Комуністи та прихильники «русского міра»: кого можна знайти у списку почесних громадян Бахмуту

Семаковська Тетяна 13:41, 19 Червня 2023

З 2014 року в Бахмуті періодично з’являлися дискусії щодо списку почесних громадян міста. До лютого 2023 року у цьому списку зокрема були Йосип Кобзон та Андрій Клюєв, які є відвертими послідовниками ідей «русского міра» та мають довгу історію роботи проти української держави. Наразі 54 людини мають такий статус. Біографії деяких з них вдалося знайти місцевим ЗМІ та активістам, ці люди були чекістами, більшовиками та активними прихильниками комуністичних ідей.

Наша редакція вирішила з’ясувати, чи доречно зараз продовжувати практику присвоєння таких звань та що робити зі званнями почесних громадян у тих людей, які працювали на окупаційний радянський або російський режими. 

Радянська традиція

Традиція присвоєння звань почесних громадян Україна успадкувала з радянського союзу. Невіддільною її частиною було заохочення людей, які тим чи іншим чином допомагали окупаційному радянському режиму. З моменту відновлення незалежності в країні продовжили відзначати людей подібними почестями на державному та місцевому рівні. В Бахмуті така практика застосовувалася з 1965 по 2013 рік. Проте, з початку війни жодна людина не здобула такого визнання. 

Право подати кандидатуру для присвоєння звання надається;

  • міському голові;
  • виконавчому комітету міської ради;
  • постійним комісіям міської ради;
  • трудовим колективам підприємств;
  •  громадським та профспілковим організаціям (редакція положення від 2017 року). 

Не відомо, чому за 10 років не з’явилося ініціатора подібного подання. Однією з причин може бути бажання зайвий раз не акцентувати на вже наявних почесних громадянах, частина з яких є як мінімум контроверсійними особистостями, а іноді відвертими зрадниками країни. 

«Інститут почесних громадян міста – за своїм походженням суто радянський і відображає цінності тієї доби. Перегляд і скасування деяких нагороджень (щодо Й. Кобзона й А. Клюєва) обумовлено вимогами законодавства. Останнє присвоєння цього звання відбулося десять років тому, у 2013 році, в ще не перейменованому на той час Артемівську. Такі паузи бували й раніше (з 1971 року до 1981, і потім з 1981 до 1991 – жодних нагороджень). Як на мене, це ознака зміни певних історичних векторів, переосмислення цінностей. Можливо, після повернення Бахмута з-під окупації, після відбудови міста відзначення почесних громадян поновиться й набуде нового змісту. Або ж залишиться тільки історичною згадкою, частиною нашої пам’яті минулого», — поділився Ігор Корнацький, завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею.

Почесні зрадники міста Бахмут

Кобзон. Джерело: BBC News Україна

Клюєв та Кобзон є зрадниками України та прихильниками «руського миру» . Джерело: Главком

З усього списку почесних громадян, найвідомішими є саме Кобзон та Клюєв. Після початку війни в соціальних мережах та через звернення до міської ради мешканці намагалися домогтися виключення цих осіб зі списку. 

«Це було десь 2015 чи 2016 року, я звертався до міської ради з проханням позбавити звання почесних громадян міста Кобзона та Клюєва. Тоді комісія засідала. Мені дали відповідь, що у положенні немає пункту, який би дозволив позбавлення громадян такого звання. Те, що їх позбавили цих звань може значити, що війна все-таки змінила щось у свідомості людей», — поділився мешканець Бахмута Геннадій Устинов.

Кобзон активно підтримував режим Януковича. Джерело: Лівий берег

Проте, навіть після зміни Положення про присвоєння звання “Почесний громадянин міста Бахмут”  у 2017 році та внесення до нього пунктів про можливість позбавлення громадян цього звання, Кобзон та Клюєв залишалися почесними ще 6 років. Протягом цього часу активісти та місцеві ЗМІ нагадували міській раді про існування цієї проблеми. 

