Як донеччанка Лілія Усік стала першою українкою в Берлінському парламенті: шлях довжиною в 12 років

Семаковська Тетяна 09:00, 11 Березня 2023

БАХМУТ 51 0fa04Лілія Усік родом з Костянтинівки Донецької області — вона стала першою українкою, яка була обрана депутатом Берлінського парламенту. Пані Лілія поділилися з редакцією своєю історією успіху. Про те, якою була її дорога до цієї посади, що думають німці про війну в Україні та як вони ставляться до українських біженців — читайте в матеріалі.

Вплив німецької спільноти на формування політикині

Пані Лілія народилася в місті Костянтинівка, сьогодні воно стало прифронтовим прихистком для тисяч українців, частина бахмутян також тут рятується від обстрілів окупантів. Батько українки ще на початку повномасштабної військової агресії Росії в Україні пішов добровольцем на війну та захищає нашу Батьківщину в лавах ЗСУ, героїня постійно стежить за новинами в Україні, останній раз вона відвідувала країну в 2020 році. Вже близько 12 років пані Лілія живе й будує професійну кар’єру за кордоном. До Берліну пані Лілія переїхала в 2011 році на навчання, ще будучи студенткою вона почала працювати в Бундестазі.

1200px KNLU005 34f06

Київський національний лінгвістичний університет, де навчалася пані Лілія. Фото: Вікіпедія

“Я навчалася в Київському національному лінгвістичному університеті, здобула ступінь бакалавра і магістра. У нас була програма обміну студентів, у якій я взяла участь, тоді я вперше поїхала в Німеччину, а потім зрозуміла, що хочу там навчатися. Мені дуже подобався стиль викладання в німецьких університетах й мені було цікаво побачити, як живуть німці”, — розповідає політикиня.

За словами пані Лілії в Німеччині її вперше вразила красива архітектура, а також запам’яталося те, що в містах магазини, на відміну від України, не працювали у неділю. В університеті, каже героїня, педагоги розвивали у студентів критичне мислення, навчали перевіряти інформацію та бути пильними в її використанні.

“Багато чого в мені змінилося з німецьким укладом життя поступово, я не помічала цих змін одразу. Наприклад, звичкою стала пунктуальність, навіть, якщо ти запізнюєшся на дві чи три хвилини, важливо попередити людину, яка на тебе чекає. Є різниця в менталітеті, наприклад в Україні він більш колективний, ми більш згуртовані, як суспільство. У Німеччині ж більш індивідуалізоване суспільство, тобто всі більш відповідають за себе”, — розмірковує Лілія Усік.

Робота в Бундестазі й російські фейки

88175403 1567819120033112 6959777109103345664 n 681bd

Лілія Усік. Фото: Фейсбук

Будучи студенткою пані Ліля подавалася на міжнародну парламентську стипендію, яка дозволяла стажуватися в Бундестазі, але так склалося, що її не вдалося отримати. Натомість життя запропонувало кращу альтернативу.

“В той час мені здавалося, що всіх друзів взяли, а мені ні. Я не опустила руки, почала думати, яким чином я можу отримати роботу в Бундестазі. Згодом, подала свою анкету в Бундестаг на практику до сімох депутатів, вони займалися комітетами, які для мене були цікаві, це права людини, оборона й безпека та інше. З тих семи депутатів три сказали — так. Я пройшла практику у них, вони займалися питаннями Східної Європи й Росії. Мій тодішній депутат запропонував після практики роботу в Бундестазі, це був 2015 рік”, — каже політикиня.

В 2015 році увага німців вже була прикута до України, пригадує пані Лілія, тоді її основна робота полягала у спростуванні російських фейків та аналізі новин, які могли нести в собі російську пропаганду.

“Російська пропаганда працювала потужно, я аналізувала видання “Russia Today”, вони були широко розповсюджені в Німеччині. Їх дивилися переважно російськомовні німці. Вони часто мали дуже проросійські настрої, для німців це був великий сюрприз, вони не знали цього. Я вказувала, що саме перекручується або змінено, або видумано — вони були здивовані”, — пригадує українка.

Пані Лілія працювала у робочих групах під керівництвом свого депутата, писала промови про Україну, які він використовував у своїй роботі.

Допомога Україні від Німеччини та сприйняття українських біженців німцями

plenum adler 778cb

Бундестаг. Фото: Вікіпедія

На початку повномасштабної війни у Німеччині широко розповсюдились проукраїнські настрої, а от проросійські настрої майже зникли, зауважує українка.

