Родини з дітьми, які проживають в Глухові, можуть отримати гуманітарну допомогу. Її надаватиме ЮНІСЕФ у партнерстві з Товариством Червоного Хреста в Сумській області.

Детальніше про те, як отримати допомогу, дізнавайтесь в матеріалі Бахмут IN.UA.

Гуманітарна допомога на Сумщині від ЮНІСЕФ

Видача нової гуманітарної допомоги у вигляді санітарно-гігієнічних наборів проходитиме у місті Глухів, що в Сумській області. Як зазначили представники Глухівської міської ради в коментарі редакції, отримати допомогу можуть родини з дітьми віком від 0 до 6 років, у тому числі зі статусом ВПО.

При собі необхідно буде мати оригінали документів одного з батьків або опікуна:

• паспорт;
• ідентифікаційний код;
• витяг з реєстру територіальної громади про місце проживання;
• свідоцтво про народження дитини;
• довідку ВПО, за наявності.

Зазначається, що один набір видається на одну родину.

Як отримати

Видача гуманітарної допомоги від ЮНІСЕФ здійснюватиметься з 17 березня 2025 року, з 9:00 до 15:00. Локація — Центр культури, який знаходиться за адресою: місто Глухів, вулиця Небесної Сотні, 3.

ЮНІСЕФ — це спеціалізована структура ООН, яку створили 11 грудня 1946 року для захисту прав та інтересів дітей з моменту їх народження і до початку їх дорослого життя. Ця організація працює у понад 190 країнах світу. Особливо це стосується бідних країн або тих, де йдуть бойові дії.

Діяльність ЮНІСЕФ

ЮНІСЕФ — це спеціалізована структура ООН, яку створили 11 грудня 1946 року для захисту прав та інтересів дітей з моменту їх народження і до початку їх дорослого життя. Ця організація працює у понад 190 країнах світу. Особливо це стосується бідних країн або тих, де йдуть бойові дії.

Діяльність організації є досить різноманітною. Пріоритетними у цій діяльності наразі можна вважати наступні напрямки:

• підтримка вакцинації громадян країн світу. Для цього представники ЮНІСЕФ щороку постачають вакцини у більше ніж 100 країн світу. Окрім цього, фонд намагається допомогти покращити систему охорони здоров’я у світі, інвестуючи велику кількість грошей;
• боротьба з кліматичною кризою. ЮНІСЕФ — це одна з тих організацій, що підкреслює важливість кліматичних змін як потенційної загрози усьому людству. Її представники регулярно проводять діалоги з представниками урядів країн світу та представниками бізнесу для скорочення шкідливих викидів в атмосферу;
• підтримка прав людини. Одна з основних задач ЮНІСЕФ — це підтримання та захист базових прав людини, особливо дітей. 

В Україні ж представники ЮНІСЕФ реалізовують безліч програм, спрямованих на захист дітей та їх родин. Вони стосуються охорони здоров’я, психосоціальної підтримки, харчування, гігієни, освіти тощо. Детальніше про діяльність організації та актуальні програми можна дізнатися за посиланням.

Читайте також:

• Червоний Хрест у Краматорську збирає дані для гумдопомоги
• Мінігранти у Житомирській та Чернігівській областях: як жінкам отримати 80 тисяч на власну справу
• Доплата у 2 361 гривню до пенсії: хто має право

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!