Як західна авіація може допомогти Україні виграти війну

Семаковська Тетяна 15:52, 16 Березня 2023

1200px Saab JAS 39 Gripen at Kaivopuisto Air Show June 2017 altered copy f31dfМинуло понад місяць, відколи Володимир Зеленський заявив, що Польща та щонайменше три європейські країни готові розпочати тренування українських пілотів на західних винищувачах. Відтоді лідери провідних країн-партнерів почали це спростовувати. Так, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц та прем’єр Великої Британії Ріші Сунак оголосили, що рішення про передачу авіації не ухвалювалося. А президент США Джо Байден взагалі спантеличив заявою, що насправді зараз Україні не потрібні західні винищувачі.

Видання “Українська правда” розбиралося, в якому стані зараз перебуває українська авіація, чому Повітряні сили потребують оперативного переоснащення на західну техніку, та які типи закордонних винищувачів найбільше підходять для українського неба.

Яку авіацію використовує Україна?

181009 Z VM449 513 10f36

МіГ-29. Фото: Вікіпедія

Відомо, що Повітряні сили ЗСУ використовують чотири основні типи літаків: винищувачі МіГ-29 та Су-27, фронтові бомбардувальники Су-24М та штурмовики Су-25. Згідно з даними, наведеними в новому випуску довідника “World Air Forces 2023” від FlightGlobal, який спеціалізується на авіації армій світу, в бойовому парку України перебуває близько 100 бойових літаків. Для порівняння, згідно з цим же рейтингом, у росії на озброєнні зараз наявні понад 1500 бойових літаків.

Через відверту застарілість приводити до ладу та модернізувати українську техніку було проблематично ще до початку бойових дій. Попри це Україні вдалося модернізувати свої Су-25 та мінімально оновити частину МіГ-29 та Су-27.

З огляду на слабкий технічний стан українських літаків зовсім не дивно, що перед початком повномасштабного вторгнення росіяни вважали, що виб’ють українську авіацію за лічені дні. У надскладних умовах льотчики, ремонтники та оператори систем ППО Повітряних сил проявили небачену хоробрість та кмітливість, не давши росії панувати в небі.  

Утім, активні бойові дії не могли не позначитись на українських літаках: переважаюча сила ворога, “дружній вогонь”, розбиті аеродроми та вже згадана відсутність можливості нормального ремонту змушують все частіше і гучніше говорити про необхідність переоснащення існуючого парку.

Що потрібно Україні?

Rafale RIAT 2009 3751416421 823cb

Французька авіація Rafale. Фото: Вікіпедія

Згідно з “Візією Повітряних Сил-2035”, Україна планувала оновити свій льотний парк до 2035 року. Кількість західних бойових літаків потрібно було довести до 72-108 машин (6-11 ескадрилій або 3-4 бригади). Серед основних кандидатів виступали американські F-16 та F-35, шведські JAS-39 Gripen, французькі Rafale та Eurofighter Typhoon виробництва міжнародного британсько-німецько-іспансько-італійського консорціуму.

Загалом, кожен із західних зразків авіатехніки має свої переваги і хвороби. Самі літаки є такою собі платформою для розміщення систем навігації, авіоніки та озброєнь різного типу, який у рази перевищує можливості радянських винищувачів. І якби Україна мала більше часу, то могла б дозволити собі розбиратися у кожному з існуючих варіантів більш прискіпливо. Однак повномасштабна війна внесла свої суттєві корективи в усі розрахунки та плани. Зараз Україна розраховує на той тип винищувачів, який може отримати якнайшвидше.

Попри заяви американських чиновників, найреалістичнішим в експертних колах наразі видається варіант з американським F-16 Fighting Falcon (“Бойовий сокіл”). Тим більше, що принаймні зі сторони Нідерландів вже були заяви про готовність обговорювати потенційну передачу. F-16 стоїть на озброєнні близько 30 країн світу, зокрема Польщі, Словаччині, Болгарії, Румунії та Чехії, тож у разі неполадок Україна може ремонтувати літаки в їхніх сервісних центрах. У F-16 доволі чутливі шасі, для яких потрібні зручні гладкі злітні смуги, а не плити, як у нас. Однак цю проблему в ПС ЗСУ обіцяють оперативно вирішити.

