Ідентифікаційний код — довідка, у якій вказано обліковий номер платника податків. Цей документ вважається необхідною умовою для багатьох процедур, зокрема, оформлення паспорта чи отримання освіти в університетах.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, що таке ідентифікаційний код, а також те, як батькам оформити цей документи для дитини.

Ідентифікаційний код: що це за документ

Ідентифікаційний код — це важлива довідка, яка містить обліковий номер платника податків. Його присвоює Державна податкова служба України (ДПС) кожному громадянину та громадянці.

Документ часто використовується в різних сферах діяльності. Зокрема, ідентифікаційний код потрібен для:

• оформлення паспорта з 14 або 16 років;
• вступу до ЗВО чи іншого навчального закладу;
• отримання аліментів;
• отримання призів на змаганнях;
• отримання спадщини;
• прийняття в дар майна;
• прийняття спонсорської допомоги тощо.

Час отримання ідентифікаційного коду не обмежений законодавчо, зокрема, його можна отримати одразу після народження дитини. 

Як отримати ідентифікаційний код для дитини

Для того, щоб отримати довідку для дитини, її батькам потрібно відвідати контролюючий орган ДПС за своєю податковою адресою чи місцем проживання. У випадку, якщо люди тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання або не мають постійного місця проживання в Україні, можна звернутися до будь-якого контролюючого органу.

Також отримати ідентифікаційний код дитині можна в межах реалізації експериментального проєкту єМалятко, з деталями якого можна ознайомитися за посиланням.

Які документи необхідні

Для оформлення ідентифікаційного коду дитині необхідно надати наступні документи представникам ДПС:

• заява;
• документ, що посвідчує особу (в ньому повинні бути вказані ПІБ, дату та місце народження неповнолітньої особи, для якої буде видано ідентифікаційний код);
• паспорти батьків або одного з батьків чи усиновителя, опікуна, піклувальника;
• свідоцтво про народження дитини.

Облікові картки за формою №1ДР подаються одним із батьків, якщо дитині не виповнилося 14 років. Така норма діє за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків.

Документ створять протягом трьох робочих днів з моменту звернення батьків щодо оформлення.

Читайте також:

• Статус “дитина війни”: що це та як його оформити
• Скільки становитиме прожитковий мінімум на дітей у 2025 році
• Довідка про склад сім’ї: для чого потрібна та як саме її отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці, які планують поїздки за кордон, можуть оформити закордонний паспорт за стандартною або пришвидшеною процедурою.

Як це зробити, куди звертатися, які документи потрібні та скільки коштуватиме послуга у 2026 році — пояснює редакція Бахмут IN.UA.

Куди звертатися для оформлення закордонного паспорта

Подати заяву на виготовлення закордонного паспорта можна у кількох установах:

• у будь-якому Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• у будь-якому підрозділі Державної міграційної служби (ДМС);
• у центрах обслуговування “Паспортний сервіс” від ДП “Документ”.

Громадяни України, які наразі перебувають за кордоном, можуть звернутися для оформлення документа до найближчого українського консульства або посольства.

Які документи необхідні

Для подання заяви-анкети необхідно підготувати такий пакет документів:

• паспорт громадянина України (для дітей до 14 років — свідоцтво про народження);
• індивідуальний податковий номер (ІПН);
• усі раніше видані закордонні паспорти, зокрема ті, що вже недійсні (за наявності);
• проїзні документи дитини (якщо є);
• за необхідності — заяву про втрату попереднього закордонного паспорта (в довільній формі) або виписку з ЄРДР від поліції у разі його викрадення.

Громадяни від 16 років заповнюють заявку самостійно. Для дітей віком 12–15 років документи подають батьки або опікуни, проте особиста присутність дитини є обов’язковою для сканування відбитків пальців. Для дітей до 12 років особиста присутність не вимагається — батьки можуть подати заяву за наявності кольорової фотокартки дитини розміром 10х15 см.

Вартість та терміни виготовлення у 2026 році

Ціна оформлення закордонного паспорта залежить від обраної установи та терміновості.

У ЦНАПах та підрозділах ДМС:

• 1147 гривень — за виготовлення до 20 робочих днів;
• 1787 гривень — за прискорене оформлення до 3 або 7 робочих днів.

У сервісах ДП “Документ” (послуги коштують дорожче):

• 1 797 гривень — за виготовлення до 20 робочих днів;
• 2 437 гривень — за прискорене оформлення до 7 робочих днів.

Виняткові випадки швидкого виготовлення (до 3 робочих днів):

• терміновий виїзд за кордон на лікування;
• супровід тяжкохворого;
• смерть родича, який проживав за кордоном.

У разі виїзду на постійне місце проживання (ПМП) термін розгляду становить до 90 днів, а для усиновленої іноземцями дитини — до 10 робочих днів. Перевірити стан оформлення документа можна онлайн на офіційному сайті ДМС України.

Термін дії закордонного паспорта

Паспорт, виданий дітям, залишається дійсним протягом 4 років. Для громадян віком від 16 років термін дії документа становить 10 років.

Законодавство дозволяє повнолітнім українцям мати одночасно два чинні закордонні паспорти. Це зручно для тих, хто часто подорожує і має необхідність завчасно подавати документи на візи. Для оформлення другого паспорта потрібно додати до заяви відповідне обґрунтування.

Читайте також:

У Monobank з’явилася нова функція для дітей: можна попросити гроші у батьків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів України підтримав розроблений Міністерством оборони законопроєкт про внесення змін до Статуту внутрішньої служби ЗСУ. Документ визначає особливості застосування антикорупційних обмежень та встановлює алгоритм дій для врегулювання конфлікту інтересів під час проходження військової служби.

Про це повідомили в Міноборони.

Дії у разі конфлікту інтересів під час виконання наказу

Законопроєкт регламентує права та обов’язки військовослужбовців у ситуаціях, коли виконання отриманого наказу спричиняє конфлікт інтересів. Згідно з новими нормами, військовослужбовець зобов’язаний доповісти своєму безпосередньому командиру про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів не пізніше наступного робочого дня з моменту виявлення цього факту.

Після отримання повідомлення командир, який віддав наказ, зобов’язаний вжити заходів для врегулювання ситуації. У випадку, коли підлеглий доповідає про конфлікт через наказ вищого керівництва, його безпосередній командир передає інформацію старшому командиру для подальшого вирішення.

Якщо посада військовослужбовця не передбачає наявності безпосереднього керівника, він має доповісти Національному агентству з питань запобігання корупції або іншому визначеному законом органу. За умови виникнення конфлікту інтересів під час роботи в колегіальному органі, повідомлення направляється безпосередньо цьому органу або НАЗК.

Антикорупційні обмеження та контроль

Документ закріплює обов’язок командирів контролювати дотримання підлеглими правил запобігання та врегулювання конфліктів інтересів. Усі військовослужбовці зобов’язані не вчиняти корупційних правопорушень та діяти згідно із Законом “Про запобігання корупції”.

Законопроєкт також фіксує перелік посадових осіб, які підпадають під антикорупційні обмеження. Вони стосуються таких аспектів:

• використання службового становища;
• одержання подарунків;
• сумісництва;
• спільної роботи близьких осіб.

Аналогічні антикорупційні обмеження встановлюються для голів та членів військово-лікарських комісій і медико-соціальних експертних комісій.

Читайте також:

Психологічна допомога ветеранам в Україні: де отримати безоплатну підтримку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!