Минуло понад місяць, відколи Володимир Зеленський заявив, що Польща та щонайменше три європейські країни готові розпочати тренування українських пілотів на західних винищувачах. Відтоді лідери провідних країн-партнерів почали це спростовувати. Так, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц та прем’єр Великої Британії Ріші Сунак оголосили, що рішення про передачу авіації не ухвалювалося. А президент США Джо Байден взагалі спантеличив заявою, що насправді зараз Україні не потрібні західні винищувачі.

Видання “Українська правда” розбиралося, в якому стані зараз перебуває українська авіація, чому Повітряні сили потребують оперативного переоснащення на західну техніку, та які типи закордонних винищувачів найбільше підходять для українського неба.

Яку авіацію використовує Україна?

МіГ-29. Фото: Вікіпедія

Відомо, що Повітряні сили ЗСУ використовують чотири основні типи літаків: винищувачі МіГ-29 та Су-27, фронтові бомбардувальники Су-24М та штурмовики Су-25. Згідно з даними, наведеними в новому випуску довідника “World Air Forces 2023” від FlightGlobal, який спеціалізується на авіації армій світу, в бойовому парку України перебуває близько 100 бойових літаків. Для порівняння, згідно з цим же рейтингом, у росії на озброєнні зараз наявні понад 1500 бойових літаків.

Через відверту застарілість приводити до ладу та модернізувати українську техніку було проблематично ще до початку бойових дій. Попри це Україні вдалося модернізувати свої Су-25 та мінімально оновити частину МіГ-29 та Су-27.

З огляду на слабкий технічний стан українських літаків зовсім не дивно, що перед початком повномасштабного вторгнення росіяни вважали, що виб’ють українську авіацію за лічені дні. У надскладних умовах льотчики, ремонтники та оператори систем ППО Повітряних сил проявили небачену хоробрість та кмітливість, не давши росії панувати в небі.  

Утім, активні бойові дії не могли не позначитись на українських літаках: переважаюча сила ворога, “дружній вогонь”, розбиті аеродроми та вже згадана відсутність можливості нормального ремонту змушують все частіше і гучніше говорити про необхідність переоснащення існуючого парку.

Що потрібно Україні?

Французька авіація Rafale. Фото: Вікіпедія

Згідно з “Візією Повітряних Сил-2035”, Україна планувала оновити свій льотний парк до 2035 року. Кількість західних бойових літаків потрібно було довести до 72-108 машин (6-11 ескадрилій або 3-4 бригади). Серед основних кандидатів виступали американські F-16 та F-35, шведські JAS-39 Gripen, французькі Rafale та Eurofighter Typhoon виробництва міжнародного британсько-німецько-іспансько-італійського консорціуму.

Загалом, кожен із західних зразків авіатехніки має свої переваги і хвороби. Самі літаки є такою собі платформою для розміщення систем навігації, авіоніки та озброєнь різного типу, який у рази перевищує можливості радянських винищувачів. І якби Україна мала більше часу, то могла б дозволити собі розбиратися у кожному з існуючих варіантів більш прискіпливо. Однак повномасштабна війна внесла свої суттєві корективи в усі розрахунки та плани. Зараз Україна розраховує на той тип винищувачів, який може отримати якнайшвидше.

Попри заяви американських чиновників, найреалістичнішим в експертних колах наразі видається варіант з американським F-16 Fighting Falcon (“Бойовий сокіл”). Тим більше, що принаймні зі сторони Нідерландів вже були заяви про готовність обговорювати потенційну передачу. F-16 стоїть на озброєнні близько 30 країн світу, зокрема Польщі, Словаччині, Болгарії, Румунії та Чехії, тож у разі неполадок Україна може ремонтувати літаки в їхніх сервісних центрах. У F-16 доволі чутливі шасі, для яких потрібні зручні гладкі злітні смуги, а не плити, як у нас. Однак цю проблему в ПС ЗСУ обіцяють оперативно вирішити.

Другим у списку літаків, який найчастіше обговорюється, стоїть винищувач Eurofighter Typhoon. Цей літак має хорошу маневреність та здатність до ведення бойових дій за будь-яких погодних умов. Перебуває на озброєнні Великої Британії, Німеччини, Іспанії, Італії, Австрії, Саудівської Аравії та Оману.

Шведські JAS-39 Gripen наразі перебувають на озброєнні Швеції, Чехії, Угорщини, Великої Британії, ПАР і Таїланду. З особливостей – здатність короткого розгону і приземлення, що в умовах розбитих аеродромів не завадило б ЗСУ. Україна вже подавала запит на отримання “Грифонів”, але шведська влада поки не готова ділитись бортами.