На жаль, їх заклики були проігноровані. Тільки через рік повномасштабної війни та після повного знищення росіянами міста, цих людей виключили з даного списку рішенням керівника  Бахмутської ВЦА. Толерування подібних особистостей у списках почесних громадян відбувалося в багатьох містах України, особливо на сході. Звання почесного громадянина має більше формальне значення, а переваги його отримання обмежуються невеликими пільгами. Проте, відмова виключати з таких списків зрадників України демонструє неготовність до змін у свідомості людей та переходу від «радянської людини» до патріота України. 

«Треба робити великих людей почесними громадянами, таких як Олекса Тихий. У нього тітка мешкала на Ступках і він там часто бував. Також він вчився в Часів Ярі. У нас в Бахмуті народився видатний філософ світового рівня Сергій Кримський. І це тільки ті, кого я сходу можу згадати. На такі фігури можна рівнятися. Треба таких людей робити почесними, а не якихось червоних директорів та КГБістів. Бо це совок. Треба показувати, які потужні люди жили в Бахмуті», – розповідає громадський діяч, один з організаторів Євромайдану у Костянтинівці Володимир Березін. 

Василь Чубанов називав українців фашистами та виступав на антимайдані. Джерело: ТРК Заказ

Останнім мешканцем Бахмута, який був відзначений у 2013 званням почесного, став Чубанов Василь Сергійович. Вже на початку 2014 року він підтримував Януковича, виступав на Антимайдані та закликав владу застосовувати жорсткі міри проти учасників Майдану. Він отримав це звання за «За багаторічну громадську діяльність, високий рівень організації ветеранського руху та значний особистий внесок у патріотичне виховання молодого покоління м. Артемівська».

Можна тільки уявляти, які саме ідеї він нав’язував молодому поколінню під час такого виховування. Крім того, він є одним з двох почесних громадян, які за останні 5 років отримували пільги на оплату житлово-комунальних послуг з міського бюджету (згідно із відповіддю Бахмутської міської ради на запит редакції). Право на пільги йому дало саме звання почесного громадянина міста. 

Бахмутська міська рада пише про заслуги В.Чубанова у некролозі без згадки його антиукраїнської діяльності. Джерело: Сайт Бахмутської міської ради

Прибрати звання чи трансформувати його сенс?

Наразі Бахмут став символом незламності країни та місцем великого горя нашого народу. Можливо, це одна з причин довгоочікуваного рішення про виключення зі списку почесних громадян Кобзона та Клюєва. Проте, станом на зараз там досі залишаються люди, які чинили злочини проти України та українців. В контексті трагедії міста, це щонайменше недоречно. 

«Ця традиція йде ще з радянських часів, але поки вона існує, ми маємо відзначати таких людей. Я зараз знаходжуся на заході України, в маленькому містечку. Тут почесним громадянином є Степан Бандера і багато потужних героїв, які зробили вклад в розвиток держави. Раніше в наших містах відзначали директорів підприємств, ветеранів КДБ тощо. Навіть після незалежності давали звання почесних громадян тим людям, які не докладалися до розвитку держави. Ці звання є інструментом, і якщо його використовувати правильно, то він буде працювати», – поділився Володимир Березін

Кримський,Тихий. Донецька земля має багато великих людей, які гідні бути почесними громадянами міст, замість чекістів та ветеранів КДБ. Джерело: НАН України , Історична правда

Наші підписники у Telegram розділилися у думках з приводу того, що треба робити далі зі статусом почесного громадянина міста. 36% вважають, що треба реформувати підхід до надання цього звання, а 42% впевнені, що треба відправити таку традицію у минуле. 

 

Опитування у нашому Telegram-каналі з приводу того, що треба зробити зі званням почесного громадянина. Джерело: знімок екрана з Telegram-каналу Бахмут.IN.UA

Бахмутські активісти та діячі, опитані нами, зійшлися на тому, що подібне звання треба залишити. Але концепція присвоєння такого статусу має трансформуватися. 

