21 березня Верховна Рада підтримала законопроєкт Оксани Дмитрієвої номер 8011 згідно із яким українські воїни зможуть безкоштовно зберігати свої репродуктивні клітини у кріобанках. Це роблять для того, щоб навіть у випадку отримання військовослужбовцями поранень, які впливають на репродуктивні функції, вони могли мати дітей.

Про те як працюватиме така ініціатива “Дзеркалу тижня” розповіла нардепка Оксана Дмитрієва.

Підґрунтя для закону

За словами нардепки, робота над законопроєктом 8011 розпочалася на початку літа, коли українські лікарі повернувшись з відрядження у Великій Британії, поділилися враженнями від подібної ініціативи, яка успішно працює.

“Потім я була у Вашингтоні, спілкувалася на цю тему з військовими. Мені сказали, що у США всі військовослужбовці здають репродуктивні клітини для замороження. Стали цікавитися в країнах, котрі зіштовхнулися з війною й котрі відряджають своїх військових у зону бойових дій. Усі залишають свій репродуктивний матеріал”, — каже депутатка Оксана Дмитрієва.

Вона підкреслює, що військові можуть повернутися живими-здоровими, але війна дає колосальне навантаження на психіку, яка дуже сильно впливає на репродуктивну функцію. 

“Повернулася молода людина з фронту, руки-ноги цілі, всі органи на місці, а зачати дитину не виходить. І ми хочемо дати їй можливість мати свою дитину. Це добровільно, і для воїнів це буде безкоштовно”, — пояснює інціаторка законопроєкту.

Хто в Україні може цим займатися і чи є недоліки

Оксана Дмитрієва. Фото: Фейсбук

Депутатки каже, що наразі вже спілкувалися з міністерствами, Національною службою здоров’я, Київським університетом післядипломної освіти, з центрами репродуктивної медицини, де є кріобанки, та іншими клініками, які беруть участь у державній програмі репродуктивного здоров’я для цивільного населення. 

Через війну, пояснює депутатка, чимало громадян виїхало, і залишилося досить багато медикаментів, призначених для цієї програми. Тож можна стартувати без значних вкладень.

За словами нардепки, випадків, коли репродуктивний матеріал відомого спортсмена або воєначальника піде не за призначенням, тобто ним скористається хтось інший, будуть розцінюватися як карна справа.

“Людина, котра здає свій репродуктивний матеріал, заповнює документ, де зазначає, кому вона залишає його й на який термін: на рік, два, на все життя. Може зазначити, що тільки вона має право ним розпоряджатися. Або ж може побажати, щоб, скажімо, через три роки його клітини пішли в загальний банк. Проте це може бути тільки за згодою пацієнта”, — пояснює депутатка.

Вона додає, що якість репродуктивного матеріалу, який потрапляє в кріобанк дуже ретельно контролюється. Відтак,  у кріобанк потрапляють лише якісні клітини. Перед здачею пацієнта розпитують про генетичні захворювання в родині, а потім фахівці вивчають усі особливості репродуктивного матеріалу.

Життя після смерті

Наталя та Віталія. Фото: Фейсбук

Кріобанк дозоляє вдові полеглого військового народити від нього дитину. Раніше ми вже розповідали історію пари Наталі та Віталія, чоловік жінки загинув у бою, перед смертю пара скористалася послугами кріобанку, щоб в майбутньому Наталя мала змогу народити дитину від чоловіка.

Оксана Дмитрієва наголосила, що стосується жінок, то така послуга можлива тільки за рахунок сурогатного материнства і тільки у своїй країні. Репродуктивні клітини не вивозяться. 

Ціна питання

Вже зараз попередньо прораховували вартість зберігання генетичного матеріалу. Ціна для військових-чоловіків упродовж одного місяця становить 500–600 грн. 

Зберігання репродуктивних клітин військових-жінок — дорожче. Основні витрати, пояснює нардепка, лягають на препарати для вилучення яйцеклітин у жінок. Це 30–40 тисяч гривень на жінку. Препарати наразі вже є, адже вони раніше закуповувалися в рамках програми репродуктивного здоров’я. 

