З початку повномасштабного вторгнення росії в Україні пошкоджено, зруйновано або захоплено 101 об’єкт молодіжної інфраструктури. Водночас активність молодих людей тільки зросла. Результати дослідження «Вплив війни на молодь в Україні» свідчать, що 72 % української молоді готові долучатися до процесу відновлення у своїй громаді. 

Про це стало відомо на прес-конференції, яка пройшла в Українському кризовому медіа-центрі у форматі дискусійної панелі національної програми UNDP залучення молоді до відновлення України Віднова:UA.

За словами програмного координатора програми Віднова:UA Центру «Ейдос» Анастасії Кулеби, міністерство молоді і спорту рекомендувало молоді переорієнтувати напрямки своєї роботи та адаптувати послуги на допомогу цивільному населенню. Мова йде про надання гуманітарної допомоги, послуг психологічної та юридичної підтримки, організації та підтримки шелтерів, роботі з дітьми.

Так виникла ідея створення програми «Віднова:UA». Її мета полягає в тому, щоб створити для молоді як соціальної групи можливості долучитися до процесу відбудови країни. Це буде робитись через поширення волонтерства, здобуття базових навичок будівельних робіт, формування соціальних, громадянських та міжкультурних компетентностей.

«Для участі у програмі на конкурсних засадах залучені 24 територіальні громади, що передбачає таку ж кількість обмінів та відновлених просторів. Планується задіяти 500 учасників. Це як мінімум, бо коли центри відновлять, молоді буде, де збиратися, генерувати і реалізовувати класні проєкти», — додала Анастасія Кулеба.   

Програмний координатор програми Віднова:UA Центру «Ейдос» Анастасія Кулеба. Фото: УКМЦ

Навчання відібраних команд відбудеться у травні-червні, а далі до вересня заплановане безпосереднє проведення обмінів. 

Заступниця Міністра молоді та спорту України Марина Попатенко пояснила, чому для програми було обрано формат обмінів. Учасники зможуть не лише продукувати, а й зібрати команду, взяти на себе відповідальність за відновлення чогось важливого в громаді. А молодіжний об’єкт в ній може бути де завгодно — на базі школи, закладу культури чи спортивної інфраструктури.

«Для нас важливо, щоб ця програма не тільки масштабувалася і охопила велику кількість молодих людей, а й стала частиною державної програми «Молодь України», — зазначила Марина Попатенко. 

Заступниця Міністра молоді та спорту України Марина Попатенко. Фото: УКМЦ

Читайте також: Чи можливо відбудувати Бахмут після перемоги?

«Віднова:UA» є адекватною і правильною відповіддю на той запит, який існує в країні. Молоді люди, які візьмуть в ній участь, побачать, що вони долучилися до конкретної роботи, і вона принесла результат. На цьому наголосила керівниця групи проєктів у сфері демократичного врядування Програми розвитку ООН Олена Урсу. 

На її погляд, програма має гарно відпрацьовану методологію, вироблену експертами у сфері молодіжної політики разом із самою молоддю. Було вирішено, які питання необхідно включити в програму, і які цілі програма перед собою ставить. Після того, як проєкт стане частиною державної програми, його буде виконувати Всеукраїнський молодіжний центр як координуюча інституція між молодіжними центрами в України. 

Виконуючий обов’язки керівника установи Артур Кадельник підкреслив, що суть молодіжної політики полягає в тому, щоб дати молодій людині ті необхідні у житті навички, які вона не отримає за допомогою формальної освіти у школі, коледжі, університеті.

«Війна спричинила руйнування тисяч будинків, на відновлення яких знадобиться багато часу — не рік, і не п’ять. Тож роботи вистачить кожній людині», — наголосив Артур Кадельник. 

Програма «Віднова:UA» здійснюється Міністерством молоді та спорту України, Державною установою «Всеукраїнський молодіжний центр» та громадською  організацією «Центр політичних студій та аналітики «Ейдос» у рамках проєктів ПРООН «Підтримка громадянського суспільства та молоді» та «Сприяння безпеці людини в Україні через реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії та Уряду Японії відповідно.

Фото: УКМЦ

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Право на вихід на пенсію у 2026 році залежить від віку та кількості страхового стажу. В Україні діють різні вимоги до стажу для виходу на пенсію у 60, 63 або 65 років.