«Статус почесного громадянина потрібно залишити. Це не радянська практика, а міжнародна. Є, наприклад, почесний громадянин Нью-Йорку. Проте, періодично потрібно передивлятися громадськості, депутатському корпусу міської ради те, ким є почесні громадяни. В статуті громади варто прописати, що почесним громадянином не може бути діяч тоталітарних радянського або нацистського режимів, царського уряду тощо. Після нашої перемоги, коли Бахмут деокупують, а може навіть і зараз, почесними громадянами міста мають бути всі бахмутяни, які перебували в ЗСУ та загинули під час оборони міста і, на мою суб’єктивну думку, командири всіх бригад, які брали участь в обороні міста Бахмут у 2022-2023 роках», – поділився Голова «Солідарна Молодь» Донеччини, волонтер, колишній голова Молодіжної ради в Бахмуті Аркадій Петросян


Приклад вшанування людей, які зробили внесок у розвиток культури. Джерело: Facebook група “Буде Бахмут!”

«Зараз ми будемо з цього формату викреслювати й додавати прізвища людей за не дуже чітко визначеними критеріями. Який саме період мається на увазі? З моменту діяльності Сергєєва? В яких галузях розбудови міста? Є іще декілька пам’ятних статусів, як вони узгоджені між собою (Людина року)? Тобто процес комеморації потребує стати сучасним і активним, максимально відкритим. В нас не називають заклади іменами громадян, а я знаю європейські й ізраїльські приклади іменних лавок, дерев і скверів. Згодна з Корнацьким, це несказанний совок, але перед будь-якими змінами треба подумати про працюючу схему вшанування та комеморації. Це лінія зіткнення громади, влади та активістів», – поділилася директорка Бахмутського краєзнавчого музею Олена Смирнова.

Першочергово, потрібна зміна тексту Положення. Адже в ньому існує пункт, який забороняє надавати почесне звання посмертно. Це не дає можливості відзначати званнями тих людей, які привнесли суттєвий внесок в розвиток української Донеччини, але були зневажені радянською або російською владою. Також, це не дозволяє надавати почесне звання військовим, волонтерам та активістам, що загинули на війні з 2014 року.

«У владі всі один одному давали ці почесні знання: комуністи, регіонали та інші. До державотворення це не мало ніякого відношення. Обов’язково треба зробити зміни в положенні. Перше, щоб надавили звання посмертно. Зараз на заході України існує практика присвоєння почесних громадян міста тим, хто помер у боротьбі за Україну. Це відбувається майже одразу. Якщо людина віддала життя за Україну, то йому важливо надати звання почесного громадянина міста. Він точно є державотворцем», – поділився Володимир Березін.

Вам буде цікаво: 

Важливо забрати звання почесних громадян у тих, хто був долучений до злочинів проти України або підтримував окупацію країни у різні періоди часу. Адже герої сучасності та минулого, які боролися за Українську державу та її незалежність не можуть бути в одному списку з тими, хто докладав зусиль, аби знищити країну.

«Треба зробити «інвентаризацію» тих людей, які є почесними громадянами, зрозуміти як вони причетні до міста Бахмута та винести це на обговорення. У нас в місті мало хто знає більшість людей, які є в цих списках, що вони саме зробили для того, щоб місто було українським. І головний акцент саме на українському місті. Адже ми живемо в Україні, а не в срср. Взяти навіть Артема Сергєєва (ред. – син Ф.А. Сергєєва, на честь якого радянська влада під час окупації перейменувала місто Бахмут). Який стосунок він має до нашого міста? Треба кожного перевірити та дослідити причетність до міста й описати, що корисного вони зробили», — розмірковує громадський діяч, волонтер, учасник Майдану Андрій Лоза.

Андрій Лоза зауважив, що треба відзначати всіх тих людей, які вносили позитивні речі в наше місто починаючи з 2014 року. Наприклад, у Бахмуті жив Герой України Дмитро Чернявський, якого у 2014 році вбили під час мітингу за єдність України у Донецьку. Проте, в місті немає навіть вулиці, яка б мала його ім’я.

Ми маємо вшановувати сучасних героїв міста Бахмут, яким є Дмитро Чернявський. Джерело: Сайт Небесної сотні

Натомість є вулиця Чапліна. Особа з таким прізвищем є не тільки у списку почесних громадян міста, але й у списку представників комуністичного тоталітарного режиму. У цьому списку Український інститут національної пам’яті вказав осіб, на честь яких названі населені пункти та об’єкти в них. Ці назви підпадають під закон про декомунізацію.