“Це був поворотний момент, німці дуже допомагали й допомагають зараз Україні й українцям. Наприклад, в Берліні головний залізничний вокзал був заповнений волонтерами й людьми, які хотіли допомагати нашим біженцям. Людям надавали житло, допомагали із заповненням документів”, — пояснює Лілія Усік.

Для загального розуміння, слід знати що Німеччина поділена на федеральні землі, кожна з яких нагадує маленьку державу, де діють свої правила та влада. В Берліні, за словами жінки більше допомогу надавали звичайні німці, натомість офіційні структури не одразу могли це робити.

“В більшості українці показали себе з найкращої сторони. Вони одразу почали вивчати мову, шукати роботу, їм дали цю можливість майже одразу. Без кваліфікації та навіть знання мови, це велика перевага. Сприйняття українців було дуже позитивним, але так були й негативні приклади, коли українські біженці приїжджали на дорогих авто й не сприймали соцвиплати як допомогу, а вважали, що держава їм щось винна”, — розповідає політикиня.

На жаль такі випадки мають великий розголос за допомогою пропагандистських каналів або популістських партій в Німеччині.

Німецькі політики в українському питанні

331555555 3297715033872336 4107913384617082865 n 6ddb8

Лілія Усік з колегами. Фото: Фейсбук

Лілія Усік балотувалася до Палати Депутатів німецької столиці від партії “Християнсько-демократичний союз”. На новій посаді пані Лілія допомагатиме українцям у Берліні.

“Мої колеги дуже проукраїнські, загалом в Німеччині багато німців щиро захоплюються Україною. Україна — це мужня держава, а українці сприймаються як супергерої, які можуть все. Зараз у них переймають досвід, зокрема й військовий. Для німців дуже цікаво дізнаватися такі нюанси, як от робота Інтернету в окопах, застосування дронів у війні. Наразі імідж українців в Німеччині дуже позитивний”, — наголошує політикиня.

За словами, депутатки зараз в Німеччині актуальне питання відбудови України, суспільство цікавиться, що буде після війни зі зруйнованими містами, будинками, як все відбудувати. Німеччина наразі багато інвестує в оборонну сферу, щоб перекрити віддані Україні ресурси.

“Всі мають думку, що Україна повинна обов’язково перемогти, всю допомогу отримати військову, грошову й моральну. Зараз такий час, коли всі люблять Україну й українців. Куди б ми не пішли в Німеччині, ми бачимо українські прапори на вікнах, чуємо українську мову. В України є потужні лідери. Це Володимир Зеленський, брати Кличко, військові лідери, музичні гурти, волонтери. Негативне світло можуть проливати корупційні скандали. Попри те, всі дуже чекають Україну у Європейській родині й очікують від неї подальших реформ”, — резюмує українська політикиня в Німеччині.

Вона наголошує, вкрай важливо, щоб в Європі були в переважній більшості проукраїнські політичні сили, адже коли до влади приходять проросійські політики, важко переконувати їх застосувати санкції до Росії. Це ж стосується й Америки, у випадку, якщо до влади прийдуть політики, які скептично ставляться до підтримки України.

Фото: “Бахмут. IN. UA”

Читайте також: “Ізоляція” — як живе та чим зараз займається культурна платформа, заснована на Донеччині

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку

Семаковська Тетяна 12:00, 15 Квітня 2024
Допомога ВПО / фото з особистого архіву героїні

Тетяна Красько раніше мешкала у Нью-Йорку, на лінії зіткнення. Жінка звикла до постійних бойових дій ще у 2014 році, але початок повномасштабної війни змусив її евакуюватися в більш безпечну локацію. Зараз вона проживає у місті Миргород, що на Полтавщині, де веде активну волонтерську діяльність.

Про труднощі, які спіткають вимушених переселенців, життя в новій громаді та депресію українців після евакуації — героїня розповіла редакції Бахмут IN. UA.

Як живуть ВПО

340771267 546263467632283 5442093309031617148 n 2d30d
Тимчасово-вимушені переселенці на Полтавщині / фото з Facebook

Тетяна Красько — членкиня ГО “Студія громадських жіночих ініціатив”, яка підтримує жінок в евакуації. Після приїзду на Полтавщину, близько місяця жінка не могла нічого робити, адже виникла сильна апатія. Проте, героїня вирішила, що жити далі так не можна й почала шукати де є осередки переселенців, щоб допомагати їм. Таким місцем став гуртожиток в селі Хомутець.

