Минуло понад місяць, відколи Володимир Зеленський заявив, що Польща та щонайменше три європейські країни готові розпочати тренування українських пілотів на західних винищувачах. Відтоді лідери провідних країн-партнерів почали це спростовувати. Так, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц та прем’єр Великої Британії Ріші Сунак оголосили, що рішення про передачу авіації не ухвалювалося. А президент США Джо Байден взагалі спантеличив заявою, що насправді зараз Україні не потрібні західні винищувачі.

Видання “Українська правда” розбиралося, в якому стані зараз перебуває українська авіація, чому Повітряні сили потребують оперативного переоснащення на західну техніку, та які типи закордонних винищувачів найбільше підходять для українського неба.

Яку авіацію використовує Україна?

МіГ-29. Фото: Вікіпедія

Відомо, що Повітряні сили ЗСУ використовують чотири основні типи літаків: винищувачі МіГ-29 та Су-27, фронтові бомбардувальники Су-24М та штурмовики Су-25. Згідно з даними, наведеними в новому випуску довідника “World Air Forces 2023” від FlightGlobal, який спеціалізується на авіації армій світу, в бойовому парку України перебуває близько 100 бойових літаків. Для порівняння, згідно з цим же рейтингом, у росії на озброєнні зараз наявні понад 1500 бойових літаків.

Через відверту застарілість приводити до ладу та модернізувати українську техніку було проблематично ще до початку бойових дій. Попри це Україні вдалося модернізувати свої Су-25 та мінімально оновити частину МіГ-29 та Су-27.

З огляду на слабкий технічний стан українських літаків зовсім не дивно, що перед початком повномасштабного вторгнення росіяни вважали, що виб’ють українську авіацію за лічені дні. У надскладних умовах льотчики, ремонтники та оператори систем ППО Повітряних сил проявили небачену хоробрість та кмітливість, не давши росії панувати в небі.  

Утім, активні бойові дії не могли не позначитись на українських літаках: переважаюча сила ворога, “дружній вогонь”, розбиті аеродроми та вже згадана відсутність можливості нормального ремонту змушують все частіше і гучніше говорити про необхідність переоснащення існуючого парку.

Що потрібно Україні?

Французька авіація Rafale. Фото: Вікіпедія

Згідно з “Візією Повітряних Сил-2035”, Україна планувала оновити свій льотний парк до 2035 року. Кількість західних бойових літаків потрібно було довести до 72-108 машин (6-11 ескадрилій або 3-4 бригади). Серед основних кандидатів виступали американські F-16 та F-35, шведські JAS-39 Gripen, французькі Rafale та Eurofighter Typhoon виробництва міжнародного британсько-німецько-іспансько-італійського консорціуму.

Загалом, кожен із західних зразків авіатехніки має свої переваги і хвороби. Самі літаки є такою собі платформою для розміщення систем навігації, авіоніки та озброєнь різного типу, який у рази перевищує можливості радянських винищувачів. І якби Україна мала більше часу, то могла б дозволити собі розбиратися у кожному з існуючих варіантів більш прискіпливо. Однак повномасштабна війна внесла свої суттєві корективи в усі розрахунки та плани. Зараз Україна розраховує на той тип винищувачів, який може отримати якнайшвидше.

Попри заяви американських чиновників, найреалістичнішим в експертних колах наразі видається варіант з американським F-16 Fighting Falcon (“Бойовий сокіл”). Тим більше, що принаймні зі сторони Нідерландів вже були заяви про готовність обговорювати потенційну передачу. F-16 стоїть на озброєнні близько 30 країн світу, зокрема Польщі, Словаччині, Болгарії, Румунії та Чехії, тож у разі неполадок Україна може ремонтувати літаки в їхніх сервісних центрах. У F-16 доволі чутливі шасі, для яких потрібні зручні гладкі злітні смуги, а не плити, як у нас. Однак цю проблему в ПС ЗСУ обіцяють оперативно вирішити.

Другим у списку літаків, який найчастіше обговорюється, стоїть винищувач Eurofighter Typhoon. Цей літак має хорошу маневреність та здатність до ведення бойових дій за будь-яких погодних умов. Перебуває на озброєнні Великої Британії, Німеччини, Іспанії, Італії, Австрії, Саудівської Аравії та Оману.

