Як виїхати за кордон родичам загиблих або зниклих безвісти військовослужбовців

Семаковська Тетяна 13:32, 21 Червня 2023

В умовах воєнного стану військовозобов’язані чоловіки та жінки підлягають мобілізації. У зв’язку із цим виїзд в інші країни цим особам заборонений. Проте, близькі родичі загиблих або зниклих безвісти військовослужбовців мають право на відстрочку від мобілізації та можуть перетнути кордон. Процедура збору документів та підготовки всіх довідок може зайняти певний час та потребує додаткових зусиль від людей, які й без цього знаходяться у складній емоційні ситуації. Марія Звягінцева, експертка ГО «Юридична сотня» розповіла нашій редакції про те, як людям підготувати необхідні документи й довідки для такої поїздки.

Що треба робити родичам загиблих або зниклих безвісти військовослужбовців для виїзду за кордон  — читайте в матеріалі «Бахмут. IN.UA»

Велика війна привнесла в наше життя багато горя. Також, люди стикнулися з новими для себе правилами та регуляціями. Деякі з них складно зрозуміти, якщо ти не маєш юридичної освіти або обізнаності у законодавчих актах. Одним з таких прикладів є виїзд за кордон членів родини загиблих або зниклих на війни. Велика кількість нормативно-правових актів та змін у них можуть заплутати будь-кого. Тому важливо розуміти механіку дій перед тим, як почати процес оформлення документів. 

Марія Звягінцева звернула увагу на те, що Постанова КМУ №57, яка передбачає правила виїзду за кордон під час воєнного стану не містить в собі чітких вимог щодо необхідних документів. Джерело: надане героїнею 

«Проблема в тому, що чіткого переліку документів ця постанова не містить. Очевидно, треба підтвердити факт загибелі або зникнення безвісти, а також ступінь родинних зв’язків, однак на практиці варто зважати також на додаткові роз’яснення Держприкордонслужби, які регулярно оновлюються на офіційному сайті. Можливо, якби все було закріплено на рівні Постанови, особі було б легше зорієнтуватися, хоча це також могло б створити ризик перевантаженості документа і необхідності його постійної трансформації», – розповіла Марія 

Що треба робити, щоб отримати дозвіл на виїзд?

Щоб здійснити перетин державного кордону, родичам загиблих чи зниклих військовослужбовців потрібно зібрати необхідні для цього документи:

Підготовка документів для виїзду за кордон родичів загиблих або зниклих військовослужбовців. Джерело: Слово і Діло

  • ті, що підтверджують сімейні зв‘язки зі зниклою чи загиблою людиною;
  • ті, що підтверджують факт її загибелі або зникнення безвісти.

Для підтвердження сімейних зв’язків достатньо свідоцтва про шлюб, про народження або інші документи, які можуть довести те, що люди були близькими родичами. 

Щоб підтвердити факт загибелі або зникнення військовослужбовця треба отримати документ у військовій частині. Вони видаються за результатами службового розслідування у вигляді сповіщення, яке надсилається родині. Також, це може бути посвідчення члена сім`ї загиблого, яке видають управління соціального захисту або ТЦК та СП (військкомат). Для отримання свідоцтва про смерть потрібно звертатися до РАЦСу. 

Марія радить для початку спробувати самостійно отримати всі ці документи через звернення до відповідних органів. Проте, існують ситуації, коли родичі стикаються з ігноруванням їх звернення та відсутністю відповіді на питання. В такому випадку варто звернутися до правозахисних організацій, які можуть допомогти людям розв’язати юридичні проблеми, з якими можуть стикатися родичі полеглих або зниклих захисників. Важливо розуміти, що багато організацій зараз надають безоплатну допомогу людям. 

Вам буде цікаво: 

ГО “Юридична сотня” допомагає військовослужбовцям та членам їх родин з юридичними питаннями. Джерело: Facebook сторінка ГО “Юридична сотня”

«Це можуть бути громадські організації, як, наприклад, Юридична сотня, де фахівці можуть надати правову консультацію безплатно або центри системи безоплатної правової допомоги. В таких центрах людина, якщо належить, наприклад, до членів родини загиблого або є ВПО, може отримати в тому числі й вторинну правову допомогу, тобто навіть допомогу у судовому захисті своїх прав» – розповіла Марія.

