Олег моргун регулярно фігурує в новинах окупаційної влади. Він є “мером” окупованого Маріуполя. Очолює місто він з 2023 року. До роботи на окупантів олег моргун працював у правоохоронних органах України.

Звідки родом олег моргун та як він став “мером”? Редакція зібрала детальне досьє на колаборанта.

Звідки родом олег моргун

У біографії олега моргуна, опублікованій у росджерелах, вказано, що він народився 19 березня 1967 року в селі Садківці Вінницької області. Там він закінчив сільську восьмирічну школу. Після цього вступив до Червоноармійського педагогічного училища, де навчався чотири роки за спеціальністю “Праця та креслення”.

Після цього олег моргун закінчив заочне відділення Донецької школи міліції. У 2001 році став випускником Донецького інституту внутрішніх справ.

Олег моргун, кар’єра в Україні

Олег моргун працював міліціонером з березня 1989 року. Був оперуповноваженим карного розшуку, а зголом начальником відділу карного розшуку і начальником кримінальної міліції. Згодом дослужився до посади начальника Новоазовського райвідділку міліції. Також був старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах відділу внутрішньої безпеки Донецької області.

З 2013 року очолював Головне управління внутрішніх справ Новоазовська.

З початком війни у 2014 році олег моргун продовжив працювати на боці України. 10 травня 2014 року його призначили виконувачем обов’язків начальника Маріупольського управління МВС у Донецькій області замість викраденого терористами Валерія Андрущука. Спочатку моргун протидіяв бойовикам днр — збирав і передавав інформацію про них до вищих органів міліції та безпосередньо їх затримував.

Однак це тривало недовго. Під час окупації Маріуполя у 2014 році олег моргун перейшов на бік окупантів.

Затримання і втеча до “днр”

18 травня 2014 року олег моргун взяв участь у пресконференції бойовиків “днр” — дениса кузьменка і так званого “коменданта” Маріуполя андрія борисова. Олег моргун був присутній як начальник міліції. Бойовики розповідали журналістам про плани оборони міста від ЗСУ.

У червні 2014 року Маріуполь був звільнений від окупантів. Олега моргуна, який працював з бойовиками, затримали, але ненадовго. Прокуратура не змогла знайти достатньо доказів і його відпустили. Після цього олег моргун вийшов на пенсію і втік до окупованого Новоазовська.

Олег моргун, кар’єра в “днр”

Після втечі до Новоазовська олег моргун пішов на співпрацю з окупантами. У березні 2015 року тодішній голова “днр” олександр захарченко призначив його головою Новоазовського району “днр”. У серпні 2016 року захарченко призначив моргуна головою міста Ясинувата.

На цьому посту він пробув до січня 2019 року. Замість нього головою Ясинуватої назначили дмитра шевченка, а олега моргуна повернули на колишню посаду — голову Новоазовського району “днр”.

23 січня 2023 року олег моргун став так званим “мером” Маріуполя. На цю посаду його призначив ватажок “днр” пушилін.

Примітно, що 6 листопада 2023 року моргуна відправили у відставку, про що є відповідний указ “голови днр”. Однак фактично олег моргун продовжує виконувати обов’язки мера. Чому так сталося не повідомляють ні керівництво “днр”, ні сам моргун.

Олег моргун як очільник Маріуполя

На посаді мера Маріуполя олег моргун виконує накази росії. Місто перелаштовують на російські законодавство, стандарти освіти, надання послуг, культурне життя тощо. Псевдомер активно впроваджує “нові порядки”.

Зокрема, в окупованому Маріуполі за сприяння мера проводили вибори рф. А саме вибори президента росії. При цьому олег моргун звітував про “високу явку на виборні пункти і високу підтримку путіна”. Також у Маріуполі проводили вибори губернатора санкт-петербурга.

Також у Маріуполі проводять різноманітні розважальні заходи під прапорами росії. А саме: ярмарок з виробниками рф і “днр”, Новий рік з російськими концертами і казковими персонажами.

