амбулаторія №8 релокувалася в місто Камʼянське Дніпропетровської області за адресою: проспект Тараса Шевченка, 14. Амбулаторія №9 працює на Одещині в селі Крижанівка по вулиці Академіка Сахарова, 1Б. Телефон: +380 (50) 482 8905. В амбулаторіях приймають сімейні лікарі та терапевти.

Центр первинної медичної допомоги Курахівської міської ради працює у Дніпрі за адресою: вулиця Осіння, 11А. Телефон: +380 (66) 902 9715. Заклад має стоматологічне направлення, тут працюють сімейний лікар, педіатр, стоматолог-терапевт, стоматолог-хірург і стоматолог-ортопед.

Добропільський центр первинної медико-санітарної допомоги працює в селі Ковалівка Вінницької області по вулиці Заводська, 2. Тут ведуть прийом сімейний лікар, терапевт і педіатр.

Маріупольський район

З Маріупольського району релокувалися чотири заклади:

  • Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 міста Маріуполя;
  • Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 міста Маріуполя;
  • Центр первинної медико-санітарної допомоги №5 міста Маріуполя;
  • Центр первинної медико-санітарної допомоги Нікольської селищної ради.

Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 міста Маріуполя релокований до Одеси на вулицю Сім’ї Глодан, 20. Телефони: +380 (66) 078 3768, +380 (97) 869 7169. Тут приймають сімейні лікарі.

Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 працює в Хмельницькому на вулиці Волочиська, 6. Телефон: +380 (67) 660 7855. Тут приймають сімейний лікар, терапевт і педіатр.

Центр первинної медико-санітарної допомоги №5 має три локації: село Минай Закарпатської області, провулок Парковий; Київ, вулиця Якова Гніздовського, 9; Черкаси, вулиця Самійла Кішки, 185/1. Телефон: +380 (97) 207 1627. Тут приймають сімейні лікарі та терапевти.

Центр первинної медико-санітарної допомоги Нікольської селищної ради працює в Києві по вулиці Преображенська, 25. Телефон: +380 (67) 495 3655. Тут консультують сімейний лікар, терапевт і педіатр.

Волноваський район

З Волноваського району релокувалися два заклади:

  • Великоновосілківський центр первинної медико-санітарної допомоги;
  • Волноваський районний центр первинної медико-санітарної допомоги.

Великоновосілківський центр первинної медико-санітарної допомоги релокований до Дніпра на вулицю Княгині Ольги, 16. Телефон: +380 (68) 612 4248. Тут приймають сімейні лікарі.

Волноваський районний центр первинної медико-санітарної допомоги працює в Києві на бульварі Ігоря Шамо, 19, кабінет 2. Телефон: +380 (50) 929 7905. Тут працюють сімейний лікар і терапевт.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Скільки коштує стати ВПО: три історії жінок із Краматорська та Слов’янська про витрати на переїзд

Семаковська Тетяна 15:30, 15 Жовтня 2026

Переїзд із прифронтового міста, це не лише дорога до нового місця проживання, а й витрати на оренду житла, перевезення речей, транспорт та облаштування побуту. Бахмут IN.UA поговорив із трьома жінками, які навесні та влітку 2026 року виїжджали з Краматорська та Слов’янська. Вони розповіли, скільки грошей знадобилося для переїзду, хто допомагав їм фінансово та як планували забезпечувати себе на новому місці.

Скільки коштує переїзд із Донеччини

Героїні, з якими поспілкувалася редакція Бахмут IN.UA, виїжджали з Краматорська та Слов’янська навесні й улітку 2026 року. Кожна мала різні обставини, одна переїжджала самостійно, інша, з дитиною, а третя жінка, пенсіонерка, вирушила до родини, яка вже облаштувалася в іншому місті. Відрізнялися й витрати. Комусь вдалося знайти житло через знайомих і не платити рієлтору, хтось мусив одразу внести кілька платежів за орендовану квартиру. А для тих, хто переїжджав до родичів, найбільшими початковими витратами стали дорога та перевезення речей.

Примітка. Однак від часу переїзду наших героїнь ситуація змінилася. Під час підготовки матеріалу редакція Бахмут IN.UA зателефонувала кільком перевізникам, які займаються транспортуванням особистих речей. Вони повідомили, що більше не здійснюють перевезень із Краматорська та Слов’янська через небезпеку. Це не означає, що перевезти майно з цих міст зараз неможливо взагалі. Проте знайти перевізника може бути складніше, ніж навесні чи влітку. Тому наведені в матеріалі суми відображають витрати конкретних родин на момент їхнього переїзду, а не актуальну вартість таких послуг для всіх переселенців.