Шведські JAS-39 Gripen наразі перебувають на озброєнні Швеції, Чехії, Угорщини, Великої Британії, ПАР і Таїланду. З особливостей – здатність короткого розгону і приземлення, що в умовах розбитих аеродромів не завадило б ЗСУ. Україна вже подавала запит на отримання “Грифонів”, але шведська влада поки не готова ділитись бортами.

F/А-18 Hornet (“Шершень”). Фото: Вікіпедія

Про ще одного американця – F/А-18 Hornet (“Шершень”) – згадала під час візиту у Київ прем’єрка Фінляндії Санна Марін. Цей винищувач наразі є основним у ВМС США та перебуває на озброєнні Фінляндії. Щоправда, вже наступного дня у Міноборони Фінляндії заявили, що про передачу Україні винищувачів не може йтися, доки Гельсінкі не отримає натомість новітні винищувачі F-35.

Ще один літак, який фігурував у списках на ймовірну передачу – французький Dassault Rafale (“Шквал”). З цікавинок “Рафалів” можна виокремити багатоцільовий радар RBE2, який використовує систему електронно оптичного виявлення цілей і здатний одночасно відстежувати під час бою близько 40 літаків. Спочатку Макрон у контексті винищувачів заявляв, що “нічого не заборонено”, але згодом він змінив позицію на обережну: “літаки для України не в пріоритеті”.

Сповільнення у процесі постачання західних винищувачів країни-партнери зазвичай обґрунтовують кількома аргументами. Передусім згадують “червоні лінії” і небажання “провокувати ескалацію бойових дій”. Другою причиною називають неготовність України повноцінно прийняти винищувачі в експлуатацію. 

І якщо перший фактор лежить переважно в політико-дипломатичній площині, то другий пов’язаний із багатьма чинниками. Починаючи від підготовки українських пілотів, завершуючи навчанням обслуговуючого персоналу та приведення інфраструктури до належного стану. Перехід з радянських літаків на західну техніку насправді може зайняти тривалий час. Наприклад, сусідня Польща на початку 2000-х переоснащувала свій парк та готувала пілотів упродовж 4-5 років.

Альтернативою для України можуть стати модернізовані МіГ-29, які наразі перебувають на озброєнні в Польщі та Словаччині. Про ці літаки говорили ще минулого року, але до рішення про реальну передачу дійшло тільки зараз. 14 березня прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що модернізовані МіГ-29 Варшава планує передати впродовж наступних 4-6 тижнів. За даними Military Balancе, станом на 2022 рік поляки мали на озброєнні 28 таких літаків, однак поки йдеться про передачу не більше 14.

Також на початку березня міністр оборони Словаччини Ярослав Надь заявив, що Братислава не планує використовувати свої модернізовані МіГ-29 радянського виробництва. Тому готова якомога швидше передати їх Україні, щоб “допомогти врятувати життя українців”. За його словами, у Словаччині на озброєнні стояли 11 бортів, 10 з яких хочуть передати Києву, а один залишити як музейний експонат.

Зазначимо, що попри модернізацію і польські, і словацькі модифікації МіГів все одно залишаються радянською технікою, яка переведена на стандарти НАТО достатньо умовно. Навряд їх можна повноцінно порівнювати із західними винищувачами. Україна вдячна й за модернізовані літаки радянського типу, однак рано чи пізно рішення щодо західного винищувача буде ухвалено.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Вписати своє ім’я в історію: у росії вербують найманців, щоб захопити Бахмут

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Діти зі статусом внутрішньо переміщених осіб мають законне право на безкоштовне харчування у державних та комунальних закладах освіти. Ця норма поширюється на дитячі садки, школи та коледжі, незалежно від рівня доходів родини. Для отримання пільги батькам необхідно зібрати базовий пакет документів та звернутися до адміністрації навчального закладу.

Детальніше про те, як оформити безплатне харчування для дітей-переселенців, розповіли в Юридичному пораднику для ВПО.

Безоплатне харчування для дітей-ВПО у закладах освіти

Відповідно до частини 10 статті 7 Закону “Про забезпечення прав і свобод ВПО” та пункту 4 відповідного Порядку організації харчування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 24 березня 2021 року № 305, держава гарантує забезпечення харчуванням окремих категорій дітей. Право на безоплатне харчування мають діти-ВПО, а також діти, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.

