Минуло понад місяць, відколи Володимир Зеленський заявив, що Польща та щонайменше три європейські країни готові розпочати тренування українських пілотів на західних винищувачах. Відтоді лідери провідних країн-партнерів почали це спростовувати. Так, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц та прем’єр Великої Британії Ріші Сунак оголосили, що рішення про передачу авіації не ухвалювалося. А президент США Джо Байден взагалі спантеличив заявою, що насправді зараз Україні не потрібні західні винищувачі.

Видання “Українська правда” розбиралося, в якому стані зараз перебуває українська авіація, чому Повітряні сили потребують оперативного переоснащення на західну техніку, та які типи закордонних винищувачів найбільше підходять для українського неба.

Яку авіацію використовує Україна?

МіГ-29. Фото: Вікіпедія

Відомо, що Повітряні сили ЗСУ використовують чотири основні типи літаків: винищувачі МіГ-29 та Су-27, фронтові бомбардувальники Су-24М та штурмовики Су-25. Згідно з даними, наведеними в новому випуску довідника “World Air Forces 2023” від FlightGlobal, який спеціалізується на авіації армій світу, в бойовому парку України перебуває близько 100 бойових літаків. Для порівняння, згідно з цим же рейтингом, у росії на озброєнні зараз наявні понад 1500 бойових літаків.

Через відверту застарілість приводити до ладу та модернізувати українську техніку було проблематично ще до початку бойових дій. Попри це Україні вдалося модернізувати свої Су-25 та мінімально оновити частину МіГ-29 та Су-27.

З огляду на слабкий технічний стан українських літаків зовсім не дивно, що перед початком повномасштабного вторгнення росіяни вважали, що виб’ють українську авіацію за лічені дні. У надскладних умовах льотчики, ремонтники та оператори систем ППО Повітряних сил проявили небачену хоробрість та кмітливість, не давши росії панувати в небі.  

Утім, активні бойові дії не могли не позначитись на українських літаках: переважаюча сила ворога, “дружній вогонь”, розбиті аеродроми та вже згадана відсутність можливості нормального ремонту змушують все частіше і гучніше говорити про необхідність переоснащення існуючого парку.

Що потрібно Україні?

Французька авіація Rafale. Фото: Вікіпедія

Згідно з “Візією Повітряних Сил-2035”, Україна планувала оновити свій льотний парк до 2035 року. Кількість західних бойових літаків потрібно було довести до 72-108 машин (6-11 ескадрилій або 3-4 бригади). Серед основних кандидатів виступали американські F-16 та F-35, шведські JAS-39 Gripen, французькі Rafale та Eurofighter Typhoon виробництва міжнародного британсько-німецько-іспансько-італійського консорціуму.

Загалом, кожен із західних зразків авіатехніки має свої переваги і хвороби. Самі літаки є такою собі платформою для розміщення систем навігації, авіоніки та озброєнь різного типу, який у рази перевищує можливості радянських винищувачів. І якби Україна мала більше часу, то могла б дозволити собі розбиратися у кожному з існуючих варіантів більш прискіпливо. Однак повномасштабна війна внесла свої суттєві корективи в усі розрахунки та плани. Зараз Україна розраховує на той тип винищувачів, який може отримати якнайшвидше.

Попри заяви американських чиновників, найреалістичнішим в експертних колах наразі видається варіант з американським F-16 Fighting Falcon (“Бойовий сокіл”). Тим більше, що принаймні зі сторони Нідерландів вже були заяви про готовність обговорювати потенційну передачу. F-16 стоїть на озброєнні близько 30 країн світу, зокрема Польщі, Словаччині, Болгарії, Румунії та Чехії, тож у разі неполадок Україна може ремонтувати літаки в їхніх сервісних центрах. У F-16 доволі чутливі шасі, для яких потрібні зручні гладкі злітні смуги, а не плити, як у нас. Однак цю проблему в ПС ЗСУ обіцяють оперативно вирішити.

Другим у списку літаків, який найчастіше обговорюється, стоїть винищувач Eurofighter Typhoon. Цей літак має хорошу маневреність та здатність до ведення бойових дій за будь-яких погодних умов. Перебуває на озброєнні Великої Британії, Німеччини, Іспанії, Італії, Австрії, Саудівської Аравії та Оману.

Шведські JAS-39 Gripen наразі перебувають на озброєнні Швеції, Чехії, Угорщини, Великої Британії, ПАР і Таїланду. З особливостей – здатність короткого розгону і приземлення, що в умовах розбитих аеродромів не завадило б ЗСУ. Україна вже подавала запит на отримання “Грифонів”, але шведська влада поки не готова ділитись бортами.

