З нагоди Міжнародного Дня студента Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради спільно з молодіжною радою підбило підсумки конкурсу “Кращий студент року”. Переможцями обрали найуспішніших здобувачів освіти з Бахмутської міської об’єднаної територіальної громади.

Про це повідомляє Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради.

Конкурс “Кращий студент року”

Участь у конкурсі взяли студенти закладів вищої освіти та фахової передвищої освіти, які розташовані на території Бахмутської громади, але тимчасово переміщені до більш безпечних районів України. Цьогоріч за звання кращих в різних номінаціях змагалися 26 бахмутян.

Урочисте нагородження відбулося 17 листопада в онлайн-форматі. Так переможцями у різних номінаціях конкурсу стали:

• “Студент — лідер студентського самоврядування року” — Єлизавета Корзюк, Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця.

• “Кращий студент — спортсмен року” — Марія Єфремова, Донецький обласний спеціалізований фаховий коледж спортивного профілю ім. С. Бубки.

• “Студент — волонтер року” — Ілля Кисловський, Бахмутський коледж транспортної інфраструктури.

• “Студент — творча особистість року” — Аріана Печена, Бахмутський педагогічний фаховий коледж.

• “Студент — громадський діяч року” — Наталя Рухленко, Бахмутський медичний фаховий коледж. 

• “Студент — науковець року” — Алла Бардіна, Горлівський інститут іноземних мов “Донбаський державний педагогічний  університет”.

• “Студент — медійник року” — Мирослава Марчевська, Горлівський інститут іноземних мов “Донбаський державний педагогічний  університет”.

• “Студент — програміст року” — Максим Сафонов, Навчально-науковий професійно-педагогічний інститут Української інженерно-педагогічної академії (м. Бахмут).

Зазначимо, що всі учасники конкурсу отримали грамоти, а переможців відзначили повербанками.

Примітка: Щорічний конкурс “Кращий студент року” має на меті виявити та підтримати всебічно розвинену студентську молодь, сприяти гармонійному розвитку особистості, стимулювати зацікавленість студентів до підвищення свого інтелектуального рівня та формувати активну громадянську позицію.

Читайте також:

• “Не впасти духом і йти до своєї мети”: бахмутські студенти діляться досвідом
• Про що думають українські студенти: редакція поспілкувалася з молоддю
• Безплатні вебінари: як учням підготуватися до НМТ-2024

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Норвезька рада у справах біженців (NRC) повідомила про завершення прийому заявок на участь у програмі грошової допомоги. Подання форм закрито, і організація переходить до наступного етапу — обробки отриманих звернень.

Про це повідомили в NRC.

Як перевірити статус заявки NRC

З 12:00 п’ятниці, 27 лютого, заявники зможуть самостійно перевірити статус заявки через онлайн-платформу NeedAid.

Щоб дізнатися результат, потрібно:

• перейти на платформу NeedAid;
• обрати розділ “Подання заявки”;
• натиснути “Щоб перевірити статус”;
• ввести ідентифікаційний номер (ІПН) та номер телефону голови домогосподарства, зазначений під час реєстрації.

Інструмент самоперевірки відображатиме дату останнього оновлення, що дозволить відстежувати зміни у статусі заявки в будь-який час.

Важливо: NRC більше не надсилатиме коди для перевірки статусу через смс або WhatsApp.

Ключові дати програми

• 27 лютого — запуск інструменту самоперевірки;
• до 11 березня — відбір заявок та оновлення статусів;
• до 27 березня — уточнення даних із відібраними отримувачами та переказ коштів.

Офіційні контакти NRC

Електронна пошта: [email protected]. Безкоштовна гаряча лінія: 0 800 302 007 (щоденно з 08:00 до 18:00).

Через ці канали також можна повідомити про випадки шахрайства або перевірити, чи дійсно з вами контактували представники організації.

Читайте також:

• Як українським біженцям за кордоном подати заяву до Реєстру збитків: усе про категорію А1.2
• ВПО з дітьми в Обухові можуть отримати гумдопомогу від СОС “Дитячі містечка”
• До 42 000 гривень на власну справу: як переселенцям отримати грант від Естонської ради

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U), офіційно затвердив правила для фіксації шкоди громадянам, які рятувалися від війни за кордоном. Тепер українські біженці можуть подати заяву в новій категорії А1.2, яка стосується вимушеного переміщення за межі нашої держави.

Редакція Бахмут IN.UA пояснює, хто підпадає під ці критерії, як оформити документи через портал “Дія” та чого очікувати після реєстрації.

Хто має право на подачу заяви за категорыэю А1.2

Категорія А1.2 створена спеціально для тих українців, які були змушені залишити своє місце проживання та виїхати за кордон через російську збройну агресію. Головною умовою є час переміщення: ваш виїзд або неможливість повернутися в Україну мали статися 24 лютого 2022 року або після цієї дати.