Як проходить процес збору та оформлення документів

В умовах нестабільної безпекової ситуації важко передбачити конкретні терміни для отримання всіх необхідних документів. Залежно від складності кожного кейсу, цей процес може зайняти місяць, рік і більше. Тому важливо не планувати конкретних дат поїздки до того моменту, поки документи не будуть на руках. 

«Відповідно до постанови КМУ №379 від 28 травня 1993 року «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби», родина може отримати посвідчення на підставі документів з військової частини, які не завжди приходять у встановлений строк (причому тут не завжди можна говорити про бездіяльність, адже все залежить від поточної ситуації із захистом України). Якщо є підстави говорити про зникнення за особливих обставин – його можна отримати без рішення суду, детальну процедуру і порядок оформлення витягу з Реєстру вже розписали юристи УГСПЛ

Також для того, щоб визнати людину безвісно відсутньою у судовому порядку, відповідно до статті 43 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб протягом одного року в місці її постійного проживання не було відомостей про місце її перебування», – пояснила Марія

Треба моніторити сайт ДПСУ та перевіряти список вимог для виїзду за кордон. Джерело: Сайт Центрального засвідчувального органу

У питаннях виїзду за кордон, родичам загиблих або зниклих військовослужбовців потрібно перевіряти сайт Державної прикордонної служби та моніторити зміни у переліку необхідних документів. Не варто ігнорувати можливість зв’язатися з відповідними службами особисто та дізнатися відповіді на всі питання. Це допоможе уникнути неприємних ситуацій на кордоні та втрати квитків. 

«Мабуть, найважливіше, якщо людина не певна щодо пакета документів, не варто думати, що допомогу можна отримати одразу при перетині кордону. Це може призвести до втраченого часу і нервів. Краще заздалегідь поцікавитися розв’язанням проблемних питань, зокрема і на гарячій лінії Держприкордонслужби або на їхніх офіційних сторінках», – говорить Марія

За словами Марії, вона за свою практику не стикалася з випадками відмов у перетині кордону, якщо всі документи оформленні за вимогами Постанови КМУ № 57. Проте, якщо людина потрапила в таку ситуацію, експертка радить звертатися за допомогою та роз’ясненнями до Державної прикордонної служби.

150016ccd0e6ff23 bc065

ДПСУ. Фото: з відкритих джерел

«Для того, щоб убезпечити себе від неприємностей безпосередньо на кордоні, все ж дуже раджу проконсультуватися із фахівцями Держприкордонслужби на гарячих лініях або на офіційних сторінках. Також можна прокомунікувати письмово або через електронну пошту в порядку, передбаченому Законом «Про звернення громадян», однак в такому випадку максимальний строк очікування відповіді може бути до 45 днів (якщо проблема складна і потребує додаткового опрацювання)», – коментує Марія.

Питання оформлення документів, довідок, проходження перевірок на кордоні можуть заплутати через велику кількість інформації та інституцій, до яких треба звертатися. Утім, в Україні працює багато людей та організацій, які готові допомогти людям у розв’язанні їх питань. 

«Юридична сотня надає правову допомогу та консультації зараз, в умовах воєнного стану, не лише військовослужбовцям та ветеранам, але й військовозобов`язаним, зокрема, консультуємо також і щодо таких питань (ред. – виїзд за кордон родичів загиблих або зниклих військовослужбовців). Право на первинну правову допомогу від центрів (ред. – Центр безоплатної правової допомоги) взагалі мають всі, хто перебуває під юрисдикцією України.» – розповіла Марія

Фото: Вечірній Київ

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Підйомна допомога при переїзді: як військовослужбовцям отримати виплати на новому місці служби

Семаковська Тетяна 15:00, 9 Липня 2026
Підйомна допомога при переїзді / фото Міноборони

Держава надає військовослужбовцям грошову компенсацію у разі переїзду до іншого населеного пункту через зміну місця служби. Виплата складається з підйомної допомоги та добових на час перебування в дорозі для військового і членів його родини.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Підйомна допомога при переїзді

За даними Міноборони, право на фінансову допомогу мають громадяни, які проходять військову службу за контрактом, перебувають на кадровій військовій службі або призвані як особи офіцерського складу.

Мобілізовані особи та військовослужбовці базової служби не мають права на отримання підйомних виплат.

