Пушилін регулярно фігурує в новинах окупаційної влади, це другий ватажок терористичного угрупування так званої “донецької народної республіки”. Як денис пушилін опинився на цій “посаді” та звідки він родом?

Редакція зібрала детальне досьє на колаборанта

Денис пушилін: зв’язок з Україною

Денис пушилін народився 9 травня 1981 року у Макіївці Донецької області. З 2014 року рідне місто колаборанта є окуповане російськими військами.

Пушилін закінчив Макіївський міський ліцей, пробував навчатися у Донбаській національній академії будівництва і архітектури на факультеті економіки, маркетингу і менеджменту, але не завершив навчання. Після ліцею денис пушилін служив у рядах Нацгвардії України у Криму.

У 2013 році денис пушилін очолив новостворену політичну партію “Ми маємо мету” (скорочено — “МММ”). Від цієї політичної сили балотувався у Верховну Раду на 94-му окрузі в Київській області. За результатами виборів на округу зайняв 19 місце, отримавши 0,08% голосів. У заяві про реєстрацію партії “МММ” метою її діяльності було “сприяння зміцненню і відродженню України, як незалежної, правової, демократичної, суверенної і сучасної держави”.

Денис пушилін: кар’єра “днр”

5 квітня 2014 року пушилін став заступником так званого “народного губернатора” Донецької області павла губарєва, після чого очолив мітинг жителів Донецька. 7 квітня було проголошено створення “днр”, а пушилін став співголовою тимчасового уряду. 15 травня 2014 року став головою “верховної ради днр”, що на той момент було найвищою посадою в так званій республіці.

9 листопада 2014 року тодішній голова “днр” олександр захарченко призначив пушиліна постійним повноважним представником республіки на переговорах тристоронньої контактної групи в Мінську.

Денис пушилін: голова “днр” і політична кар’єра в росії

31 серпня 2018 року в Донецьку вбили олександра захарченка і тимчасовим виконувачем обов’язків голови днр було оголошено його заступника дмитра трапезникова. Однак 6 вересня виконуючий обов’язки генерального прокурора днр андрій співак оголосив це рішення незаконним. Він відправив звернення до пушиліна і поклав на народну раду днр обов’язок призначити нового очільника так званої “республіки”, новий склад ради міністрів і центральної виборчої комісії.

7 вересня депутати народної ради днр призначили пушиліна тимчасовим виконувачем обов’язків голови днр до виборів, що були призначені на 11 листопада 2018 року. 20 листопада 2018 року денис пушилін, набравши 60,85% голосів на “виборах”, офіційно став головою “днр”.

Наприкінці 2021 року пушилін почав ще й політичну кар’єру у росії — став членом партії “єдіная росія” і урочисто отримав партійний квиток від дмитра медведєва.

Денис пушилін: створення приводів до повномасштабної війни

На початку 2022 року пушилін заявив про “загрозу загострення військово-політичного конфлікту з Україною”. А вже 18 лютого був розіграний масштабний спектакль. Ватажок “днр” заявив, що “ситуація йде до війни і українські війська можуть почати вторгнення в будь який момент”. У той же день в Донецьку увімкнули сирени і пушилін оголосив про евакуацію з днр до росії. При цьому евакуюватися чоловікам віком від 18 до 55 років не дозволили, їх не випускали за межі ордло.

Тоді ж, зважаючи на загострення ситуації, Україна запропонувала провести позачергове засідання Тристоронньої контактної групи. Та представники окупаційних адміністрацій відмовились від зустрічі.

21 лютого 2022 року пушилін поїхав у москву, де підписав з путіним договір про дружбу, співпрацю та взаємну допомогу між росією і днр. Після підписання документа він заявив, що “кордони днр мають бути в межах Донецької області України”.