Особливу увагу моргун приділяє заходам “російського патріотичного спрямування”. У Маріуполі відзначають день прапора “днр”, річниці вступу “днр” до складу рф, день народного єднання, день героїв вітчизни тощо. На ці “свята” активно залучають молодь, пропагуючи їм “любов і повагу” до всього російського.

Пропаганду поширюють серед молоді не лише на свята. Зокрема, в Маріуполі за сприяння олега моргуна почав працювати загальноросійський молодіжний рух “народний фронт”. За кожним районом міста закріпили кураторів, які “координуватимуть і організовуватимуть заходи з суспільно-патріотичного виховання дітей та підлітків”.

Окрім цього, в Маріуполі відкрили філіал російського воєнно-історичного товариства. Він теж займатиметься вихованням молоді, а також популяризацією російської історії.

Також у школах розповідають про “героїв сво”. На честь загиблих росіян і відкривають пам’ятні дошки та іменні парти у навчальних закладах.

Попри те, що Маріуполь сильно постраждав внаслідок російської агресії, олег моргун ініціює акції підтримки росіян. Зокрема, з Маріуполя відправляли гуманітарні вантажі в курську область. За його словами, з серпня по жовтень Маріуполь відправив до курська 70 тонн гуманітарних вантажів. Також у Маріуполі селять біженців з курської області. Їх розміщують у так званому “націоналізованому” житлі — оселях маріупольців, які виїхали з окупації.

Окремо олег моргун звітує про відновлення і будівництво житла в Маріуполі. Він часто розповідає про те, що всі маріупольці отримують компенсаційне житло. Втім, на практиці це все дуже складно, про що пише сам моргун. Зокрема, псевдомер розповів про звернення до нього місцевої жительки. Жінка отримала позитивне рішення комісії щодо надання компенсаційної чотирикімнатної квартири. Але вже понад рік вона не може її отримати. Обіцяне житло видадуть лише “за наявності квартири по метражу і підходом черги”.

Отримати компенсаційне житло не можуть і люди, які втратили документи. Окупаційна влада не може їм допомогти і посилає в суди.

Олег моргун також продовжує займатися “націоналізацією” житла маріупольців. Покинуте житло забирають у “власність муніципалітету”.

Олег моргун, відповідальність за колабораціонізм

У 2017 році олега моргуна заочно судили. Приазовський районний суд Запорізької області визнав його винним в участі у терористичній організації. Олега моргуна засудили до 11 років позбавлення волі.

У 2023 році олегу моргуну оголосили підозру в колабораційній діяльності. Обвинувальний акт передали до Жовтневого районного суду Дніпропетровська.

Також олег моргун потрапив до списку санкцій НАЗК та санкційного списку США.

Читайте також:

• Хто такий олександр шатов: досьє на псевдомера міста Шахтарськ
• Хто такий іван приходько: досьє на мера окупованої Горлівки
• Хто така елеонора федоренко: досьє на чиновницю “днр”, яка займається депортацією українських дітей

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

29 вересня Україна вшановує пам’ять жертв Бабиного Яру — одного з місць масового знищення євреїв під час Голокосту. Та пам’ять про загиблих важлива не лише для Києва, оскільки трагедія Голокосту торкнулася багатьох українських міст, зокрема й Бахмута, де нацисти також проводили масові страти цивільних.

Як берегти і шанувати пам’ять про минуле, зважаючи на окупацію і руйнування пам’ятних місць, редакції Бахмут IN.UA розповіла Анна Фурман — генеральна директорка центру “Бабин Яр”.

Трагедія бахмутського “Бабиного Яру”

Сьогодні, 29 вересня, в Україні відзначають День пам’яті трагедії Бабиного Яру. Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру Києва 29-30 вересня 1941 року став символом “Голокосту від куль” і нацистської політики масового знищення людей.

Місце, подібне київському Бабиному Яру, було і в Бахмуті. Воно має назву бахмутський “Бабин Яр” і розташоване на території заводу шампанських вин Artwinery.

Цифра вбитих нацистами людей у Бахмуті вважається близько 3 тисяч загиблих. Відомо, що знищення людей проводилося німцями у різний спосіб — одних вбили, використовуючи газові камери, інших замуровували заживо в алебастрових штольнях. Зокрема, у камері № 46 заживо замурували людей.

