Минуло понад місяць, відколи Володимир Зеленський заявив, що Польща та щонайменше три європейські країни готові розпочати тренування українських пілотів на західних винищувачах. Відтоді лідери провідних країн-партнерів почали це спростовувати. Так, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц та прем’єр Великої Британії Ріші Сунак оголосили, що рішення про передачу авіації не ухвалювалося. А президент США Джо Байден взагалі спантеличив заявою, що насправді зараз Україні не потрібні західні винищувачі.

Видання “Українська правда” розбиралося, в якому стані зараз перебуває українська авіація, чому Повітряні сили потребують оперативного переоснащення на західну техніку, та які типи закордонних винищувачів найбільше підходять для українського неба.

Яку авіацію використовує Україна?

МіГ-29. Фото: Вікіпедія

Відомо, що Повітряні сили ЗСУ використовують чотири основні типи літаків: винищувачі МіГ-29 та Су-27, фронтові бомбардувальники Су-24М та штурмовики Су-25. Згідно з даними, наведеними в новому випуску довідника “World Air Forces 2023” від FlightGlobal, який спеціалізується на авіації армій світу, в бойовому парку України перебуває близько 100 бойових літаків. Для порівняння, згідно з цим же рейтингом, у росії на озброєнні зараз наявні понад 1500 бойових літаків.

Через відверту застарілість приводити до ладу та модернізувати українську техніку було проблематично ще до початку бойових дій. Попри це Україні вдалося модернізувати свої Су-25 та мінімально оновити частину МіГ-29 та Су-27.

З огляду на слабкий технічний стан українських літаків зовсім не дивно, що перед початком повномасштабного вторгнення росіяни вважали, що виб’ють українську авіацію за лічені дні. У надскладних умовах льотчики, ремонтники та оператори систем ППО Повітряних сил проявили небачену хоробрість та кмітливість, не давши росії панувати в небі.  

Утім, активні бойові дії не могли не позначитись на українських літаках: переважаюча сила ворога, “дружній вогонь”, розбиті аеродроми та вже згадана відсутність можливості нормального ремонту змушують все частіше і гучніше говорити про необхідність переоснащення існуючого парку.

Що потрібно Україні?

Французька авіація Rafale. Фото: Вікіпедія

Згідно з “Візією Повітряних Сил-2035”, Україна планувала оновити свій льотний парк до 2035 року. Кількість західних бойових літаків потрібно було довести до 72-108 машин (6-11 ескадрилій або 3-4 бригади). Серед основних кандидатів виступали американські F-16 та F-35, шведські JAS-39 Gripen, французькі Rafale та Eurofighter Typhoon виробництва міжнародного британсько-німецько-іспансько-італійського консорціуму.

Загалом, кожен із західних зразків авіатехніки має свої переваги і хвороби. Самі літаки є такою собі платформою для розміщення систем навігації, авіоніки та озброєнь різного типу, який у рази перевищує можливості радянських винищувачів. І якби Україна мала більше часу, то могла б дозволити собі розбиратися у кожному з існуючих варіантів більш прискіпливо. Однак повномасштабна війна внесла свої суттєві корективи в усі розрахунки та плани. Зараз Україна розраховує на той тип винищувачів, який може отримати якнайшвидше.

Попри заяви американських чиновників, найреалістичнішим в експертних колах наразі видається варіант з американським F-16 Fighting Falcon (“Бойовий сокіл”). Тим більше, що принаймні зі сторони Нідерландів вже були заяви про готовність обговорювати потенційну передачу. F-16 стоїть на озброєнні близько 30 країн світу, зокрема Польщі, Словаччині, Болгарії, Румунії та Чехії, тож у разі неполадок Україна може ремонтувати літаки в їхніх сервісних центрах. У F-16 доволі чутливі шасі, для яких потрібні зручні гладкі злітні смуги, а не плити, як у нас. Однак цю проблему в ПС ЗСУ обіцяють оперативно вирішити.

