12 квітня в Україні відзначають День пластового руху на честь одноіменної патріотичної організації для дітей та підлітків. В Бахмуті також тривалий час працював пластовий рух, який розвивав патріотизм серед дітей, допомагав їм вивчати місцеву культуру та надихав бахмутян на нові звершення.

Про те, як працював “Пласт” в Бахмуті, та чи був популярний серед молоді — редакції Бахмут IN.UA розповідає ідейна натхненниця Вікторія Шуміловська.

Український пластовий рух

Вікторія Шуміловська — бахмутянка, яка до початку війни на Донбасі займалася продажем техніки в мережі “Фокстрот”. Коли почалася війна Вікторія побачила, що є люди, які на ній наживаються. Дівчина не змогла працювати далі та почала допомагати волонтерам. З “Пластом” раніше Вікторія не була знайома. Вона навіть не брала участь у подібних ініціативах, а все почалося з випадкового знайомства.

Бахмутянка очолила новостворений проєкт, щоб допомогти дітям. Для молоді створювали фізкультурні програми, щоб діти росли здоровими морально та фізично. Попри те, діти не дуже активно брали участь у таких заходах, згадує Вікторія Шуміловська.

Фундація “Пласту” в Бахмуті

Про саму організацію “Пласта” Вікторія дізналася від товариша. Оскільки раніше, жінка не брала участь в аналогічних організаціях, їй пояснили, що “Пласт” подібний на “піонерів”. Вже згодом вивчаючи історію “Пласту” бахмутянка дізналася, що саме Бахмутський повіт став одним із перших осередків для пластунів в Україні. 

За словами героїні, згодом вона пройнялася світоглядом “Пласту” й щиро полюбила цей осередок.

Повернувшись в Бахмут жінка взялася за організацію осередку. Гурток був повністю безплатний, але на жаль великої популярності серед бахмутян він не мав. 

Згодом з батьками проводили бесіди, пояснювали що таке “Пласт”, дуже допомогла організація “Бахмут Український” у створенні активностей. У 2018 році діти з бахмутського “Пласту”, взяли участь у передачі Вифлеємського вогню.

Плани після перемоги

Зараз говорити про повернення в Бахмут дуже важко, каже героїня, це болюча тема.

Наразі, не всі наші виховниці евакуювались з міста, каже пані Вікторія. Відтак, дві сестри з гуртка залишились у Бахмуті з бабусею, яка відмовляється виїздити з міста, вони сироти, тож залишаються поряд з нею. Пані Вікторія вважає, що дітям не місце на війні та закликає мам з малечею евакуюватися, щоб вберегти найдорожче — життя.

Читайте також:

• Як бахмутянка отримала дім: життя переселенців у містечку Хансена
• Соледар — місто каштанів й абрикосів: волонтерка Тетяна Кваша розповіла про життя спочатку
• Двічі переселенка та вчителька з Бахмута: розповідаємо історію Яни Баришевої

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Шахове, Михайлівка, Олексієво-Дружківка, це лише останній перелік сіл, де надають допомогу лікарі мобільної бригади. У прифронтових регіонах Донецької області доступ до медичної допомоги часто залишається обмеженим або й повністю відсутнім. Саме тому в регіоні діє спеціальна програма. Це мобільні гінекологічні бригади — ініціатива, що дозволяє мешканцям навіть найвіддаленіших сіл отримати базову діагностику та консультації вузьких спеціалістів. 

Про свою щоденну роботу редакції Бахмут IN.UA розповів Олександр Колесник, лікар-гінеколог, фахівець з ультразвукової діагностики на базі КНП “Обласний перинатальний центр м. Краматорськ”.

Як працюють мобільні бригади на Донеччині?

Пан Олександр працює в проєкті мобільних гінекологічних бригад із самого його запуску, з 2022 року. Щодня команда вирушає на заплановані маршрути — по Краматорську району, іноді майже до меж Харківської чи Дніпропетровської областей. В основному, це невеликі населені пункти, інколи лише дорога в один бік займає 2 години, але мешканці таких сіл так отримають консультації, які їм недоступні. 

Лікарі розуміють ризики. У разі загрози безпеці виїзд скасовується або змінюється маршрут. У бригади є засоби захисту: шоломи та бронежилети.

“Починаємо робочий день близько восьмої години ранку, і зазвичай до 16:00-17:00 години вже повертаємось на місце дислокації. Це не екстрена допомога, тому в комендантську годину ми не працюємо”, – розповідає лікар.

Які послуги надають?

Гінекологічні бригади можуть надати такі послуги:

• консультація акушера-гінеколога;
• ультразвукова діагностика органів малого таза;
• ультразвукова діагностика органів черевної порожнини, поверхневих органів;
• ультразвукова діагностика щитоподібної залози;
• ультразвукова діагностика чоловічих внутрішніх органів, статевих органів.
• огляд хірурга;
• огляд кардіолога;
• огляд терапевта;
• огляд гастроентеролога. 

Хто входить у мобільну бригаду?

До складу мобільної бригади входить середній медперсонал — медсестра або акушерка — та один або кілька вузьких спеціалістів: гінеколог, хірург, гастроентеролог, кардіолог. Після прибуття на локацію бригада приймає в середньому 30 пацієнтів. 

“Є ті, хто роками не бачив лікаря. Бувають люди, які з 2022 року жодного разу не зверталися до фахівців. А є й такі, що й 10 років не були. Іноді до нас приводять навіть дітей, хоч це виняток”, – ділиться Олександр Колесник.