Масове поховання жертв знайшли та задокументували вже після вигнання нацистів та деокупації Бахмута, у вересні 1943 року.

12 січня 1999 року міськрада Бахмута, єврейський благодійний фонд та завод Artwinery відкрили на місці трагедії меморіал “Стіна плачу”.

Як вшановувати і зберігати пам’ять, якщо меморіали зруйновані або окуповані

Сьогодні Бахмут окупований росією. Завод Artwinery, де був меморіал “Стіна плачу”, частково зруйнований і використовується окупантами у військових цілях.

Фізичного доступу до меморіалу в Бахмуті немає, але бахмутяни можуть вшанувати пам’ять жертв у інший спосіб. Це можна зробити, досліджуючи архіви, встановлюючи імена загиблих та розповідаючи їхні історії.

“Зрозуміло, що зараз шукається інший спосіб: не фізична присутність, відвідування, а та робота, яку ти можеш провести для самоосвіти онлайн. Зберігати ці дані правильно, показувати це, говорити, згадувати про це, мати свої певні дати, наприклад роковини, як правило, та інші події, коли ми можемо вшановувати пам’ять і розповсюджувати інформацію. Також можна проводити окремі дослідження щодо тих, хто був страчений. Тому що це ж не просто статистика — за кожним іменем стоїть історія, людська доля, яка була просто знищена через походження людини”, — каже генеральна директорка центру “Бабин Яр” Анна Фурман.

ВПО, які хочуть вшанувати пам’ять жертв Голокосту, можуть відвідувати пам’ятні місця у приймаючих громадах. Зі свого боку центр “Бабин Яр” приймає запити на екскурсії від переселенців і переселенок з інших регіонів.

“Ці люди (ред. ВПО) заслуговують великої підтримки, тому що вони не можуть повернутися додому. І наша спільна задача і місія — щоб вони могли відвідати, можливо, подібні місця в тому місці, де вони зараз перебувають. І, до речі, до нас у Бабин Яр часто приходять люди, які є внутрішньо переміщеними особами, із запитом на екскурсійні тури. Це для них можливість поспілкуватися між собою, щось згадати. І можливість дізнатися нове про місце, в яке вони приїхали”, — зазначила Анна Фурман.

У чому важливість пам’яток жертвам Голокосту

Документування і створення меморіальних просторів важливе для збереження історичної пам’яті у країні чи окремому регіоні. Разом з цим, за словами Анни Фурман, меморіальні комплекси не мають бути місцем страху. Навпаки, такі місця мають спонукати людей до рефлексії та віри в перемогу життя. Над цим системно працюють фахівці центру “Бабин Яр”.

“Це може бути простір, до якого людина приходить просто на прогулянку, просто подивитися на щось нове, як простір для дискусії, для розмови з собою або з тим, з ким ти приходиш в таке місце. Звісно, багато факторів залежить від безпекових заходів, погодних умов тощо, але ми знаємо, що як тільки настає гарна погода, то кількість відвідувачів завжди збільшується. Потрібно дбати, турбуватися про такі місця, створювати там окремі простори або локальні оздоблення і благоустрій для того, щоб люди могли почитати, наприклад. Ми бачимо, що багато людей люблять це робити, коли в нас хороша погода. І коли люди приходять, особливо коли вони ще там раніше не були, вони зазвичай можуть думати, що це місце трагедії, масового злочину, страт, і, напевно, що це страшно. Але ми хочемо, щоб люди виходили з таких місць з надією на те, що життя все одно перемагає і воно продовжується. Тому ці простори, напевно, не мають бути місцями страху, а місцями поваги до тих, хто там загинув”, — зауважила Анна Фурман.

За словами директорки центру “Бабин Яр”, війна в Україні змістила фокус людей на безпекові питання. Але разом з тим виникла тенденція більше цікавитися темою Голокосту, Другої світової війни і питаннями геноцидів. Людям більше це цікаво, оскільки вони проживають подібний досвід війни.

