Лиман Донецької області пережив чотири місяці російської окупації — з 23 травня до 1 жовтня 2022 року. Під час повномасштабного вторгнення росії в Україну місто зазнало великих руйнувань. Загарбники пошкодили майже всі будинки та будівлі. Наразі волонтери з різних куточків України допомагають мешканцям Лимана поступово повертати місто до життя. Редакція «Бахмут IN.UA» побувала в Християнському пункті обігріву, який надає допомогу місцевим мешканцям.

У день нашого візиту активісти готували на обід суп з гречкою. Зазвичай, за їхніми словами, великого чану (80-100 літрів) вистачає на всіх.

Волонтери готують на обід суп з гречкою. Фото: «Бахмут IN.UA»

Християни готують обід. Фото: «Бахмут IN.UA»

Зазначимо, що близько 40 дітей час від часу приходять до пункту.

«Тут є школа, в якій навчаються діти. Небагато, може, чоловік 40. Ми інколи приходимо, роздаємо їм подарунки. Раз на тиждень, два, як коли виходить. Буває таке, що бомбить дуже, то діти не приходять. Батьки їхні або дідусі, бабусі беруть їжу з собою. Діти вчаться онлайн, але приходять», — кажуть небайдужі християни.

Мешканці Лимана прийшли на обід. Фото: «Бахмут IN.UA»

Волонтерка Християнського пункту обігріву Юлія Нікішинана голошує на тому, що в такий складний час громадяни мають підтримувати один одного і неодмінно допомагати.

«Були такі випадки, що люди не бачили цивільних місяцями. Вони на нас дивилися і казали, що «такого не може бути, до нас цивільні не їздять». Ми всі люди. Якщо хтось буде говорити, а нехай наступний допоможе, не я, а наступний… Так, повірте, ніхто не допоможе. Ця справа для людей. Ми самі пережили це. Наприклад, у тому ж Маріуполі (ред. вільному, українському) я чекала б волонтера, який би мені допоміг», — додала Юлія Нікішина.

Юлія Нікішина насипає суп з гречкою. Фото: «Бахмут IN.UA»

Раніше жінка жила в Маріуполі. Вона виїхала після окупації міста росіянами.

«Я сама з Маріуполя. Наше місто дуже бомбили, ми знаємо, що це таке. Я не їду туди, бо люблю Україну. Це моє. Я не знаю, як там жити при іншій владі», — каже жінка.

Вона розповіла, що пункт обігріву — це місце не лише для попоїсти, а й простір для підтримки та спілкування людей.

Християни співають пісні. Фото: «Бахмут IN.UA»

«Це Християнський пункт обігріву. (Ред. не державний Пункт Незламності) просто віруючі люди створили. Наша мета — не тільки нагодувати людей, але також і засвідчити про Бога.

 

 

У нас є ранкова молитва. Обов’язково о дев’ятій годині. Ще ми співаємо і співають люди, які приходять. Роздаємо такі пісенники, їм подобається з нами співати. Після молитви роздається їжа: чай, кава, солодощі. В обід вони приходять на першу годину на зібрання. Це проповідь, читання, молитва і спів також.

 

 

Наша справа називається «роби добро в Ім’я Ісуса». Бо ми все робимо не для своєї слави, а для Бога», — додала Юлія Нікішина.

Окрім того, волонтери надають місцевим мешканцям гуманітарну допомогу. Мова йде про продукти, засоби гігієни і воду. До слова, воду вони розвозять ще й по навколишнім селам.

Читайте також: Одна камера — одне бажання: як волонтери дарують дітям мрію в обмін на фотокартку?

Нагадаємо, раніше наші журналісти дізнались, як виживають люди під звуки постійних обстрілів, серед руїн та пекла війни у Часів Ярі. Чому місцеві досі не можуть покинути місто та чи є там діти? — розповіли у матеріалі.

Фото: «Бахмут IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У закладах вищої освіти розпочався другий етап вступної кампанії на контрактну форму навчання. Процес відбувається в університетах, де залишилися вільні місця для зарахування.

Про це повідомили видання Освіта.юа.

Друга хвиля вступу 2026

До другого етапу вступу на контракт мають право долучитися вступники, які:

• не отримали жодної рекомендації на зарахування 6 серпня;
• отримали рекомендацію на контракт, але не виконали вимоги для зарахування;
• виконали вимоги, зараховані на навчання та хочуть паралельно здобувати ще одну вищу освіту.

Заяви, які абітурієнти подали під час основного періоду вступної кампанії, беруть участь у конкурсному відборі на контракт автоматично. Під час проведення другої хвилі ці заяви вже не мають пріоритетності.

Вступник може отримати рекомендації на контрактне навчання одразу від кількох університетів. Це відбувається за умови наявності вільних місць у закладі та достатнього конкурсного бала. Університети формують списки рекомендованих у межах свого ліцензованого обсягу, розпочинаючи зарахування зі вступників із найвищим конкурсним балом.

Процес зарахування вступників на контрактну форму навчання до закладів вищої освіти триватиме до 30 серпня. Абітурієнти мають змогу перевіряти наявність вільних контрактних місць безпосередньо в обраних університетах для вступу або здобуття додаткової спеціальності.