Вперше ми туди поїхали у травні, або на початку червня 2022 року. Коли ми приїхали, допомоги туди не привозили, а на той момент там було 80 людей, зараз вже менше. Багато людей виїхали в січні, було дуже холодно, проблеми з опаленням. Ні дров, ні вугілля не було. Ми завезли їх за допомогою Восток-SOS,

Тетяна Красько // волонтерка

До березня 2023 року працівники коледжу, які надали гуртожиток, самотужки забезпечували переселенців дровами, щоб зберігти хоча б мінімальне тепло.

За словами волонтерки, гуртожиток для переселенців потребує ремонту. Активісти за допомогою грантової програми завозили посуд, речі для сну, холодильники та пральні машини. Осінню 2022 року до ініціативи приєдналися міжнародні організації, хоча ще літом з допомогою було тяжко. Річ у тому, що Хомутець — це невелике село, яке віддалене від самого Миргорода. Через цей факт волонтери не знали перший час, що в громаді є постійно перебуваючі переселенці.

Як облаштований побут у людей

340763125 487532343478157 1908253981847919005 n ddb91
Спільне місце в гуртожитку, де люди можуть випити чай чи зіграти в настільні ігри / фото з Facebook

Кожна родина, каже Тетяна Красько, живе в окремій кімнаті на 20 квадратних метрах. В них вміщаються чотири людини. Переселенців не селять порізно, тож це вагомий плюс. Деякі мешканці гуртожитку вже почали робити ремонт у кімнаті, щоб покращити умови життя.

Також коледж надав людям невелику ділянку для городини, тож ті, хто має сили почали вирощувати овочі чи зелень. Час від часу до гуртожитку приїздять перукарі, щоб люди могли привести зачіску в порядок.

331671869 1231409601140988 2747771722835221521 n 99921
Тетяна Красько / фото з Facebook

Щоб інтегрувати переселенців у нову громаду започаткували проєкт за підтримки ООН — “ВПО, як ресурс для розвитку громади”. Також провели соціологічне дослідження, виявилося, що переселенці до місцевих ставляться краще, ніж ті до них.

Здавалося, що люди повинні входити положення тих, хто залишився без нічого. Ми проводили заходи для місцевих й переселенців, щоб їх познайомити. Ті, хто брав участь у проєкті через місцевих людей, вони об’єдналися, підняли дух й готові далі співпрацювати. В гуртожитку для ВПО ми створили спільний простір, закупили матеріали для ремонту, а працівники коледжу зробили цей ремонт. Закупили настільні ігри, меблі, щоб люди в гуртожитку могли зібратися разом навіть попити чай, поговорити й подивитися телевізор. Відтворили такі домашні умови,

Тетяна Красько // волонтерка

Роботу в маленькому селі знайти важко, допоміг коледж, який запропонував пару вакансій. Втім здебільшого коли люди приїздять потрібно немало часу, щоб усвідомити все, що відбувається. 

Емоційні переживання у переселенців

332027612 604232741523164 8042329871328089218 n 59108
В гуртожитку люди можуть помалювати разом з дітками / фото з Facebook

В шелтері на Полтавщині мешкають переважно люди похилого віку з Донецької та Луганської областей, є тільки три молоді родини. Після приїзду багатьом важко впоратися із депресією, каже Тетяна Красько. Є люди, які вже все втратили, є ті, в кого ще є майно, але воно може бути знищене.

Людей старшого віку важко зібрати разом, пояснити для чого їм це, хоча й часу у них вдосталь. Потім вони вже звикли, самі приходили, грали в настільні ігри, сміялися…Переживають люди багато, є родина, в яких батьки в Часів Ярі залишилися,

Тетяна Красько // волонтерка

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутяни відкрили перше незалежне медіа у Вільногірську: відеорепортаж

Микола Ситник 14:30, 13 Квітня 2024
Перше незалежне ЗМІ у Вільногірську
Ілюстрація Бахмут IN.UA

Громадська організація “Бахмутська фортеця” працює з 2015 року. Одна із засновниць організації бахмутянка Альона Щекодіна після повномасштабного вторгнення росії в Україну евакуювалась у Вільногірськ. У цій громаді не працювало жодне медіа, тож команда, яка мала досвід створення та розвитку громадського медіапорталу Бахмут IN.UA, вирішила відкрити медіа рішень й тут, аби надати місцевим доступ до перевіреної та якісної інформації, комунікувати про проблеми, шукати рішення і змінювати громаду на краще. 

