Місто Світлодарськ окуповане з 24 травня 2022 року. Майже одразу так звана “влада днр” утворила тут органи місцевого самоврядування. “Мером” Світлодарська призначили максима козловського. Він очолює місто з червня 2022 року. До “політичної” кар’єри він був відомий як залізничник і великий фанат сталіна.

Звідки родом максим козловський, як він став “мером” і чим займався до призначення? Редакція зібрала детальне досьє на колаборанта.

Максим козловський: життя до 2014 року

Максим козловський народився 29 березня 1980 року в місті Горлівка Донецької області.

Освіту здобув у Харкові, навчався в Українському державному університеті залізничного транспорту. Отримав диплом за спеціальністю “Управління процесами перевезень”.

До війни був залізничником — працював на станціях “Донецької залізниці”. У 2013 році став начальником залізничної станції “Донецьк”. Залишився працювати на цій посаді і після захоплення Донецька окупантами.

Кар’єра максима козловського до призначення “мером”

Після окупації Донецька максим козловський зберіг посаду начальника залізничної станції “Донецьк”. Великим попитом серед пасажирів станція не користувалася, адже звідси їздив лише один приміський поїзд до Оленівки. Пасажиропотік складав 200 людей на добу.

Натомість максим козловський приділяв більшу увагу заходам пропагандистського характеру. Зокрема, вивішував портрети йосипа сталіна та воїнів Другої світової війни.

У максима козловського простежується дуже велика “любов” до постаті сталіна. Окрім заходів на вокзалі, він агітував до увіковічнення його пам’яті в Донецьку. У квітні 2020 року козловський навіть створив петицію про встановлення пам’ятника сталіну замість пам’ятника шевченку.

Після початку повномасштабного вторгення максим козловський долучився до одного з військових підрозділів російської армії. Він був кулеметником штурмової роти і брав участь у боях за Волноваху та Новобахмутівку.

Максим козловський як “мер” Світлодарська

В окупаційних органах влади козловський почав працювати з червня 2022 року. Ватажок “днр” пушилін призначив його мером окупованого Світлодарська.

Одразу після вступу на посаду козловський почав проводити активну паспортизацію місцевого населення. В інтерв’ю пропагандистському виданню він зазначав, що за два роки російські паспорти отримали близько двух тисяч людей.

Мешканців Світлодарська також агітували брати участь у виборах рф. Сам максим козловський не приховує захоплення політикою путіна. Також він звинувачував ЗСУ в обстрілах виборчих дільниць у Світлодарську.

Не полишив козловський і захоплення радянськими “вождями”. У кабінеті “мера” встановлене погруддя сталіна, а в самому Світлодарську встановили раніше демонтований пам’ятник леніну.

Окремо козловський займається пропагандою російської ідеалогії. Зокрема, він проводить у місті заходи із вшанування “воїнів сво”, а також пропагує це дітям. Подібні заходи проводять у школах і дитсадках. Зокрема, школярів змушують писати листи російським військовим, а дітям у садочках розповідають про блокадний ленінград і влаштовують свята до дня захисника вітчизни.

Як представник окупаційної влади, максим козловський також займається вивезенням українських дітей до російських регіонів під приводом “оздоровлення та відпочинку”. За інформацією ГУР, він пов’язаний і з прилаштуванням українських дітей-сиріт у російські сім’ї.

Читайте також:

• Хто такий дмитро шевченко: досьє на мера окупованої Ясинуватої
• Хто такий олег моргун: досьє на мера окупованого Маріуполя
• Хто такий олександр шатов: досьє на псевдомера міста Шахтарськ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!