Другим у списку літаків, який найчастіше обговорюється, стоїть винищувач Eurofighter Typhoon. Цей літак має хорошу маневреність та здатність до ведення бойових дій за будь-яких погодних умов. Перебуває на озброєнні Великої Британії, Німеччини, Іспанії, Італії, Австрії, Саудівської Аравії та Оману.

Шведські JAS-39 Gripen наразі перебувають на озброєнні Швеції, Чехії, Угорщини, Великої Британії, ПАР і Таїланду. З особливостей – здатність короткого розгону і приземлення, що в умовах розбитих аеродромів не завадило б ЗСУ. Україна вже подавала запит на отримання “Грифонів”, але шведська влада поки не готова ділитись бортами.

1200px McDonnell Douglas FA 18C Hornet of VMFA 212 in flight over the South China Sea on 8 October 2003 6638451 91fa8

F/А-18 Hornet (“Шершень”). Фото: Вікіпедія

Про ще одного американця – F/А-18 Hornet (“Шершень”) – згадала під час візиту у Київ прем’єрка Фінляндії Санна Марін. Цей винищувач наразі є основним у ВМС США та перебуває на озброєнні Фінляндії. Щоправда, вже наступного дня у Міноборони Фінляндії заявили, що про передачу Україні винищувачів не може йтися, доки Гельсінкі не отримає натомість новітні винищувачі F-35.

Ще один літак, який фігурував у списках на ймовірну передачу – французький Dassault Rafale (“Шквал”). З цікавинок “Рафалів” можна виокремити багатоцільовий радар RBE2, який використовує систему електронно оптичного виявлення цілей і здатний одночасно відстежувати під час бою близько 40 літаків. Спочатку Макрон у контексті винищувачів заявляв, що “нічого не заборонено”, але згодом він змінив позицію на обережну: “літаки для України не в пріоритеті”.

Сповільнення у процесі постачання західних винищувачів країни-партнери зазвичай обґрунтовують кількома аргументами. Передусім згадують “червоні лінії” і небажання “провокувати ескалацію бойових дій”. Другою причиною називають неготовність України повноцінно прийняти винищувачі в експлуатацію. 

І якщо перший фактор лежить переважно в політико-дипломатичній площині, то другий пов’язаний із багатьма чинниками. Починаючи від підготовки українських пілотів, завершуючи навчанням обслуговуючого персоналу та приведення інфраструктури до належного стану. Перехід з радянських літаків на західну техніку насправді може зайняти тривалий час. Наприклад, сусідня Польща на початку 2000-х переоснащувала свій парк та готувала пілотів упродовж 4-5 років.

Альтернативою для України можуть стати модернізовані МіГ-29, які наразі перебувають на озброєнні в Польщі та Словаччині. Про ці літаки говорили ще минулого року, але до рішення про реальну передачу дійшло тільки зараз. 14 березня прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що модернізовані МіГ-29 Варшава планує передати впродовж наступних 4-6 тижнів. За даними Military Balancе, станом на 2022 рік поляки мали на озброєнні 28 таких літаків, однак поки йдеться про передачу не більше 14.

Також на початку березня міністр оборони Словаччини Ярослав Надь заявив, що Братислава не планує використовувати свої модернізовані МіГ-29 радянського виробництва. Тому готова якомога швидше передати їх Україні, щоб “допомогти врятувати життя українців”. За його словами, у Словаччині на озброєнні стояли 11 бортів, 10 з яких хочуть передати Києву, а один залишити як музейний експонат.

