Для бахмутянина Кирила Кузняка, який служить прикордонником та боронить Бахмутський напрямок від навали росіян потрібна фінансова допомога. Чоловік отримав поранення, а автомобіль бійця пошкодило внаслідок російського ракетного обстрілу. Необхідно зібрати кошти на одяг для Кирила та його побратимів, та ремонт машини.

Як допомогти?

Дружина Кирила пані Яна збирає кошти на реквізити своєї сестри. Отримувач коштів сестра пані Яни — Аліна Дубова:

Приват банк 

5168745105862426

Приват банк євро 

4149499802573749

Моно Банк

5375411203344721

Банка для збору: https://send.monobank.ua/jar/45J7dN8Tcy

Кирило Кузняк разом з побратимами. Фото: особистий архів героїні

Кирило Кузняк разом з дружиною Яною з 2014 року допомагав армії, спочатку пара волонтерила, українець заснував волонтерсько-громадську організацію «Хартія Волі», після вступу до ДПСУ він передав керування ГО іншим членам цієї ж організації.

Вже з 2015 року він вступив до лав Державної Прикордонної Служби України. Кирило працював інспектором прикордонної служби, окрім того, він санітар-інструктор, чоловік проходив сертифіковане навчання. Нещодавно, військовий отримав бойове поранення  під час евакуації поранених побратимів в районі Бахмута.

Машину, яку Кирило придбав за власні кошти пошкодило російськими обстрілами, крім того, постраждали й особисті речі військового: каска, бронежилет та інше. Попри поранення, Кирило повертатиметься на фронт, зараз чоловік почувається вже краще, однак без необхідної амуніції та автомобіля він не зможе виконувати бойові завдання.

Що потрібно? 

1. Теплий зимовий камуфляж — 56 розміру 3 штуки;
2. Термо-білизна — 56 розміру 3 штуки;
3. Рукавиці зимові — 3 пари;
4. Берці зимові — 44 розміру 1 пара;
5. Рюкзак для парамедика; ось приклад необхідного (https://urbex.com.ua/ua/p1163847895-taktichnij-ryukzak-medichnij.html)
6. Тактичний бронешолем з активними навушниками;
7. РПС-реміна плечова система;
8. Турнікети — 15 штук, фірми Sich або Cat (необхідні саме вони, адже ці турнікети не рвуться на відмінно від їх дешевих аналогів);
9. Оклюзійні пов’язки — 15 штук (бандажі, шини для надання допомоги при переломах), назофарингіальні трубки та текомпресійні голки);
10. Зарядна станція bluetti ac200max; 
11. Генератор 4-5 кВт;
12. Термоковдри.

Також потрібні м’які ноші, бажано не яскравого кольору. Наразі, мінімальна сума збору, яку хочуть назбирати складає — 70 тисяч гривень. Зараз на банці вже є понад 10 тисяч гривень.

Якщо ви можете придбати самостійно щось з переліченого списку, залишаємо сторінку пані Яни для контакту — https://www.facebook.com/profile.php?id=100004611872608

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: З тіла витягли 40 осколків: як захисник Бахмута отримав поранення і чому хоче повернутися на фронт?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

2 липня Донецька область відзначає 94-ту річницю від дня створення. За майже століття регіон пережив зміну назв, адміністративних центрів і державних кордонів, став одним із головних промислових центрів України, а сьогодні є одним із символів боротьби за незалежність. Як створювалася Донеччина та які історичні події сформували її сучасний вигляд — розповідаємо далі.

Детальніше про історію Донецької області — в матеріалі Бахмут IN.UA

Коли створили Донецьку область

В офіційних документах та на картах минулих століть територія сучасної Донецької області мала різні назви. На карті німецького математика Себастьяна Мюнстера, датованій 1550 роком, цей регіон позначався як Мала Татарія. Згодом, на карті Герарда Меркатора 1594 року, він іменувався Кримською Татарією за Перекопом. Офіційне утворення Донецької області датується 2 липня 1932 року. Початково її центром був Артемівськ (нині Бахмут), а вже 16 липня того ж року адміністративний апарат перенесли до міста Сталіно. У 1938 році область розділили на Сталінську та Ворошиловградську, а сучасну назву — Донецька — вона отримала 9 листопада 1961 року. Під час німецької окупації у 1941-1943 роках адміністративній одиниці повертали історичну назву Юзівська область.

