21 березня Верховна Рада підтримала законопроєкт Оксани Дмитрієвої номер 8011 згідно із яким українські воїни зможуть безкоштовно зберігати свої репродуктивні клітини у кріобанках. Це роблять для того, щоб навіть у випадку отримання військовослужбовцями поранень, які впливають на репродуктивні функції, вони могли мати дітей.

Про те як працюватиме така ініціатива “Дзеркалу тижня” розповіла нардепка Оксана Дмитрієва.

Підґрунтя для закону

За словами нардепки, робота над законопроєктом 8011 розпочалася на початку літа, коли українські лікарі повернувшись з відрядження у Великій Британії, поділилися враженнями від подібної ініціативи, яка успішно працює.

“Потім я була у Вашингтоні, спілкувалася на цю тему з військовими. Мені сказали, що у США всі військовослужбовці здають репродуктивні клітини для замороження. Стали цікавитися в країнах, котрі зіштовхнулися з війною й котрі відряджають своїх військових у зону бойових дій. Усі залишають свій репродуктивний матеріал”, — каже депутатка Оксана Дмитрієва.

Вона підкреслює, що військові можуть повернутися живими-здоровими, але війна дає колосальне навантаження на психіку, яка дуже сильно впливає на репродуктивну функцію. 

“Повернулася молода людина з фронту, руки-ноги цілі, всі органи на місці, а зачати дитину не виходить. І ми хочемо дати їй можливість мати свою дитину. Це добровільно, і для воїнів це буде безкоштовно”, — пояснює інціаторка законопроєкту.

Хто в Україні може цим займатися і чи є недоліки

Оксана Дмитрієва. Фото: Фейсбук

Депутатки каже, що наразі вже спілкувалися з міністерствами, Національною службою здоров’я, Київським університетом післядипломної освіти, з центрами репродуктивної медицини, де є кріобанки, та іншими клініками, які беруть участь у державній програмі репродуктивного здоров’я для цивільного населення. 

Через війну, пояснює депутатка, чимало громадян виїхало, і залишилося досить багато медикаментів, призначених для цієї програми. Тож можна стартувати без значних вкладень.

За словами нардепки, випадків, коли репродуктивний матеріал відомого спортсмена або воєначальника піде не за призначенням, тобто ним скористається хтось інший, будуть розцінюватися як карна справа.

“Людина, котра здає свій репродуктивний матеріал, заповнює документ, де зазначає, кому вона залишає його й на який термін: на рік, два, на все життя. Може зазначити, що тільки вона має право ним розпоряджатися. Або ж може побажати, щоб, скажімо, через три роки його клітини пішли в загальний банк. Проте це може бути тільки за згодою пацієнта”, — пояснює депутатка.

Вона додає, що якість репродуктивного матеріалу, який потрапляє в кріобанк дуже ретельно контролюється. Відтак,  у кріобанк потрапляють лише якісні клітини. Перед здачею пацієнта розпитують про генетичні захворювання в родині, а потім фахівці вивчають усі особливості репродуктивного матеріалу.

Життя після смерті

Наталя та Віталія. Фото: Фейсбук

Кріобанк дозоляє вдові полеглого військового народити від нього дитину. Раніше ми вже розповідали історію пари Наталі та Віталія, чоловік жінки загинув у бою, перед смертю пара скористалася послугами кріобанку, щоб в майбутньому Наталя мала змогу народити дитину від чоловіка.

Оксана Дмитрієва наголосила, що стосується жінок, то така послуга можлива тільки за рахунок сурогатного материнства і тільки у своїй країні. Репродуктивні клітини не вивозяться. 

Ціна питання

Вже зараз попередньо прораховували вартість зберігання генетичного матеріалу. Ціна для військових-чоловіків упродовж одного місяця становить 500–600 грн. 

Зберігання репродуктивних клітин військових-жінок — дорожче. Основні витрати, пояснює нардепка, лягають на препарати для вилучення яйцеклітин у жінок. Це 30–40 тисяч гривень на жінку. Препарати наразі вже є, адже вони раніше закуповувалися в рамках програми репродуктивного здоров’я. 

“Однак багато жінок відклали питання материнства або виїхали з країни. Тому ці дорогі препарати з невеликими змінами нормативної бази можуть бути використані для наших захисниць. Тож поки що для закупівлі препаратів додаткові кошти не потрібні”, — наголошує Оксана Дмитрієва.

До речі, в столиці вже є заклад, який безкоштовно зберігає генетичний матеріал чоловіків. Це клініка “Надія”.