Зазначимо, що попри модернізацію і польські, і словацькі модифікації МіГів все одно залишаються радянською технікою, яка переведена на стандарти НАТО достатньо умовно. Навряд їх можна повноцінно порівнювати із західними винищувачами. Україна вдячна й за модернізовані літаки радянського типу, однак рано чи пізно рішення щодо західного винищувача буде ухвалено.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Вписати своє ім’я в історію: у росії вербують найманців, щоб захопити Бахмут

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Друга хвиля вступу 2026: хто може подати документи на контракт

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 15:00, 18 Серпня 2026
ВНЗ / фото з Вікіпедії

У закладах вищої освіти розпочався другий етап вступної кампанії на контрактну форму навчання. Процес відбувається в університетах, де залишилися вільні місця для зарахування.

Про це повідомили видання Освіта.юа.

Друга хвиля вступу 2026

До другого етапу вступу на контракт мають право долучитися вступники, які:

  • не отримали жодної рекомендації на зарахування 6 серпня;
  • отримали рекомендацію на контракт, але не виконали вимоги для зарахування;
  • виконали вимоги, зараховані на навчання та хочуть паралельно здобувати ще одну вищу освіту.

Заяви, які абітурієнти подали під час основного періоду вступної кампанії, беруть участь у конкурсному відборі на контракт автоматично. Під час проведення другої хвилі ці заяви вже не мають пріоритетності.

Вступник може отримати рекомендації на контрактне навчання одразу від кількох університетів. Це відбувається за умови наявності вільних місць у закладі та достатнього конкурсного бала. Університети формують списки рекомендованих у межах свого ліцензованого обсягу, розпочинаючи зарахування зі вступників із найвищим конкурсним балом.

Процес зарахування вступників на контрактну форму навчання до закладів вищої освіти триватиме до 30 серпня. Абітурієнти мають змогу перевіряти наявність вільних контрактних місць безпосередньо в обраних університетах для вступу або здобуття додаткової спеціальності.

Умови отримання гранту на навчання

Учасники другої хвилі мають право претендувати на грант для оплати навчання. Це правило діє для тих вступників, які під час першого етапу відмовилися від контрактного місця за пріоритетом, а під час другої хвилі вступають на контракт. Існує обмеження: фінансова підтримка у вигляді гранту не надається тим абітурієнтам, які раніше відмовилися від рекомендації на навчання за кошти бюджету.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Скільки коштує споживчий кошик у 2026 році

Семаковська Тетяна 14:00, 18 Серпня 2026
Вартість споживчого кошика / фото НБУ

Споживчий кошик — це базовий перелік із понад 290 товарів і послуг, який визначає мінімальний рівень споживання для підтримання життєдіяльності. Саме його вартість є фундаментом для розрахунку прожиткового мінімуму, від якого залежать мінімальні зарплати, пенсії та соціальні субсидії. У 2026 році цей економічний індикатор чітко демонструє розрив між державними стандартами, затвердженими ще у 2016 році, та реальними цінами в магазинах.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ціни та прожитковий мінімум: скільки коштує кошик

Вартість споживчого кошика щомісяця коригується відповідно до середніх цін по Україні, фіксуючи рівень інфляції, зокрема, для прикладу, у лютому 2026 року інфляція склала 1%, де найбільший ціновий стрибок припав на овочі.

У 2026 році загальний усереднений показник вартості кошика становить 3 209 гривень. Однак ця сума варіюється залежно від соціальної та вікової групи:

  • діти до 6 років: 2 817 гривень.
  • діти та підлітки (6–18 років): 3 512 гривень (найдорожчий кошик);
  • працездатні дорослі: 3 328 гривень.
  • пенсіонери (непрацездатні особи): 2 595 гривень (найдешевший кошик).

Оскільки офіційні цифри не враховують оренду житла чи вартість дорогих медикаментів, реальні мінімальні витрати українських сімей часто перевищують ці показники у 1,5–2 рази.

Продовольчий кошик: левова частка витрат

Понад 65% вартості українського споживчого кошика йде саме на харчування (для порівняння: у Європі цей показник рідко перевищує 30%). Офіційний набір розрахований на забезпечення базового калоражу (2790 ккал для дорослого), проте акцент зроблено на найдешевших продуктах — хлібі та картоплі.