Особа автоматично вважається вимушено переміщеною, якщо вона отримала статус тимчасового захисту або притулок в іншій державі. Важливо розуміти, що кожна людина може подати лише одну заяву в цій категорії. Якщо йдеться про неповнолітніх дітей або осіб під опікою, документи за них подають законні представники.

Що саме фіксує ця категорія

Представники Реєстру звертають увагу на те, що категорія А1.2 стосується виключно самого факту вимушеного переїзду за кордон для порятунку життя.

До цієї категорії не входять:

• втрата житла чи пошкодження нерухомості;
• втрата оплачуваної роботи та економічні збитки;
• факти насильницької депортації до рф.

Усі ці матеріальні чи фізичні збитки необхідно фіксувати окремими заявами у відповідних категоріях Реєстру. Оскільки А1.2 документує лише факт втечі від війни, вам не потрібно самостійно розраховувати суму бажаної компенсації чи подавати докази щодо її розміру.

Як подати заяву через портал “Дія”

Єдиним офіційним каналом для звернення до Міжнародного реєстру збитків є український державний вебпортал “Дія”.

Процес подачі розпочинається зі збору інформації: вам необхідно надати дані про свою особу та деталі подій, пов’язаних із виїздом. Значна частина інформації буде автоматично підтягуватися з наявних державних електронних реєстрів, що значно економить час.

Разом із заявою потрібно завантажити цифрові докази. Це можуть бути документи про надання притулку за кордоном, квитки, відмітки в паспорті тощо. Усі завантажені файли мають бути читабельними та не містити комп’ютерних вірусів. Якщо система безпеки виявить шкідливе програмне забезпечення, вашу заяву можуть відхилити.

Процес реєстрації не обов’язково завершувати за один раз. Система дозволяє зберегти чернетку і повернутися до неї пізніше, коли всі необхідні документи будуть під рукою. Перед фінальним відправленням ви зможете ще раз перевірити внесену інформацію та надати згоду на передачу ваших персональних даних до міжнародної бази.

Які дані потрібно зазначити в заяві: повний перелік

У заяві необхідно обов’язково зазначити такі дані:

Ідентифікація заявника

• повне ім’я;
• стать;
• дата народження;
• громадянство;
• документ, що посвідчує особу або номер паспорта;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків України;
• унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі України;
• зареєстроване місце проживання заявника;
• поточна адреса фактичного проживання заявника;
• контактний номер або номери телефону;
• адреса електронної пошти;
• підгрупа заявника (наприклад: військовослужбовець, член добровольчих формувань територіальних громад, працівник правоохоронних органів, працівник аварійно-рятувальних служб, комунальних служб, об’єктів критичної інфраструктури, медичний працівник);
• інформація про наявність або відсутність судимості за вчинення злочину у зв’язку з російською агресією проти України;
• інформація про застосування до заявника санкцій чи інших еквівалентних обмежувальних заходів, запроваджених урядом або міжнародною організацією;
• у разі подання заяви через представника — еквівалентна інформація, що ідентифікує такого представника; у разі подання заяви через Центр надання адміністративних послуг в Україні — інформація, передбачена статтею 7 Правил залучення представників.

Подія або події, пов’язані з вимушеною втечею або від’їздом

дата або дати переміщення за межі України;

• адреса на момент переміщення;
• адреса або адреси після переміщення (якщо відрізняється від поточної адреси заявника);
• спосіб виїзду;
• інформація про обставини, що спричинили вимушену втечу чи від’їзд;
• інформація про інших членів сім’ї, які були переміщені разом із заявником (заяви щодо таких осіб повинні подаватися окремо);
• дата закінчення вимушеного переміщення за межі України (за наявності).

Захист або притулок, наданий іншою державою

• держава, що надає захист або притулок;
• дата або дати надання захисту або притулку;
• документ або документи, що підтверджують захист або притулок.

Додаткові докази

• додаткові докази щодо особи заявника;
• додаткові докази щодо обставин, що спричинили вимушену втечу чи від’їзд;
• додаткові докази щодо надання захисту або притулку;
• додаткові докази щодо інших аспектів заяви; додаткові коментарі заявника.

Перевірка та подання заяви

• перевірка та підтвердження даних;
• перевірка особи перед поданням заяви;
• згода на передачу персональних даних;
• подання заяви.

Рішення Реєстру та обмеження

Внесення вашої заяви до Реєстру означає офіційну юридичну фіксацію факту переміщення. Проте це рішення не гарантує миттєвої грошової виплати. RD4U виконує функцію документування, а безпосереднє присудження і виплата компенсацій здійснюватиметься спеціальним міжнародним механізмом, який ще створюється.

Варто пам’ятати про суворі обмеження. Заяви від громадян рф не розглядаються, за винятком тих осіб, які можуть документально довести наявність також іншого (наприклад, українського) громадянства. Крім того, подання неправдивої чи сфальсифікованої інформації призведе до того, що заяву визнають необґрунтованою і відхилять без права на подальшу компенсацію.

Читайте також:

Українці за кордоном отримали право подавати заяви до Реєстру збитків: як це зробити через “Дію”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!