Денис пушилін: санкції і воєнні злочини

29 квітня 2014 року дениса пушиліна включили до списку осіб, щодо яких введено санкції — заборону на в’їзд та заморожування активів до ЄС. 12 травня його включили до списку санкцій Канади, 20 червня — до списку санкцій США. Також він включений до списків санкцій Австралії, Швейцарії, Ліхтенштейну, Норвегії, Японії і Нової Зеландії.

У травні 2014 року пушиліна оголосили в розшук за скоєння дій з метою повалення конституційного ладу і захоплення державної влади.

За даними організації Human Rights Watch, яка займається моніторингом і розслідуванням порушень прав людини, пушилін може бути причетний до скоєння військових злочинів у ході боїв та блокади Маріуполя. Зокрема, до перешкоди гуманітарної допомоги і евакуації та злочинів проти людства.

Читайте також:

• Хто така елеонора федоренко: досье на чиновницю “днр”, яка займається депортацією українських дітей
• “Тут є фашизм”: The Guardian поспілкувався з колаборантами, серед яких є бахмутянин
• “Крим нє бутєрброд” та курорти Луганська”: як російський опозиціонер навальний просував антиукраїнські тези

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Виїзд з окупованих територій України — це завжди непередбачуваний і часом небезпечний процес. Люди, які хочуть повернутися на підконтрольні території України, мають оформлювати російські документи та проходити численні перевірки від окупантів. Допомогу у виїзді з ТОТ українці можуть отримати від волонтерів громадської організації “Плурітон”, яку очолює бахмутянка Катерина Арісой. Людям надають як консультаційну допомогу, так і організовують маршрути для виїзду.

Як людям допомагають виїжджати з окупації та чи надають підтримку по приїзду в Україну, редакції Бахмут IN.UA розповіла Катерина Арісой — очільниця ГО “Плурітон”.

Виїзд з окупації: як допомагає ГО “Плурітон”

З початку повномасштабного вторгнення в Україні працювали два гуманітарні коридори для українців з тимчасово окупованих територій. Один із них, який працював на Сумщині, припинив роботу через бойові дії в Курській області рф. Тепер єдиним шляхом для в’їзду в Україну з ТОТ є пункт пропуску “Доманове” на українсько-білоруському кордоні у Волинській області.

На цьому пункті пропуску працює гуманітарний центр ГО “Плурітон”. Тут волонтери зустрічають людей та надають їм подальшу допомогу. 

Одним із напрямків роботи ГО “Плурітон” є допомога людям з виїздом із окупованих територій. Волонтери надають і консультації, і безпосередньо організовують виїзд, проробляючи маршрут. 

“Ми надаємо всебічну допомогу людям з тимчасово окупованих територій. Якщо людині потрібен фізичний виїзд, транспорт, то ми це забезпечуємо. А буває так, що людям потрібна виключно консультація. Тоді ми інформуємо, які потрібні документи. Для кожного ми особисто розробляємо безпечний маршрут, адже розробити один для всіх неможливо. Вони відрізняються залежно від місця, де перебуває людина, області, в якій вона знаходиться, залежно від її фізичного стану, здоров’я тощо. Допомагаємо на всіх етапах виїзду”, — розповіла Катерина Арісой.

Для людей, які не мають власного транспорту, організовують трансфер, однак його деталей не розголошують, оскільки транспорт перебуває на окупованій території. Всі деталі обговорюють особисто з людьми, які бажають виїхати.

“Якщо у людини поганий стан здоров’я, ми продумуємо не тільки маршрут, а й транспорт. У деяких випадках можемо забезпечити супровід, якщо у людини його немає. Також можлива медична евакуація, коли людина лежачи їде. Розглядаємо варіанти для різних ситуацій”, — зазначає Катерина Арісой.

Шлях людей з ТОТ пролягає через окуповану територію, Росію та Білорусь. Щоб пройти весь цей шлях, українці мають оформлювати документи російського зразка. По приїзду в Білорусь людей скеровують до українського консульства. Там можна отримати посвідку на повернення, після чого прямувати до українського кордону.