F/А-18 Hornet (“Шершень”). Фото: Вікіпедія

Про ще одного американця – F/А-18 Hornet (“Шершень”) – згадала під час візиту у Київ прем’єрка Фінляндії Санна Марін. Цей винищувач наразі є основним у ВМС США та перебуває на озброєнні Фінляндії. Щоправда, вже наступного дня у Міноборони Фінляндії заявили, що про передачу Україні винищувачів не може йтися, доки Гельсінкі не отримає натомість новітні винищувачі F-35.

Ще один літак, який фігурував у списках на ймовірну передачу – французький Dassault Rafale (“Шквал”). З цікавинок “Рафалів” можна виокремити багатоцільовий радар RBE2, який використовує систему електронно оптичного виявлення цілей і здатний одночасно відстежувати під час бою близько 40 літаків. Спочатку Макрон у контексті винищувачів заявляв, що “нічого не заборонено”, але згодом він змінив позицію на обережну: “літаки для України не в пріоритеті”.

Сповільнення у процесі постачання західних винищувачів країни-партнери зазвичай обґрунтовують кількома аргументами. Передусім згадують “червоні лінії” і небажання “провокувати ескалацію бойових дій”. Другою причиною називають неготовність України повноцінно прийняти винищувачі в експлуатацію. 

І якщо перший фактор лежить переважно в політико-дипломатичній площині, то другий пов’язаний із багатьма чинниками. Починаючи від підготовки українських пілотів, завершуючи навчанням обслуговуючого персоналу та приведення інфраструктури до належного стану. Перехід з радянських літаків на західну техніку насправді може зайняти тривалий час. Наприклад, сусідня Польща на початку 2000-х переоснащувала свій парк та готувала пілотів упродовж 4-5 років.

Альтернативою для України можуть стати модернізовані МіГ-29, які наразі перебувають на озброєнні в Польщі та Словаччині. Про ці літаки говорили ще минулого року, але до рішення про реальну передачу дійшло тільки зараз. 14 березня прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що модернізовані МіГ-29 Варшава планує передати впродовж наступних 4-6 тижнів. За даними Military Balancе, станом на 2022 рік поляки мали на озброєнні 28 таких літаків, однак поки йдеться про передачу не більше 14.

Також на початку березня міністр оборони Словаччини Ярослав Надь заявив, що Братислава не планує використовувати свої модернізовані МіГ-29 радянського виробництва. Тому готова якомога швидше передати їх Україні, щоб “допомогти врятувати життя українців”. За його словами, у Словаччині на озброєнні стояли 11 бортів, 10 з яких хочуть передати Києву, а один залишити як музейний експонат.

Зазначимо, що попри модернізацію і польські, і словацькі модифікації МіГів все одно залишаються радянською технікою, яка переведена на стандарти НАТО достатньо умовно. Навряд їх можна повноцінно порівнювати із західними винищувачами. Україна вдячна й за модернізовані літаки радянського типу, однак рано чи пізно рішення щодо західного винищувача буде ухвалено.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Вписати своє ім’я в історію: у росії вербують найманців, щоб захопити Бахмут

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Бойовий стрес і постійні навантаження неминуче впливають на самопочуття, сон та стосунки військовослужбовців із близькими. Якщо захисник відчуває виснаження, тривогу або інші негативні зміни у своєму стані, йому варто звернутися по психологічну допомогу.

У Міноборони роз’яснили, як саме військовослужбовцям отримати таку підтримку та з чого слід починати

Що таке психологічне відновлення

Психологічне відновлення спрямоване на подолання наслідків бойового та службового стресу. Воно допомагає зняти напругу, відновити сили, покращити самоконтроль та налагодити спілкування. Цей процес може включати індивідуальні чи групові консультації, а також заходи фізичного відновлення. Важливо розуміти, що звернутися за підтримкою можна і без встановленого діагнозу. Тривога чи важкі спогади після боїв не обов’язково свідчать про наявність ПТСР — точний стан має оцінити спеціаліст.

Якщо фахівець виявляє психічний розлад, військовому призначається лікування, яке може включати психотерапію та медикаменти.

До кого звертатися у своєму підрозділі

Перший крок для військовослужбовця — звернутися до офіцера-психолога або фахівця з психологічної підтримки у своїй частині. Потрібно чесно розповісти про свої проблеми: наприклад, труднощі зі сном, постійну напругу, проблеми з концентрацією чи неконтрольовані приступи гніву.