Підстави для нарахування грошової компенсації

Виплати призначають при переїзді до іншого населеного пункту за кількох обставин. До них належать призначення на нову військову посаду, передислокація військової частини чи підрозділу, а також переведення з пункту постійної дислокації до відокремленого підрозділу або між підрозділами у різних містах.

Гроші нараховують у разі зарахування до військового навчального закладу на термін від шести місяців, якщо за військовослужбовцем не зберігається попередня посада. Також компенсація передбачена при поверненні з відрядження до державних органів, підприємств чи закладів освіти, після служби або навчання за кордоном, та при переході з інших військових формувань до Збройних Сил України з призначенням на посаду в іншому місті.

У яких випадках гроші не виплачують

Фінансова допомога не передбачена при направленні на навчання терміном до шести місяців або якщо за військовим зберігається його посада. Гроші не виплачують після закінчення навчального закладу у разі призначення на посаду в тому ж населеному пункті, де відбувалося навчання, за умови, що родина вже переїжджала туди під час освітнього процесу.

Розмір виплат для військового та родини

Сума підйомної допомоги на самого військовослужбовця становить одне місячне грошове забезпечення за новим місцем служби. На кожного члена сім’ї, який переїжджає разом із ним, додатково виплачують 50 відсотків від цієї суми.

Також держава компенсує добові за кожен день у дорозі. Розрахунок базується на проїзних документах: день вибуття та день прибуття рахуються як дві доби. Якщо квитків немає, добові виплачують лише за одну добу переїзду. Протягом одного календарного року компенсацію можна отримати максимум за два переїзди.

Критерії для членів сім’ї

Виплати нараховують на родичів, які вказані в особовій справі військовослужбовця на момент приїзду. До переліку входять чоловік або дружина, незалежно від віку та працездатності, за умови реєстрації шлюбу до дати прибуття на нове місце служби.

Гроші передбачені на дітей військовослужбовця та його партнера, зокрема усиновлених, які є неповнолітніми або мають інвалідність незалежно від віку. Компенсацію також виплачують на непрацездатних батьків або усиновителів подружжя, які досягли пенсійного віку чи мають інвалідність. У випадку, коли обоє з подружжя є військовослужбовцями, підйомну допомогу виплачують кожному окремо за новим місцем служби. Кошти на інших членів сім’ї розраховують із грошового забезпечення одного з них за їхнім вибором.

Процедура оформлення та терміни

Для отримання коштів військовослужбовець має написати рапорт на ім’я командира після прибуття до нової частини. Датою виникнення права на виплату є день прийняття посади, дата зарахування на навчання або оголошена наказом дата прибуття частини до нового місця дислокації.

На основі рапорту командир видає наказ із зазначенням суми виплати. У разі необхідності він може створити комісію для перевірки факту переїзду родини. Виплату здійснює нова військова частина. Звернутися за підйомною допомогою дозволяється протягом трьох років з моменту виникнення такого права.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як війна змінила агросектор Донеччини: що сталося з полями, урожаєм та посівами за чотири роки

Семаковська Тетяна 13:00, 9 Липня 2026

За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну промисловість, область щороку засівала сотні тисяч гектарів зернових і технічних культур. Основу агровиробництва становили пшениця, ячмінь, кукурудза та соняшник. Частина господарств також вирощувала овочі, картоплю, плодові культури та ріпак.

Після лютого 2022 року ситуація кардинально змінилася. Частина сільськогосподарських земель опинилася під російською окупацією, ще частина — у зоні активних бойових дій або була замінована. Фермери втратили доступ до полів, техніки, складів та логістики. Як наслідок, аграрний сектор області пережив одне з найбільших скорочень за всю історію незалежної України.

Редакція Бахмут IN.UA отримала у розпорядження дані Головного управління статистики у Донецькій області за 2021–2025 роки та простежила, як за цей час змінилися посівні площі, виробництво та врожайність основних культур. Усі наведені показники стосуються територій, які залишалися під контролем України, без урахування тимчасово окупованих територій та районів активних бойових дій.

Донеччина до повномасштабної війни: понад пів мільйона гектарів зернових

Останнім відносно мирним для аграрного сектору роком став 2021-й. Попри те, що частина Донеччини вже перебувала під окупацією з 2014 року, сільське господарство області залишалося одним із ключових секторів економіки.

У 2021 році господарства всіх категорій засіяли:

Як бачимо, фактично майже 600 тисяч гектарів лише зернових культур свідчили про масштаб аграрного виробництва регіону. Найбільшу площу займала пшениця, це понад 380 тисяч гектарів. Соняшник також залишався однією з головних культур області.