Детальніше про те, як вийти на пенсію та який трудовий стаж потрібен у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Вихід на пенсію у 2026 році: умови та страховий стаж

Коли людина може вийти на пенсію, визначається кількістю років, протягом яких вона офіційно працювала та сплачувала страхові внески. Цей період називається страховим стажем.

Згідно з чинним законодавством, у 2026 році право на пенсію мають українці, які досягли 65-річного віку та мають необхідний страховий стаж. Для цієї категорії громадян розмір пенсії не може бути меншим за визначений мінімум, який щорічно переглядається та залежить від мінімальної заробітної плати.

З 1 січня 2018 року мінімальна пенсія для осіб віком 65 років встановлена на рівні 40% від мінімальної заробітної плати, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. За умови мінімальної зарплати 8 647 гривні мінімальна пенсія для непрацюючого пенсіонера зі стажем 30–35 років становить не менше 3 458,80 гривні.

Вийти на пенсію у 2026 році можна і раніше, ніж у 65 років, за наявності більшого страхового стажу. Для виходу на пенсію у 60 років необхідно мати щонайменше 33 роки стажу. У 63 роки достатньо не менше 23 років страхового стажу. У 65 років право на пенсію мають особи, які накопичили щонайменше 15 років стажу.

Якщо особа досягла пенсійного віку у 2025 році, але оформлює пенсію у 2026-му, для призначення виплат знадобиться на один рік менше страхового стажу. При цьому враховуються вимоги, чинні на момент звернення за пенсією.

Страховий стаж підтверджується записами у трудовій книжці та іншими документами. Окремі категорії громадян, які працювали на шкідливих або важких виробництвах чи мають значний стаж у певних галузях, можуть скористатися правом пільгового виходу на пенсію.

Читайте також:

Податкова знижка на освіту в Україні: як повернути кошти за навчання

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Подружжя, яке під час реєстрації шлюбу вирішило зберегти дошлюбні прізвища, має право змінити своє рішення навіть через роки спільного життя. Законодавство України передбачає чітку процедуру такої зміни.

Про це повідомили в Міністерстві юстиції України.

Чи можна змінити дошлюбне прізвище після реєстрації шлюбу

Відповідно до статті 35 Сімейного кодексу України, під час реєстрації шлюбу наречені самостійно визначають, яке прізвище матимуть у шлюбі. Вони можуть обрати спільне прізвище одного з подружжя, залишити кожному своє дошлюбне або приєднати прізвище чоловіка чи дружини до власного. Закон також дозволяє подвійне прізвище, але складення більше ніж двох прізвищ не допускається, за винятком окремих національних звичаїв.

Збереження дошлюбних прізвищ під час укладення шлюбу не обмежує право подружжя змінити своє рішення пізніше. Згідно зі статтею 53 Сімейного кодексу, чоловік або дружина можуть у будь-який час подати заяву про обрання спільного прізвища чи про приєднання прізвища другого з подружжя.

Куди подавати заяву

Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відділу Державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) за місцем проживання заявника або за місцем зберігання актового запису про шлюб. Також звернутися можна до центру надання адміністративних послуг або до дипломатичних і консульських установ України. В умовах воєнного стану дозволено звернення до будь-якого відділу ДРАЦС на підконтрольній Україні території.

Після внесення змін орган державної реєстрації актів цивільного стану видає нове свідоцтво про шлюб.

Які документи потрібні

Для того, щоб змінити дошлюбне прізвище через роки шлюбу, потрібно надати:

• заяву встановленої форми. Вона повинна бути заповнена розбірливо, у ній мають бути надані вичерпні відповіді на всі запитання. Якщо заявник не володіє державною мовою, заява може бути складена іншою особою в присутності перекладача та підписана заявником, про що на ній робиться відповідний запис;
• паспорт громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства заявника. У разі подання заяви громадянином України, який постійно проживає за кордоном, пред’являється паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
• свідоцтво про шлюб.
• інші документи, необхідні для розгляду заяви та розв’язання питання по суті.

Строк розгляду

Питання про зміну прізвища розглядається у строк до трьох місяців з дня подання заяви. За наявності поважних причин цей термін може бути продовжений, але не більше ніж ще на три місяці.

Читайте також:

В Україні збільшилася вартість оформлення паспортних документів: як саме

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!