До повномасштабного вторгнення Бахмут був маленьким, мальовничим містом з гарними вуличками та старовинною архітектурою. Алея Троянд в Бахмуті, річка Забахмутка, парки, набережна – тут любили проводити час бахмутяни. 

У фотодобірці від «Бахмут.IN.UA» згадуємо, яким був Бахмут до війни.

Бахмут до війни

Наша підписниця Яна Цист поділилася світлинами з рідного Бахмута.

 Фото: надане героїнею

Заходи сонця у Бахмуті завжди були неймовірними.

Фото: Яна Цист

На вихідних бахмутяни любили виходити на природу

Фото: Яна Цист

А ось так виглядала вечорами місцева набережна, де любили прогулюватися всі бахмутяни.

 Фото: Mkrtchyan Alyona

Два будинки з муралами були улюбленими зонами для фотосесії.

Фото: Іван Сидоров

Бахмутські простори, неподалік від річки храм, сюди на службу ходили віряни.

Фото: Іван Сидоров

Арт-обєкт: Я люблю Бахмут, фото на фоні інсталяції є майже в кожного.

Фото: Іван Сидоров

Річка Забахмутка – улюблене місце, де любили проводити вільний час бахмутяни

Фото: Іван Сидоров

А ось місцевий стадіон, вихідними тут проводили матчі й виступали найкращі бахмутські спортсмени.

Фото: Іван Сидоров

Так святкували День Вишиванки в Бахмуті.

 Фото: Іван Сидоров

Читайте також: День Вишиванки: як виглядала традиційна вишита сорочка Донеччини?

В травні 2018 року Бахмут святкував День Європи, на вулицях було багато молоді.

 Фото: Іван Сидоров

Так святкували Масляну в Бахмуті, на вулиці 2020 рік, кінець лютого.

 Фото: Іван Сидоров

Бахмут весною цвіте, місцеві ходять за покупками.

 Фото: Іван Сидоров

Весною вулиці Бахмута, як завжди охайні. На лавочках відпочивають бахмутяни.

Фото: Іван Сидоров

Бахмут цвіте, відпочивають місцеві, життя вирує в мирному місті.

Фото: Іван Сидоров

Світлий та затишний Бахмут.

Фото: від підписниці редакції

Алея Троянд в Бахмуті, тут завжди любили робити фото.

 Світлина від підписниці редакції

Бахмутський фотограф Іван Сидоров за роботою, локація із сакурами одна з улюблених для фотосесій.

 Фото: від підписниці редакції

Бахмут уночі підсвічувався різноколірними ліхтарями.

 Фото: Олександр Сотніков

Вдень місто прокидається, бахмутяни поспішають на роботу, й за кавою в улюблене кафе Франсуа.

Фото: Олександр Сотніков

Читайте також: Як відкрити власну кав’ярню у Києві: історія бахмутянки 

Кав’ярня Франсуа – місце збору друзів, тут часто приходили на каву й тістечко.

Фото: від бахмутян

Фото: Іван Сидоров

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

В Україні роботодавці та приватні підприємці зобов’язані регулярно сплачувати єдиний соціальний внесок за себе та своїх працівників. Цей платіж формує фонд для надання соціальної допомоги громадянам у випадках безробіття, захворювань або для забезпечення пенсійних виплат.

Детальніше про те, що таке ЄСВ та скільки доведеться платити в 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA

ЄСВ: сутність та категорії платників

Єдиний соціальний внесок є регулярним і обов’язковим страховим платежем. Його перераховують працедавці за найманий персонал, а також підприємці, що ведуть професійну діяльність. До переліку платників належать:

• роботодавці;
• фізичні особи-підприємці на загальній або спрощеній системі оподаткування;
• особи, які отримують дохід від незалежної наукової, літературної, художньої, освітньої, викладацької, медичної чи юридичної діяльності;
• фермери, які не підлягають іншим видам страхування;
• громадяни, які добровільно беруть участь у системі державного соціального страхування;
• виконавчі служби.

Ставка та ліміти фінансування

Основна ставка внеску залишається фіксованою на рівні 22 відсотків. Для роботодавців базою нарахування є сума заробітної плати співробітників, а також різноманітні грошові винагороди. Підприємці розраховують суму платежу залежно від власного доходу.

Мінімальний та максимальний пороги внеску прив’язані до розміру мінімальної заробітної плати. У 2026 році для фізичних осіб-підприємців діють такі правила розрахунку:

• платники єдиного податку визначають базу нарахування самостійно в межах встановлених лімітів;
• мінімальний щомісячний платіж становить 1 902,34 гривні;
• максимальна база для нарахування фіксується на рівні 172 940 гривень;
• підприємці на загальній системі, члени фермерських господарств та самозайняті особи сплачують 22 відсотки від фактичного прибутку, але не менше ніж 1 902,34 гривні за місяць, у якому був отриманий дохід.

Графік розрахунків

Законодавство вимагає перераховувати страховий платіж щомісяця. Звітність та безпосередня сплата здійснюються до 20 числа місяця, що настає за звітним періодом. Останнім днем для проведення фінансової операції вважається 19 число відповідного місяця.

Читайте також:

Виплати для ВПО: кому необхідно подати заяву до 1 червня для отримання коштів за попередні місяці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

До міжнародного Реєстру збитків додали 14 нових напрямів, за якими фізичні особи, комерційний сектор та держава зможуть фіксувати шкоду від російської агресії. Ці категорії поступово стануть доступними для подання через застосунок “Дія”.

Про це повідомили Юлія Свириденко та Міністерство цифрової політики України.

Оновлення послуг для різних секторів

За словами прем’єр міністерки, Уряд розширив перелік категорій, за якими громадяни, власники бізнесів, а також держава Україна зможуть офіційно фіксувати шкоду та втрати, завдані російською агресією після 24 лютого 2022 року. Після технічного запуску нових сервісів заявники зможуть фіксувати специфічні втрати. громадяни отримають змогу подавати заяви щодо:

• втрати доступу до медичної допомоги та освіти, економічних втрат, а також порушення прав людини й законів війни;
• бізнес зможе заявляти про втрати культурних об’єктів, витрати на евакуацію активів, гуманітарні та інші економічні збитки;
• держава фіксуватиме екологічну шкоду, розкрадання природних ресурсів, руйнування об’єктів культурної спадщини, витрати на підтримку населення та розмінування територій.

Наразі через електронний сервіс уже діє можливість подання документів за 21 категорією. Нові напрямки відкриватимуть у міру їхньої готовності.

Особливості роботи міжнародного реєстру

Міжнародний Реєстр збитків створили Україна, Європейський Союз та 43 країни для документування наслідків бойових дій після 24 лютого 2022 року. Подані заяви проходять перевірку на відповідність правилам системи та передаються до компенсаційної комісії разом із доказами.

Процес формування компенсаційної комісії стартував у грудні 2025 року. Конвенцію про її створення підписали 38 держав та Європейський Союз. Нині тривають організаційні процедури для повноцінного запуску роботи цього органу.

Читайте також:

Окупанти заговорили про офіційне визнання Бахмута знищеним: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!