Служба безпеки викрила ще одного бойовика терористичної організації «днр», який тривалий час переховувався від правосуддя за участь у війні проти України. Зловмисника затримали поблизу кордону з невизнаним Придністров’ям, куди він намагався втекти, щоб уникнути покарання за свої злочини. Йому загрожує до 15 років тюрми.

Про це повідомляє Служба безпеки України.

Співпраця з окупантами

Зловмисником виявився мешканець Костянтинівки. У 2014 році фігурант приєднався до так званого «слов’янського полку» (підконтрольного рф терористичного угруповання зі Сходу України).

За даними слідства, бойовик «чергував» на ворожих блокпостах, де зупиняв авто українських громадян, які намагалися виїхати з тимчасово окупованої частини Донеччини. Під час таких «зупинок» терористи створювали штучні приводи для викрадення людей та «конфіскації» їхніх машин.

Окрім того, фігурант адміністрував декілька проросійських груп у забороненій соцмережі, в яких агітував мешканців Донбасу вступати до терористичної «днр».

Відомо, що до початку повномасштабного вторгнення рф зрадник покинув лави бойовиків та приховано виїхав на підконтрольну Україні територію, де намагався «залягти на дно». Співробітники СБУ встановили його місцезнаходження і затримали в одному із прикордонних районів Вінницької області. Під час обшуку у мешканця Костянтинівки виявили мобільний телефон та сім-картки із доказами його комунікації з бойовиками самопроголошеної «днр».

Слідчі Служби безпеки повідомили йому про підозру за ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України (участь у терористичній групі чи терористичній організації). Наразі зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує до 15 років тюрми.

Читайте також: СБУ затримала вчительку, яка «зливала» росіянам позиції ЗСУ під Бахмутом

Нагадаємо, російському агенту, який під Бахмутом шпигував за ЗСУ, загрожує довічне ув’язнення.

Раніше правоохоронці викрили мешканця Костянтинівки. Зловмисник передавав фсб рф місця дислокації та напрямки руху підрозділів Збройних Сил України, задіяних у контрнаступальних операціях поблизу Бахмута. Особливо ворога цікавили координати позицій бійців та маршрути переміщення 3-ї ОШБр.

Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Фото: СБУ

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб в Україні досягає 17%, що майже вдвічі більше, ніж серед тих, хто повернувся з-за кордону або не покидав домівки.

Про це свідчать дані Міжнародної організації з міграції (МОМ), які навів Національний банк у макроекономічному та монетарному огляді за 2025 рік

Рівень безробіття серед ВПО

За результатами опитування Міжнародної організації з міграції (МОМ), рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб становить 17%. Це майже удвічі більше, ніж серед українців, які повернулися з-за кордону (9%), та серед тих, хто не виїжджав під час війни (10%).

За оцінкою МОМ, станом на вересень 2025 року в Україні налічується 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб. У структурі загального рівня безробіття їх частка має значний вплив, враховуючи масштаб переміщень.

У попередньому звіті МОМ зазначалося, що у 2024 році рівень безробіття серед ВПО працездатного віку сягав 15%.

Читайте також:

Як отримати довідку ВПО без прописки: детальна інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!