Перший удар: вже за рік область втратила понад половину посівів

Перший рік повномасштабної війни став переломним.

Уже у 2022 році площа посівів зернових та зернобобових скоротилася з 597,1 тис. га до 238,5 тис. га. Це означає, що лише за один рік Донеччина втратила майже 359 тисяч гектарів посівів або близько 60% довоєнних площ.

Подібна ситуація спостерігалася майже за всіма основними культурами.

Культура20212022Зміна
Пшениця381,7183,1−52%
Ячмінь116,629,6−75%
Кукурудза56,017,2−69%
Соняшник358,4116,3−68%
Картопля35,315,4−56%
Овочі16,16,9−57%
Плодові культури7,53,5−53%

Фактично за один сезон аграрії втратили більше половини площ практично всіх культур. Причина полягала не лише в окупації частини території. Значні площі опинилися безпосередньо на лінії фронту, були заміновані або стали непридатними для ведення сільського господарства через постійні бойові дії. Крім цього, частина фермерів не мала можливості провести весняну посівну через небезпеку для працівників та відсутність доступу до техніки.

Після різкого падіння почалося повільне відновлення, але ненадовго

У 2023 році з’явилися перші ознаки часткового відновлення окремих культур. Наприклад, площі під ячменем збільшилися з 29,6 до 36,7 тис. га, кукурудзи — з 17,2 до 19,3 тис. га, а соняшнику — зі 116,3 до 120,1 тис. га. Водночас площі під пшеницею продовжили скорочуватися — до 74,7 тис. га.

У 2024 році аграрії змогли дещо збільшити загальні посіви зернових — до 165,8 тис. га, а площі під пшеницею зросли майже до 100 тис. га. Однак це відновлення виявилося нетривалим. Уже у 2025 році посівні площі зернових знову різко скоротилися — до 106 тис. га. Це найнижчий показник за весь період спостереження.

Якщо порівнювати із довоєнним 2021 роком, то за чотири роки Донеччина втратила майже 491 тисячу гектарів зернових посівів. Це означає, що область засіває лише близько 18% тих площ, які використовувалися до початку повномасштабної війни.

Пшениця: Донеччина втратила майже 87% посівів головної зернової культури

Саме пшениця традиційно була основною зерновою культурою Донеччини. У 2021 році під неї відвели 381,7 тис. гектарів, тобто понад 60% усіх зернових площ області. Проте вже після початку повномасштабного вторгнення ситуація почала стрімко погіршуватися, простежити це можна у таблиці нижче:

Тож, бачимо, що за чотири роки площі під пшеницею скоротилися майже у вісім разів. У порівнянні з довоєнним роком аграрії засіяли на 331,8 тисячі гектарів менше, тобто залишилося лише 13% від площ, які оброблялися до великої війни. Це означає, що сьогодні Донеччина втратила майже всю свою довоєнну базу вирощування головної продовольчої культури.

Ячмінь став культурою, яка відновлювалася найкраще

На відміну від пшениці, ситуація з ячменем виглядає дещо інакше. Після різкого падіння у 2022 році площі під цією культурою почали поступово відновлюватися.

Попри те, що область втратила понад 72% площ під ячменем, саме ця культура стала однією з небагатьох, де після першого воєнного року не відбулося подальшого обвалу. У 2025 році площі залишалися приблизно на одному рівні із двома попередніми роками — понад 30 тисяч гектарів.

Кукурудза також втратила більшу частину площ

Кукурудза ще до війни займала значно меншу частку посівів, ніж пшениця чи соняшник. Однак вона також зазнала суттєвих втрат.

У порівнянні з 2021 роком площі під кукурудзою скоротилися майже на 68%. Після першого року війни спостерігалося незначне збільшення посівів, однак повернутися хоча б до половини довоєнних площ області так і не вдалося.

Соняшник: одна з головних технічних культур області також різко скоротилася

До початку великої війни Донеччина була одним із регіонів, де соняшник займав значні площі. У 2021 році його вирощували на 358,4 тисячі гектарів. Це була друга за масштабами культура після зернових.

Після 2022 року ситуація змінилася кардинально.