Другим у списку літаків, який найчастіше обговорюється, стоїть винищувач Eurofighter Typhoon. Цей літак має хорошу маневреність та здатність до ведення бойових дій за будь-яких погодних умов. Перебуває на озброєнні Великої Британії, Німеччини, Іспанії, Італії, Австрії, Саудівської Аравії та Оману.

Шведські JAS-39 Gripen наразі перебувають на озброєнні Швеції, Чехії, Угорщини, Великої Британії, ПАР і Таїланду. З особливостей – здатність короткого розгону і приземлення, що в умовах розбитих аеродромів не завадило б ЗСУ. Україна вже подавала запит на отримання “Грифонів”, але шведська влада поки не готова ділитись бортами.

F/А-18 Hornet (“Шершень”). Фото: Вікіпедія

Про ще одного американця – F/А-18 Hornet (“Шершень”) – згадала під час візиту у Київ прем’єрка Фінляндії Санна Марін. Цей винищувач наразі є основним у ВМС США та перебуває на озброєнні Фінляндії. Щоправда, вже наступного дня у Міноборони Фінляндії заявили, що про передачу Україні винищувачів не може йтися, доки Гельсінкі не отримає натомість новітні винищувачі F-35.

Ще один літак, який фігурував у списках на ймовірну передачу – французький Dassault Rafale (“Шквал”). З цікавинок “Рафалів” можна виокремити багатоцільовий радар RBE2, який використовує систему електронно оптичного виявлення цілей і здатний одночасно відстежувати під час бою близько 40 літаків. Спочатку Макрон у контексті винищувачів заявляв, що “нічого не заборонено”, але згодом він змінив позицію на обережну: “літаки для України не в пріоритеті”.

Сповільнення у процесі постачання західних винищувачів країни-партнери зазвичай обґрунтовують кількома аргументами. Передусім згадують “червоні лінії” і небажання “провокувати ескалацію бойових дій”. Другою причиною називають неготовність України повноцінно прийняти винищувачі в експлуатацію. 

І якщо перший фактор лежить переважно в політико-дипломатичній площині, то другий пов’язаний із багатьма чинниками. Починаючи від підготовки українських пілотів, завершуючи навчанням обслуговуючого персоналу та приведення інфраструктури до належного стану. Перехід з радянських літаків на західну техніку насправді може зайняти тривалий час. Наприклад, сусідня Польща на початку 2000-х переоснащувала свій парк та готувала пілотів упродовж 4-5 років.

Альтернативою для України можуть стати модернізовані МіГ-29, які наразі перебувають на озброєнні в Польщі та Словаччині. Про ці літаки говорили ще минулого року, але до рішення про реальну передачу дійшло тільки зараз. 14 березня прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що модернізовані МіГ-29 Варшава планує передати впродовж наступних 4-6 тижнів. За даними Military Balancе, станом на 2022 рік поляки мали на озброєнні 28 таких літаків, однак поки йдеться про передачу не більше 14.

Також на початку березня міністр оборони Словаччини Ярослав Надь заявив, що Братислава не планує використовувати свої модернізовані МіГ-29 радянського виробництва. Тому готова якомога швидше передати їх Україні, щоб “допомогти врятувати життя українців”. За його словами, у Словаччині на озброєнні стояли 11 бортів, 10 з яких хочуть передати Києву, а один залишити як музейний експонат.

Зазначимо, що попри модернізацію і польські, і словацькі модифікації МіГів все одно залишаються радянською технікою, яка переведена на стандарти НАТО достатньо умовно. Навряд їх можна повноцінно порівнювати із західними винищувачами. Україна вдячна й за модернізовані літаки радянського типу, однак рано чи пізно рішення щодо західного винищувача буде ухвалено.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Вписати своє ім’я в історію: у росії вербують найманців, щоб захопити Бахмут

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

З січня 2026 року тисячі українських пенсіонерів, які є внутрішньо переміщеними особами (ВПО) або пенсіонерами з ТОТ, які наразі перебувають за кордоном, лишаться без пенсії. Причина — масове припинення виплат Пенсійним фондом України (ПФУ) через вимогу підтвердити неодержання пенсії від рф. Правозахисники з ГО “Громадський холдинг “Група Впливу” називають ситуацію катастрофічною. Наразі вони закликають підтримати відкрите звернення щодо поновлення пенсій.