Які виклики є при виїзді з окупації

Наразі найбільше людей, за словами очільниці ГО “Плурітон”, виїжджають з Херсонської та Запорізької областей. З настанням холодів кількість виїжджаючих зменшується, але виїзд людей все одно не припиняється.

Головні виклики виїзду з ТОТ — це довгий шлях і перевірки на російських блокпостах. Бувають випадки, коли росіяни не пропускають людей.

“Ситуація постійно змінюється, але якщо говорити про дані на сьогодні, то зараз найбільше виїздів — це Херсонська область, Запорізька. Але Луганська, Донецька і Крим так само виїжджають. Основні труднощі, з якими стикаються люди, — це, по-перше, довгий шлях. Якщо виїжджає людина старшого віку або людина з поганим станом здоров’я, то їй просто фізично важко витримати цей шлях: їхати, ночувати в дорозі, блокпости проїжджати і проходити всі перевірки на кожному етапі. По-друге, це самі блокпости. Якщо це чоловіки призовного віку, то буває так, що їх не пропускає російська сторона. Але все одно, якщо людина має на меті повернутися, то з нашою допомогою це все можливо”, — зауважила Катерина Арісой.

За словами бахмутянки, виїхати з окупованої території можливо, але з часом тиск окупаційних адміністрацій на мешканців все більший. Щоб виїхати з ТОТ, люди обов’язково мають оформляти російські паспорти. Є обмеження і щодо виїзду дітей.

“Тиск постійно посилюється, постійно вводять нові обмеження, все більше необхідно умов виконати, щоб виїхати. Наприклад, якщо спочатку була примусова паспортизація, то зараз, навпаки, є ситуація, що не всім видають російський паспорт. І це можу бути проблемою, оскільки Білорусь не пускає з боку Росії без російського паспорта. Це обов’язкова умова. Також є дуже багато обмежень для неповнолітніх дітей. Якщо дитина до 18 років без супроводу батьків виїжджає, то має бути письмовий дозвіл від батьків на її виїзд. Також у цьому місяці вийшов новий указ, і всі діти до 14 років мають оформити російський закордонний паспорт, а після 14 років — паспорт громадянина рф. Є багато таких нюансів, і ми консультуємо людей, пояснюємо, які документи мають бути на руках, щоб вони мали можливість виїхати”, — каже Катерина Арісой.

Проблемою є і цифровий тиск на мешканців ТОТ. Людям стає все складніше виходити на зв’язок з підконтрольними Україні територіями через блокування доступу до месенджерів. Крім цього, окупанти відслідковують спілкування людей у мережі, перевіряють телефони й особисті речі. Це відбувається не лише під час виїзду, а й під час перебування на окупованих територіях. Тому людям радять дотримуватись правил цифрової безпеки. 

За словами очільниці ГО “Плурітон”, універсальних порад щодо виїзду з ТОТ немає. Оскільки всі виїзди, якими займається організація, є індивідуальними. Волонтери вивчають кожну ситуацію окремо і дають персональні поради. Серед основних кроків, які можна виділити для всіх — наявність документів російського зразка та впевненість у бажанні виїхати. 

“Наприклад, зараз, поки така погода, я би не радила виїжджати людям старшого віку і людям, які мають проблеми зі здоров’ям, якщо, звісно, немає термінової необхідності. Але якщо цим людям потрібна термінова медична допомога, яку вони не можуть отримати на окупованих територіях, виїзд для них є життєво необхідним”, — каже Катерина Арісой.

Окрім допомоги з виїздом, ГО “Плурітон” також надає підтримку людям по приїзду в Україну. Людей, яких волонтери супроводжували на ТОТ, особисто зустрічають на пункті пропуску “Доманове”. У центрі ГО “Плурітон” всі повернені українці отримують гаряче харчування, чай, гуманітарну допомогу. Якщо потрібно, людям також допомагають з подальшим транспортуванням, пошуком житла і відновленням документів.