Ця норма діє виключно у державних та комунальних закладах освіти, а саме у:

• закладах дошкільної освіти, тобто дитячих садках;
• закладах загальної середньої освіти, до яких належать школи;
• професійно-технічні ліцеях та коледжах.

Право на забезпечення безкоштовною їжею в освітніх закладах є фіксованим і не залежить від фінансового стану родини чи наявності в неї будь-яких інших державних пільг.

Процедура оформлення безкоштовного харчування

Для реалізації права на пільгу батькам або законним представникам дитини потрібно виконати алгоритм дій. Першим кроком є підготовка документів. До переліку необхідних паперів входять:

• копія довідки про взяття на облік ВПО дитини;
• копія свідоцтва про народження дитини;
• заява на ім’я директора закладу, написана у довільній формі або за зразком самого закладу.

Наступним кроком є подача зібраних документів до адміністрації навчального закладу. Заяву варто підготувати у двох примірниках. Один примірник залишається у представників закладу освіти, а на другому, який повертається батькам, необхідно попросити поставити відмітку про прийняття документів.

Після подання пакета документів адміністрація розглядає звернення. Зазвичай питання щодо призначення безкоштовного харчування вирішується протягом кількох днів.

Читайте також:

Оздоровлення дітей: хто має право на відпочинок та як скористатися програмою

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

З 1 вересня 2026 року в Україні почнуть діяти нові розміри студентських стипендій. У Державному бюджеті на ці виплати передбачено 6,6 мільярда гривень, що на 1,2 мільярда перевищує показники минулого року. Абітурієнтам та студентам варто очікувати суттєвого збільшення фінансової підтримки.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть студенти у2026-2027 — в матеріалі Бахмут IN.UA

Види стипендій в Україні

В Україні існують різні види фінансової допомоги для здобувачів освіти. Академічні стипендії надаються студентам за рейтингом успішності. Вони формуються виключно на основі результатів навчання та виплачуються коштом державного або місцевих бюджетів.

Також існують іменні стипендії від президента України, Верховної Ради та Кабінету міністрів — це особливий вид стипендіальних виплат, які вважаються найвищою мотиваційною винагородою для учнів та студентів. Їх виплачують тим, хто має вагомі наукові досягнення, зокрема, перемогли у всеукраїнських і міжнародних конкурсах чи олімпіадах, а також за найвищі бали на ЗНО чи НМТ.

Кандидатів на отримання такого виду академічної стипендії обирають вчені та представники педагогічних рад вищих навчальних закладів. Саме призначення здійснюється двічі на рік за результатами екзаменаційної сесії впродовж місяця після її закінчення.

Виплати для студентів університетів

Державний бюджет на 2026 рік, розроблений Міністерством фінансів та ухвалений Верховною Радою 3 грудня 2025 року, закріплює підвищення виплат. З початком нового навчального року, а саме зз 1 вересня, студенти закладів вищої освіти отримуватимуть:

• стипендія президента України зросте з 10 000 до 20 000 гривень на місяць;
• стипендія Верховної Ради України збільшиться з 4 400 до 8 800 гривень;
• стипендія Кабінету міністрів України зросте з 4 000 до 8 000 гривень;
• мінімальна академічна стипендія становитиме 4 000 гривень замість 2 000;
• підвищена академічна стипендія за особливі успіхи зросте з 2 910 до 5 820 гривень;
• стипендія за галузевим принципом збільшиться з 2 550 до 5 100 гривень;
• підвищена стипендія за галузевим принципом становитиме 7 420 гривень замість 3 710.

Зміни для студентів коледжів

Підвищення фінансового забезпечення стосується і здобувачів фахової передвищої освіти. Для студентів коледжів встановлені наступні розміри виплат:

• стипендія президента України зросте з 7 600 до 15 200 гривень;
• стипендія Верховної Ради України збільшиться з 3 320 до 6 640 гривень;
• мінімальна академічна стипендія становитиме 3 020 гривень замість 1 510;
• підвищена академічна стипендія за особливі успіхи зросте з 2 197 до 4 394 гривень;
• стипендія за галузевим принципом збільшиться з 1 930 до 3 860 гривень;
• підвищена стипендія за галузевим принципом становитиме 5 618 гривень замість 2 809.

Читайте також:

Вступна кампанія 2026: як створити кабінет та які документи необхідні для вступу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!