Археологічне вивчення цього гористо-степового краю розпочалося пізніше, ніж інших регіонів, через поширену теорію про непридатність клімату для проживання людей до нової ери. Перші розкопки курганів з кам’яними бабами стартували у 1850-х роках. Згодом дослідники виявили стоянки кам’яного віку в долині річки Сіверський Донець. Значний внесок у вивчення краю зробив професор Василь Городцов, який на основі донецьких розкопок довів існування бронзової доби у Східній Європі, класифікувавши поховання на ямні, катакомбні та зрубні.

Доба каменю та перші метали

Заселення території почалося в період раннього палеоліту, близько 100-300 тисяч років тому. До цього періоду належить виявлена поблизу Амвросіївки стоянка мисливців на зубрів. У період неоліту вздовж берегів Сіверського Донця сформувалися центри видобутку та обробки кременю, який став предметом міжплемінного обміну. У 1930 році біля Маріуполя археологи відкрили могильник неолітичного часу європейського значення, де було розкопано 122 поховання.

З настанням мідно-бронзової доби регіон став центром металургії. Поблизу Бахмута, Клинового та Краматорська знайдені давні розробки міді та поховання майстрів-ливарників. Поблизу Маріуполя дослідники виявили залишки дерев’яних чотириколісних возів із суцільними дисковидними колесами. Ця знахідка датується тридцять другим століттям до нашої ери і вважається найдавнішим видом колісного транспорту у світі.

Кочівники та античні колонії

Понад три з половиною тисячі років тому в степах Приазов’я з’явилися кімерійці. Вони здійснювали походи в Закавказзя проти держави Урарту та воювали з ассирійцями. У сьомому столітті до нашої ери кімерійців витіснили скіфи, які мали залізні знаряддя праці. Скіфські царські роди контролювали східну частину земель і вважали інші племена своїми підданими. У літній період вони переганяли худобу на північ від Азовського моря. Згодом їх витіснили сармати, які домінували в степах понад шістсот років, постійно оновлюючи свій етнічний склад через нові хвилі переселень.

У цей же час узбережжя Азовського моря освоювали давньогрецькі мореплавці. В околицях нинішнього Маріуполя функціонувала грецька колонія Кремни, а за річкою Кальміус, яку греки називали Поріт, розташовувалося поселення Карія. Античні географи, зокрема Клавдій Птолемей, згадували Аланські гори, які сучасні вчені ототожнюють із Донецьким кряжем.

Велике переселення народів

Починаючи з третього століття, степи пройшли через епоху глобальних міграцій. Готи, які прийшли з Балтики, захопили місцеві землі та зруйнували Танаїс. У четвертому столітті їх розгромили гуни, частина з яких, відома як акаціри, залишилася кочувати на Донбасі. Пізніше тут пройшли авари.

У сьомому столітті хан Кубрат об’єднав племена і створив Велику Булгарію. Після її розпаду під ударами хозарів частина населення залишилася в Приазов’ї і стала данниками Хозарського каганату. Хозарський період приніс стабілізацію та розвиток ремесел. У басейн Сіверського Донця переселили аланів. Археологічні дані свідчать про існування великих міст. Поблизу сучасного села Сидорове розкопано городище площею понад 120 гектарів, яке мало кам’яні мури. На думку дослідників, ці території також могли бути центром Руського каганату, що пов’язано із салтово-маяцькою археологічною культурою.

Половці, Золота Орда та козацтво

В одинадцятому столітті степи зайняли половці, сформувавши об’єднання Чорна Куманія. Їхній вплив охопив величезні території, а кордони з руськими князівствами залишалися місцем постійних прикордонних конфліктів. У степах також фіксується перебування бродників — християнського населення, яке жило з переправ і часто розглядається істориками як попередники козацтва.

У 1223 році на річці Калці відбулася битва руських полків і половців проти монгольських військ, що завершилася поразкою русичів. Землі Донбасу увійшли до Кримського улусу Золотої Орди. Після її розпаду частина північних і західних територій перейшла під контроль Великого Князівства Литовського. Сюди почали переселятися люди, які займалися уходницькими промислами.

З шістнадцятого століття в регіоні, який тоді був нейтральною зоною між кількома державами, почали масово осідати запорозькі та донські козаки, а також втікачі. Місцеве населення в документах називали харцизами. На початку вісімнадцятого століття спроби російського уряду відібрати землі вздовж Сіверського Дінця призвели до повстання під проводом Кіндрата Булавіна. Після його придушення війська Петра Першого спалили козацькі містечка Тор і Бахмут, стративши тисячі людей.