40 тисяч гривень від батьків і кімната за 6 тисяч: історія Катерини з Краматорська

Катерина, молода дівчина з Краматорська. Її батьки наразі залишаються в рідному місті, а сама вона вирішила переїхати до Києва. У столиці дівчина сподівалася знайти роботу та почати самостійне життя. Наразі Катерина не працює (ред. вона переїхала у серпні, і пошуки роботи розпочала, як каже, лише кілька тижнів тому) , тому на перший час фінансово їй допомагають батьки. Також при переїзді вони дали доньці 40 тисяч гривень заощаджень, які мали покрити початкові витрати на переїзд і проживання.

Щоб зменшити витрати, дівчина вирішила не орендувати окрему квартиру, а жити разом із двома іншими дівчатами. За підселення в кімнату вона платить 6 тисяч гривень на місяць. Житло вдалося знайти через знайомих, так Катерина зекономила на послугах рієлтора, а для заселення їй потрібно було внести лише плату за перший місяць. Утім, ще до переїзду дівчина витратила гроші, щоб переконатися, що квартира їй підходить. Вона спеціально їздила до Києва на огляд житла, тоді автобусний квиток в один бік коштував близько 2 тисяч гривень. Стільки ж довелося заплатити за дорогу назад. Ще приблизно 1 500 гривень Катерина витратила на одну ніч у готелі у столиці. Таким чином, лише поїздка для огляду квартири обійшлася їй у 5 500 гривень, майже стільки ж, скільки коштує місяць проживання в орендованій кімнаті. Особистих речей дівчина мала небагато. Їх вона відправила поштою. Точну вартість доставки Катерина не пам’ятає.

Скільки грошей знадобилося Катерині

Стаття витратСума
Квиток до Києва для огляду квартири2 000 грн
Зворотний квиток2 000 грн
Ніч у готелі1 500 грн
Гроші на перший час від батьків40 тис грн
Оренда кімнати за перший місяць6 000 грн
Разом 51 500 грн

До цієї суми не входять квиток для остаточного переїзду, доставка речей “Новою поштою”, харчування, транспорт містом та інші повсякденні потреби. Якщо припустити, що всі перелічені витрати Катерина оплачувала з 40 тисяч гривень, які дали батьки, після них у дівчини залишалося б 28 500 гривень. Однак це не означає, що всі ці кошти вона зможе витратити лише на проживання: попереду ще інші витрати, точний розмір яких невідомий. Катерина сподівається знайти роботу в Києві, щоб надалі самостійно оплачувати житло й не залежати від фінансової підтримки батьків.

Понад 32 тисячі гривень за переїзд із дитиною: історія Людмили

Людмила виїхала з Краматорська разом із дитиною. До переїзду родина мешкала у власному житлі. Тому оренда квартири стала для жінки новою та однією з найбільших статей витрат. Новим місцем проживання Людмила обрала Харків, у цьому місті вже живуть її знайомі. Дорога бусом коштувала 1 113 гривень з людини. За два квитки жінка заплатила 2 226 гривень. Перевезти речі допомогли родичі, які мали мікроавтобус. Завдяки цьому Людмилі не довелося самостійно шукати транспорт для перевезення майна. Найбільше грошей знадобилося для заселення у квартиру. Щоб не витрачати гроші на дорогу на перегляд квартири, подруга Людмили обійшла 3 оселі, вона показувала жінці через телефон умови, так Людмилі вдалося зекономити бодай на квитках туди-назад.

Щомісячна оренда житла в Харкові для Людмили становить 12 тисяч гривень. Однак під час заселення потрібно було заплатити значно більше, ніж одну місячну плату. Окрім першого місяця оренди, Людмила мала сплатити комісію рієлтору, це 50% вартості місячного проживання, тобто 6 тисяч гривень, і ще 12 тисяч гривень становив заставний платіж. Отже, тільки для заселення у квартиру Людмилі потрібно було 30 тисяч гривень. Разом із дорогою, понад 32 тисячі.

Скільки коштував переїзд Людмилі з дитиною

Стаття витратСума
Два автобусні квитки до Харкова2 226 грн
Оренда квартири за перший місяць12 000 грн
Комісія рієлтора — 50%6 000 грн
Заставний платіж12 000 грн
Разом32 226 грн

Це лише відомі витрати на дорогу та заселення. У розрахунок не входять комунальні платежі, продукти, побутові покупки й витрати на дитину. До переїзду Людмила працювала продавчинею. У вона знайшла нову роботу, також у продутковому магазині. Вона також сподівається отримати допомогу для ВПО. Для Людмили переїзд означає не тільки витрату значної суми на початку, а й появу постійного платежу, якого раніше не було. У Краматорську родина мала власне житло, а тепер повинна щомісяця знаходити кошти на оренду.