F/А-18 Hornet (“Шершень”). Фото: Вікіпедія

Про ще одного американця – F/А-18 Hornet (“Шершень”) – згадала під час візиту у Київ прем’єрка Фінляндії Санна Марін. Цей винищувач наразі є основним у ВМС США та перебуває на озброєнні Фінляндії. Щоправда, вже наступного дня у Міноборони Фінляндії заявили, що про передачу Україні винищувачів не може йтися, доки Гельсінкі не отримає натомість новітні винищувачі F-35.

Ще один літак, який фігурував у списках на ймовірну передачу – французький Dassault Rafale (“Шквал”). З цікавинок “Рафалів” можна виокремити багатоцільовий радар RBE2, який використовує систему електронно оптичного виявлення цілей і здатний одночасно відстежувати під час бою близько 40 літаків. Спочатку Макрон у контексті винищувачів заявляв, що “нічого не заборонено”, але згодом він змінив позицію на обережну: “літаки для України не в пріоритеті”.

Сповільнення у процесі постачання західних винищувачів країни-партнери зазвичай обґрунтовують кількома аргументами. Передусім згадують “червоні лінії” і небажання “провокувати ескалацію бойових дій”. Другою причиною називають неготовність України повноцінно прийняти винищувачі в експлуатацію. 

І якщо перший фактор лежить переважно в політико-дипломатичній площині, то другий пов’язаний із багатьма чинниками. Починаючи від підготовки українських пілотів, завершуючи навчанням обслуговуючого персоналу та приведення інфраструктури до належного стану. Перехід з радянських літаків на західну техніку насправді може зайняти тривалий час. Наприклад, сусідня Польща на початку 2000-х переоснащувала свій парк та готувала пілотів упродовж 4-5 років.

Альтернативою для України можуть стати модернізовані МіГ-29, які наразі перебувають на озброєнні в Польщі та Словаччині. Про ці літаки говорили ще минулого року, але до рішення про реальну передачу дійшло тільки зараз. 14 березня прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що модернізовані МіГ-29 Варшава планує передати впродовж наступних 4-6 тижнів. За даними Military Balancе, станом на 2022 рік поляки мали на озброєнні 28 таких літаків, однак поки йдеться про передачу не більше 14.

Також на початку березня міністр оборони Словаччини Ярослав Надь заявив, що Братислава не планує використовувати свої модернізовані МіГ-29 радянського виробництва. Тому готова якомога швидше передати їх Україні, щоб “допомогти врятувати життя українців”. За його словами, у Словаччині на озброєнні стояли 11 бортів, 10 з яких хочуть передати Києву, а один залишити як музейний експонат.

Зазначимо, що попри модернізацію і польські, і словацькі модифікації МіГів все одно залишаються радянською технікою, яка переведена на стандарти НАТО достатньо умовно. Навряд їх можна повноцінно порівнювати із західними винищувачами. Україна вдячна й за модернізовані літаки радянського типу, однак рано чи пізно рішення щодо західного винищувача буде ухвалено.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Вписати своє ім’я в історію: у росії вербують найманців, щоб захопити Бахмут

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Через постійні загрози та евакуації з прифронтових регіонів дедалі більше українців обирають Київ як відносно безпечне місце для тимчасового або постійного проживання. На цьому тлі попит на житло в столиці зростає, що впливає як на вартість оренди, так і на ціни купівлі квартир. Для багатьох переселенців знайти доступне житло в Києві стає справжнім викликом, особливо в центральних районах і поблизу станцій метро.

Редакція Бахмут IN.UA дослідила це питання й розповідає про актуальні ціни на житло в різних районах Києва.

Житло в Києві у 2025 році: скільки коштує купівля та оренда

У зв’язку з частішими евакуаціями з прифронтових областей дедалі більше українців змушені шукати нове житло, і Київ часто стає першим вибором. Столиця приваблює відносною безпекою, розвиненою інфраструктурою та можливістю знайти роботу, але ціни на оренду й купівлю нерухомості тут стрімко зростають. Попит перевищує пропозицію, особливо на недороге житло, що створює додатковий тиск на ринок.

Що таке “первинне” та “вторинне” житло

У сфері нерухомості терміни “первинка” та “вторинка” позначають тип житла залежно від його стану та історії власності.

