Кабінет Міністрів України розширив список товарів, на які волонтери можуть збирати кошти без оподаткування. Відповідні зміни Уряд прийняв минулої п’ятниці, 2 червня.

Про це повідомила співзасновниця громадської організації «Razom for Ukraine», засновниця благодійного фонду «Dignitas» Любов Шипович.

«Міністерство Фінансів прославилось своїми коментарями про роботу волонтерів і запити від військових, але після зустрічі з міністром Сергій Марченко все реально почало рухатись дуже швидко. Сьогодні Кабмін проголосував зміни до постанови 112 і розширив список товарів, на які волонтери можуть збирати кошти без оподаткування», — написала волонтерка.

Мова йде про Постанову КМУ №112 від 24 жовтня 2016 року «Про затвердження переліку засобів, товарів (робіт, послуг), сума (вартість) благодійної допомоги для закупівлі або у вигляді яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб»

Засновниця благодійного фонду «Dignitas» Любов Шипович із дронами для ЗСУ. Фото: Facebook

За її словами, наразі перелік документу далеко не повний, але чиновники обіцяють розробити процедуру швидкого внесення змін і виділити спецпредставника від Уряду для волонтерів.

Оновлений список товарів і послуг

Перелік, що додали до Постанови КМУ №112:

• Брезенти, навіси й тенти, вітрила для човнів, дощок для віндсерфінгу чи наземних вітрильних апаратів, намети та спорядження для кемпінгів (зокрема надувні матраци).
• Мотузки, канати, шпагат і сіткове полотно, крім відходів.
• Полотно сіткове плетене, зі шпагату, мотузок або канатів; сітки готові з текстильних матеріалів; вироби з пряжі, стрічкових ниток, н. в. і. у.
• Зброя бойова, крім револьверів, пістолетів, мечів і подібної зброї.
• Тканина, решітки, сітки та огорожі із залізного, сталевого чи мідного дроту; лист просічно-витяжний із заліза, сталі чи міді.
• Комп’ютери, електронні й оптичні вироби.
• Складники та плати електронні.
• Плати електронні з умонтованими складниками.
• Апаратура зв’язку.
• Апарати для передавання та приймання звуку, зображення чи іншої інформації, зокрема апаратура для обміну інформацією мережею проводового чи безпроводового зв’язку (наприклад, локальною чи глобальною мережею), інші, ніж апарати для передавання чи приймання підтипу 26.20.16-40.00 та підкатегорій 20.40.11, 20.40.12, 20.40.20, 20.40.34, 26.20.17, 26.20.18, 26.30.11, 26.30.12, 26.30.13, 26.40.33, 26.70.13, 28.23.21, 28.23.22.
• Антени та антенні відбивачі будь-якого типу й частини до них; частини радіо- та телепередавальної апаратури та телевізійних камер.
• Апаратура для записування та відтворювання звуку й зображення.
• Устатковання вимірювальне, випробовувальне та навігаційне.
• Прилади радіонавігаційні (зокрема радіомаяки, радіобуї, приймачі, радіокомпаси з кількома антенами чи зі спрямованою рамковою антеною).
• Прожектори.
• Машини й апаратура електричні спеціалізовані.
• Послуги супутникового зв’язку.
• Продукція сільського господарства, мисливства і пов’язані з цим послуг.
• Продукція лісового господарства, лісозаготівлі та послуги, пов’язані з лісництвом.
• Риба жива.
• Риба свіжа чи охолоджена, морська, нерозведена.
• Вироби тютюнові крім відходів.
• Паливо рідинне та газ; оливи мастильні.
• Бензин моторний (газолін), зокрема авіаційний бензин.
• Провітаміни, вітаміни й гормони; глікозиди та алкалоїди рослинного походження та їхні похідні; антибіотики.
• Гормони, похідні цих речовин; інші стероїди, що їх використовують переважно як гормони.
• Антибіотики.
• Препарати фармацевтичні.
• Матеріали перев’язувальні клейкі, кетгут і подібні матеріали; аптечки першої допомоги.
• Двері, вікна й рами до них і пороги до дверей металеві.
• Машини та устатковання загальної призначеності, Машини та устатковання загальної призначеності, інші.
• Устатковання електричне та побутові прилади.
• Машини та устатковання, н. в. і. у.
• Засоби транспортні моторні (крім мотоциклів), причепи та напівпричепи.
• Меблі.
• Інструменти і приладдя медичні та стоматологічні.
• Ремонтування металевих виробів, машин і устатковання.
• Послуги стаціонарних закладів медико-соціального доглядання.
• Безпілотні літальні апарати.
• Парашути для безпілотних літальних апаратів.
• Апаратура зв’язку для безпілотних систем.
• Відеокамери записувальні та інша відеозаписувальна й відеовідтворювальна апаратура для безпілотних систем.
• Лінзи та об’єкти камер для безпілотних систем.
• Камери цифрові для безпілотних систем.
• Прилади оптичні, їх частини для безпілотних систем.
• Прилади навігаційні для безпілотних систем.
• Радіоапаратура дистанційного керування для безпілотних систем.
• Двигуни для безпілотних систем.
• Перетворювачі статичні (модуль живлення для зниження напруги).
• Батареї та акумулятори для безпілотних систем.
• Двигуни внутрішнього згорання для безпілотних систем.
• Частини двигунів для безпілотних систем.
• Двигуни до морських суден для безпілотних плавучих комплексів.
• Частини безпілотних літальних апаратів в тому числі пропелери, гвинти-носії і шасі
• Роботи субпідрядні, як частина виробництва безпілотних літальних апаратів.
• Установки силові та двигуни для безпілотних літальних комплексів літальних комплексів.
• Частини авіаційних двигунів для безпілотних літальних апаратів.
• Ремонтування та технічне обслуговування безпілотних літальних апаратів.