Редакція поспілкувалася з Тетяною Дурнєвою, головою правління ГО “Громадський холдинг “Група Впливу” та з’ясувала деталі.

Припинення виплат пенсій на ТОТ

Корінь проблеми ховається у Постанові Кабміну №299, ухваленій ще у 2025 році. Згідно з документом, до 31 грудня 2025 року ПФУ мав отримати від пенсіонерів підтвердження того, що вони не отримують пенсію від російської федерації.

За словами Тетяни Дурнєвої, логіка постанови мала б стосуватися лише тих громадян, які фізично проживають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Однак на практиці норму застосували до всіх, чиє пенсійне забезпечення прив’язане до справ, що залишилися на окупованих територіях, незалежно від фактичного місця проживання. Це зокрема, вплине й не пенсіонерів з Бахмута, адреса реєстрації яких фактично є в тимчасово окупованому місті. Хоча ПФУ має дані з довідок ВПО, що люди фактично зареєстровані вже в інших містах.

Багато з пенсіонерів проходили ідентифікацію через “Дію” або особисто в Пенсійному фонді, але не були поінформовані про необхідність окремо підтверджувати факт неотримання пенсії від рф. У результаті в січні людям масово зупинили виплати без попередження та адресного повідомлення.

“І власне, в яких ситуаціях опинились люди? Наприклад, внутрішньопереміщена особа виїхала у 2014 році з окупованої території. В 2023 році вона, проживаючи на підконтрольній території, оформила пенсію. Тобто, стала пенсіонером, оформила пенсію в Києві. І на неї так само поширюється ця норма, що є абсурдом, тому що людина навіть не була пенсіонером, коли проживала на тимчасово окупованій території. Ця людина, оформлюючи пенсію в Києві, взагалі не вважала, що норма буде поширюватись на неї. Або пенсіонери, які виїхали за кордон, але у них реєстрація місця проживання на тимчасово окупованій території. Люди, які знаходяться за кордоном, взагалі фактично в інформаційному вакуумі.

І вони знали, що вони проходять ідентифікацію раз на рік, що було дуже широко інформаційно повідомлено. І проходячи ідентифікацію через, наприклад, портал Дія, вони не були повідомлені про те, що їм треба ще поставити галочку про не отримання пенсії від РФ. Відповідно, таким людям також зупинили пенсію. Є випадки, коли пенсії зупинені, просто переселенцям, які проходять ідентифікацію і були фізично в пенсійному фонді, на підконтрольній території протягом цього року”, — каже Тетяна Дурнєва.

Вона додає, що фактично пенсійний фонд у січні просто перестав виплачувати людям пенсії без жодного попередження і без пояснення, що потрібно зробити, аби цього уникнути.

Вона також звернула увагу на складні умови, у яких пенсіонери намагаються розв’язувати проблему. Навіть попри продовження годин прийому громадян, ситуація не покращилася: відключення електроенергії, відсутність стабільної роботи систем, повітряні тривоги та морози унеможливлюють нормальний прийом людей. Під час тривог відвідувачів просять вийти на вулицю, де вони змушені чекати невідомо скільки часу.

“Люди чекають, тому що не знають, скільки триватиме ця тривога, вони залишаються на вулиці в таких погодних умовах, чекаючи, коли їх запустять і сподіваючись, що коли їх запустять, то буде електрика.

Враховуючи, що це вразливі категорії населення, що це здебільшого люди старшого віку, або одинокі, або люди з інвалідністю, то це все викликає тільки сором, що держава поставила стареньких людей в таке становище, не виконавши своє зобов’язання і не давши можливість нормально людям дати відгук на цю норму”, — підкреслила правозахисниця.