Як звернутися до ГО “Плурітон”

Для звернень працює цілодобова гаряча лінія: +380 (68) 937 0000.

Інформацію щодо виїзду та контакти координаторів можна дізнатися у спільноті ГО “Плурітон” за посиланням.

Читайте також:

• Продовжують жити в басейні: окупанти показали, в яких умовах мешкають бахмутяни в Харцизьку
• Як оформити український паспорт дітям із ТОТ?
• Під покровом релігії: як жінок залучають до пропаганди на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська міська військова адміністрація (МВА) оприлюднила звіт щодо роботи зі зверненнями громадян у звітному періоді 2025 року. Згідно зі звітом, бахмутяни, найчастіше зверталися до МВА з питань соцзахисту та щодо соціального захисту та компенсацій за втрачене житло.

Детальніше про те, що турбує бахмутян та з чим вони зверталися до МВА протягом 2025 року — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Статистика звернень до Бахмутської МВА за рік

26 січня 2026 року на сайті Бахмутської МВА з’явився документ “Про підсумки роботи зі зверненнями громадян в Бахмутській міській військовій адміністрації Бахмутського району Донецької області та виконавчих органах Бахмутської міської ради за 2025 рік”. За 2025 рік до Бахмутської МВА звернулися 446 людей. Це на 24,8% менше, ніж за аналогічний період 2024 року, адже тоді було зафіксовано 593 звернення.

Зменшення кількості офіційних звернень посадовці пояснюють переходом на більш оперативні канали комунікації. Це пошта та телефони.

Статистика за формою подання наступна:

• 67% (299 звернень) — усні звернення, отримані через “Пряму лінію” за допомогою телефону;
• 33% (147 звернень) — надійшли засобами електронною поштою.

Загалом вирішили 127 питань, на 301 звернення надали ґрунтовні роз’яснення, 1а 15 запитів наразі перебувають на стадії розгляду.

Що турбує бахмутян

Загалом у зверненнях порушувалося 490 питань різної тематики. Левову частку з них — 51,8% або 254 звернення — становлять питання соціального захисту населення. У цьому контексті пріоритетними були питання надання гуманітарної та матеріальної допомоги — 39% (99 питань) та 36% (91 питання) відповідно.

Також актуальним залишається питання забезпечення соціальним житлом (16% від соціальної тематики). Фахівці надали роз’яснення 40 заявникам щодо законодавчих норм, які регулюють надання житла особам, котрі не можуть самостійно його придбати.

Решта 9% звернень у цій категорії стосувалися відновлення пільг на комунальні послуги, актуалізації даних у реєстрі ветеранів війни, оформлення виплат ВПО та забезпечення засобами реабілітації.

Друге місце за кількістю звернень зайняло питання отримання компенсації за зруйноване житло. До МВА надійшло 117 питань або 24% на відповідну тему від загальної кількості.

Як зазначається у звіті, жителі громади активно звертаються за роз’ясненнями щодо механізмів надання компенсації за пошкоджене та знищене майно. Попри те, що законодавство передбачає відповідні процедури, існування низки умов та обмежень вимагає додаткових консультацій з боку адміністрації.

Третє місце зайняло питання житлово-комунального господарства — 5,7% або 28 питань. Бахмутяни цікавилися:

• постановкою та перебуванням на квартирному обліку;
• ситуацією з боргами за комунальні послуги;
• приватизацією житла.

Сфера охорони здоров’я склала 4,1% (20 питань). Звернення стосувалися забезпечення медикаментами, допомоги у лікуванні та протезуванні, а також роботи МСЕК (встановлення або перегляд групи інвалідності).

Інші 14,4% питань охоплювали теми права власності на землю, дотримання законності, трудових відносин, отримання адміністративних послуг та підтвердження права власності на нерухоме майно.

Читайте також:

“Від того, що у нас прийнятий один закон, у нас завтра не з’явиться величезна кількість пільгового житла”. Закон про житлову політику №12377: що він означає для ВПО та вразливих груп

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!