Мешканці Донецької та Луганської областей можуть отримати грошову допомогу від Естонської ради у справах біженців. Виплати складатимуть 3 600 грн на місяць протягом трьох місяців. Хто може подати заявку, які категорії домогосподарств мають перевагу та як звернутися по допомогу — розповідаємо далі.

Про це повідомили на сторінці Естонської ради у справах біженців.

Коли буде відкрита Естонська допомога?

Естонська рада у справах біженців анонсувала онлайн-реєстрацію на багатоцільову грошову допомогу для мешканців Луганської та Донецької областей цими вихідними:

• 22 березня у суботу о 09:00 відкривається реєстрація для мешканців пріоритетних районів Донецької області;
• 23 березня у неділю о 09:00 для мешканців пріоритетних районів Луганської області.

Пріоритетними вразливими групами для отримання грошової допомоги в 2025 році є наступні категорії:

• домогосподарства з дітьми, очолювані одинокою матір’ю / одиноким батьком;
• домогосподарства, в яких жінка виступає єдиним годувальником;
• домогосподарства з вагітними жінками;
• домогосподарства з 3 і більше дітьми до 18 років;
• домогосподарства з дітьми до 2 років; 
• домогосподарства з особами з інвалідністю 1 або 2 групи;
• домогосподарства з особами, які мають тяжкі захворювання та потребують дороговартісного лікування;
• домогосподарства, які складаються з людей старшого віку (60+);
• домогосподарства, в яких повністю або частково зруйноване житло;
• домогосподарства, члени яких отримали поранення або загинули внаслідок активних бойових дій.

Як подати заявку на естонську допомогу?

Естонська рада пише, що форма для реєстрації буде відкрита за посиланням. Розмір грошової допомоги на місяць складає 3 600 гривень протягом 3 місяців, тобто загальна сума 10 600 гривень. На допомогу можна подаватися не частіше одного разу на рік. 

Є винятки, наприклад, якщо домогосподарство набуло нового статусу вразливості на момент повторного звернення. Але правила терміну не поширюються на найбільш вразливі домогосподарства, які належать до категорій, що мають право на отримання термінової грошової допомоги.

Гаряча лінія

Щоб отримати детальну інформацію про програму, зареєструватися, подати заявку на технічну підтримку або залишити відгук чи скаргу, звертайтеся на гарячу лінію Естонської ради у справах біженців. Телефонуйте за номером гарячої лінії 0-738-617-998 з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 12:00.

Читайте також:

• Гуманітарна допомога від Червоного Хреста: хто в Україні може її отримати
• Шестимісячна оренда житла для ВПО: як долучитися до нової програми від Карітас у Запоріжжі
• Грошова допомога ВПО на оренду житла від БФ “СОС Дитячі Містечка”: як отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Київ готується до зимового періоду. У межах підготовки до зими провели зустріч з командою ЮНІСЕФ. На ній запланували налагодити додаткову підтримку родин, які виховують дітей з інвалідністю.

Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

ЮНІСЕФ, грошова допомога в Києві перед зимою

У Києві пройшла зустріч міської влади з командою ЮНІСЕФ щодо підготовки до зимового періоду та додаткової підтримки родин, які виховують дітей з інвалідністю. Під час неї вирішили, що через районні центри соціальних служб оцінюватимуть потреби родин, де виховуються діти з інвалідністю підгрупи А, а також діти з інвалідністю І групи. Окрему увагу приділятимуть районам, які минулої зими постраждали внаслідок російських обстрілів теплоелектроцентралей.

Для родин, які доглядають за дітьми з інвалідністю, підготовка до холодного періоду може потребувати додаткових ресурсів і підтримки. Тому ЮНІСЕФ працюватиме з родинами, щоб визначити їхні індивідуальні потреби.

За результатами оцінювання ЮНІСЕФ зможе надати матеріальну підтримку на придбання необхідних речей тим родинам, які найбільше її потребуватимуть. Спрямування допомоги визначатимуть з урахуванням конкретної ситуації кожної сім’ї.

Читайте також:

• Грошова допомога на опалення 19 400 грн: хто з ВПО отримати виплату у Сумській області
• Краматорці можуть отримати 2 тисячі гривень від GEM
• Людям з інвалідністю доступна грошова допомога у шести прифронтових областях

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.

Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.

Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти

У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.

Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.

Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.

За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.

Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242

Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.

Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.

Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.

Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.

Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.

До теми:

Скільки заробляло керівництво Званівської СВА під час повномасштабної війни: дані за 2022-2026 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!