Червоний Хрест оголосив старт програми підтримки мікропідприємництва “Перезавантаження”. Вона передбачає грошову допомогу для ВПО з вразливих категорій, які хочуть започаткувати, відновити або розвинути власну справу.

Про це повідомляє Червоний Хрест України.

Як отримати грошову допомогу на бізнес від Червоного Хреста

Червоний Хрест оголосив старт прийому заявок на участь у програмі підтримки мікропідприємництва “Перезавантаження”. Подати заявку можуть ВПО, які після 24 лютого 2022 року зареєстровані в таких областях:

• Львівська;
• Тернопільська;
• Хмельницька;
• Вінницька;
• Черкаська;
• Івано-Франківська;
• Кіровоградська;
• Полтавська;
• Миколаївська;
• місто Київ.

Участь у проєкті також можуть взяти місцеві жителі, які постраждали внаслідок війни. А саме:

• ветерани та їхні родини;
• люди, які втратили бізнес або роботу.

Всі, хто подають заявки, повинні мати можливість провадити господарську діяльність — створити, розвинути або відновити релокований бізнес.

Хто може отримати допомогу

Головними отримувачами допомоги мають бути працездатні члени родини віком від 18 до 65 років, які належать до однієї або кількох категорій вразливості:

• родини, що опікуються людьми віком старше 65 років або людьми з інвалідністю першої чи другої групи;
• родини з двома і більше дітьми;
• одинокі матері/батьки;
• безробітні.

Як подати заявку на грант від Червоного Хреста

Прийом заявок триватиме до 7 травня. Для подачі заявки звертайтесь до активаційного пункту за вашим місцем проживання. Їхні контакти доступні за посиланням.

За більш детальною інформацією звертайтесь на загальнонаціональну гарячу лінію Червоного Хреста України — 0800 332 656.

Читайте також:

• Власна справа: як підприємцям у прифронтових областях отримати гранти до 500 тисяч гривень
• Соціальні програми для жінок ВПО в Україні у 2025 році: перелік можливостей та підтримки
• Власна справа через “Дію”: як українцям отримати грант

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня під ударом українських захисників були місце пуску БПЛА і пункт управління. Ураження були в районі Донецька та Великої Новосілки.

Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.

Ураження росіян на Донеччині

Бійці Сил оборони завдали удару по російських окупантах на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня захисники атакували кілька локацій окупантів.

У районі Донецька уразили місце зберігання, підготовки та пуску ударних БПЛА. А в районі Великої Новосілки вдарили по пункту управління окупантів.

Втрати противника та ступінь завданих збитків уточнюється.

Читайте також:

• ЗСУ вдарили по місцях розміщення військової техніки росіян у селищі Бахмутської громади
• Росіяни ймовірно проклали нові антидронові сітки на дорогах у Бахмуті
• Чому Бахмут більше не є російським тилом — пояснює експерт

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На території Донецької області триває активна фаза евакуації цивільного населення. Через інтенсивні та постійні обстріли з боку російської армії жителі прифронтових міст масово звертаються по допомогу до волонтерів.

Волонтер Богдан Зуяков розповів редакції Бахмут IN.UA про стан логістики, ціни на пальне та темпи виїзду цивільного населення з прифронтових міст.

Евакуація на Донеччині

За словами Богдана Зуякова, кількість охочих виїхати з Краматорська та Слов’янська стрімко зросла. Якщо раніше такі звернення надходили рідко, то зараз заявки приймають щодня, а їхня кількість сягає десяти і більше.

“Охочих дуже багато зараз. Краматорськ, Слов’янськ евакуюється, дзвонять“, — каже волонтер.

Основною причиною активного вивезення є масовані удари. Російська армія застосовує проти міст весь спектр озброєння, включно з керованими авіабомбами, ракетодронами та звичайними безпілотниками.

Ускладнена евакуація з Дружківки

Ситуація у Дружківці є критичною, оскільки місто фактично перебуває в зоні умовно неможливої евакуації. Через відсутність стабільного зв’язку зв’язатися з місцевими жителями напряму неможливо — комунікація підтримується через їхніх родичів або після самостійного виходу людей на точки зі зв’язком.

“Зв’язатися з людьми неможливо, це тільки через родичів, або якось там мати надію, що люди зможуть знайти точку, де є зв’язок, щоб вони сказали, де вони і коли вони готові“, — розповідає волонтер

Самі місії вимагають максимального контролю повітряного простору та координації з військовими і поліцією. Жителям доводиться самостійно добиратися пішки до безпечніших локацій на відстані від двох до п’яти кілометрів, де евакуаційні екіпажі мають змогу їх забрати.

Проблеми з поверненням та специфіка евакуйованих

Основну частину тих, хто виїжджає, становлять люди старшого віку та особи з інвалідністю. Водночас спостерігається тенденція виїзду сімей із дітьми, проте існують випадки, коли люди повертаються назад у небезпечні громади.

“Бувають такі випадки, що люди нехтують не тільки собою, але й безпекою дітей… Для мене це нонсенс взагалі, особливо коли це родини з дітьми“, — каже Богдан Зуяков.

Попри роз’яснювальні бесіди та допомогу з пошуком житла, такі випадки все ж фіксуються.

Логістичні труднощі

Процес евакуації супроводжується численними організаційними та технічними перешкодами. Головними проблемами залишаються нестача пального та складність ремонту автомобілів.

“Дрони, паливо — це проблема, яка не вирішується. Завжди є проблема з паливом. І з ремонтом автомобілів також постійна проблема, тому що ремонтувати їх ніде і дуже дорого“, — пояснює Богдан Зуяков.

Додаткову кризу створюють удари по логістиці:

“Росіяни б’ють машини пошти, і ти можеш чекати і тиждень, адже необхідна деталь може не доїхати фізично до сервісу“, — зауважив Богдан Зуяков.

Підсумовуючи складність роботи, волонтер наголошує: “Сам процес, забрати людину з дому і відвезти до більш безпечного місця — це легко, а підготовка до цього — це дуже складний процес”.

Читайте також:

У Краматорську припинили виплачувати компенсації за пошкоджене житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!