Мешканці Донецької та Луганської областей можуть отримати грошову допомогу від Естонської ради у справах біженців. Виплати складатимуть 3 600 грн на місяць протягом трьох місяців. Хто може подати заявку, які категорії домогосподарств мають перевагу та як звернутися по допомогу — розповідаємо далі.

Про це повідомили на сторінці Естонської ради у справах біженців.

Коли буде відкрита Естонська допомога?

Естонська рада у справах біженців анонсувала онлайн-реєстрацію на багатоцільову грошову допомогу для мешканців Луганської та Донецької областей цими вихідними:

• 22 березня у суботу о 09:00 відкривається реєстрація для мешканців пріоритетних районів Донецької області;
• 23 березня у неділю о 09:00 для мешканців пріоритетних районів Луганської області.

Пріоритетними вразливими групами для отримання грошової допомоги в 2025 році є наступні категорії:

• домогосподарства з дітьми, очолювані одинокою матір’ю / одиноким батьком;
• домогосподарства, в яких жінка виступає єдиним годувальником;
• домогосподарства з вагітними жінками;
• домогосподарства з 3 і більше дітьми до 18 років;
• домогосподарства з дітьми до 2 років; 
• домогосподарства з особами з інвалідністю 1 або 2 групи;
• домогосподарства з особами, які мають тяжкі захворювання та потребують дороговартісного лікування;
• домогосподарства, які складаються з людей старшого віку (60+);
• домогосподарства, в яких повністю або частково зруйноване житло;
• домогосподарства, члени яких отримали поранення або загинули внаслідок активних бойових дій.

Як подати заявку на естонську допомогу?

Естонська рада пише, що форма для реєстрації буде відкрита за посиланням. Розмір грошової допомоги на місяць складає 3 600 гривень протягом 3 місяців, тобто загальна сума 10 600 гривень. На допомогу можна подаватися не частіше одного разу на рік. 

Є винятки, наприклад, якщо домогосподарство набуло нового статусу вразливості на момент повторного звернення. Але правила терміну не поширюються на найбільш вразливі домогосподарства, які належать до категорій, що мають право на отримання термінової грошової допомоги.

Гаряча лінія

Щоб отримати детальну інформацію про програму, зареєструватися, подати заявку на технічну підтримку або залишити відгук чи скаргу, звертайтеся на гарячу лінію Естонської ради у справах біженців. Телефонуйте за номером гарячої лінії 0-738-617-998 з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 12:00.

Читайте також:

• Гуманітарна допомога від Червоного Хреста: хто в Україні може її отримати
• Шестимісячна оренда житла для ВПО: як долучитися до нової програми від Карітас у Запоріжжі
• Грошова допомога ВПО на оренду житла від БФ “СОС Дитячі Містечка”: як отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському і Костянтинівському напрямках, де на кожному протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 99 наступальних дій противника, що на 5 менше ніж вчора.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 29 липня, зафіксовано на Костянтинівському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 32 штурми противника. Окупанти атакували в районах Миколайпілля, Степанівки, Русин Яру, Костянтинівки, Іллінівки, Олександро-Шультиного та Іванопілля.

Не поступається за кількістю атак противника і Покровський напрямок, де минулої доби російська армія провела 31 атаку. Окупанти атакували в районах Торецького, Шахового, Ганнівки, Сергіївки, Новопавлівки, Софіївки, Вільного, Нового Шахового, Родинського, Шевченка, Матяшевого, Мирного, Василівки, Котлиного, Удачного та Молодецького.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут противник атакував 18 разів, намагаючись просунутись у районах Закітного, Кривої Луки, Пискунівки, Миколаївки, Рай-Олександрівки та Різниківки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районах Ставків, Дробишевого, Діброви, Нового Миру, Новоселівки, Лимана та Озерного. Загалом минулої доби тут відбулося 17 боєзіткнень.

На Краматорському напрямку противник провів одну наступальну дію в бік Тихонівки.

Втрати рф за 29 липня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 29 липня російська армія втратила:

• близько 1 360 військових;
• 3 танки;
• 5 бойових броньованих машин;
• 41 артилерійську систему;
• 3 РСЗВ;
• 1 засіб ППО;
• 8 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 362 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 440 одиниць автомобільної техніки;
• 2 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

• Українські захисники зривають спроби росіян просочитися до Костянтинівки
• Удар по логістиці та позиціях російської армії на Донеччині: що уразили ЗСУ
• Українські дрони знищили цінну техніку окупантів на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли аналітики Центру досліджень “Детектор медіа”, які проаналізували майже 8 тисяч публікацій із січня до липня 2026 року.

Бахмут IN.UA розповідає про головне з результатів дослідження.

Що говорять про ВПО у соцмережах

Центр досліджень “Детектор медіа” проаналізував 7 831 публікацію за ключовими словами “біженці, ВПО, переселенці, внутрішньо переміщені” в Facebook та Telegram, оприлюднених із січня по липень 2026 року. Дослідження присвячене тому, як українські соцмережі говорять про ВПО та українських біженців, які теми домінують у цих повідомленнях і хто найчастіше формує публічний дискурс.

З’ясувалося, що про переселенців пишуть у 3,6 раза частіше, ніж про українських біженців, які виїхали за кордон. У вибірці зафіксували 5 840 згадок про ВПО проти 1 619 згадок про біженців.

При цьому основною темою публікацій є саме допомога переселенцям. У Facebook вона фігурує більш ніж у 70% дописів, а в Telegram — майже у 63%. Найчастіше в ролі тих, хто допомагає ВПО, згадуються державні органи та місцева влада. Значно рідше — міжнародні організації чи громадські ініціативи.

Автори дослідження звертають увагу, що переселенці у соцмережах переважно залишаються об’єктом розповідей інших людей. Натомість історій про їхній власний досвід, адаптацію чи внесок у розвиток громад значно менше.

Лише 5% публікацій про ВПО згадують, що вони приносять користь громадам, де нині живуть. Щодо українських біженців цей показник становить лише 1,7%.

Ще одна тенденція — велика кількість повідомлень про можливе припинення виплат або інших видів підтримки. Дослідники зазначають, що ризик втрати допомоги згадується значно частіше, ніж випадки її фактичного припинення. Найчастіше йдеться про необхідність проходження ідентифікації, оновлення документів, підтвердження права на виплати чи зміни критеріїв отримання державної підтримки. На думку авторів дослідження, такі повідомлення формують відчуття постійної невизначеності, хоча нерідко стосуються звичайних адміністративних процедур.

У дослідженні також звернули увагу, що тема допомоги переселенцям інколи використовується для політичного піару. В таких публікаціях головними героями стають політики, чиновники чи громадські діячі, тоді як самі ВПО залишаються лише фоном для висвітлення благодійної діяльності.

Читайте також:

• Як посприяти відновленню ВПО з Донеччини та Луганщини: у Києві представили дослідження й провели дискусію
• Житло для ВПО: як в Офісі Омбудсмана оцінюють доступні програми та рівень їхньої ефективності
• В Україні створили міністерство у справах громад, територій та ВПО: що зміниться для переселенців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!