Місто Світлодарськ окуповане з 24 травня 2022 року. Майже одразу так звана “влада днр” утворила тут органи місцевого самоврядування. “Мером” Світлодарська призначили максима козловського. Він очолює місто з червня 2022 року. До “політичної” кар’єри він був відомий як залізничник і великий фанат сталіна.

Звідки родом максим козловський, як він став “мером” і чим займався до призначення? Редакція зібрала детальне досьє на колаборанта.

Максим козловський: життя до 2014 року

Максим козловський народився 29 березня 1980 року в місті Горлівка Донецької області.

Освіту здобув у Харкові, навчався в Українському державному університеті залізничного транспорту. Отримав диплом за спеціальністю “Управління процесами перевезень”.

До війни був залізничником — працював на станціях “Донецької залізниці”. У 2013 році став начальником залізничної станції “Донецьк”. Залишився працювати на цій посаді і після захоплення Донецька окупантами.

Кар’єра максима козловського до призначення “мером”

Після окупації Донецька максим козловський зберіг посаду начальника залізничної станції “Донецьк”. Великим попитом серед пасажирів станція не користувалася, адже звідси їздив лише один приміський поїзд до Оленівки. Пасажиропотік складав 200 людей на добу.

Натомість максим козловський приділяв більшу увагу заходам пропагандистського характеру. Зокрема, вивішував портрети йосипа сталіна та воїнів Другої світової війни.

У максима козловського простежується дуже велика “любов” до постаті сталіна. Окрім заходів на вокзалі, він агітував до увіковічнення його пам’яті в Донецьку. У квітні 2020 року козловський навіть створив петицію про встановлення пам’ятника сталіну замість пам’ятника шевченку.

Після початку повномасштабного вторгення максим козловський долучився до одного з військових підрозділів російської армії. Він був кулеметником штурмової роти і брав участь у боях за Волноваху та Новобахмутівку.

Максим козловський як “мер” Світлодарська

В окупаційних органах влади козловський почав працювати з червня 2022 року. Ватажок “днр” пушилін призначив його мером окупованого Світлодарська.

Одразу після вступу на посаду козловський почав проводити активну паспортизацію місцевого населення. В інтерв’ю пропагандистському виданню він зазначав, що за два роки російські паспорти отримали близько двух тисяч людей.

Мешканців Світлодарська також агітували брати участь у виборах рф. Сам максим козловський не приховує захоплення політикою путіна. Також він звинувачував ЗСУ в обстрілах виборчих дільниць у Світлодарську.

Не полишив козловський і захоплення радянськими “вождями”. У кабінеті “мера” встановлене погруддя сталіна, а в самому Світлодарську встановили раніше демонтований пам’ятник леніну.

Окремо козловський займається пропагандою російської ідеалогії. Зокрема, він проводить у місті заходи із вшанування “воїнів сво”, а також пропагує це дітям. Подібні заходи проводять у школах і дитсадках. Зокрема, школярів змушують писати листи російським військовим, а дітям у садочках розповідають про блокадний ленінград і влаштовують свята до дня захисника вітчизни.

Як представник окупаційної влади, максим козловський також займається вивезенням українських дітей до російських регіонів під приводом “оздоровлення та відпочинку”. За інформацією ГУР, він пов’язаний і з прилаштуванням українських дітей-сиріт у російські сім’ї.

Читайте також:

• Хто такий дмитро шевченко: досьє на мера окупованої Ясинуватої
• Хто такий олег моргун: досьє на мера окупованого Маріуполя
• Хто такий олександр шатов: досьє на псевдомера міста Шахтарськ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Діти з Краматорської громади можуть долучитися до всеукраїнського експериментального проєкту “Карпатська зміна”, який передбачає відпочинок, оздоровлення та психологічну підтримку дітей, які постраждали внаслідок війни. Програма розрахована на дітей віком від 7 до 18 років із десяти прифронтових областей України.

Хто може взяти участь у програмі “Карпатська зміна”, де відпочиватимуть діти та як батькам подати заявку — розповідаємо в матеріалі.

Що передбачає програма “Карпатська зміна”

Як повідомила Краматорська міська рада, Кабінет Міністрів України започаткував експериментальний проєкт “Карпатська зміна”, спрямований на організацію відпочинку, оздоровлення та психосоціального відновлення дітей, які постраждали від війни. Відпочинок організовуватимуть у закладах західних регіонів України. Під час перебування з дітьми працюватимуть психологи, медичні та педагогічні працівники.

