21 березня Верховна Рада підтримала законопроєкт Оксани Дмитрієвої номер 8011 згідно із яким українські воїни зможуть безкоштовно зберігати свої репродуктивні клітини у кріобанках. Це роблять для того, щоб навіть у випадку отримання військовослужбовцями поранень, які впливають на репродуктивні функції, вони могли мати дітей.

Про те як працюватиме така ініціатива “Дзеркалу тижня” розповіла нардепка Оксана Дмитрієва.

Підґрунтя для закону

За словами нардепки, робота над законопроєктом 8011 розпочалася на початку літа, коли українські лікарі повернувшись з відрядження у Великій Британії, поділилися враженнями від подібної ініціативи, яка успішно працює.

“Потім я була у Вашингтоні, спілкувалася на цю тему з військовими. Мені сказали, що у США всі військовослужбовці здають репродуктивні клітини для замороження. Стали цікавитися в країнах, котрі зіштовхнулися з війною й котрі відряджають своїх військових у зону бойових дій. Усі залишають свій репродуктивний матеріал”, — каже депутатка Оксана Дмитрієва.

Вона підкреслює, що військові можуть повернутися живими-здоровими, але війна дає колосальне навантаження на психіку, яка дуже сильно впливає на репродуктивну функцію. 

“Повернулася молода людина з фронту, руки-ноги цілі, всі органи на місці, а зачати дитину не виходить. І ми хочемо дати їй можливість мати свою дитину. Це добровільно, і для воїнів це буде безкоштовно”, — пояснює інціаторка законопроєкту.

Хто в Україні може цим займатися і чи є недоліки

Оксана Дмитрієва. Фото: Фейсбук

Депутатки каже, що наразі вже спілкувалися з міністерствами, Національною службою здоров’я, Київським університетом післядипломної освіти, з центрами репродуктивної медицини, де є кріобанки, та іншими клініками, які беруть участь у державній програмі репродуктивного здоров’я для цивільного населення. 

Через війну, пояснює депутатка, чимало громадян виїхало, і залишилося досить багато медикаментів, призначених для цієї програми. Тож можна стартувати без значних вкладень.

За словами нардепки, випадків, коли репродуктивний матеріал відомого спортсмена або воєначальника піде не за призначенням, тобто ним скористається хтось інший, будуть розцінюватися як карна справа.

“Людина, котра здає свій репродуктивний матеріал, заповнює документ, де зазначає, кому вона залишає його й на який термін: на рік, два, на все життя. Може зазначити, що тільки вона має право ним розпоряджатися. Або ж може побажати, щоб, скажімо, через три роки його клітини пішли в загальний банк. Проте це може бути тільки за згодою пацієнта”, — пояснює депутатка.

Вона додає, що якість репродуктивного матеріалу, який потрапляє в кріобанк дуже ретельно контролюється. Відтак,  у кріобанк потрапляють лише якісні клітини. Перед здачею пацієнта розпитують про генетичні захворювання в родині, а потім фахівці вивчають усі особливості репродуктивного матеріалу.

Життя після смерті

Наталя та Віталія. Фото: Фейсбук

Кріобанк дозоляє вдові полеглого військового народити від нього дитину. Раніше ми вже розповідали історію пари Наталі та Віталія, чоловік жінки загинув у бою, перед смертю пара скористалася послугами кріобанку, щоб в майбутньому Наталя мала змогу народити дитину від чоловіка.

Оксана Дмитрієва наголосила, що стосується жінок, то така послуга можлива тільки за рахунок сурогатного материнства і тільки у своїй країні. Репродуктивні клітини не вивозяться. 

Ціна питання

Вже зараз попередньо прораховували вартість зберігання генетичного матеріалу. Ціна для військових-чоловіків упродовж одного місяця становить 500–600 грн. 

Зберігання репродуктивних клітин військових-жінок — дорожче. Основні витрати, пояснює нардепка, лягають на препарати для вилучення яйцеклітин у жінок. Це 30–40 тисяч гривень на жінку. Препарати наразі вже є, адже вони раніше закуповувалися в рамках програми репродуктивного здоров’я. 

“Однак багато жінок відклали питання материнства або виїхали з країни. Тому ці дорогі препарати з невеликими змінами нормативної бази можуть бути використані для наших захисниць. Тож поки що для закупівлі препаратів додаткові кошти не потрібні”, — наголошує Оксана Дмитрієва.

До речі, в столиці вже є заклад, який безкоштовно зберігає генетичний матеріал чоловіків. Це клініка “Надія”.

«Для жінок-воїнів у нас є знижки, але це зараз не зовсім безкоштовно», — розповідає Ірина Судома, директорка з науки та розвитку репродуктивної клініки «Надія».

Провідний репродуктолог ICSI Clinic Олександр Дарій. Фото: Дзеркало Тижня

Для жінок так процедура є дорожчою, адже середовища й   витратні матеріали для замороження яйцеклітини набагато складніші та багаторазово дорожчі — до 60–70 тисяч гривень, пояснює один із розробників законопроєкту, провідний репродуктолог ICSI Clinic Олександр Дарій.

На думку фахівця, займатися збереженням генетичного матеріалу можуть й державні клініки, зокрема це Прикарпатський центр репродукції людини та  Київський міський пологовий будинок №4. Також зберігати генетичний матеріал можуть приватні клініки.

“Частину цих клінік, безумовно, зацікавить робота за кошти НСЗУ, і вони скажуть «так». У якихось собівартість таких послуг вища, і вони скажуть «ні». Тобто якщо і коли закон буде прийнято, почнеться робота Кабміну та НСЗУ за аналогією фінансування всіх інших медичних послуг”, — резюмує Олександр Дарій.

