У середині квітня відбулась презентація та перший онлайн-воркшоп у рамках проєкту «Salty — талісман Соледара». Цим займається команда проєкту Благодійного фонду «Соляна фортеця», яка прагне об’єднати краєзнавців, істориків та жителів Соледарської громади. Активісти планують спільними зусиллями створити листівки із зображеннями визначних місць рідного краю.

Реалізація проєкту

Зазначимо, що ініціатива «Salty — талісман Соледара» втілюється БФ «Соляна Фортеця» в рамках другої хвилі програми «ZMINA 2.0: Субгранти для культурних проєктів» фонду «Ізоляція» за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Директор із розвитку фонду «Ізоляція» Михайло Глубокий повідомив редакції «Бахмут IN.UA», що в 2022 році планувалася реконструкція будинку культури в Соледарі, а також проведення там культурних, мистецьких та освітніх програм. Війна змінила плани, але нові культурні проєкти впроваджуються.

«На жаль, через збройну агресію російської федерації втілити оригінальний задум не вдалося, але ми домовились з представництвом Європейського Союзу, що перенаправимо все фінансування на підтримку населення, яке постраждало через війну. Власне, більшу частину коштів ми направили на допомогу громадам, але частку бюджету перенаправили також на створення нових культурних проєктів», — директор із розвитку фонду «Ізоляція».

Директор із розвитку фонду «Ізоляція» Михайло Глубокий. Фото: Facebook

Він додав, що ініціатива, яка спрямована на об’єднання людей та збереження історичної пам’яті ідеально підходить для програми фонду.

«Пріоритет — підтримка культурних ініціатив, які працюють з переселенцями та людьми, що постраждали через агресію росії. Також для нас важливо, щоб проєкти втілювались на території маленьких децентралізованих громад. Тому проєкт, націлений на роботу з людьми з Соледарської громади, що ставить собі за мету об’єднання людей, які були вимушені виїхати, а також збереження історичної пам’яті, ідеально підходить для пріоритетів нашої програми», — Михайло Глубокий.

За його словами, фонд «Ізоляція» виступає в ролі донора, а ідея та втілення проєкту «Salty — талісман Соледара» покладається на БФ «Соляна Фортеця».

«Представники команди БФ «Соляна Фортеця» подали заявку на підтримку, після чого вона пройшла через конкурс та оцінку від незалежних експертів. Після цього проєкт було відібрано для фінансування», — резюмував Михайло Глубокий.

Хто ж такий «Salty» і хто його створив?

«Salty» (Солті) — це казковий герой, який став талісманом Соледара. Цей образ вигадала художниця з Харкова Анастасія Оленченкова. Солті уособлює сіль, яку видобувають у Соледарі. За словами митця, ці малюнки вона створила не на замовлення, а просто від душі, бо черпає натхнення у простих речах.

Ось так виглядає казковий герой «Salty». Фото: Facebook anastasiia.ole

Анастасія Оленченкова — професійний дитячий ілюстратор, що з дитинства обожнювала мультики Дісней та Піксар. Наразі її основний напрямок в ілюстрації, пов’язаний із створенням цікавих персонажів та їх світів.

«Кожного року у жовтні для ілюстраторів всього світу починається місячний челендж, коли кожен день ми малюємо ілюстрації на певну тему. 17 жовтня була тема, яка звучала як salty — солоний. Я одразу вирішила, що намалюю «персонажа для нашої солі». Якраз перед тим за декілька місяців почалися бої за Соледар. Я хотіла це якось пов’язати, створити того, хто охороняє це місто та його сольові родовища. 

 

Я прагнула створити героя, який би втілив дух міста та був би стійким захисником своєї домівки і людей. Розглядаючи упаковку кам’яної солі «Артемсіль», я задумалась над тим, як би міг виглядати «Salty» та які властивості він може мати», — пояснила Анастасія Оленченкова.

Дитячий ілюстратор Анастасія Оленченкова. Фото: Facebook

Художниця розповіла редакції «Бахмут IN.UA», що цей персонаж створювався для себе. Вона і подумати не могла, що «Salty» може хтось помітити. За її словами, чим більше про нього питають, тим більша в нього з’являється своя історія.

«Salty» — магічний герой, який живе у соляних шахтах Соледару. Персонаж дуже світлий, добрий, любить вишневі льодяники та розважати дітей за допомогою магії. Він має чарівний посох, що яскраво світиться біля великих покладів солі, і підказує шахтарям де слід працювати. Але коли «Salty» та всьому, що він любить загрожує небезпека, він здатен на неймовірні речі. У ньому більше сили, ніж здається на перший погляд», — додала Анастасія Оленченкова. 

Чарівний посох «Salty». Фото: Facebook anastasiia.ole

Дівчина поділилася, що з радістю погодилася долучитися до проєкту «Salty — талісман Соледара».

«Коли я опублікувала малюнок в соціальних мережах, мене помітили активісти Соледара та запропонували взяти участь у проєкті. Не вагаючись, я прийняла пропозицію. Я в захваті від можливості втілити свою дитячу мрію — побачити, як мої творіння втілюються в життя і стають відомими. Поки ми на стадії планування, та незабаром я почну працювати над серією ілюстрацій. Я впевнена, що зрештою «Salty» підкорить серця багатьох!» — переконана Анастасія Оленченкова.

Разом із «Salty» на листівках зобразять 13 пам’яток Соледара

В межах ініціативи планується серія ескізів, серед яких будуть зображення різних історичних періодів, зокрема наслідків воєнних дій на території міста. Також митці створять світлину, яка символізуватиме перемогу та відбудову Соледара.