Програма має допомогти дітям відновитися, отримати необхідну підтримку та провести час у безпечнішому середовищі. Батькам або законним представникам не потрібно самостійно шукати заклад для відпочинку, оплачувати путівки чи організовувати дорогу. Організацію поїздок і виїзд груп забезпечуватиме держава.

Хто може поїхати на оздоровлення в межах програми

До участі в проєкті запрошують дітей віком від 7 до 18 років із десяти областей:

• Донецької;
• Дніпропетровської;
• Запорізької;
• Луганської;
• Миколаївської;
• Одеської;
• Сумської;
• Харківської;
• Херсонської;
• Чернігівської.

Зокрема, участь у програмі можуть взяти:

• діти, які проживають або перебувають у населених пунктах, віднесених до територій можливих бойових дій;
• діти, евакуйовані із зон активних або можливих бойових дій;
• діти, які повернулися з тимчасово окупованих територій;
• діти військовослужбовців, які загинули, зникли безвісти або були звільнені з полону;
• діти загиблих або померлих Захисників і Захисниць України;
• діти-сироти;
• діти з інвалідністю;
• діти, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Як записати дитину з Краматорська на оздоровлення

Щоб подати заявку на участь у програмі “Карпатська зміна”, батькам або законним представникам дітей із Краматорської громади необхідно звернутися до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради.

Для участі потрібно подати заяву та пакет документів.

Телефон гарячої лінії: +380 (75) 934 8900.

Графік роботи управління:

• понеділок — четвер: з 08:00 до 17:00;
• п’ятниця: з 08:00 до 16:00.

Також мешканці громади можуть звернутися особисто за адресою місто Кременчук, проспект Свободи, 80, Полтавська область. Перелік необхідних документів та деталі оформлення заявки можна уточнити за телефоном гарячої лінії. Організацію відпочинку та перевезення дитячих груп у межах проєкту забезпечуватиме держава.

До теми:

“Мрію писати Радіодиктант у мирному Краматорську”: історія заслуженої вчительки з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За ініціативи Управління культури міської ради, Бахмутський краєзнавчий музей розпочинає збір розповідей жителів з усіх населених пунктів громади про події 2022–2023 років, процес евакуації та досвід вимушеного переселення.

Про це повідомили в Бахмутській міській раді.

Бахмутський музей збирає спогади жителів про евакуацію

Організатори ініціативи зазначають, що не обов’язково писати великі тексти чи добирати особливі слова. Цінною є розповідь про один день, конкретну зустріч або коротка історія однієї врятованої речі. Основні теми, якими пропонують поділитися:

• життя під обстрілами — як минали дні у рідному місті чи селі, як люди облаштовували побут у надзвичайних умовах, підтримували рідних і допомагали сусідам.
• процес евакуації — як приймалося рішення про виїзд, якою була дорога, хто надавав допомогу та що саме вдалося взяти із собою на згадку про дім.
• життя після переїзду — як родина адаптувалася та облаштовувалася на новому місці, що допомагає триматися зараз та як зберігається зв’язок із Бахмутською громадою.

Як передати матеріали до музею

Поділитися власною історією можна у будь-якому зручному форматі. Фахівці приймають:

• текстові файли, електронні листи або якісні фотографії (скан-копії) рукописних розповідей;
• фотографії, зроблені в той період;
• аудіо- та відеозаписи.

Якщо людині зручніше розповісти свою історію усно, формат запису розмови можна попередньо узгодити по телефону.

Надіслати матеріали можна на електронну пошту: [email protected]. Контактний телефон для довідок та узгодження деталей: +380 (66) 076 9287.

Умови збереження та приватність

Передаючи спогади чи світлини, авторів просять за можливості вказувати своє ім’я та прізвище, приблизні дати й місце описаних подій, а також залишати контакти для зворотного зв’язку. До фотографій бажано додавати короткий підпис: хто або що на них зображено, де й коли зроблено знімок.

Усі зібрані свідчення стануть частиною музейного зібрання для збереження пам’яті про громаду. Організатори гарантують повну конфіденційність: жодні спогади, фотографії чи аудіозаписи не будуть оприлюднені в публічному просторі без попередньої явної згоди їхніх авторів.

Читайте також:

“Я не просто переїхала, а стала частиною громади”: історія бахмутянки Тетяни Шик, яка очолює Раду ВПО в Павлограді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!