Наша редакція запитала у Бахмутської міської ради, чи планується перегляд наявного списку почесних громадян. На жаль, відповідь на запит на публічну інформацію не містила чіткої позиції з цього приводу. Секретар Бахмутської міської ради Ганна Петриєнко-Полухіна розповіла, що робота над переглядом цього списку триває.
Наразі може здаватися, що подібні дії не є пріоритетним напрямком роботи ради. Проте, ця проблема з’явилася десятиліття тому. Важливо, щоб відзнаки та шанування людей відповідали реаліям нашого часу. Прославляти осіб, які працювали проти України під час чергового злочину рф в нашій країні є неприйнятним. Тому, наша редакція продовжить слідкувати за цим процесом й надалі.

Відповідь міської ради щодо перспектив перегляду списку почесних громадян Бахмуту. Джерело: фото відповіді міської ради Бахмут на запит на публічну інформацію

Олексій Рева вже створив прецедент щодо позбавлення звання почесних громадян через одноосібне рішення. Теперішній його статус керівника ВЦА дозволяє прийняти рішення таким чином. Проте, робота досі не завершена. Щодо Кобзона та Клюєва постійно здійснювався тиск з боку громадськості.

Але цей список досі містить велику кількість менш відомих, але не менш шкідливих для України осіб. Багато дійсно великих людей жили або відвідували Бахмут з моменту його заснування і дотепер. Якщо вже зберігати концепцію «почесних громадян міста», то за тої умови, що такими громадянами будуть люди, які протягом всього цього часу працювали та працюють задля міста та збереження його ідентичності.

Фото: Вечірній Київ

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Вступна кампанія 2026 для молоді з ТОТ: чому Україна втрачає абітурієнтів та як це змінити

Семаковська Тетяна 15:00, 10 Березня 2026
Україна втрачає абітурієнтів з ТОТ / фото ілюстративне

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ). У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.

Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.

Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації. 

Тривожна статистика: Україна втрачає молодь

Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.

Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.

Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.

Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.

Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?

Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.

Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).

За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.

Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.

Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ

Валентина Потапова / фото “Альменда”

Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.

Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.

Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.

Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?

Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).

За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:

  • безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
  • безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
  • отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).

Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.

Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.

Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.

Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот

Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.

Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.

Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.

Університети-переселенці

На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.

Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.

Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.

Підсумок Омбудсмана

Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.

Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.

Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:

За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.

Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

Семаковська Тетяна 11:00, 7 Березня 2026
Бахмутський ЦНАП
ЦНАП для бахмутян / фото Бахмутська міськрада

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Бахмутський ЦНАП в Києві

Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

  • +380 (98) 850 0561;
  • +380 (99) 667 9206;
  • +380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

  • актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
  • внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
  • зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
  • отримати витяг із реєстру територіальної громади;
  • подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
  • оформити відстрочку від мобілізації;
  • отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
  • подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
  • “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

Вступна кампанія 2026 для молоді з ТОТ: чому Україна втрачає абітурієнтів та як це змінити

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів […]

Бахмутський ЦНАП

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. […]

Важливо

Де у Дніпрі пройти “Скринінг 40+”: огляд 5 медичних закладів та умови державної програми

В Україні активно розгортається нова національна програма “Скринінг здоров’я 40+”. Жителі Дніпра, а також вимушені переселенці, яким виповнилося 40 років, мають можливість пройти комплексне обстеження […]

В Україні остаточно вилучають з обігу банкноти 1, 2, 5 та 10 гривень: де і як їх обміняти

З 2 березня 2026 року в Україні остаточно вилучаються з готівкового обігу паперові банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років. Відтепер […]

16:00, 02.03.2026 Скопіч Дмитро

Виплати за поранення військовослужбовцям у 2026 році: суми, умови отримання та причини відмов

Військовослужбовці, які отримали поранення під час виконання бойових завдань, мають право на низку державних фінансових гарантій. Проте на практиці процес отримання цих коштів часто супроводжується […]