Менеджер Міжнародного благодійного фонду «Ізоляція» Наталя Тищук повідомила нам, що до створення листівок долучаться всі учасники проєкту. Організатори планують використовувати їх для презентації міста. На кожній листівці зобразять «Salty», який уособлює місто.

«Фактично вийде, що всі учасники будуть залучені до створення листівок, які надрукують. Наклад яких (ред. листівок) буде розповсюджений партнерським організаціям та ГО Соледарської громади. Також активні учасники матимуть змогу їх отримати. В мережі, на сторінці фонду «Соляна фортеця», будуть оприлюднені результати по завершенню. Також планується на основі зображень створення стікерів для використання в мережах. Організатори планують в подальшому ці листівки використовувати як промо міста, так і для виставок, присвячених Сходу», — повідомила Наталя Тищук.

Наталя Тищук в офісі. Фото: «Ізоляція»

Наразі вже відомі локації, які зобразять на листівках. Так, шляхом голосування активісти, історики визначили 13 улюблених місць соледарців. До слова, спочатку запропонованих локацій було більше 30. 

Громада обрала наступні місця:

1. Шахта.
2. Шахта: підземний світ.    
3. Школа №13. Відновлення будівництва після війни.      
4. Спортивний комплекс із фонтаном, трояндами.   
5. Пагорби «Юрчина гора».    
6. Міський парк.
7. Вулиця міста. 
8. Храм.
9. Стадіон.
10. Провалля — солоні озера.
11. Станція «Сіль».
12. Зупинка, розмальована дітьми.
13. Зруйнований дитячий садок.

Зазначимо, серед локацій будуть і зображення місць, які закарбувались в пам’яті та ті, які торкнулися найболючішого. Наприклад, знівечений дитячий садок. 

Читайте також: Соледар — місто каштанів й абрикосів: волонтерка Тетяна Кваша розповіла про життя спочатку

Діти в проєкті

До слова, малеча також долучиться до проєкту. Діти Соледарської громади придумають вислови до кожної з локацій міста.

«Завданням для дітей буде дібрати влучний опис, вислів до локації від імені героя. У такий спосіб «Salty» розповідатиме про ці місця. Вийде набір листівок, як своєрідний комікс з розповідей «Salty». Малюватиме листівки художниця Оленченкова Анастасія, яка й створила «Salty», — додала Наталя Тищук.

Наразі дітей Соледарської громади, віком від 6 до 15 років, запрошують взяти участь у онлайн-зустрічі в межах проєкту «Salty — талісман Соледара». Захід відбудеться 7 травня. Деталі за посиланням: https://www.facebook.com/events/243315661517640/

Оцінювання дитячих робіт

Судді оберуть вдалі роботи дітей до кожної локації окремо. До складу журі конкурсу запрошені активісти та письменники, серед яких: 

• Галина Малик, 
• Ольга Деркачова, 
• Оксана Радушинська,
• Сашко Дерманський.

Олександр повідомив про загибель свого брата Олега Дерманського, який боронив Соледар, тому для нього це особлива місія.

Олег Дерманський, який захищав Соледар. Фото: надали організатори проєкту

«Попри важку втрату, ми цінуємо його рішення стосовно участі у складі журі. Завдячуємо кожному, хто віддає життя за збереження цілісності України, схиляємо голови над загиблими в цій війні», — зазначили організатори проєкту.

«Salty» підкорить серця мешканців Соледарської громади

Засновниця Благодійного фонду «Соляна фортеця» і керівниця проєкту «Salty — талісман Соледара» Тетяна Кваша повідомила редакції «Бахмут IN.UA», що мешканці громади одразу полюбили казкового героя «Salty».

«Ми разом із соледарськими активістами від початку повномасштабного вторгнення не втрачаємо звʼязок. Це постійні зустрічі, обговорення співпраці, генерація нових ідей та реалізація спільних проєктів. Тому одразу після появи в інтернеті інформації, що художниця намалювала казкового героя Солті, зʼявилось бачення, що саме цей герой має «жити» в Соледарі попри все. Ми одразу почали думати, як і де ми можемо його застосувати. Ми зрозуміли, що Солті може бути і на наших листівках, задля збереження нашої історії та відчуттів, які ми переживаємо саме зараз, настольгуючи за містом», — поділилася Тетяна Кваша.

Керівник проєкту «Salty — талісман Соледара» Тетяна Кваша. Фото: Facebook 

Вона розповіла, що активісти мають намір задіяти персонажа «Salty» у розмінуванні територій. 

«На одній з 13 листівок буде зображений зруйнований дитячий садок, відбиток цієї війни. Планується, що Солті буде задіяний в розмінуванні, і якщо в нас вийде, то він це зробить разом із Псом Патроном. Наразі ми звернулися до головного управління ДСНС України, щоб офіційно налагодити співпрацю щодо цієї ідеї», — додала Тетяна Кваша.

Організатори проєкту переконані, що соледарці згуртуються задля збереження історичної пам’яті, а «Salty» стане талісманом громади. Він подарує надію, збереже відчуття дому, тепла, історію міста та його жителів.

Фото: надала команда проєкту

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ). У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.

Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.

Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації. 

Тривожна статистика: Україна втрачає молодь

Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.

“Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.

Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.

“Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.

Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?

Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.

Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).

За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.

“Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.

Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ

Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.

Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.

Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.

Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?

Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).

За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:

• безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
• безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
• отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).

Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.

“Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.

Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.

Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот

Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.

Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.

Шлях з окупації: як ГО “Плурітон” допомагає українцям повернутися додому

Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.

Університети-переселенці

На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.

Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.

“Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.

Підсумок Омбудсмана

Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.

“Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.

Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:

“За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.

Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.

Читайте також:

Як зареєструватися на НМТ-2026: покрокова інструкція через “Дію” та вручну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Бахмутський ЦНАП в Києві

Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації;
• отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!