За чотири роки площі під соняшником скоротилися майже на 277 тисяч гектарів, або приблизно на 77%. Показово, що якщо у 2023 році аграрії ще змогли трохи збільшити площі порівняно з першим роком великої війни, то вже у 2024–2025 роках знову почалося скорочення (ред. тут варто зазначити, що у 2024 році росіяни окупували 80 населених пунктів Донеччини, а у 2025 – 100). Фактично у 2025 році в області залишилася лише кожна четверта довоєнна площа під соняшником.

Найбільше скоротилися саме зернові культури

Якщо порівняти всі основні культури, можна побачити одну закономірність. Саме зернові культури, які займали найбільші площі до війни, втратили найбільше.

Культура20212025Скорочення
Зернові597,1106,0-82%
Пшениця381,749,9-87%
Ячмінь116,632,6-72%
Кукурудза56,018,2-68%
Соняшник358,481,4-77%

Ці цифри показують, що війна змінила не лише обсяги виробництва, а й саму структуру аграрного сектору Донеччини. Якщо до 2022 року область була одним із найбільших виробників зерна на сході України, то сьогодні більшість земель, які використовувалися для вирощування зернових і технічних культур, більше не обробляються.

Менше полів — менше врожаю: як скоротилося виробництво сільгоспкультур

Скорочення посівних площ неминуче позначилося і на обсягах урожаю. Якщо у перші роки великої війни частина господарств ще намагалася працювати на доступних територіях, то з кожним роком загальний валовий збір основних культур зменшувався. Найпомітніше це видно на прикладі зернових.

У 2024 році господарства всіх категорій зібрали 3,53 млн центнерів зернових та зернобобових культур. Уже наступного року цей показник скоротився до 2,07 млн центнерів, або майже на 41,4%.

Схожа ситуація і з іншими культурами.

КультураВаловий збір 2024, тис. цВаловий збір 2025, тис. цЗміна
Зернові та зернобобові3532,12068,6-41,4%
Пшениця2392,0991,9-58,5%
Ячмінь680,3825,9+21,4%
Кукурудза380,0205,3-46,0%
Соняшник1711,7967,9-43,5%
Картопля1162,8937,3-19,4%
Овочі відкритого ґрунту958,7830,9-13,3%

Найбільше впало виробництво пшениці. Якщо у 2024 році аграрії зібрали майже 2,4 млн центнерів, то вже через рік — менше 1 млн центнерів. Водночас є й виняток. Попри скорочення площ, ячменю у 2025 році зібрали навіть більше, ніж роком раніше. Це стало можливим завдяки суттєвому зростанню врожайності.

Чому врожайність окремих культур зростає, хоча полів стає менше

На перший погляд статистика може здатися суперечливою. З одного боку, Донеччина продовжує втрачати посівні площі. З іншого, окремі культури демонструють навіть кращу врожайність, ніж роком раніше. Наприклад, середня врожайність зернових та зернобобових у 2025 році становила 23,6 центнера з гектара, тоді як у 2024 році — 22,1 центнера.

Ще більш показовою є ситуація з окремими культурами.

КультураУрожайність 2024 (ц/га)Урожайність 2025 (ц/га)
Пшениця24,927,3
Ячмінь18,526,8
Кукурудза19,612,8
Соняшник16,614,3
Картопля109,9106,2
Овочі161,1160,8

Найбільший приріст продемонстрував саме ячмінь. Його врожайність за рік зросла майже на 45% — із 18,5 до 26,8 центнера з гектара. Водночас урожайність кукурудзи, навпаки, різко впала, майже на третину. Такі зміни не означають, що аграрний сектор області відновлюється. Однією з причин може бути те, що статистика після 2022 року охоплює лише території, де ведеться сільське господарство. Водночас самі статистичні дані не дають змоги визначити причини зміни врожайності. Саме тому середня врожайність окремих культур може навіть зростати, хоча загальна площа посівів і валовий збір продовжують скорочуватися.

Не лише зерно: скорочуються овочі, картопля та сади

Війна зачепила не тільки великі агропідприємства. Меншими стали й площі під культурами, які традиційно вирощували господарства населення. За чотири роки площі під картоплею скоротилися із 35,3 тис. гектарів до 8,8 тис. гектарів. Це майже 75% втрат.