“Первинка” (первинний ринок) — це новозбудоване житло, яке ще не було у приватній власності. Його продає забудовник або держава безпосередньо першому покупцю. Часто квартири на первинному ринку ще будуються або нещодавно здані в експлуатацію.

“Вторинка” (вторинний ринок) — це житло, яке вже має одного або кількох попередніх власників. Його продають фізичні особи через агентства або напряму, і такі квартири зазвичай уже придатні для проживання.

Скільки коштує “первинне” житло в Києві у 2025 році

У 2025 році вартість первинного житла в Києві продовжує зростати через підвищений попит, особливо з боку внутрішньо переміщених осіб. За даними платформи ЛУН, середня ціна квадратного метра в новобудовах становить близько 53 500 гривень. Цей показник залежить від типу житла:

• преміум — 132 900 гривні/м²;
• бізнес — 72 600 гривні/м²;
• комфорт — 45 000 гривні/м;
• економ — 40 000 грн/м².

Ціни також залежать від району:

• Печерський — 101 700 гривні/м²;
• Шевченківський — 72 200 гривні/м²;
• Подільський — 62 400 гривні/м²;
• Голосіївський — 55 300 гривні/м²;
• Оболонський — 51 900 гривні/м²;
• Солом’янський — 51 900 гривні/м²;
• Святошинський — 48 100 гривні/м²;
• Дніпровський — 45 600 гривні/м²;
• Дарницький — 45 000 гривні/м²;
• Деснянський — 39 600 гривні/м².

Варто зазначити, що близькість до метро або основних транспортних вузлів також суттєво впливає на ціну.

Скільки коштує “вторинне” житло в Києві у 2025 році: однокімнатні квартири

Вторинне житло в Києві має більший попит через більшу пропозицію та нижчі ціни. На формування вартості впливають район, стан будинку, поверховість, наявність ремонту, технічний стан комунікацій і близькість до інфраструктури.

Середня ціна однокімнатної квартири — 64 000 доларів або 2 656 700 гривні Розподілення по районах наразі наступне:

• Печерський — 124 000 доларів США (5 138 000 гривні);
• Шевченківський — 79 900 доларів США (3 310 800 гривні);
• Голосіївський — 67 500 доларів США (2 797 000 гривні);
• Подільський — 62 000 доларів США (2 569 100 гривні);
• Дарницький — 61 500 доларів США (2 548 300 гривні);
• Дніпровський — 59 000 доларів США (2 444 000 гривні);
• Солом’янський — 55 500 доларів США (2 299 700 гривні);
• Оболонський — 54 500 доларів США (2 258 000 гривні);
• Петропавлівська Борщагівка — 52 500 доларів США (2 175 400 гривні);
• Святошинський — 50 000 доларів США (2 071 000 гривні);
• Софіївська Борщагівка — 48 000 доларів США (1 988 900 гривні);
• Вишгород — 44 800 доларів США (1 856 000 гривні);
• Деснянський — 41 800 доларів США (1 732 000 гривні);
• Вишневе — 41 500 доларів США (1 719 000 гривні);
• Ірпінь — 36 000 доларів США (1 491 000 гривні);
• Буча — 34 000 доларів США (1 408 800 гривні);
• Гостомель — 26 000 доларів США (1 077 366 гривні).

Скільки коштує “вторинне” житло в Києві у 2025 році: двокімнатні квартири

Середня ціна двокімнатної квартири — 100 000 доларів. Розподілення по районах наразі наступне:

• Печерський — 190 000 доларів США (7 873 000 гривні);
• Шевченківський — 125 000 доларів США (5 179 600 гривні);
• Голосіївський — 112 000 доларів США (4 640 900 гривні);
• Подільський — 90 000 доларів США (3 729 347 гривні);
• Дарницький — 90 000 доларів США (3 729 347 гривні);
• Солом’янський — 89 500 доларів США (3 708 000 гривні);
• Оболонський — 78 900 доларів США (3 269 300 гривні);
• Дніпровський — 75 000 доларів США (3 107 700 гривні);
• Петропавлівська Борщагівка — 71 600 доларів США (2 966 900 гривні);
• Софіївська Борщагівка — 70 000 доларів США (2 900 600 гривні);
• Святошинський — 66 000 доларів США (2 734 800 гривні);
• Вишгород — 60 800 доларів США (2 519 300 гривні);
• Вишневе — 59 500 доларів США (2 465 500 гривні);
• Деснянський — 55 100 доларів США (2 283 100 гривні);
• Ірпінь — 55 000 доларів США (2 279 000 гривні);
• Буча — 50 500 доларів США (2 092 500 гривні);
• Гостомель — 45 000 доларів США (1 864 600 гривні);

