Фермер з Часів Яру Олександр Хайнус евакуювався на Харківщину. Тут в одній з місцевих громад він продовжує працювати із землею. Чоловік самостійно розміновує поля для посіву соняшника. За місяць часу із металодетектором в руках він очистив 50 гектарів.

Як проходить очищення землі на Харківщині та чи допомагає держава фермерам — Олександр Хайнус розповів у коментарі Бахмут IN.UA.

Посівна 2024

Допомога фермерам 2024 в Україні залишає бажати кращого. Наприклад, Олександру довелося за власний кошт купляти металодетектор, але на компенсацію чоловік не сподівається. Фермер щодня протягом місяця виходив в поле з металодетектором та метр за метром шукав вибухонебезпечні предмети.

За цей час чоловік розмінував близько 50 гектарів, у планах є 170 гектарів. На цій землі Хайнус планує посадити соняшник, він більше рентабельний, ніж пшениця, пояснює донеччанин. На останню, ціни значно впали.

“Є тут прильоти, є розриви, ракети стирчать. Касети валяються, а мін поки ще не знайшов. Тепер потрібно очистити земля від бур’яну, бо два роки земля не оброблялася. Механічно це не можна зробити, тому обробка полів відбуватиметься гербецидом, а також потрібна передпосівна культивація. Пшеницю тут сіяти вже пізно, тому буду сіяти соняшник”, — каже фермер.

Олександр Хайнус розказує, що спілкувався й з іншими фермерами в громаді, вони теж використовують металошукачі, щоб очистити землю. Багато людей знаходили міни. Фермер сподівається на добру погоду, бо за умови відсутності дощів, врожаю не буде. У планах зібрати 20 центнер насіння з гектара.

Читайте також:

• Протести польських фермерів: як вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини
• Трактори та сівалки: фермери можуть отримати техніку безплатно
• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Попри тимчасову окупацію міста, Бахмут продовжує жити в культурному просторі України. Волонтери ГО “Бахмут Український” через виставки та мистецькі проєкти доводять: ідентичність Донеччини — глибоко українська.

Редакція Бахмут IN.UA разом з однією із засновниць організації “Бахмут Український” Світланою Кравченко підготувала огляд знакових експозицій, що проходили та проходитимуть в Дніпропетровській області взимку.

Культурний фронт та ствердження української ідентичності

Паралельно з волонтерством ГО “Бахмут Український” продовжує реалізовувати культурні ініціативи. В цій роботі беруть участь багато волонтерів, зокрема Світлана Кравченко.

“Ми не прив’язуємося до сезону — культурні проєкти реалізуються постійно“, — зазначає вона в коментарі редакції Бахмут IN.UA.

Лише за останній час громадська організація організувала декілька культурних подій в Дніпропетровській області. Зокрема, нині в місті Самар триває виставка “Про Бахмут мовою українських строїв”, створена у співпраці з творчою майстернею “Бахмутський оберіг”. Як зізнається Світлана Кравченко, через великий інтерес громади експозицію продовжили на січень.

“І на фоні цієї виставки багато відбувається екскурсій цікавих розповідей про Бахмут, презентації, майстер-класи. І це не дає забути про те, що таке місто є в українському просторі, не дивлячись на те, що воно тимчасово окуповане“, — каже одна із засновниць “Бахмуту Українського”.

Окреме місце в діяльності організації займає робота з історичною пам’яттю про українську ідентичність Бахмута. Одним із таких прикладів є картина бахмутського художника Сергія Садчикова “Підняття українського прапора над Бахмутом у 1917 році”. Картина була презентована в бахмутському краєзнавчому музеї восени 2021 року і втрачена в Бахмуті у 2022-му. 

“Ця картина відображає важливу подію, яка відбулася на сході у 1917 році. Вона фіксувала те, що Бахмут на рівні державних органів підтримав Українську Народну Республіку. Ця картина є маркером історії міста, яка показує ще інший бік, котрий зовсім невідомий, як би мовити, великій Україні“, — вказує Світлана Кравченко.

Вона додала, що сама доля в картини не менш бурхлива. Оригінал роботи був знищений у Бахмуті під час повномасштабного вторгнення. Сам же художник переїхав до Німеччини з однією валізою, де з ним зв’язалися активісти “Бахмута Українського”. Їм вдалося надихнути Сергія Садчикова на створення авторської копії вже за кордоном, яку згодом вдалося повернути в Україну і на День прапора у 2025 році вона була презентована в окремій залі музею Дмитра Яворницького в Дніпрі.

Вказана картина буде показана в лютому в стінах Музею спротиву Голодомору до річниці його заснування. ГО “Бахмут Український” також реалізує ще одну культурну ініціативу — виставку “МОВОЮ СЕРЦЯ: українська жінка в художній творчості та дослідженнях Людмили Огнєвої” з циклу “Світлана Кравченко представляє”. Ця виставка розповідає про жінок-політв’язнів часів срср мовою вишивок, зроблених ними в радянських таборах.

Вона є серією експозицій народних майстрів Донеччини, та майстрів з тимчасово окупованих територій України Їх проводять в Дніпровському національному історичному музеї імені Д.І. Яворницького. У стінах того ж музею в кінці лютого в рамках цього ж проєкту Світлани Кравченко планується відкриття ще однієї виставки, присвяченій народній творчості Донеччини.

Читайте також:

Голосування за незалежність та президента в Бахмуті: як у місті проходив референдум 1991 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Зимовий Бахмут до початку повномасштабної війни мав усталений ритм життя, характерний для прифронтового, але мирного міста. У холодний період року міський простір змінювався разом із погодою: вулиці вкривалися снігом, працювали комунальні служби, функціонували громадські заклади та транспорт. Саме таким пам’ятають місто бахмутяни.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує ознайомитися з 7 світлинами довоєнного міста в зимову пору, які опублікували в групі “Бахмут. Минуле й Сьогодення”.

Зимовий Бахмут: добірка фото

У зимові місяці в Бахмуті тривала звична повсякденна діяльність. Мешканці пересувалися містом у справах, працювали та насолоджувалися тихим життям. Водночас міський ландшафт узимку трансформувався, покриваючись снігом.

Добірка фотографій зроблена до війни, фіксуючи міські локації, вулиці та громадські простори такими, якими вони були у мирний час в зимовий сезон.

Читайте також:

Світле місто посмішок: як виглядав Бахмут у жовтні 2014 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!