Також Любов Шипович розповіла, що спільно з іншими волонтерами, працює над законопроєктом, який би скасував потребу списків і зафіксував дату 24 лютого 2022 року, щоб унеможливити спекуляції, з якої дати не оподатковувати збори.

Що передувало?

До слова, 30 травня засновниця благодійного фонду «Dignitas» Любов Шипович оприлюднила допис, у якому повідомила, що Міністерство фінансів планує оподатковувати 19,5% «прибутків» від волонтерських зборів.

Після розголосу в різних ЗМІ, 1 червня, міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що жодних податків на ті товари, які передають на потреби ЗСУ, сплачувати не потрібно.

«Хочу запевнити, що жодних податків з тих товарів, які передаються ЗСУ, сплачувати не потрібно. Це діюча норма Податкового кодексу. Тут не може бути жодних інших тлумачень. Наголошую, ті волонтери, хто офіційно ведуть свою діяльність для допомоги армії — не сплачує жодних податків!», — додав міністр.

Читайте також: В Україні запустили нову програму з оздоровлення та відпочинку дітей: як долучитися?  

Фото: aggeek.net

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

На період дії воєнного стану в Україні працюють адаптовані правила призначення допомоги для людей, які втратили роботу. Процедуру отримання статусу безробітного значно спростили, особливо для внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть громадяни допомоги по безробіттю в 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як оформити статус безробітного у 2026 році

Щоб почати отримувати фінансову підтримку від держави, необхідно офіційно зареєструвати статус безробітного. Зробити це можна кількома шляхами:

• особисто звернутися до найближчого центру зайнятості;
• подати заявку через державний вебпортал електронних послуг “Дія”;
• скористатися мобільним застосунком “Дія”;
• заповнити форму на офіційному сайті Державної служби зайнятості (для цього знадобиться кваліфікований електронний підпис).

Для громадян із зон бойових дій або окупованих територій, які не мають на руках необхідних документів для стандартної реєстрації, передбачена спрощена процедура. Це також стосується вимушених переселенців. Статус безробітного, а разом із ним і виплати, призначаються з першого дня реєстрації за особистою заявою людини.

Умови та тривалість фінансової підтримки

У 2026 році претендувати на стандартну допомогу можуть ті громадяни, чий страховий стаж протягом останнього року (12 місяців) перед реєстрацією становить не менше 7 місяців.

Тривалість нарахування коштів тепер чітко прив’язана до загального трудового стажу людини:

• до 3 років стажу — 180 календарних днів;
• від 3 до 6 років — 210 днів;
• від 6 до 12 років — 240 днів;
• від 12 до 18 років — 270 днів;
• від 18 до 24 років — 300 днів;
• від 24 до 30 років — 330 днів;
• понад 30 років стажу — 360 днів.

Який розмір допомоги встановлено на 2026 рік

З 1 січня 2026 року в Україні зросли ліміти виплат по безробіттю. Базовий мінімальний розмір допомоги підняли до 3 900 гривень (раніше він становив 3 600 гривень). На ці гроші можуть розраховувати:

• застраховані працівники, які не накопичили 7 місяців стажу за останній рік;
• люди, які працювали неповний робочий день або тиждень, через що неможливо вирахувати їхню середню заробітну плату;
• внутрішньо переміщені особи та мешканці окупованих територій, які не мають документів для підтвердження свого стажу.

Також зріс знижений мінімальний розмір — з 1 500 до 1 650 гривень. Таку суму виплачуватимуть молоді без страхового стажу, яка шукає своє перше робоче місце, та працівникам, яких звільнили за порушення трудової дисципліни або втрату довіри.

Максимальний розмір допомоги по безробіттю у 2026 році встановлено на рівні 8 647 гривень (минулого року цей ліміт складав 8 000 гривень).

Чому виплати можуть припинитися

Якщо гроші перестали надходити на ваш рахунок, це означає, що ви втратили статус безробітного або вичерпали ліміт допомоги. Держава припиняє фінансування у двох основних випадках: якщо людина повністю використала дозволену кількість днів для отримання виплат у межах свого періоду, або ж якщо центр зайнятості ухвалив офіційне рішення про скасування статусу безробітного.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли потрібен поліс та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!