Переїзд до дітей і життя на пенсію: історія Олени зі Слов’янська

Олена, старша жінка зі Слов’янська. На відміну від двох попередніх героїнь, вона не планувала починати життя в новому місті самостійно, жінка каже, що відмовлялася поки не прилетіло у сусідній будинок. Врешті переїхати її вмовили син із невісткою, які раніше оселилися в Полтаві. Жінка погодилася залишити рідне місто й переїхати до родини, у Полтаві вона житиме разом із сином, і його дружиною. Квиток до Полтави коштував Олені близько 2 тисяч гривень, його оплатив син. Особисті речі родина перевозила власним автомобілем. На пальне витратили приблизно 4 500 гривень. Таким чином, відомі витрати на переїзд становили близько 6 500 гривень.

Скільки коштував переїзд Олени

Стаття витратСума
Квиток до Полтави2 000 грн
Пальне для перевезення речей4 500 грн
Разом6 500 грн

Однак ці витрати не відображають повної вартості життя Олени після переїзду. Син із невісткою орендують у Полтаві частину будинку за 25 тисяч гривень на місяць. Обоє працюють, а Олена отримує пенсію. Жінка планує віддавати її повністю до спільного сімейного бюджету, щоб допомагати з оплатою житла та інших потреб. Розмір пенсії Олена не уточнила, тому визначити, яку частину витрат родини вона зможе покривати, наразі неможливо.

Для жінки зміниться не лише місце проживання, а й звичний побут. У Слов’янську Олена мала власний будинок і господарство. Вона вирощувала продукти на городі, тому частину харчів забезпечувала самостійно. Після переїзду до міста все необхідне доведеться купувати. Скільки грошей щомісяця йде на продукти, жінкане знає. Однак розуміє, що витрати на харчування інші, ніж удома, де можна було користуватися власним урожаєм. Є й інша стаття витрат, пов’язана з житлом, яке залишилося у Слов’янську. Перед від’їздом Олена попросила сусідів наглядати за будинком. За цю допомогу їм платитиме син, але скільки саме, жінка не знає. Хоча Олені не потрібно окремо орендувати житло, її переїзд також впливає на сімейний бюджет. Родина має оплачувати квартиру в Полтаві, купувати продукти та підтримувати будинок, який залишився у Слов’янську.

Від 6,5 до понад 32 тисяч гривень: скільки витратили переселенки

Історії трьох жінок показують, що вартість переїзду залежить від багатьох обставин: чи є родичі в іншому місті, чи потрібно орендувати окрему квартиру, скільки людей переїжджають і чи є можливість перевезти речі власним транспортом.

Порівняння відомих витрат героїнь:

ГероїняМаршрутПочаткові витратиВартість оренди
КатеринаКраматорськ — Київ51 500 грн6 000 грн/міс.
Людмила з дитиноюКраматорськ — Харків32 226 грн12 000 грн/міс.
ОленаСлов’янськ — Полтава6 500 грн25 000 грн/міс. за квартиру всієї родини

Найбільші відомі початкові витрати мала Людмила, яка переїжджала з дитиною. Лише за можливість заселитися у квартиру їй потрібно було заплатити 30 тисяч гривень. Ще 2 226 гривень коштувала дорога. Катерина змогла зекономити на оренді завдяки підселенню та пошуку житла без рієлтора. Проте навіть у її випадку відомі витрати становлять 11 500 гривень. При цьому частина платежів, зокрема за остаточний переїзд і доставку речей, залишається невідомою.

Найменше на сам переїзд витратила Олена, близько 6 500 гривень, але це стало можливим завдяки допомозі дітей та проживанню разом із ними. Водночас родина щомісяця платить за орендовану квартиру 25 тисяч гривень. Ці суми не можна вважати повною вартістю переїзду або першого місяця життя на новому місці. У кожної жінки залишилися витрати, які не вдалося точно підрахувати: харчування, комунальні послуги, ліки, транспорт, перевезення майна та інші повсякденні потреби. Крім того, фінансові обставини героїнь різні. Катерина мала 40 тисяч гривень заощаджень від батьків, які повинні допомогти їй протриматися до працевлаштування. Людмила після переїзду залишилася без роботи на кілька тижнів, а пані Олена отримує пенсію, яку планує спрямовувати на потреби родини.