Скільки коштує оренда житла в Києві у 2025 році

Оренда житла у Києві залишається популярною з кількох ключових причин. По-перше, багато людей переїжджають до столиці тимчасово — на навчання, роботу або через вимушену евакуацію, і купівля житла для них є недосяжною або недоцільною. По-друге, оренда дає гнучкість — можна швидко змінити район або житлові умови без довготривалих зобов’язань. Крім того, високі ціни на первинне та вторинне житло змушують багатьох обирати саме оренду як фінансово доступніший варіант. Для переселенців та молоді оренда часто — єдиний реальний спосіб жити в Києві.

Середня ціна оренди однокімнатної квартири — 17 500 грн. Розподілення по районах наразі наступне:

• Печерський — 33 500 гривні;
• Шевченківський — 24 000 гривні;
• Голосіївський — 20 000 гривні;
• Подільський — 18 000 гривні;
• Солом’янський — 16 000 гривні;
• Дарницький — 15 000 гривні;
• Оболонський — 15 000 гривні;
• Святошинський — 15 000 гривні;
• Дніпровський — 14 000 гривні;
• Петропавлівська Борщагівка — 14 000 гривні;
• Софіївська Борщагівка — 14 000 гривні;
• Вишневе — 12 000 гривні;
• Ірпінь — 12 000 гривні;
• Буча — 11 000 гривні;
• Гостомель — 11 000 гривні;
• Деснянський — 9 000 гривні.

Середня ціна оренди двокімнатної квартири — 27 700 гривні. Розподілення по районах наразі наступне:

• Печерський — 46 000 гривні;
• Шевченківський — 31 000 гривні;
• Голосіївський — 30 000 гривні;
• Подільський — 22 000 гривні;
• Солом’янський — 22 000 гривні;
• Петропавлівська Борщагівка — 21 000 гривні;
• Софіївська Борщагівка — 21 000 гривні;
• Вишневе — 21 000 гривні;
• Оболонський — 20 000 гривні;
• Дарницький — 19 000 гривні;
• Ірпінь — 17 000 гривні;
• Буча — 17 000 гривні;
• Гостомель — 17 000 гривні;
• Святошинський — 16 000 гривні;
• Дніпровський — 16 000 гривні;
• Деснянський — 11 000 гривні.

У 2025 році купівля та оренда житла в Києві залишаються актуальними, але фінансово непростими рішеннями для багатьох українців. Тому варто орієнтуватися на пропозиції в різних районах міста, у тому числі й у передмісті.

Читайте також:

• Міжнародна допомога ВПО — відкрито збір заявок до 11 травня. Яка громада отримає
• Закон, який чекають тисячі ВПО: зустріч з ініціатором 11161 вже завтра
• До 10 тисяч гривень: як ВПО в Києві можуть отримати грошову допомогу вже зараз

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

14 травня представник Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) Бахмутської міської ради прийматиме жителів громади у Дніпрі, які тимчасово проживають у місті та області. Усі охочі можуть записатись на консультацію.

Про це повідомляє осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Дніпро”.

Бахмутський ЦНАП: послуги в Дніпрі

Мешканці громади мають можливість отримати наступні послуги:

• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого/зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій.

Додатково фахівець ЦНАПу надаватиме допомогу щодо довідок про правову належність нерухомого майна, яка виникла до 1 січня 2013 року.

Як потрапити на прийом

Прийом громадян відбудеться 15 травня в Центрі підтримки бахмутян “З Бахмутом у серці. Дніпро”. Осередок розташований за адресою: вулиця Макарова, 1-Б. Бахмутян чекатимуть з 09:00 до 15:00.

Консультації за зазначеними послугами можливо отримати дистанційно з понеділка по п’ятницю з 10:00 до 16:00 за номерами:

• +38 (099) 667 9206;
• +38 (098) 850 0561;
• +38 (068) 851 5089 (представник відділу реєстрації місця проживання).

Запис на отримання адміністративних послуг та довідок БТІ єдиний. Також можна звернутися на електронні скриньки:

• [email protected];  
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська міська рада створила сторінку в Telegram: посилання
• ВПО можуть оформити довідку та допомогу для всієї родини в Дії: інструкція
• єОселя: хто в Україні може взяти пільгову іпотеку на власне житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!