Саме тому в Україні важливо зберігати пам’ять про жертв Голокосту і розвивати меморіальні комплекси. Також зараз видається багато літератури на цю тему, робить багато досліджень, тому є багато можливостей і для дистанційного вивчення цієї теми.

Читайте також:

Трагедія Бахмутського “Бабиного Яру”: як вшановують пам’ять жертв

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині триває евакуація з прифронтових територій. За словами представника гуманітарної місії “Проліска” Євгена Ткачева, темпи виїзду залишаються нестабільними, а на кількість бажаючих виїхати найсильніше впливає наявність базових комунальних послуг.

Про те, як працюють волонтери під атаками ворожих безпілотників та як місцеві жителі готуються зимувати у багатоповерхівках під обстрілами — читайте у матеріалі Бахмут IN.UA.

Темпи евакуації на Донеччині та що на них впливає

Як розповідає Євген Ткачев, представник гуманітарної місії “Проліска”, евакуація у Донецькій області відбувається хвилями: кількість бажаючих виїхати то стрімко зростає, то так само швидко падає. На цю динаміку впливає низка чинників, але погодні умови, навіть сильні морози, відіграють другорядну роль. Головною причиною для масового виїзду залишається втрата життєво необхідних комунікацій.

“А поки буде газ, поки буде електрика, поки буде вода, то евакуація буде йти, як я кажу, внатяжечку. Тобто звичайними темпами, і похолодання майже ніяк не вплине. А от якщо зникне комуналка, то буде сплеск бажаючих на виїзд. В якомусь районі зникла електрика, вода, і впродовж тижня її не відновлюють — тоді масовий виїзд звідти. Як тільки відремонтували — знов падіння бажаючих виїхати“, — пояснює Євген Ткачев.

Крім того, сплески активності фіксуються після новин про розширення зон примусової евакуації дітей, а також коли військові адміністрації пропонують централізований виїзд до вже підготовлених місць тимчасового проживання (гуртожитків чи санаторіїв).

Безпекова ситуація

Адресна евакуація у зруйнованих містах, таких як Дружківка, наразі майже неможлива. Через зруйновані дороги, газові труби, повалені дерева та вирви від снарядів волонтерам доводиться просити людей самостійно виходити до певних евакуаційних пунктів, зокрема, тих, які знаходяться в інших населених пунктах.

Ситуація значно ускладнилася тим, що російські війська почали інтенсивно обстрілювати різні міста, такі як Краматорськ, серед білого дня. Якщо раніше більшість ударів припадала на нічний час, то зараз, за словами Ткачева, непрогнозовані обстріли відбуваються, коли люди йдуть у магазин, аптеку чи на роботу.

Велику небезпеку становлять ворожі FPV-дрони, які залітають безпосередньо у житлові двори.

“Просто залітають і у двори, і під деревами літають, і шукають собі ціль. Тобто навіть зараз, поки є листя, дерева зовсім не захищають. Позавчора над нашим екіпажем, дякувати Богу, дрон вибухнув у дереві. Поки людей вантажили, він за кілька метрів зверху заплутався в гілках і здетонував“, — розповідає представник “Проліски”.

Незважаючи на складну ситуацію та постійну небезпеку, частина місцевих жителів продовжує готуватися до зими у своїх домівках. Люди утеплюють квартири, забивають вибиті вікна та масово заготовляють дрова.

“Ми бачимо, що люди утеплюються. Евакуюєш з під’їздів, а десь між шостим і сьомим поверхом вже починають складати спиляні дрова, щоб до зими просохли. Тобто люди навіть в багатоповерхівках будуть ставити буржуйки чи якісь пічечки і опалювати себе. Про приватний сектор вже мова не йде, там люди готові“, — констатує Євген Ткачев.

За словами волонтера, встановлення буржуйок у багатоповерхівках стало своєрідним “патерном виживання”, який раніше вже спостерігався у Костянтинівці, Часовому Яру та інших прифронтових містах. Попри це, гуманітарна місія “Проліска” заявляє про готовність збільшити темпи евакуації у разі різкого зростання кількості заявок із настанням холодів.

Читайте також:

Чи оголошена повна евакуація дітей у Краматорську і Слов’янську, які внесені до зони активних бойових дій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!