Найчастіше до мобільної бригади звертаються жінки — переважно у віці 50+. З огляду на спеціалізацію лікаря, це здебільшого гінекологічні проблеми. Але бувають і молодші жінки — у віці від 17 до 30 років.

Проблеми, з якими часто звертаються жінки: новоутворення, клімактеричні розлади, запальні хвороби, порушення менструального циклу, безпліддя, вагітність, контрацепція, планування вагітності, а також для планового гінекологічного огляду.

“Часто люди не звертаються по допомогу через байдужість, бо нічого не болить, це їх вибір”, – пояснює лікар.

Мовчазна проблема: ожиріння

Під час консультацій лікар також звертає увагу на індекс маси тіла пацієнтів. За його словами, ожиріння — ще одна суттєва проблема, про яку часто не говорять.

“Це не просто супутня патологія, а причина багатьох хвороб. Люди мало рухаються, харчуються абияк, а далі — серцево-судинні захворювання, гормональні збої, діабет”, – каже Олександр. 

Він зазначає: лікар може лише звернути увагу на проблему, а далі — це відповідальність самого пацієнта і його сімейного лікаря.

“Ми повністю забезпечені. Усе необхідне обладнання та розхідники у нас із собою. Ми навіть не просимо паспорт”, – зазначає лікар.

Огляд у межах мобільної бригади — повністю безплатний. Пацієнту не потрібно мати з собою ні грошей, ні документів. Якщо є медична картка або попередні результати аналізів — добре, але й без них людину приймуть.

Примітка: Мобільні гінекологічні бригади функціонують у рамках гуманітарного реагування UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, за фінансової підтримки Європейського Союзу, урядів Іспанії, Норвегії, Швеції, Ірландії та Австрії. Географія проєкту: Загалом 28 мобільних гінекологічних бригад працює у 23-ох регіонах України. З підтримкою БО “100% Життя” – у 12-ти регіонах (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Чернігівська області).

Читайте також:

• Як підготуватися до вагітності — інструкція від лікаря-акушера
• Замість протеза для грудей — мішечок із льоном: як живуть переселенки з раком молочних залоз

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У місті Кобеляки Полтавської області відкрилась виставка художника з Бахмута Миколи Єрьомки. Тут митець представив понад 20 своїх робіт — графічних і живописних картин.

Про свою виставку художник Микола Єрьомка розповів редакції Бахмут IN.UA.

Художник з Бахмута відкрив виставку у Кобеляках

У місті Кобеляки, в музеї літератури та мистецтва імені Олексія Кулика, відкрилась персональна виставка робіт художника Миколи Єрьомки. Митець родом з Донеччини, війна двічі змушувала його покидати домівку. Вперше у 2016 році він переїхав з Єнакієво, а вдруге, у 2022 році — з Бахмута. 

Виставка художника складається з двох серій картин. 14 графічних картин, виконаних олівцем, із серії “Шляхами України” та 7 живописних картин із серії “Моя Батьківщина”.

Художник розповідає, що на створення картин він надихався місцями, в яких жив. Серед них Бахмут, Слов’янськ і селище Білики на Полтавщині, де наразі проживає. Всі роботи нові, старі полотна художника залишились в Бахмуті й знищені.

“Ці роботи створені вже після виїзду з Бахмута. Всі старі картини залишились там — все пропало, будинок згорів. Я почав малювати у Слов’янську, куди ми переїхали. Простим олівцем я робив серію графічних робіт. Умов для більшого в мене не було, я мав лише олівець і стілець. Малював довоєнний Бахмут, школу мистецтв, Народний дім, також Слов’янськ малював. Є ще три графічні роботи повоєнного зруйнованого Бахмута.

Згодом для цієї серії з’явилась назва “Шляхами України”. Тому що ми пересуваємось по Україні, і де б я не був, я це замальовував олівцем”, — розповідає Микола Єрьомка.

У майбутньому ці графічні роботи художник планує виконати в форматі живопису та більш композиційно об’єднати спогади. Живописні роботи митець почав створювати в селищі Білики на Полтавщині, де він зараз оселився. У доробку Миколи Єрьомки вже є пейзажі, натюрморти і портрети. На картинах можна побачити й Донеччину, і селище Білики.

Небайдужі люди запропонували художнику представити свої роботи в кобеляцькому музеї. Відкриття виставки відбулося 4 квітня. На захід прийшло й чимало людей з Донеччини.

Відвідати виставку можна буде протягом місяця.

“У селі знайшлися люди, які запропонували зробити виставку в кобеляцькому музеї. Я погодився. На відкриття виставки запросили місцевих поетів, які читали вірші, художників. Були й люди з Донеччини — Бахмута, Донецька, Авдіївки, Покровська. Загалом у дуже гарній теплій обстановці відкрилась виставка. Буде вона там працювати місяць“, — розповів митець.

Окрім створення картин, Микола Єрьомка разом з дружиною Тетяною проводять навчання з образотворчого мистецтва у Біликах. Для дітей створили невеликий гурток, де малечу вчать малювати.

Читайте також:

• Роздавали хліб до останнього: як художник Микола Єрьомка дбав про Бахмут
• Донецький художник переміг у міжнародному конкурсі ілюстрації
• Жінки, діти та рюкзаки: як митці півдня та сходу говорять про війну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!