Чи можливо відновити виплати пенсії?

Організація “Група впливу”, яка багато років займається захистом прав постраждалих від війни, ще у грудні зверталася до Пенсійного фонду з проханням пояснити масштаби проблеми та відтермінувати застосування норми. Питання також підіймалося на координаційних нарадах за участі міністерств і відомств.

Наразі організація публічно звернулася до прем’єр-міністерки, Мінсоцполітики та очікує спільної наради за участі Пенсійного фонду й Офісу омбудсмана. Крім того, людей закликають підписати відкрите звернення, аби поновити пенсії. Правозахисники застерігають, що процес поновлення виплат може затягнутися, адже формально це вже інша процедура.

До теми:

Які пенсії передбачені в Україні у 2026 році: детальне пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні статус учасника бойових дій (УБД) передбачає не лише персональні преференції для військовослужбовця, а й розширений пакет соціальних гарантій для членів його родини. У 2026 році законодавство чітко визначає перелік пільг, на які можуть розраховувати дружини та діти захисників.

Редакція Бахмут IN.UA підготувала роз’яснення щодо того, хто належить до членів сім’ї пільговика та як скористатися державною підтримкою.

Хто з родичів має право на пільги за законом

Згідно зі статтею 3 Сімейного кодексу України, членами сім’ї вважаються особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом та мають взаємні права та обов’язки. У контексті соціального захисту ветеранів війни, до членів родини УБД належать:

• дружина або чоловік;
• неповнолітні діти віком до 18 років;
• непрацездатні батьки;
• повнолітні діти з інвалідністю (з дитинства I та II групи або особи з інвалідністю I групи);
• особи, які перебувають під опікою чи піклуванням учасника бойових дій та проживають разом із ним.

Пільги на комунальні послуги для дружин УБД

Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачає суттєві знижки на оплату житлово-комунальних послуг для родин військовослужбовців.

Основні види знижок:

• 75% знижка на оплату житла (квартплату) в межах встановлених норм.
• 75% знижка на комунальні послуги (газ, електроенергію, водопостачання тощо). Для осіб з інвалідністю така знижка може становити 100%.
• 75% знижка на паливо для будинків, що не мають централізованого опалення.

Важливо знати про норми площі: при розрахунку знижки на опалення (зокрема газове) враховується площа 21 кв. м на кожну особу, яка має право на пільгу, та додатково 10,5 кв. м на всю сім’ю. Для сімей, що складаються виключно з непрацездатних осіб, знижка на газ для опалення розраховується на подвійний розмір норми: 42 кв. м на особу та 21 кв. м на сім’ю.

Державна підтримка та пільги для дітей

Діти учасників бойових дій мають окремий пакет соціальних гарантій, який допомагає знизити фінансове навантаження на родину у сферах освіти та відпочинку:

• право на першочергові місця у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах (садочках) за місцем проживання. Під час навчання у ВНЗ, ПТУ чи коледжах на денній формі діти мають право на переведення на бюджетні місця;
• студенти-діти УБД мають право на отримання соціальної стипендії (за умови відсутності академічної заборгованості) та безоплатне або пільгове проживання у гуртожитках;
• держава забезпечує першочергове право на отримання путівок до дитячих оздоровчих таборів та закладів відпочинку.

Як оформити пільги: алгоритм дій

Для того, щоб дружина учасника бойових дій могла скористатися передбаченими законом знижками, необхідно звернутися до органів Пенсійного фонду України.

Необхідні документи:

• заява про надання пільг;
• довідка про склад сім’ї (у якій зазначено всіх непрацездатних родичів, дітей та дружину);
• копія посвідчення учасника бойових дій.

Після опрацювання заяви відомості про членів родини вносяться до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, що дозволяє автоматично нараховувати знижки на комунальні рахунки.

Читайте також:

Пільги на комунальні послуги для УБД 2026: як отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!