Громадські організації, які допомагають ВПО та місцевому населенню, що постраждало від війни, можуть отримати грант на реалізацію своїх проєктів. Конкурс грантів організувала Данська рада у справах біженців (DRC).

Про це DRC повідомляє на сторінці в Facebook.

Грантовий конкурс для ВПО

Програма реалізується у Дніпропетровській, Харківській, Донецькій, Чернігівській, Сумській, Миколаївській та Херсонській областях. Сума гранту — до 40 тисяч доларів США.

Хто може долучитися

Подати заявку на участь у грантовому конкурсі можуть організації, які:

• офіційно зареєстровані в Україні;
• мають у своєму штаті щонайменше 5 співробітників для реалізації проєкту та банківський рахунок на ім’я організації, бухгалтерську систему для адміністрування фінансових операцій (бажано);
• уже працюють в цільових областях та надають допомогу ВПО та / або місцевому населенню, яке постраждало від війни;
• можуть надавати допомогу у важкодоступних районах та сільській місцевості;
• мають власні стабільні ресурси логістики та можливості вчасно допомогти.

Очікується, що обрані організації надаватимуть гуманітарну допомогу у вигляді гігієнічних наборів у межах проєктів, що триватимуть не більше 6 місяців. Грантові кошти мають бути спрямовані лише на діяльність, безпосередньо пов’язану з реалізацією проєкту.

Як взяти участь у конкурсі

Охочі взяти участь у конкурсі мають заповнити аплікаційні форми за посиланням та надіслати їх на електронну пошту: [email protected]. Дедлайн подання пропозицій — 26 листопада 2023 року. 

DRC прийматиме заявки на гранти англійською мовою. Рівень володіння англійською не враховуватиметься під час розгляду заявок. DRC заохочує подавати заявки навіть з можливими граматичними помилками.

Читайте також:

• Яйця, фрукти та бджоли: українці можуть отримати гранти
• 12 тисяч на оренду житла для ВПО: яка область допомагатиме переселенцям
• Українці за кордоном: які виплати отримують біженці в країнах Європи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня під ударом українських захисників були місце пуску БПЛА і пункт управління. Ураження були в районі Донецька та Великої Новосілки.

Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.

Ураження росіян на Донеччині

Бійці Сил оборони завдали удару по російських окупантах на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня захисники атакували кілька локацій окупантів.

У районі Донецька уразили місце зберігання, підготовки та пуску ударних БПЛА. А в районі Великої Новосілки вдарили по пункту управління окупантів.

Втрати противника та ступінь завданих збитків уточнюється.

Читайте також:

• ЗСУ вдарили по місцях розміщення військової техніки росіян у селищі Бахмутської громади
• Росіяни ймовірно проклали нові антидронові сітки на дорогах у Бахмуті
• Чому Бахмут більше не є російським тилом — пояснює експерт

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На території Донецької області триває активна фаза евакуації цивільного населення. Через інтенсивні та постійні обстріли з боку російської армії жителі прифронтових міст масово звертаються по допомогу до волонтерів.

Волонтер Богдан Зуяков розповів редакції Бахмут IN.UA про стан логістики, ціни на пальне та темпи виїзду цивільного населення з прифронтових міст.

Евакуація на Донеччині

За словами Богдана Зуякова, кількість охочих виїхати з Краматорська та Слов’янська стрімко зросла. Якщо раніше такі звернення надходили рідко, то зараз заявки приймають щодня, а їхня кількість сягає десяти і більше.

“Охочих дуже багато зараз. Краматорськ, Слов’янськ евакуюється, дзвонять“, — каже волонтер.

Основною причиною активного вивезення є масовані удари. Російська армія застосовує проти міст весь спектр озброєння, включно з керованими авіабомбами, ракетодронами та звичайними безпілотниками.

Ускладнена евакуація з Дружківки

Ситуація у Дружківці є критичною, оскільки місто фактично перебуває в зоні умовно неможливої евакуації. Через відсутність стабільного зв’язку зв’язатися з місцевими жителями напряму неможливо — комунікація підтримується через їхніх родичів або після самостійного виходу людей на точки зі зв’язком.

“Зв’язатися з людьми неможливо, це тільки через родичів, або якось там мати надію, що люди зможуть знайти точку, де є зв’язок, щоб вони сказали, де вони і коли вони готові“, — розповідає волонтер

Самі місії вимагають максимального контролю повітряного простору та координації з військовими і поліцією. Жителям доводиться самостійно добиратися пішки до безпечніших локацій на відстані від двох до п’яти кілометрів, де евакуаційні екіпажі мають змогу їх забрати.

Проблеми з поверненням та специфіка евакуйованих

Основну частину тих, хто виїжджає, становлять люди старшого віку та особи з інвалідністю. Водночас спостерігається тенденція виїзду сімей із дітьми, проте існують випадки, коли люди повертаються назад у небезпечні громади.

“Бувають такі випадки, що люди нехтують не тільки собою, але й безпекою дітей… Для мене це нонсенс взагалі, особливо коли це родини з дітьми“, — каже Богдан Зуяков.

Попри роз’яснювальні бесіди та допомогу з пошуком житла, такі випадки все ж фіксуються.

Логістичні труднощі

Процес евакуації супроводжується численними організаційними та технічними перешкодами. Головними проблемами залишаються нестача пального та складність ремонту автомобілів.

“Дрони, паливо — це проблема, яка не вирішується. Завжди є проблема з паливом. І з ремонтом автомобілів також постійна проблема, тому що ремонтувати їх ніде і дуже дорого“, — пояснює Богдан Зуяков.

Додаткову кризу створюють удари по логістиці:

“Росіяни б’ють машини пошти, і ти можеш чекати і тиждень, адже необхідна деталь може не доїхати фізично до сервісу“, — зауважив Богдан Зуяков.

Підсумовуючи складність роботи, волонтер наголошує: “Сам процес, забрати людину з дому і відвезти до більш безпечного місця — це легко, а підготовка до цього — це дуже складний процес”.

Читайте також:

У Краматорську припинили виплачувати компенсації за пошкоджене житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!