Протягом 17 грудня російські війська намагалися штурмувати на північ від Бахмута, але не досягли жодного заявленого просування. Тим часом російське джерело стверджує, що 16 грудня російські війська просунулися вперед біля Веселого, Роздолівки та Сакко і Ванцетті.

Про це повідомляє Інститут вивчення війни.

Ситуація в Бахмуті та навколишніх селах

МО рф заявило, що 17 грудня українські війська безуспішно атакували поблизу Бахмута в районі Іванівського, Кліщіївки та Північного. Відомо, що окупанти досягли просування під Бахмутом. Геолокаційні дані, опубліковані 17 грудня, вказують на те, що російські війська просунулися на північний захід від Хромового, також фіксують просування військ рф в Курдюмівці.

Російські джерела стверджують, що їхні війська просунулися на околиці Кліщіївки та в напрямку Іванівського 16 і 17 грудня.

На Бахмутському напрямку наші захисники відбили 5 атак противника в районах Богданівки, Кліщіївки та Андріївки Донецької області. Росіяни намагалися витіснити ЗСУ з позицій на висотах на північний захід від Кліщіївки протягом останнього тижня, але безуспішно. Військовий з Бахмутського напрямку з позивним “Снайпер” повідомляє, що ситуація в Кліщіївці може бути небезпечною.

Нагадаємо, що російська армія утримує на Бахмутському напрямку близько 80 тисяч військових. Окупанти концентрують увагу на цій ділянці фронту, яка є однією з пріоритетних для ворога.

Читайте також:

• Росіяни поставили задачу взяти Часів Яр
• “Росіяни підтягують більше резервів”, — боєць НГУ про бої під Бахмутом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На території Донецької області значно посилився процес евакуації цивільного населення. Через збільшення кількості обстрілів з боку російської армії жителі вимушені масово залишати свої домівки, евакуюючись цілими районами після влучань керованих авіабомб у житлові будівлі.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Як відбувається евакуація зі Слов’янська та Краматорська

За словами Ольги Кравченко, за останні півтора-два місяці на гарячу лінію надійшло 3800 заявок на виїзд. Організації не повністю справляються з таким потоком. Пропускна здатність дозволяє вивозити від 20 до 30 осіб на день разом із речами. Жителі потребують адресної евакуації та хочуть виїжджати до центральної України, а також у Київську, Одеську та Хмельницьку області. Покрити ці напрямки повною мірою вдається не завжди.

“Більше прильотів, і після прильотів люди виїжджають цілими районами. Прилетів КАБ у будинок, будинку немає — люди виїжджають“, — пояснює ситуацію волонтерка.

Територію Донеччини залишають переважно найвразливіші групи населення.

“Це родини з дітьми, маломобільні люди, оскільки швидкі вже особливо не виїжджають на адреси, лікарні не працюють у повному обсязі“, — розповідає представниця організації.

Наразі виїзди здійснюються здебільшого зі Слов’янська, Краматорська та прилеглих до лінії фронту районів.

Евакуйовані забирають із собою побутову техніку, меблі та навіть зібраний урожай, аби облаштуватися на новому місці та зекономити на оренді порожніх квартир.

“Хто картоплю викопав — і з картоплею їде. Хто з речами. В основному це техніка та меблі“, — констатують Ольга Кравченко.

Процес вивезення здійснюється за допомогою мікроавтобусів, а також є можливість відправляти речі поштою.

Ситуація у Слов’янську та Краматорську

Життя у містах супроводжується постійною загрозою ударів керованими авіабомбами, ракетами та FPV-дронами. Росіяни цілеспрямовано завдають ударів по магазинах і супермаркетах. Торговельні точки зачиняються, доступність продовольства зменшується. Електроенергія відсутня більшу частину доби. Після влучання у фільтрувальну станцію виникли серйозні перебої з водопостачанням, підвезення води також припинилося.

“Зараз усе частіше б’ють по магазинах, супермаркетах. Такі магазини зачиняються, менше доступності до продовольства. Світла більше в добі немає, ніж воно є. Ось зараз влучили у фільтрувальну станцію, також із водою стали перебої. Звісно, вже такого підвезення води немає“, — описує ситуацію керівниця волонтерського проекту.

Основною проблемою для волонтерських організацій, які займаються евакуацією, залишається нестача пального. Вирішення цього питання наразі відбувається коштом партнерських благодійних організацій для безперервного продовження процесу вивезення людей.

Читайте також:

У Слов’янську зникає електрика, магазини зачиняються: що відомо про ситуацію в місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Мешканці Запоріжжя можуть отримати грошову допомогу від “Карітас-Спес”. Її розмір складає 12 300 гривень. На допомогу можуть розраховувати ВПО та люди, які отримати поранення або втратили одного із членів родини внаслідок війни.

Про це повідомляє “Карітас-Спес”.

Грошова допомога мешканцям Запоріжжя від “Карітас-Спес”

“Карітас-Спес” надає грошову допомогу мешканцям Запоріжжя. Її розмір складає 12 300 гривень. Допомогу можуть отримати люди, які:

• отримали важке поранення внаслідок бойових дій;
• втратили одного з членів сім’ї внаслідок бойових дій;
• евакуювалися з власної домівки.

Як подати заявку на допомогу від “Карітас-Спес” у Запоріжжі

При важких пораненнях внаслідок бойових дій потрібно надати:

• витяг з протоколу поліції про тригерну подію або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
• лист непрацездатності (лікарняний) про перебування на лікуванні не менше 5 днів;
• завірену лікарем виписку з медичної амбулаторної картки, у якій мають бути або консультаційний висновок, або довідка про фіксацію тілесних ушкоджень, або епікриз.

За допомогою лікаря потрібно звернутися протягом одного дня з моменту поранення. У цей строк треба відкрити лікарняний або отримати консультаційний висновок щодо отриманих травм. Від моменту отримання травми до моменту реєстрації на допомогу повинно пройти не більше 45 днів. Допомогу надають лише постраждалій людині.

При втраті одного з членів сім’ї внаслідок бойових дій потрібно надати:

• свідоцтво про смерть;
• довідку про причину смерті;
• витяг з протоколу поліції про тригерну подію.

Люди, які мусили евакуюватися з власних домівок, мають надати:

• реєстраційні записи в офіційних центрах евакуації/транзиту, місцях збору або колективних центрах;
• списки/документацію, від гуманітарних, громадських організацій або волонтерів, які проводять евакуацію;
• транспортну квитанцію, квиток;
• довідку ВПО до 45 днів (з пропискою у місцях обов’язкової чи добровільної евакуації);
• інші реєстраційні документи, видані місцевими органами влади;
• документи, що підтверджують місце постійного проживання (місце проживання, зазначене в українському паспорті, місце проживання, зазначене в паперовому додатку до ID-картки, довідка про фактичне місце проживання, довідка ВПО, договір оренди житла тощо).

Деталі про оформлення допомоги можна уточнити на гарячій лінії “Карітас-Спес”: +380 (99) 555 4367.

Читайте також:

• Українці, які втратили роботу через війну, можуть подати заяву до Реєстру збитків
• ВПО отримають власний електронний кабінет: які послуги стануть доступні онлайн
• Банк розвитку Ради Європи виділив Україні понад 250 мільйонів євро на компенсації у 2026 році: куди пішли кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!