Переїзд, це не лише витрати на дорогу

Для людей, які залишають Краматорськ і Слов’янськ і інші прифронтові місця, фінансові труднощі не закінчуються після прибуття до нового міста. Дві героїні нашого матеріалу після переїзду були змушені шукати роботу, поки вони не матимуть стабільного доходу, оплачувати житло та повсякденні потреби доведеться завдяки заощадженням, допомозі близьких. Олена має пенсію та підтримку дітей, однак також стикається з новими витратами. У Слов’янську вона жила у власному будинку, мала господарство й частину продуктів вирощувала самостійно. У Полтаві її побут залежатиме від спільного бюджету родини. Водночас можливості організувати переїзд теж змінюються. Якщо навесні та влітку героїні могли перевезти речі поштовою службою, за допомогою родичів або власним автомобілем, то зараз частина перевізників, яких опитала редакція, вже відмовляється працювати з Краматорськом і Слов’янськом через небезпеку.

Тому питання, скільки коштує бути переселенцем, не має однієї відповіді. Для когось це кілька тисяч гривень на дорогу до родичів, для когось, понад 30 тисяч лише на транспорт і заселення. Підраховуючи вартість переїзду, найпростіше скласти витрати на квитки, оренду житла, перевезення речей та продукти. Однак за цими сумами залишається те, що складно перевести у гривні, час і сили, які людина витрачає на те, щоб знову налагодити звичне життя.

Після переїзду навіть найпростіші побутові справи можуть перетворитися на окремі завдання. Потрібно знайти продуктові магазини з прийнятними цінами та якісними товарами, дізнатися, де купувати необхідні речі, як працює громадський транспорт, до якого лікаря звернутися та де отримати потрібні послуги. Окремий виклик, знайти нового сімейного лікаря, перевірених спеціалістів і медичні заклади, яким можна довіряти.

На все це потрібен час. Іноді такі пошуки означають ще й додаткові витрати. Наприклад, людина може заплатити за консультацію лікаря, але залишитися незадоволеною послугою й бути змушеною шукати іншого спеціаліста. Або придбати продукти в незнайомому магазині, витратити гроші й зрозуміти, що їхня якість чи смак не відповідають очікуванням. Для місцевих мешканців такі ситуації можуть бути звичайними побутовими незручностями. Але для людини, яка щойно переїхала, вони додаються до десятків інших питань, які доводиться вирішувати одночасно.

Є й соціальна складова. У рідному місті люди зазвичай мають своє коло спілкування: друзів, знайомих, сусідів, колег. Вони знають, до кого можна звернутися по допомогу, кому довірити певну справу чи з ким просто провести час. Після переїзду ці зв’язки часто залишаються на відстані, а нове коло спілкування доводиться формувати поступово. Такі, на перший погляд, дрібниці можуть виснажувати. Людина не просто змінює адресу, вона опиняється в середовищі, де навіть звичні дії потребують додаткових зусиль, рішень і пошуків. Саме тому вартість вимушеного переселення не можна визначити лише за витратами на дорогу та оренду квартири. До неї варто додати час, витрачений на адаптацію, емоційні ресурси, пошук нових соціальних зв’язків і побутові помилки, яких складно уникнути в незнайомому місті.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

Які амбулаторії Донецької області релокувалися в Україні: нові адреси і контакти

Станом на жовтень 2026 року в Україні надають первинну медичну допомогу 21 релокований заклад Донеччини. Вони обслуговують жителів громад Бахмутського, Краматорського, Покровського, Маріупольського та Волноваського […]

Історії

Скільки коштує стати ВПО: три історії жінок із Краматорська та Слов’янська про витрати на переїзд

Переїзд із прифронтового міста, це не лише дорога до нового місця проживання, а й витрати на оренду житла, перевезення речей, транспорт та облаштування побуту. Бахмут […]

Бахмутський ЦНАП

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

14 жовтня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. […]

Скасування виплат ВПО: як дізнатися причину та куди звертатися

Іноді отримувачі допомоги на проживання ВПО дізнаються про її припинення лише після того, як кошти не надходять. Водночас окремого повідомлення із зазначенням причини припинення виплати […]

09:00, 11.10.2026 Скопіч Дмитро

Як отримати ваучер на навчання у 2026 році: інструкція та перелік документів

Держава надає можливість українцям здобути нову професію або підвищити кваліфікацію за допомогою ваучера на навчання. Фахівці ініціативи “Юридичний порадник для ВПО” пояснили, як правильно подати […]

14:00, 09.10.2026 Скопіч Дмитро