Сьогодні, 14 жовтня, село Кліщіївка Бахмутського району Донецької області відзначає 252 річницю від дня заснування. До війни тут мешкали 443 людини. Під час повномасштабного вторгнення росії в Україну окупаційні війська рф повністю зруйнували населений пункт.

Незважаючи ні на що, мешканці Кліщіївки вірять у те, що мирне життя повернеться в їхнє рідне село.

Вітання зі святом

З найкращими побажаннями до жителів Кліщіївки звернулась староста Іванівського старостинського округу Бахмутської міської об’єднаної територіальної громади Олена Данько.

Організатор культурно-дозвіллєвої діяльності Олена Задорожна Кліщіївського сільського клубу тепло привітала односельчан.

Раніше редакція «Бахмут IN.UA» розповідала, якими були Кліщіївка та Андріївка до війни.

Битва за Кліщіївку

Нагадаємо, що бої за село розпочалися наприкінці листопада 2022 року. Російські війська почали наступ на Кліщіївку після захоплення Андріївки.

У січні 2023 року окупанти захопили село. У вересні частина Кліщіївки опинилась під контролем ЗСУ, частина знаходилась в «сірій зоні», частина — під контролем армії рф. 

17 вересня 2023 року Сили оборони деокупували Кліщіївку. Наразі на південному фланзі Бахмута тривають важкі бої.

• Бахмут, Кліщіївка та Андріївка: як виглядають зруйновані населені пункти
• Кліщіївка і Соледар — це два «ключі» до звільнення Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Координаційний штаб з проведення евакуаційних заходів ухвалив рішення про обов’язкове переміщення дітей у примусовий спосіб із визначених населених пунктів Новодонецької громади на Донеччині. Загалом евакуації підлягають 74 дитини, життя яких перебуває під загрозою через постійні обстріли.

Про це повідомив Вадим Філашкін, голова Донецької ОВА.

Примусова евакуація на території Донецької області

Голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін затвердив наказ № 6/39-26 від 13 липня 2026 року, який регламентує процес примусової евакуації з населених пунктів Новодонецької громади на Донеччині. Документ передбачає переміщення 74 дітей, які виховуються у 51 родині. Згідно з правилами, неповнолітні повинні виїхати виключно разом із батьками, особами, які їх замінюють, або іншими законними представниками.

Вадим Філашкін зазначає, що для сімей уже підготовлені місця тимчасового проживання у тилових регіонах України. Евакуйованих жителів Новодонецької громади прийматимуть у Закарпатській, Полтавській, Рівненській та Кіровоградській областях. Додаткову логістичну та організаційну підтримку в процесі переселення надає благодійний фонд “Спасемо Україну”.

Процес евакуації є повністю безоплатним. Під час переїзду безпеку та супровід людей забезпечують співробітники поліції, рятувальні служби, парамедики та волонтерські групи. На маршрутах функціонують транзитні центри, де переселенцям надають необхідну медичну, психологічну та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

“Найчастіше евакуюються з Краматорська та Слов’янська”: волонтер Богдан Зуяков щодо виїзду людей з Донецької області

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Мешканці Бахмута ініціюють процес для отримання виплат та сертифікатів за втрачене майно. Ініціативна група розпочне роботу із зустрічі з місцевою адміністрацією, щоб узгодити дії та домогтися підписання відповідних державних програм.

Редакція Бахмут IN.UA поговорила з Інесою Мішеніною — бахмутянкою та однією з ініціаторок звернення.

ВПО з Бахмута звертатимуться до влади щодо компенсації за зруйноване житло

9 липня 2026 року на сторінці бахмутянки Інеси Мішеніної вийшла публікація, де жінка закликала звернутися до представників влади для допомоги ВПО з Бахмута.

“Бахмутчани! Ми, як і весь народ на початку війни, були дуже згуртованими. Але все тихіше і тихіше кожен вирішує свої питання самотужки. Але є одне спільне лихо, зруйноване наше місто і ми без житла. Я не знаю як, але все ж забувати про нас не можна давати нашій владі. Можливо, нам знову треба нагадати про нас нашому Президенту. Але допомогти нам може і більші шанси, якщо представляти нас буде Бахмутська громада. Можливо у когось є таке бажання теж спробувати ще звернутися?” — написала Інеса Мішеніна.

В коментарі редакції Бахмут IN.IA жінка пояснила, що процес обговорення проблем внутрішньо переміщених осіб активізувався після публікації допису. Ініціативна група з двох осіб не подаватиме прямих заяв до Президента України на першому етапі. Бахмутянка Інеса Мішеніна озвучує план дій:

“Ми не будемо саме давати заяву. Ми спочатку бажаємо зустрітися з нашим мером, нашим керівництвом, щоб спільними зусиллями потім вже робити і щоб не нашкодити всім нашим мешканцям. Тому спочатку це буде розмова з нашими представниками, а потім ми далі будемо писати звернення або зустрічі якісь“.

Як додає переселенка, містяни прагнуть отримати фахову допомогу від керівництва громади, оскільки не мають спеціалізованого досвіду для самостійного розв’язання проблеми на державному рівні.

“75 чи 85 тисяч переселенців залишилися без житла. Мені здається, що спільною працею можна чого-то досягти. Проте, якщо ми вийдемо, помахаємо плакатами, то на цьому все і закінчиться. Треба, щоб був представник. Або хай в міськраді нам порадять, як краще та які звернення писати“, — зазначає Інеса Мішеніна.

Компенсації за майно та непідписані програми

Основна мета звернень полягає у розв’язанні питання компенсацій за знищену нерухомість. Наразі,за словами бахмутянки, дієві програми для жителів Бахмута відсутні або знаходяться в замороженному стані. Ініціативна група планує нагадати про розгляд цих документів та відстояти право на житлові сертифікати.

“Ми також маємо право на сертифікати, на виплати, бо ми одні з перших втратили це житло. Будемо намагатися щось зробити, щоб про нас не забули, щось робити“, — додає бахмутянка.

Альтернативні кроки у разі відмови

За словами Інеси Мішеніни, для ініціативи розроблено додатковий варіант на випадок відсутності результатів після звернення до керівництва Бахмута. Якщо місцева влада відмовиться від зустрічі та співпраці, мешканці діятимуть через парламент.

“Якщо вони нас не побажають зустрітися та допомогти нам, то далі ми будемо вже шукати контакти та звертатися до депутатів Верховної Ради. Не обов’язково до представників Донеччини, просто шукати, де приймальні депутатів. І ходити, і питати, таким чином, може нам допоможе хтось“, — пояснює Інеса Мішеніна.

Читайте також:

Три законопроєкти про компенсацію житла на ТОТ зависли у Верховній Раді: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!