Мешканці Кліщіївки святкують День села біля клубу / фото з архіву Олени Данько
Сьогодні, 14 жовтня, село Кліщіївка Бахмутського району Донецької області відзначає 252 річницю від дня заснування. До війни тут мешкали 443 людини. Під час повномасштабного вторгнення росії в Україну окупаційні війська рф повністю зруйнували населений пункт.
Незважаючи ні на що, мешканці Кліщіївки вірять у те, що мирне життя повернеться в їхнє рідне село.
Вітання зі святом
З найкращими побажаннями до жителів Кліщіївки звернулась староста Іванівського старостинського округу Бахмутської міської об’єднаної територіальної громади Олена Данько.
Вітаю всіх мешканців села Кліщіївка та Андріївка зі святом. Незалежно від того, де ми знаходимося, ми залишаємося його мешканцями. Миру, здоров’я та віри в найкраще. Ми обов’язково ще відсвяткуємо свято, але в наших селах.
Олена Данько // староста Іванівського старостинського округу
Діти з прапором України біля сільського клубу в Кліщіївці / фото Олена Задорожна
Організатор культурно-дозвіллєвої діяльності Олена Задорожна Кліщіївського сільського клубу тепло привітала односельчан.
Шановні мешканці села Кліщіївка!
14 жовтня нашому селу виповнюється 252 роки. Це свято всіх хто народився й виріс, приїхав на постійне чи тимчасове проживання.
Зазвичай в цей день ми гуртувалися, влаштовували пишні народні гуляння, славили село в піснях, віршах.
На жаль, війна внесла свої корективи, й традиційне відзначення стало неможливим. Але я щиро вірю, що прийде день і День Села ми обов’язково святкуватимемо під мирним небом.
З нагоди свята зичу Вам та Вашим родинам міцного здоров’я, щастя та мирного неба!
Олена Задорожна // організатор культурно-дозвіллєвої діяльності сільського клубу
Заходи до Дня села в 2020 році / фото Олена Задорожна
Нагадаємо, що бої за село розпочалися наприкінці листопада 2022 року. Російські війська почали наступ на Кліщіївку після захоплення Андріївки.
У січні 2023 року окупанти захопили село. У вересні частина Кліщіївки опинилась під контролем ЗСУ, частина знаходилась в «сірій зоні», частина — під контролем армії рф.
17 вересня 2023 року Сили оборони деокупували Кліщіївку. Наразі на південному фланзі Бахмута тривають важкі бої.
Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня під ударом українських захисників були місце пуску БПЛА і пункт управління. Ураження були в районі Донецька та Великої Новосілки.
На території Донецької області триває активна фаза евакуації цивільного населення. Через інтенсивні та постійні обстріли з боку російської армії жителі прифронтових міст масово звертаються по допомогу до волонтерів.
Волонтер Богдан Зуяков розповів редакції Бахмут IN.UA про стан логістики, ціни на пальне та темпи виїзду цивільного населення з прифронтових міст.
Евакуація на Донеччині
За словами Богдана Зуякова, кількість охочих виїхати з Краматорська та Слов’янська стрімко зросла. Якщо раніше такі звернення надходили рідко, то зараз заявки приймають щодня, а їхня кількість сягає десяти і більше.
“Охочих дуже багато зараз. Краматорськ, Слов’янськ евакуюється, дзвонять“, — каже волонтер.
Основною причиною активного вивезення є масовані удари. Російська армія застосовує проти міст весь спектр озброєння, включно з керованими авіабомбами, ракетодронами та звичайними безпілотниками.
Ускладнена евакуація з Дружківки
Ситуація у Дружківці є критичною, оскільки місто фактично перебуває в зоні умовно неможливої евакуації. Через відсутність стабільного зв’язку зв’язатися з місцевими жителями напряму неможливо — комунікація підтримується через їхніх родичів або після самостійного виходу людей на точки зі зв’язком.
“Зв’язатися з людьми неможливо, це тільки через родичів, або якось там мати надію, що люди зможуть знайти точку, де є зв’язок, щоб вони сказали, де вони і коли вони готові“, — розповідає волонтер
Самі місії вимагають максимального контролю повітряного простору та координації з військовими і поліцією. Жителям доводиться самостійно добиратися пішки до безпечніших локацій на відстані від двох до п’яти кілометрів, де евакуаційні екіпажі мають змогу їх забрати.
Проблеми з поверненням та специфіка евакуйованих
Основну частину тих, хто виїжджає, становлять люди старшого віку та особи з інвалідністю. Водночас спостерігається тенденція виїзду сімей із дітьми, проте існують випадки, коли люди повертаються назад у небезпечні громади.
“Бувають такі випадки, що люди нехтують не тільки собою, але й безпекою дітей… Для мене це нонсенс взагалі, особливо коли це родини з дітьми“, — каже Богдан Зуяков.
Попри роз’яснювальні бесіди та допомогу з пошуком житла, такі випадки все ж фіксуються.
Логістичні труднощі
Процес евакуації супроводжується численними організаційними та технічними перешкодами. Головними проблемами залишаються нестача пального та складність ремонту автомобілів.
“Дрони, паливо — це проблема, яка не вирішується. Завжди є проблема з паливом. І з ремонтом автомобілів також постійна проблема, тому що ремонтувати їх ніде і дуже дорого“, — пояснює Богдан Зуяков.
Додаткову кризу створюють удари по логістиці:
“Росіяни б’ють машини пошти, і ти можеш чекати і тиждень, адже необхідна деталь може не доїхати фізично до сервісу“, — зауважив Богдан Зуяков.
Підсумовуючи складність роботи, волонтер наголошує: “Сам процес, забрати людину з дому і відвезти до більш безпечного місця — це легко, а підготовка до цього — це дуже складний процес”.
Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня під ударом українських захисників були місце пуску БПЛА і […]
На території Донецької області триває активна фаза евакуації цивільного населення. Через інтенсивні та постійні обстріли з боку російської армії жителі прифронтових міст масово звертаються по […]
Українські військовослужбовці після звільнення зі служби мають право на фінансове забезпечення від держави. У 2026 році процедура передбачає отримання грошей за невикористану відпустку, неотримане майно […]
Правила призначення допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб змінилися у 2026 році. Зокрема, сам факт навчання на денній формі після досягнення 18 років більше […]
На окупованій частині Донеччини працюють фахівці Єдиного інституту просторового планування (ЄІПП). Вони займаються так званою “відбудовою” — розробляють генплани зруйнованих міст, за якими їх, нібито, […]