Наша команда побувала на відкритті сайту Вільногірськ IN.UA. Більше про цю знакову для громади подію дивіться у сюжеті Романа Потапенка для Бахмут IN.UA.

Вільногірськ IN.UA — перше незалежне ЗМІ громади

Примітка. Вільногірськ IN.UA — перше незалежне медіа розвитку Вільногірської громади. Це майданчик, де висвітлюються події, заходи, підіймаються проблеми та шукаються варіанти їх вирішення. Його журналісти пишуть новини про місто, район та Дніпропетровську область, а також про жителів міста та переселенців, для яких Вільногірськ став другим домом.

“Я релокувалася з Бахмуту саме у Вільногірську громаду, і з нашої організації була сама тут. Познайомилася з місцевими мешканцями, з переселенцями. Зрозуміла під час спілкування, що тут не вистачає професійного, офіційного медіаресурсу. Так, тут працює офіційний канал міської ради і в Telegram, і в Facebook. Але людям важко отримувати офіційну й об’єктивну інформацію. Тому ми з командою вирішили, що тут треба відкрити офіційний медіаресурс”, — розповіла керівниця проєкту Вільногірськ IN.UA Альона Щекодіна.

Команда видання спонукає мешканців брати участь у житті громади заради позитивних змін. Медіапортал у 2024 році створила ГО “Бахмутська Фортеця”, започаткувавши мережу сайтів платформи Бахмут IN.UA.

Загалом наша мета глобальна — допомагати впроваджувати демократію в нашому суспільстві. Поступово, маленькими кроками кожного дня ми це робимо,

наголосила Ганна Бокова // головна редакторка Бахмут IN.UA та Вільногірськ IN.UA

Перше ЗМІ Вільногірська має на меті надати місцевим мешканцям доступ до перевіреної та якісної інформації, комунікувати про проблеми, шукати рішення, змінюючи громаду на краще.

“Ми б хотіли зробити свій внесок у розвиток громади. Ми б хотіли, щоб жителі розуміли, що до нас можна звернутися з будь-яких питань, з будь-якими проблемами, і ми можемо хоч якось наблизитися до вирішення цих проблем”, — додала випускова редакторка Вільногірськ IN.UA Олександра Зоз.

Більше про перше незалежне медіа у Вільногірську дивіться у нашому новому відеосюжеті:

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

340776388 529221312622206 3781291859027257854 n a57bc

Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку

Тетяна Красько раніше мешкала у Нью-Йорку, на лінії зіткнення. Жінка звикла до постійних бойових дій ще у 2014 році, але початок повномасштабної війни змусив її […]

Перше незалежне ЗМІ у Вільногірську

Бахмутяни відкрили перше незалежне медіа у Вільногірську: відеорепортаж

Громадська організація “Бахмутська фортеця” працює з 2015 року. Одна із засновниць організації бахмутянка Альона Щекодіна після повномасштабного вторгнення росії в Україну евакуювалась у Вільногірськ. У […]

14:30, 13.04.2024 Микола Ситник
IMG 3146 f21ac

Одна камера — одне бажання: як волонтери дарують дітям мрію в обмін на фотокартку

26-річний Артем Скороходько — один із засновників фотопроєкту Behind Blue Eyes (За блакитними очима). У межах цієї ініціативи діти із деокупованих сіл на плівку фотографують […]

Яна Баришева – двічі переселенка

Двічі переселенка та вчителька з Бахмута: розповідаємо історію Яни Баришевої

Яна Баришева — двічі переселенка. Жінка родом із Дебальцевого, після початку війни у 2014 році вона евакуювалась у Бахмут. Тут донеччанка розпочала власну справу та […]

14:00, 06.04.2024 Микола Ситник
Ситуація на ринку праці

Втрата роботи серед переселенців/переселенок: чи є пріоритет на посади для чоловіків або жінок

Через російське вторгнення мільйони людей залишилися без роботи. Серед них — і мешканці та мешканки Бахмутської громади. Скільки людей вже знайшло роботу та чи є […]

13:05, 30.03.2024 Микола Ситник