Фото: фотосток

Читайте також: Ін’єкції краси: поради лікаря-дерматолога

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У дитячій версії застосунку Monobank з’явилася нова кнопка “Попросити гроші у батьків”. За її допомогою дитина може сформувати запит на певну суму, а батьки — погодити його або відхилити.

Про нову функцію повідомив співзасновник Monobank Олег Гороховський.

Як працює нова функція Monobank

Для надсилання запиту дитині потрібно натиснути кнопку “Попросити гроші у батьків”, після чого вказати необхідну суму. До запиту також можна додати коментар. Після надсилання батьки отримують сповіщення. Вони можуть вирішити, чи переказувати зазначену суму, або відхилити запит.

За словами Гороховського, на прийняття рішення у батьків є 24 години. Для нової функції також встановили обмеження. Дитина може надіслати до п’яти запитів на гроші протягом одного дня.

До теми:

Скільки коштує зібратися до школи у 2026 році: редакція проаналізувала ціни

Як дізнатися IBAN рахунку в мобільних застосунках Приватбанку, Монобанку та Ощадбанку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році витрати на підготовку першокласника до навчального року знову зросли. Повний набір необхідних товарів обійдеться батькам у суму близько 13 тисяч гривень. При цьому найбільшу частку сімейного бюджету поглинає купівля одягу.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Загальна вартість підготовки до школи у 2026 році

За даними аналітиків Сodes, розрахункова вартість повного комплекту для першокласника у 2026 році становить 12 923 гривні. Порівняно з минулим роком загальні витрати збільшилися на 30%. Фактична сума безпосередньо залежить від обраного родинного бюджету. Економний варіант із купівлею найдешевших товарів у дискаунтерах коштуватиме від 4 000 до 5 000 гривень. Середній бюджет, орієнтований на оптимальне співвідношення ціни та якості, вимагає витрат на рівні 10 000–13 000 гривень. Розширений бюджет із придбанням речей від відомих брендів стартує від 20 000 до 30 000 гривень.

Базовий список та рівні шкільного кошика

Усі необхідні шкільні товари розподіляються на кілька груп залежно від пріоритетності покупок. Кошик навчального приладдя включає лише найнеобхіднішу канцелярію та матеріали для творчості. Базовий шкільний кошик розширюється за рахунок додавання аксесуарів. Повний комплект охоплює абсолютно всі товарні позиції, включаючи гардероб.

Рівень кошика	Склад товарів	Орієнтовна вартість у 2026 році
Кошик навчального приладдя	Канцелярія, інструменти для творчих занять	1508 грн
Базовий шкільний кошик	Навчальне приладдя, рюкзак, сумка для взуття	2773 грн
Повний комплект першокласника	Всі вищезазначені товари, одяг та взуття	12 923 грн

Найбільшу частину кошика забирає одяг та взуття. Наразі середні ціни на одяг наступні:

• шкарпетки — від 35 гривень, колготки – від 70 гривень;
• шкільна форма — від 1250 гривень і доходить до кількох тисяч;
• сорочки, футболки або блузки — від 500 гривень;
• штани/спідниця — 600-800 гривень;
• спортивний костюм — 1300 – 3 000 гривень;
• спортивне взуття — 800-1 700 гривень;
• туфлі — 700-2 300 гривень.

Найдорожчі категорії та зміна цін

Найдорожчою категорією у списку покупок незмінно залишається одяг. Він забирає близько 65% від загальних витрат родини. Медіанна вартість двох комплектів повсякденного шкільного одягу становить 7 000 гривень, а спортивного костюма — 1 100 гривень. Одяг подорожчав найбільше за останній рік, додавши в ціні 40%. Взуття становить майже 16% від загальних витрат, аксесуари — близько 10%. Канцелярське приладдя та товари для творчості виявилися категоріями, що подорожчали найменше — їхня вартість зросла приблизно на 7,7%.

Регіональне навантаження на бюджет

Вартість шкільного кошика тримається на приблизно однаковому рівні по всій країні завдяки великій частці онлайн-покупок. Проте фінансове навантаження на родини суттєво відрізняється через різний рівень середніх заробітних плат у регіонах. Найважче підготувати дитину до школи у Кіровоградській області. Там вартість повного комплекту першокласника становить майже 61% від середньої місячної заробітної плати.

Найменш відчутними ці витрати є для жителів Києва. У столиці шкільний кошик забирає близько 27% від середньої зарплати. Середній показник вартості зборів до школи по Україні дорівнює 42,35% від доходу.

Державна допомога та економія

Державна програма “Пакунок школяра” дозволяє батькам першокласників отримати цільову грошову виплату в розмірі 5 000 гривень. Ця сума здатна покрити 38,7% від загальної вартості повного шкільного кошика за медіанними цінами. Коштів вистачить на покриття базового набору першокласника або на придбання найдешевших товарів з одним комплектом одягу. Оформити виплату можна через застосунок “Дія” або у сервісних центрах ПФУ.

Знизити фінансове навантаження можна також шляхом пошуку знижкових купонів, порівняння цін на онлайн-агрегаторах та отримання банківського кешбеку. Додатковими інструментами економії виступають відвідування спеціалізованих шкільних ярмарків, купівля товарів на розпродажах у великих мережах, придбання вживаних речей у доброму стані та організація гуртових закупівель спільно з іншими батьками.

Читайте також:

“Пакунок школяра” у 2026 році: як отримати 5 тисяч гривень на першокласника

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!