Служба безпеки викрила ще одного бойовика терористичної організації «днр», який тривалий час переховувався від правосуддя за участь у війні проти України. Зловмисника затримали поблизу кордону з невизнаним Придністров’ям, куди він намагався втекти, щоб уникнути покарання за свої злочини. Йому загрожує до 15 років тюрми.

Про це повідомляє Служба безпеки України.

Співпраця з окупантами

Зловмисником виявився мешканець Костянтинівки. У 2014 році фігурант приєднався до так званого «слов’янського полку» (підконтрольного рф терористичного угруповання зі Сходу України).

За даними слідства, бойовик «чергував» на ворожих блокпостах, де зупиняв авто українських громадян, які намагалися виїхати з тимчасово окупованої частини Донеччини. Під час таких «зупинок» терористи створювали штучні приводи для викрадення людей та «конфіскації» їхніх машин.

Окрім того, фігурант адміністрував декілька проросійських груп у забороненій соцмережі, в яких агітував мешканців Донбасу вступати до терористичної «днр».

Відомо, що до початку повномасштабного вторгнення рф зрадник покинув лави бойовиків та приховано виїхав на підконтрольну Україні територію, де намагався «залягти на дно». Співробітники СБУ встановили його місцезнаходження і затримали в одному із прикордонних районів Вінницької області. Під час обшуку у мешканця Костянтинівки виявили мобільний телефон та сім-картки із доказами його комунікації з бойовиками самопроголошеної «днр».

Слідчі Служби безпеки повідомили йому про підозру за ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України (участь у терористичній групі чи терористичній організації). Наразі зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує до 15 років тюрми.

Читайте також: СБУ затримала вчительку, яка «зливала» росіянам позиції ЗСУ під Бахмутом

Нагадаємо, російському агенту, який під Бахмутом шпигував за ЗСУ, загрожує довічне ув’язнення.

Раніше правоохоронці викрили мешканця Костянтинівки. Зловмисник передавав фсб рф місця дислокації та напрямки руху підрозділів Збройних Сил України, задіяних у контрнаступальних операціях поблизу Бахмута. Особливо ворога цікавили координати позицій бійців та маршрути переміщення 3-ї ОШБр.

Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Фото: СБУ

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Українцям потрібно обов’язково мати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), щоб оформити закордонний паспорт. Відповідні зміни ухвалив Уряд наприкінці 2025 року. Вони стосуються більшості громадян.

Як отримати закордонний паспорт у 2026 році, розповідає Бахмут IN.UA.

Зміни щодо оформлення закордонного паспорта у 2026 році

В Україні змінили правила оформлення паспорта для виїзду за кордон. Згідно з постановою Кабінету міністрів від 24 грудня 2025 року №1709, під час подання заяви-анкети тепер обов’язково потрібно вказувати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), відомий як ідентифікаційний код.

Нововведення поширюється на майже всіх громадян, однак передбачені винятки. Без РНОКПП оформити закордонний паспорт можуть:

• новонароджені діти;
• особи, які офіційно відмовилися від отримання ідентифікаційного коду з релігійних причин і повідомили про це податкові органи.

Уряд пояснює зміни необхідністю синхронізації державних реєстрів. Йдеться про обмін даними між Міністерством закордонних справ, Єдиним державним демографічним реєстром і “Дією”. Без ідентифікаційного коду така взаємодія неможлива, а отже оформлення паспорта не може бути завершене.

Як отримати закордонний паспорт у 2026 році

Державна міграційна служба України роз’яснює, що паспорт для виїзду за кордон оформлюється дітям до 16 років строком на 4 роки, громадянам старше 16 років — на 10 років.

Щоб оформити закордонний паспорт необхідно:

• звернутися до територіального органу/підрозділу ДМС України або ЦНАПу (у разі проживання за кордоном — до відповідної дипломатичної установи);
• подати заяву і необхідні документи;
• пройти сканування відбитків пальців рук (проводиться з 12 років);
• перевірити правильність внесення персональних даних про себе до заяви-анкети та засвідчити їх підписом;
• отримати паспорт у визначений строк в органі, де подавали заяву-анкету.

Читайте також:

• 3 000 грн для дітей ВПО: що змінилось і хто досі не отримає гроші
• Відпочинок у Кракові для дітей ВПО та військових: як зареєструватися
• Чому “Дія” не бачить зруйноване житло: проблема з документами до 2013 року і як її вирішити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Голосіївському районі Києва чоловік відкрив стрілянину по людях, внаслідок чого є загиблі та поранені. За попередніми даними, нападник раніше проживав у Бахмуті.

Що відомо про трагедію в Києві та нападника, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Стрілянина в Києві, 18 квітня

У Голосіївському районі Києва сталася стрілянина про це повідомили в поліції, внаслідок якої загинули 6 людей, ще кілька отримали поранення, серед них — дитина, про це повідомив Віталій Кличко, мер Києва.

За інформацією правоохоронців, невідомий чоловік відкрив вогонь по людях на вулиці, після чого зайшов до супермаркету та забарикадувався всередині. Поліція провела спецоперацію із залученням бійців КОРД. Згодом стрілка було ліквідовано. З ним намагалися вести переговори близько 40 хвилин, але він не реагував. Мер Києва повідомив, що п’ятьох поранених госпіталізували, іншим надали допомогу на місці.

Нападник ймовірно раніше проживав у Бахмуті

За даними видання “Українська правда”, оприлюдненими у медіа, стрілком є 57-річний чоловік. Журналісти повідомляють, що він народився в росії, однак мав українське громадянство. Раніше чоловік проживав у Бахмуті, а згодом переїхав до Києва — зокрема, мешкав неподалік від місця нападу.

Також відомо, що у 2015–2017 роках він певний час перебував у росії.

Як повідомляє Телебачення Торонто, чоловік був військовим пенсіонером та мав радикальні антиукраїнські й антисемітські погляди.

У соцмережах він публікував дописи, в яких:

• заперечував державність України;
• підтримував насильницькі методи “зачистки” суспільства;
• висловлював симпатії до проросійських бойовиків;
• жалкував, що у 2014 році Бахмут не був повністю знищений.

Окрім цього, раніше він мав проблеми із законом — зокрема, фігурував у справі про нанесення тілесних ушкоджень, однак уникнув відповідальності після примирення з потерпілим. Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини трагедії, а також мотиви нападника. Остаточна кількість постраждалих уточнюється.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!