Категорія продуктівДіти до 6 роківДіти 6–18 роківПрацездатніНепрацездатні
Хліб та хлібобулочні43,8 кг79,1 кг101 кг85 кг
М’ясо та м’ясопродукти26,8 кг43 кг47 кг29,4 кг
Молочні продукти (л екв.)182,6 л164,2 л220 л105 л
Овочі та картопля110 кг140 кг155 кг120 кг
Фрукти та ягоди50 кг60 кг60 кг40 кг
Яйця182,5 шт.365 шт.220 шт.180 шт.

Зважаючи на постійні коливання цін на ринку, багато українців змушені доповнювати цей набір продуктами з власного городу або купувати дешевші сезонні овочі.

Непродовольчі товари та послуги (близько 33% вартості)

На одяг, техніку, гігієну та комунальні послуги залишається близько третини від загальної суми прожиткового мінімуму. Саме ця частина кошика демонструє найбільш жорстку економію і є найважчим фінансовим тягарем, особливо для пенсіонерів:

  • одяг та взуття — закладено вкрай тривалі терміни використання. Зимова куртка чи пальто має прослужити 4 роки, зимові чоботи — 3 роки, а постільна білизна оновлюється раз на 5 років;
  • гігієна —розраховано лише 1 рулон туалетного паперу. На рік виділяється 14 шматків мила та 6 тюбиків зубної пасти. Жінкам не передбачено окремих норм на шкарпетки;
  • побутова техніка — холодильник має працювати 15 років, пральна машина — 14 років, а телевізор — 10 років.
  • послуги та медицина — електроенергія обмежена нормою 150 кВт-год на місяць, а транспорт — 600 поїздок на рік, домашня аптечка включає лише базові засоби (парацетамол, пластирі) без сучасних вітамінів, культурне дозвілля обмежене 1–2 заходами на рік.

Міжнародний контекст: чи відповідає кошик сучасності

Структура українського споживчого кошика (297 позицій) суттєво відстає від світових стандартів. Наприклад:

  • у США кошик включає 300 товарів, але з обов’язковим урахуванням витрат на інтернет та розваги;
  • у Німеччині набір складається з 475 позицій (включно з тонометрами та технікою);
  • у Великій Британії та Франції до мінімальних витрат держава відносить послуги перукаря, корм для тварин і навіть витрати на хобі.

Застарілість українських норм призводить до того, що офіційна вартість кошика не враховує витрати на сучасні базові потреби, як-от смартфон, мобільний зв’язок чи швидкісний інтернет, перетворюючи його скоріше на інструмент бюджетної економії, ніж на відображення реального життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Друга хвиля вступу 2026: хто може подати документи на контракт

У закладах вищої освіти розпочався другий етап вступної кампанії на контрактну форму навчання. Процес відбувається в університетах, де залишилися вільні місця для зарахування. Про це […]

15:00, 18.08.2026 Скопіч Дмитро

Скільки коштує споживчий кошик у 2026 році

Споживчий кошик — це базовий перелік із понад 290 товарів і послуг, який визначає мінімальний рівень споживання для підтримання життєдіяльності. Саме його вартість є фундаментом […]

Як проходить ВЛК у 2026 році: гайд для цивільних і військових

Міністерство оборони України підготувало детальну інструкцію щодо процедури проходження військово-лікарської комісії. Процес зазнає поступової цифровізації для усунення бюрократії, корупційних ризиків та черг. Медична експертиза оптимізується […]

Чи треба платити податки з допомоги сім’ям загиблих військових: пояснення

Одноразова грошова допомога сім’ям загиблих військовослужбовців не підлягає оподаткуванню, однак для супутніх виплат можуть діяти інші правила. Державна податкова служба надала роз’яснення щодо умов звільнення […]

Національний банк України пом’якшує валютні обмеження: деталі

З 11 серпня 2026 року Національний банк України вводить у дію пакет пом’якшення валютних обмежень. Зміни стосуються фізичних і юридичних осіб, а також установ фінансового […]