Посіви овочів відкритого ґрунту за цей самий період зменшилися з 16,1 до 5,1 тис. гектарів, або майже на 68%. Не оминули зміни й багаторічні насадження. Площі плодових та ягідних культур скоротилися з 7,5 до 1,9 тис. гектарів, тобто приблизно на 75%. Це свідчить, що війна змінила не лише структуру промислового землеробства, а й значною мірою вплинула на дрібне сільське господарство, яке забезпечувало продукцією місцеві громади.

Як війна змінила аграрну карту Донеччини: головні цифри

За чотири роки повномасштабної війни аграрний сектор Донеччини зазнав кардинальних змін. Якщо у 2021 році область залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України, то у 2025 році значна частина земель уже не обробляється через окупацію та бойові дії.

Найбільше скоротилися площі під зерновими культурами. Загалом вони зменшилися із 597,1 тис. гектарів до 106 тис. гектарів, тобто майже на 82%. Площі під пшеницею скоротилися майже на 87%, під соняшником — приблизно на 77%, під картоплею — на 75%, під овочами відкритого ґрунту — майже на 68%.

Не менш показовою є динаміка виробництва. Упродовж лише одного року — між 2024 та 2025 роками, валовий збір зернових і зернобобових культур скоротився більш ніж на 1,4 млн центнерів, а виробництво соняшнику, це майже на 744 тис. центнерів.

Як змінився агросектор Донеччини за роки великої війни

Показник20212025Зміна
Зернові та зернобобові597,1 тис. га106,0 тис. га–82,2%
Пшениця381,7 тис. га49,9 тис. га–86,9%
Соняшник358,4 тис. га81,4 тис. га–77,3%
Картопля35,3 тис. га8,8 тис. га–75,1%
Овочі відкритого ґрунту16,1 тис. га5,1 тис. га–68,3%
Плодові та ягідні культури7,5 тис. га1,9 тис. га–74,7%

Статистика також демонструє, що навіть за умов війни сільське господарство на Донеччині не зникло повністю. У регіоні й надалі засівають зернові культури, соняшник, картоплю та овочі. Для окремих культур у 2025 році навіть зафіксовано підвищення врожайності порівняно з попереднім роком. Однак це не свідчить про відновлення аграрного сектору. Швидше, йдеться про концентрацію виробництва на відносно безпечних та більш продуктивних землях, тоді як значна частина орних площ залишається недоступною через окупацію, мінування або близькість до лінії фронту.

Фактично за роки повномасштабної війни Донеччина перейшла від масштабного сільськогосподарського виробництва до роботи на тих територіях, де це ще дозволяє безпекова ситуація. І хоча окремі господарства продовжують працювати, статистика показує: область втратила більшу частину свого аграрного потенціалу. Так, станом на 2025 рік область засіває лише близько шостої частини тих площ, які оброблялися до повномасштабної війни. Це означає не лише скорочення виробництва продовольства, а й втрату одного з ключових секторів економіки регіону.

*Важливо: починаючи з 2022 року Держстат оприлюднює показники без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії. Через це пряме порівняння з 2021 роком демонструє не лише наслідки війни для аграрного сектору, а й зміну території, з якої збирається статистика.

Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Підйомна допомога при переїзді: як військовослужбовцям отримати виплати на новому місці служби

Держава надає військовослужбовцям грошову компенсацію у разі переїзду до іншого населеного пункту через зміну місця служби. Виплата складається з підйомної допомоги та добових на час […]

Важливо

Як війна змінила агросектор Донеччини: що сталося з полями, урожаєм та посівами за чотири роки

За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну […]

Як змінилася вступна кампанія у 2026 році: основні нововведення

В Україні оновили правила прийому до закладів вищої освіти на 2026 рік. Зміни стосуються вступників із тимчасово окупованих та прифронтових територій, форматів складання випробувань, а […]

13:00, 08.07.2026 Скопіч Дмитро
матеріальна допомога
Важливо

Які види матеріальної допомоги доступні бахмутянам: актуальний перелік на 2026 рік

Питання матеріальної підтримки мешканців, які виїхали в інші регіони України, залишається одним із найактуальніших для Бахмутської громади. Саме тому в громаді доступні різні види соціальної […]

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника: як оформити виплати у 2026 році та хто має на них право

Повномасштабна війна призвела до трагічної втрати годувальників у багатьох українських родинах. Для підтримки таких сімей держава передбачає спеціальні пенсійні виплати. Які існують види допомоги, який […]

18:00, 06.07.2026 Скопіч Дмитро