Голосіївська районна організація Товариства Червоного Хреста України (ТЧХУ) анонсувала видачу гуманітарної допомоги для вразливих категорій населення у Києві, зокрема ВПО. Набори видаватимуться за попереднім записом.

Про це повідомили в Голосіївській районній організації ТЧХУ.

Гуманітарна допомога від Червоного Хреста у Києві

Голосіївська районна організація ТЧХУ продовжує надавати одноразову гуманітарну допомогу мешканцям Києва, які опинилися в складних життєвих обставинах. Отримати її можна за попереднім записом.

Гуманітарна допомога розрахована на:

• ВПО віком понад 60 років;
• осіб з інвалідністю;
• одиноких пенсіонерів;
• малозабезпечені чи багатодітні родини;
• осіб, які мають особливі життєві обставини (зруйноване житло внаслідок бойових дій чи обстрілів, важкі захворювання тощо).

Які документи потрібні

Для отримання допомоги необхідно мати при собі оригінали таких документів:

• паспорт;
• ІПН;
• довідку ВПО;
• документ, що підтверджує належність до певної категорії вразливості.

Як отримати

Допомога надаватиметься лише за попереднім записом за номером: +380 (66) 404 6550. Він працює з 10:00 до 17:00 у будні дні.

Сама видача допомоги здійснюватиметься на території осередку ТЧХУ за адресою: місто Київ, проспект Науки, 15. Найближча станція метро — Деміївська.

Читайте також:

• Одноразова допомога для ВПО від Червоного Хреста у Кам’янці-Подільському
• Українці можуть отримати понад 300 тисяч гривень на бізнес від Червоного Хреста
• У чотирьох областях України з’явиться соціальне таксі від Червоного Хреста: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Валерій Гнатенко, один із 5 нардепів з Донеччини, які підтримали законопроєкт №12414, що ліквідовував незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Гнатенко чинний народний депутат 9 скликання. У 2014 році він висловився за проведення референдуму в “днр”, а згодом став фігурантом справи про сепаратизм. До 2014 року та після нього Валерій Гнатенко обіймав посаду міського голови Дружківки.

Що ще відомо про Гнатенка? Редакція зібрала досьє на нардепа.

Примітка. 22 липня 2025 року Валерій Гнатенко проголосував за законопроєкт №12414, який був ухвалений із порушенням Регламенту Верховної Ради та передбачав підпорядкування НАБУ і САП Генеральному прокурору. Це рішення спричинило хвилю суспільного обурення та протести.

Валерія Гнатенко: біографія

Валерій Гнатенко родом з Дружківки. Він народився в родині ексзамполіта дружківської міліції Сергія Гнатенка, який був власником місцевих ринків, а також був у 2002 році довіреною особою начальника Донецької обласної міліції Валерія Мелікова на виборах до Донецької обласної ради.

Валерій Гнатенко навчався у Харківській юридичній академії ім. Ярослава Мудрого, за спеціальністю “Правознавство”, а потім у Донбаській державній машинобудівній академії на фінансиста.

Деякий час працював оперуповноваженим відділу захисту економіки від злочинних посягань Дружківського міського відділу УМВС. З 1996 по 2006 рік він обіймав посаду начальника відділу податкової міліції в Дружківці та Костянтинівці, був начальником Краматорського відділу податкової міліції.

У 2010 рік став начальником податкової міліції Державної податкової адміністрації Запорізької області. У 2014 році майбутній нардеп підтримав проведення референдуму в “днр”.

Згодом Гнатенко став фігурантом справи про сепаратизм. У 2023 році СБУ оголосила помічнику Валерія Гнатенка Олександру Добродомову підозру в державній зраді. Валерій Гнатенко двічі був головою Дружківки: вперше з 2006 по 2010 роки, а потім з 2010 по 2019 роки.

Політична кар’єра

У 2019 році Валерій Гнатенко став кандидатом у народні депутати на парламентських виборах 2019 року від сьогодні забороненої партії “Опозиційна платформа — За життя” (виборчий округ № 49, міста Дружківка, Костянтинівка, Костянтинівський, Покровський райони).

29 серпня 2019 року він набув депутатських повноважень та став членом Комітету Верховної Ради з питань бюджету. У 2020 році він претендував на посаду судді Конституційного Суду України. Після початку повномасштабного вторгнення Гнатенко перейшов у групу “Відновлення України”. Більшість членів цієї групи, це колишні учасники “ОПЗЖ”.

За даними руху Чесно, у 2022 році Гнатенко проголосував за містобудівну реформу (#5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Цей законопроєкт не підписаний, бо викликав хвилю обурення в громадськості.

22 липня 2025 року Валерій Гнатенко проголосував за законопроєкт №12414, який мав на меті ліквідувати незалежність НАБУ та САП.

Корупційні справи

У 2011 році мати на той час мера Дружківки купила в парковій зоні три суміжних земельних ділянки по 10 соток, а ще одну прилеглу ділянку площею 40 соток взяла в довгострокову оренду для випасу худоби.

Водночас не було опубліковане рішення про передачу земельної ділянки в оренду. Вважалося, що є підстави припускати, що таке рішення було прийнято виконавчим комітетом міської ради всупереч вимогам Земельного кодексу України та Закону “Про місцеве самоврядування”. У 2016 році відкрили кримінальне провадження щодо незаконного заволодіння Гнатенком земельними ділянками.

За інформацією громадської організації “Громадський патруль”, у період, коли Валерій Гнатенко обіймав посаду міського голови Дружківки, комунальні підприємства міста протягом двох років закуповували паливо через сумнівні тендери у компанії, що належала його дружині.

До теми:

• НАБУ під загрозою? Чому закон №12414 викликав обурення і як голосували мажоритарники Донеччини
• Де мій депутат: редакція дослідила, де зараз бахмутські обранці й хто не склав мандат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Костянтинівській громаді Донецької області тимчасово демонтували портрети загиблих Захисників України з Алеї незламних сердець. Причиною такого рішення стало погіршення безпекової ситуації в регіоні, зокрема — зростання інтенсивності російських обстрілів та наближення лінії фронту.

Про це повідомили в Костянтинівській МВА.

Алея незламних сердець в Костянтинівці

Як повідомили у Костянтинівській МВА, цей крок був вимушеним і здійснений виключно задля збереження пам’ятних знаків. У нинішніх умовах, через російські обстріли, існує реальна загроза пошкодження або спаплюження меморіалу.

Окрім міркувань безпеки, на рішення також вплинули численні звернення мешканців та родин загиблих воїнів. Люди висловлювали занепокоєння щодо ризиків для портретів через можливі обстріли.

Усі портрети наразі збережені та перебувають у безпечному місці. У громаді запевняють, що після стабілізації ситуації та зниження рівня небезпеки їх обов’язково повернуть на Алею незламних сердець.

До теми:

• Без правового захисту: як прогалини в законі ставлять під удар поховання загиблих воїнів
• Пам’ять для Бахмута: чи потрібні меморіали для загиблих військових та цивільних. Розпитали авторку концепції “Пантеону Героїв”
• “Повертаємо загублені душі додому”: як відбувається ексгумація тіл на ДОТ та лінії фронту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!