Колонізація та вугільний бум

Наприкінці вісімнадцятого століття російський уряд депортував до Приазов’я християнське населення Криму, яке заснувало Маріуполь та низку слобід. Одночасно регіон колонізували німці, а згодом — євреї та амністовані розкольники. Для козаків, що повернулися із Задунайської Січі, створили Азовське козацьке військо, яке ліквідували наприкінці дев’ятнадцятого століття.

У дев’ятнадцятому столітті почалася активна розробка вугільних родовищ. Видобуток вугілля здійснювався як на селянських шахтах примітивними інструментами, так і на поміщицьких копальнях. До середини століття річний видобуток сягнув понад один мільйон пудів. Розвивалася торгівля зерном і вугіллям через Маріупольський порт.

Революційні події та зміна влади

Економічні кризи та експлуатація робітників призвели до масових страйків. У грудні 1905 року в Горлівці відбулося збройне повстання робітників, яке було жорстоко придушене урядовими військами.

Під час революції 1917-1922 років у Донбасі розгорнулася боротьба різних політичних сил. Діяли осередки Української Народної Республіки, створювалися повітові ради в Бахмуті та Маріуполі. У регіоні функціонували військові формації УНР та Української Держави. Паралельно Донбас став центром формування радянських армій. Відбувалися регулярні бої між підрозділами більшовиків, білогвардійськими силами Добровольчої армії та повстанцями.

Важливу роль відігравала Революційна повстанська армія під командуванням Нестора Махна, яка контролювала значну частину регіону. Махновці вели переговори з радянським урядом про автономію Вільної території в складі УРСР, проте після військово-політичних угод більшовики відмовилися закріпити автономію і продовжили збройне переслідування повстанців.

Репресії та Друга світова війна

У тридцяті роки двадцятого століття населення області зазнало масових політичних репресій. У місті Сталіно радянські каральні органи розстрілювали людей. Місця масових поховань, зокрема на Рутченковому полі, приховували під асфальтом і забудовою. Загальна кількість репресованих у регіоні перевищила сто тисяч осіб.

У жовтні 1941 року територію області зайняли німецькі війська. Адміністрація окупантів намагалася відновити роботу шахт та підприємств, перейменувавши область на Юзівську. Функціонували дрібні підприємства, видавалася газета “Донецкий вестник”. Вересень 1943 року ознаменувався проривом Міус-фронту та встановленням контролю над регіоном з боку радянських військ.

Сучасний етап історії

Кінець вісімдесятих і початок дев’яностих років відзначилися масштабними страйками шахтарів та їхніми пішими походами на Київ. У 1994 році в регіоні проходило опитування щодо мовних та адміністративних питань. У 2014 році на території області відбулися псевдореферендуми, які стали каталізатором збройного конфлікту та війни на сході України.

Відповідно до реформи адміністративно-територіального устрою 2020 року, в Донецькій області ліквідували старі райони та створили нові. Згідно з постановою парламенту до складу нового поділу увійшли райони:

• Бахмутський;
• Волноваський;
• Горлівський;
• Донецький;
• Кальміуський;
• Краматорський;
• Маріупольський;
• Покровський.

Читайте також:

Історія круглої “сталінки” у Бахмуті: від Будинку спеціалістів до руйнувань війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Броварах та Броварському районі розпочали збір інформації про дітей із родин внутрішньо переміщених осіб, які у 2026 році підуть до першого класу. Дані необхідні для забезпечення майбутніх школярів шкільними рюкзаками.

Про це повідомляє Сватівський гуманітарний хаб у місті Бровари.

Як зареєструвати першокласника з родини ВПО для отримання шкільного рюкзака

У Броварах та Броварському районі триває збір інформації про дітей із родин внутрішньо переміщених осіб, які у 2026 році вперше підуть до школи. Ініціатива покликана допомогти майбутнім першокласникам підготуватися до навчального року. Для цього організатори формують перелік дітей, яких планують забезпечити шкільними рюкзаками.

Для участі батькам або законним представникам необхідно заповнити спеціальну Google-форму.

Організатори звертають увагу, що збір інформації стосується родин ВПО з усіх областей України, які мають чинну довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та зареєстровані у місті Бровари або Броварському районі.

У анкеті потрібно вказати:

• ПІБ дитини;
• ПІБ одного з батьків (опікунів) які зареєстровані, як ВПО в м. Бровари та Броварському районі;
• дата народження дитини;
• чи має дитина статус ВПО;
• місце реєстрації проживання (повна адреса, як у паспорті);
• місце фактичного проживання (повна адреса, як в довідці ВПО);
• номер телефону для контакту.

До теми:

Як записатися до Бахмутської лікарні в Броварах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!