Умови отримання гранту на навчання

Учасники другої хвилі мають право претендувати на грант для оплати навчання. Це правило діє для тих вступників, які під час першого етапу відмовилися від контрактного місця за пріоритетом, а під час другої хвилі вступають на контракт. Існує обмеження: фінансова підтримка у вигляді гранту не надається тим абітурієнтам, які раніше відмовилися від рекомендації на навчання за кошти бюджету.

Читайте також:

Вступна кампанія до аспірантури: оновлений графік та етапи відбору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Споживчий кошик — це базовий перелік із понад 290 товарів і послуг, який визначає мінімальний рівень споживання для підтримання життєдіяльності. Саме його вартість є фундаментом для розрахунку прожиткового мінімуму, від якого залежать мінімальні зарплати, пенсії та соціальні субсидії. У 2026 році цей економічний індикатор чітко демонструє розрив між державними стандартами, затвердженими ще у 2016 році, та реальними цінами в магазинах.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ціни та прожитковий мінімум: скільки коштує кошик

Вартість споживчого кошика щомісяця коригується відповідно до середніх цін по Україні, фіксуючи рівень інфляції, зокрема, для прикладу, у лютому 2026 року інфляція склала 1%, де найбільший ціновий стрибок припав на овочі.

У 2026 році загальний усереднений показник вартості кошика становить 3 209 гривень. Однак ця сума варіюється залежно від соціальної та вікової групи:

• діти до 6 років: 2 817 гривень.
• діти та підлітки (6–18 років): 3 512 гривень (найдорожчий кошик);
• працездатні дорослі: 3 328 гривень.
• пенсіонери (непрацездатні особи): 2 595 гривень (найдешевший кошик).

Оскільки офіційні цифри не враховують оренду житла чи вартість дорогих медикаментів, реальні мінімальні витрати українських сімей часто перевищують ці показники у 1,5–2 рази.

Продовольчий кошик: левова частка витрат

Понад 65% вартості українського споживчого кошика йде саме на харчування (для порівняння: у Європі цей показник рідко перевищує 30%). Офіційний набір розрахований на забезпечення базового калоражу (2790 ккал для дорослого), проте акцент зроблено на найдешевших продуктах — хлібі та картоплі.

Категорія продуктів	Діти до 6 років	Діти 6–18 років	Працездатні	Непрацездатні
Хліб та хлібобулочні	43,8 кг	79,1 кг	101 кг	85 кг
М’ясо та м’ясопродукти	26,8 кг	43 кг	47 кг	29,4 кг
Молочні продукти (л екв.)	182,6 л	164,2 л	220 л	105 л
Овочі та картопля	110 кг	140 кг	155 кг	120 кг
Фрукти та ягоди	50 кг	60 кг	60 кг	40 кг
Яйця	182,5 шт.	365 шт.	220 шт.	180 шт.

Зважаючи на постійні коливання цін на ринку, багато українців змушені доповнювати цей набір продуктами з власного городу або купувати дешевші сезонні овочі.

Непродовольчі товари та послуги (близько 33% вартості)

На одяг, техніку, гігієну та комунальні послуги залишається близько третини від загальної суми прожиткового мінімуму. Саме ця частина кошика демонструє найбільш жорстку економію і є найважчим фінансовим тягарем, особливо для пенсіонерів:

• одяг та взуття — закладено вкрай тривалі терміни використання. Зимова куртка чи пальто має прослужити 4 роки, зимові чоботи — 3 роки, а постільна білизна оновлюється раз на 5 років;
• гігієна —розраховано лише 1 рулон туалетного паперу. На рік виділяється 14 шматків мила та 6 тюбиків зубної пасти. Жінкам не передбачено окремих норм на шкарпетки;
• побутова техніка — холодильник має працювати 15 років, пральна машина — 14 років, а телевізор — 10 років.
• послуги та медицина — електроенергія обмежена нормою 150 кВт-год на місяць, а транспорт — 600 поїздок на рік, домашня аптечка включає лише базові засоби (парацетамол, пластирі) без сучасних вітамінів, культурне дозвілля обмежене 1–2 заходами на рік.

Міжнародний контекст: чи відповідає кошик сучасності

Структура українського споживчого кошика (297 позицій) суттєво відстає від світових стандартів. Наприклад:

• у США кошик включає 300 товарів, але з обов’язковим урахуванням витрат на інтернет та розваги;
• у Німеччині набір складається з 475 позицій (включно з тонометрами та технікою);
• у Великій Британії та Франції до мінімальних витрат держава відносить послуги перукаря, корм для тварин і навіть витрати на хобі.

Застарілість українських норм призводить до того, що офіційна вартість кошика не враховує витрати на сучасні базові потреби, як-от смартфон, мобільний зв’язок чи швидкісний інтернет, перетворюючи його скоріше на інструмент бюджетної економії, ніж на відображення реального життя.

Читайте також:

Чи треба платити податки з допомоги сім’ям загиблих військових: пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!