«Для жінок-воїнів у нас є знижки, але це зараз не зовсім безкоштовно», — розповідає Ірина Судома, директорка з науки та розвитку репродуктивної клініки «Надія».

Провідний репродуктолог ICSI Clinic Олександр Дарій. Фото: Дзеркало Тижня

Для жінок так процедура є дорожчою, адже середовища й   витратні матеріали для замороження яйцеклітини набагато складніші та багаторазово дорожчі — до 60–70 тисяч гривень, пояснює один із розробників законопроєкту, провідний репродуктолог ICSI Clinic Олександр Дарій.

На думку фахівця, займатися збереженням генетичного матеріалу можуть й державні клініки, зокрема це Прикарпатський центр репродукції людини та  Київський міський пологовий будинок №4. Також зберігати генетичний матеріал можуть приватні клініки.

“Частину цих клінік, безумовно, зацікавить робота за кошти НСЗУ, і вони скажуть «так». У якихось собівартість таких послуг вища, і вони скажуть «ні». Тобто якщо і коли закон буде прийнято, почнеться робота Кабміну та НСЗУ за аналогією фінансування всіх інших медичних послуг”, — резюмує Олександр Дарій.

Фото: фотосток

Читайте також: Ін’єкції краси: поради лікаря-дерматолога

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

З 1 вересня 2026 року в Україні почнуть діяти нові розміри студентських стипендій. У Державному бюджеті на ці виплати передбачено 6,6 мільярда гривень, що на 1,2 мільярда перевищує показники минулого року. Абітурієнтам та студентам варто очікувати суттєвого збільшення фінансової підтримки.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть студенти у2026-2027 — в матеріалі Бахмут IN.UA

Види стипендій в Україні

В Україні існують різні види фінансової допомоги для здобувачів освіти. Академічні стипендії надаються студентам за рейтингом успішності. Вони формуються виключно на основі результатів навчання та виплачуються коштом державного або місцевих бюджетів.

Також існують іменні стипендії від президента України, Верховної Ради та Кабінету міністрів — це особливий вид стипендіальних виплат, які вважаються найвищою мотиваційною винагородою для учнів та студентів. Їх виплачують тим, хто має вагомі наукові досягнення, зокрема, перемогли у всеукраїнських і міжнародних конкурсах чи олімпіадах, а також за найвищі бали на ЗНО чи НМТ.

Кандидатів на отримання такого виду академічної стипендії обирають вчені та представники педагогічних рад вищих навчальних закладів. Саме призначення здійснюється двічі на рік за результатами екзаменаційної сесії впродовж місяця після її закінчення.

Виплати для студентів університетів

Державний бюджет на 2026 рік, розроблений Міністерством фінансів та ухвалений Верховною Радою 3 грудня 2025 року, закріплює підвищення виплат. З початком нового навчального року, а саме зз 1 вересня, студенти закладів вищої освіти отримуватимуть:

• стипендія президента України зросте з 10 000 до 20 000 гривень на місяць;
• стипендія Верховної Ради України збільшиться з 4 400 до 8 800 гривень;
• стипендія Кабінету міністрів України зросте з 4 000 до 8 000 гривень;
• мінімальна академічна стипендія становитиме 4 000 гривень замість 2 000;
• підвищена академічна стипендія за особливі успіхи зросте з 2 910 до 5 820 гривень;
• стипендія за галузевим принципом збільшиться з 2 550 до 5 100 гривень;
• підвищена стипендія за галузевим принципом становитиме 7 420 гривень замість 3 710.

Зміни для студентів коледжів

Підвищення фінансового забезпечення стосується і здобувачів фахової передвищої освіти. Для студентів коледжів встановлені наступні розміри виплат:

• стипендія президента України зросте з 7 600 до 15 200 гривень;
• стипендія Верховної Ради України збільшиться з 3 320 до 6 640 гривень;
• мінімальна академічна стипендія становитиме 3 020 гривень замість 1 510;
• підвищена академічна стипендія за особливі успіхи зросте з 2 197 до 4 394 гривень;
• стипендія за галузевим принципом збільшиться з 1 930 до 3 860 гривень;
• підвищена стипендія за галузевим принципом становитиме 5 618 гривень замість 2 809.

Читайте також:

Вступна кампанія 2026: як створити кабінет та які документи необхідні для вступу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

• адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
• серія та номер шкільного атестата чи диплома;
• номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
• серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

• іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
• вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
• власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
• абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Старт основної сесії НМТ 2026: головне про тестування, правила та безпеку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!