Психолог оцінить ситуацію та визначить подальші дії: це може бути робота в підрозділі, направлення до спеціально облаштованого пункту психологічної допомоги, програма відновлення або звернення до медиків. Якщо ви не знаєте, до кого саме звернутися, запитайте свого безпосереднього командира або зверніться до медичної служби частини.

Також допомогу надають на пунктах психологічної підтримки поблизу підрозділів. Там працюють військові психологи, які допомагають впоратися з гострим стресом. А після виконання завдань бійці проходять обов’язкову психологічну декомпресію — поступовий перехід від бойової напруги до спокійніших умов.

Як працюють програми відновлення

Якщо роботи з психологом у частині недостатньо, бійця можуть направити на програму відновлення. Тривалість таких програм залежить від формату:

• відновлення у тиловій смузі — від 7 до 14 діб (для тих, хто тимчасово не може виконувати завдання через наслідки стресу);
• відновлення у віддалених закладах (на безпечній відстані від фронту) — від 14 до 21 доби.

Направлення організовує військова частина. Психолог визначає потребу, медслужба погоджує, а остаточне рішення ухвалює командир. Для виїзду бійцю оформлюють необхідні супровідні документи.

Сама програма включає індивідуальні та групові заняття з психологом, фізичне відновлення (лікувальну фізкультуру, масажі) та дозвілля (спортивні заходи або навіть зустрічі з рідними). Після завершення програми фахівці проводять повторне оцінювання стану бійця.

Цивільні психологи та гарячі лінії

Військовослужбовці також мають право звернутися до цивільних психологів. Безоплатна допомога доступна через систему Мінветеранів (перелік закладів є на сайті міністерства). Послуги надаються амбулаторно, стаціонарно або дистанційно. Головне — перед виїздом узгодити відсутність із командуванням.

Для тих, хто потребує термінової консультації чи поради телефоном, працюють гарячі лінії:

• 0 800 500 410 — контактний центр психологічної допомоги військовослужбовцям ЗСУ (з 09:00 до 18:00 у робочі дні).
• 0 800 33 20 29 — лінія кризової підтримки Українського ветеранського фонду (працює цілодобово).

Усі звернення по психологічну допомогу є абсолютно добровільними, а законодавство гарантує конфіденційність та захист особистих даних кожного бійця.

Читайте також:

Статус зниклого безвісти військового: як набувається та що гарантує родині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці, які отримують доходи за кордоном, у більшості випадків зобов’язані задекларувати їх в Україні та сплатити відповідні податкові платежі. У Державній податковій службі України роз’яснили, які саме надходження підлягають декларуванню, за якими ставками вони оподатковуються та як правильно зарахувати податки, вже сплачені в інших країнах.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Які іноземні доходи потрібно декларувати

Відповідно до Податкового кодексу України, декларуванню та оподаткуванню підлягають усі доходи, отримані податковими резидентами України від діяльності за кордоном, якщо для них не передбачено спеціального звільнення відповідно до законодавства або міжнародних договорів.

До таких надходжень, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, належать:

• дивіденди та проценти;
• роялті;
• доходи від оренди майна;
• кошти від продажу майна за кордоном;
• спадщина та подарунки;
• виграші;
• інші доходи, отримані за межами України.

Ставки податків та військового збору

За загальним правилом, іноземні доходи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за основною ставкою 18%.

Водночас для окремих видів надходжень діють спеціальні умови. Зокрема, для дивідендів, нарахованих нерезидентами, передбачено знижену ставку ПДФО у розмірі 9%.

Окрім ПДФО, іноземні доходи фізичних осіб є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 5%.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України, а конкретний порядок для іноземних доходів визначено пунктом 170.11 статті 170 Кодексу.

Як уникнути подвійного оподаткування

Якщо громадянин уже сплатив податок з іноземного доходу в країні його отримання, ця сума у певних випадках може бути зарахована під час визначення податкових зобов’язань в Україні. Це дозволяє уникнути подвійного оподаткування в межах, передбачених міжнародними угодами.

Для зарахування сплачених за кордоном податків під час подання річної податкової декларації необхідно:

• зазначити суму податку, сплаченого за кордоном;
• надати офіційне документальне підтвердження сплати податку в іншій державі;
• врахувати положення відповідного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування.

У ДПС наголошують, що факт отримання доходу за межами України не звільняє податкового резидента від обов’язку подавати декларацію. Проте за дотримання визначених умов податки, сплачені в іншій країні, можна офіційно зарахувати в Україні.

Читайте також:

Скасування виплат ВПО: як дізнатися причину та куди звертатися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!