Фермер з Часів Яру Олександр Хайнус евакуювався на Харківщину. Тут в одній з місцевих громад він продовжує працювати із землею. Чоловік самостійно розміновує поля для посіву соняшника. За місяць часу із металодетектором в руках він очистив 50 гектарів.

Як проходить очищення землі на Харківщині та чи допомагає держава фермерам — Олександр Хайнус розповів у коментарі Бахмут IN.UA.

Посівна 2024

Допомога фермерам 2024 в Україні залишає бажати кращого. Наприклад, Олександру довелося за власний кошт купляти металодетектор, але на компенсацію чоловік не сподівається. Фермер щодня протягом місяця виходив в поле з металодетектором та метр за метром шукав вибухонебезпечні предмети.

За цей час чоловік розмінував близько 50 гектарів, у планах є 170 гектарів. На цій землі Хайнус планує посадити соняшник, він більше рентабельний, ніж пшениця, пояснює донеччанин. На останню, ціни значно впали.

“Є тут прильоти, є розриви, ракети стирчать. Касети валяються, а мін поки ще не знайшов. Тепер потрібно очистити земля від бур’яну, бо два роки земля не оброблялася. Механічно це не можна зробити, тому обробка полів відбуватиметься гербецидом, а також потрібна передпосівна культивація. Пшеницю тут сіяти вже пізно, тому буду сіяти соняшник”, — каже фермер.

Олександр Хайнус розказує, що спілкувався й з іншими фермерами в громаді, вони теж використовують металошукачі, щоб очистити землю. Багато людей знаходили міни. Фермер сподівається на добру погоду, бо за умови відсутності дощів, врожаю не буде. У планах зібрати 20 центнер насіння з гектара.

Читайте також:

• Протести польських фермерів: як вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини
• Трактори та сівалки: фермери можуть отримати техніку безплатно
• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські війська продовжують щоденні спроби просунутися до Добропілля на Донеччині, використовуючи переважно невеликі піхотні групи. Захоплення міста є стратегічною метою РФ, адже контроль над його забудовою може допомогти окупантам посилити атаки безпілотниками по логістичних маршрутах Сил оборони.

Про це повідомив підполковник Михайло Бутко з 20-ї бригади НГУ “Любарт” в ефірі марафону “Єдині новини”.

Росіяни намагаються захопити Добропілля

Російська армія продовжує щодня намагатися просунутися до Добропілля на Донеччині. Основну тактику окупантів становлять дії невеликих піхотних груп.

За словами військового бригади “Любарт”, захоплення Добропілля є однією зі стратегічних цілей російського командування. Контроль над містом дав би окупантам можливість використовувати багатоповерхову забудову для розміщення операторів дронів. Це, своєю чергою, могло б посилити загрозу для логістики українських військ.

Михайло Бутко також пояснив, що важливість Добропілля зумовлена його розташуванням. Після Добропільської агломерації, до якої належать, зокрема, Ганнівка та Святогорівка, на цьому напрямку немає інших великих населених пунктів.

Як російські війська намагаються просуватися в Добропілля

Російські військові часто діють невеликими групами. Вони намагаються скористатися погодними умовами, відверненням уваги українських підрозділів на інших ділянках або проміжками між позиціями, щоб дістатися до визначених точок. За оцінкою військового, мотоштурми із залученням кількох мотоциклів трапляються значно рідше, ніж спроби просування малими піхотними групами.

Противник також продовжує поповнювати угруповання на цьому напрямку. Нові підрозділи залучають для заміни виснажених частин або посилення сил, які беруть участь у штурмах.

Читайте також:

Чи захопили російські війська Добропілля: актуальна ситуація

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

27 жовтня в Україні пройшов радіодиктант національної єдності, який щороку проходить до Дня української писемності та мови. Цього року текст написав письменник, поет та ветеран Артур Дронь, а зачитували його учитель української мови та літератури, володар звання найкращий вчитель України за версією Global Teacher Prize Ukraine 2021 Артур Пройдаков та громадська діячка, волонтерка та засновниця книжкового застосунку, який популяризує українські книги, UnderBooks Даша Астаф’єва.

Радіодиктант 2025: текст

Свій текст Артур Дронь назвав “Лист, який не закінчується“.

Далі приводимо повну версію тексту.

Дозволиш написати листом? Виводити літери ручкою, чути шурхіт паперу, залишити чорнильний слід на пальцях — вічна романтика! Мова направду не знає меж: пишеш крізь пів хвилини й доби, держкордони й блокпости… Складаєш букви в абзаци, як різьбяр відшліфовуючи кожну деталь, а потім — слова мандрують часом.

Деколи вони схожі на нас: сходяться разом курйозно, але стають нерозлучними. Наприклад, люди кажуть: «міцно любити». Уяви собі! Не «дуже», не «гіперсильно». Любити міцно. Ніби тримати за руку. Довго-довго обіймати. А інколи — прокидатися зранку і не знаходити поряд, але хоч-не-хоч розслонити штори в кімнаті чи розстібнути зеесушного спальника в бліндажі. Це також про міцну любов. Може, навіть найміцнішу.

Коли в теперішньому страшно, мова захищає нас — і то не впівсили, а намагаючись сконструювати майбутнє. Подивись: заховалося слово «останній». Кожна зустріч відтепер крайня, навіть коли це суперечить правилам слововживання. Бо завжди буде наступна. Бо наша зустріч важливіша за будь-які правила.

І найголовніше: мова не тільки для всіх, а й для кожного. Якби навіть ці слова лунали різними голосами, а мільйон людей водночас записували їх, кожен думав би про когось особливого. Я — про тебе.

Ми зустрінемось попри всі правила. Вір мені міцно! Якщо мова непідвладна часопростору, то і лист цей не закінчується ніде й ніколи.

Я люблю тебе. Так є завжди.

Читайте також:

“Мрію писати Радіодиктант у мирному Краматорську”: історія заслуженої вчительки з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!