“Однак багато жінок відклали питання материнства або виїхали з країни. Тому ці дорогі препарати з невеликими змінами нормативної бази можуть бути використані для наших захисниць. Тож поки що для закупівлі препаратів додаткові кошти не потрібні”, — наголошує Оксана Дмитрієва.

До речі, в столиці вже є заклад, який безкоштовно зберігає генетичний матеріал чоловіків. Це клініка “Надія”.

«Для жінок-воїнів у нас є знижки, але це зараз не зовсім безкоштовно», — розповідає Ірина Судома, директорка з науки та розвитку репродуктивної клініки «Надія».

Провідний репродуктолог ICSI Clinic Олександр Дарій. Фото: Дзеркало Тижня

Для жінок так процедура є дорожчою, адже середовища й   витратні матеріали для замороження яйцеклітини набагато складніші та багаторазово дорожчі — до 60–70 тисяч гривень, пояснює один із розробників законопроєкту, провідний репродуктолог ICSI Clinic Олександр Дарій.

На думку фахівця, займатися збереженням генетичного матеріалу можуть й державні клініки, зокрема це Прикарпатський центр репродукції людини та  Київський міський пологовий будинок №4. Також зберігати генетичний матеріал можуть приватні клініки.

“Частину цих клінік, безумовно, зацікавить робота за кошти НСЗУ, і вони скажуть «так». У якихось собівартість таких послуг вища, і вони скажуть «ні». Тобто якщо і коли закон буде прийнято, почнеться робота Кабміну та НСЗУ за аналогією фінансування всіх інших медичних послуг”, — резюмує Олександр Дарій.

Фото: фотосток

Читайте також: Ін’єкції краси: поради лікаря-дерматолога

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

З 2 березня 2026 року в Україні остаточно вилучаються з готівкового обігу паперові банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років. Відтепер вони повністю замінюються на відповідні металеві монети.

Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всі деталі про те, чому Національний банк України ухвалив таке рішення, та де громадяни можуть безплатно обміняти старі гроші.

В Україні вилучають з обігу банкноти 1, 2, 5 та 10 гривень

З 2 березня паперові купюри дрібних номіналів перестають бути дійсним засобом платежу. Ці банкноти перестануть бути засобами платежу та будуть вилучені з готівкового обігу, через що їх не можна буде використовувати при розрахунках. Замість них в обороті будуть металеві монети відповідних номіналів.

Де та в які терміни можна обміняти старі купюри

Громадяни мають достатньо часу для комфортного обміну застарілих банкнот на монети чи купюри інших номіналів. Сама процедура є абсолютно безоплатною, на неї не встановлено жодних комісій, а сума обміну не обмежується.

Терміни та місця обміну розподілені наступним чином:

• в усіх відділеннях банків України — впродовж одного року з дати вилучення, до 26 лютого 2027 року включно;
• в уповноважених банках (до цього переліку належать АТ “Ощадбанк”, АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Райффайзен Банк” та АТ “ПУМБ”) — упродовж трьох років, до 28 лютого 2029 року включно;
• у Національному банку України — обмін здійснюється безстроково.

Чому Нацбанк відмовляється від дрібних банкнот

Рішення НБУ має як економічне, так і практичне обґрунтування. По-перше, дрібні паперові гроші майже не використовуються населенням у роздрібній торгівлі. По-друге, їхній фізичний стан переважно є критично зношеним. Середній термін придатності таких банкнот становить лише близько 2,5 років. Для порівняння, металеві монети здатні перебувати в обігу 20–25 років.

Процес виведення цих банкнот розпочався не сьогодні, він триває вже майже шість років: з 1 жовтня 2020 року банки почали поступово вилучати номінали 1 та 2 гривні, а з 1 січня 2023 року — 5 та 10 гривень.

Повний перехід на розрахунки монетами принесе значну користь економіці. Це суттєво зменшить витрати держави та учасників ринку на оброблення, транспортування і зберігання готівки. Крім того, це підвищить загальну якість грошей в обігу, адже старі купюри використовувалися понад два десятиліття.

Читайте також:

Індексація пенсій з 1 березня 2026 року: кому та на скільки підвищать виплати в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

4 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Центр підтримки бахмутян у місті Київ.

Бахмутський ЦНАП в Києві

Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!