В умовах здорожчання енергоресурсів та нестабільності курсу валют чимало підприємств шукають можливості для оптимізації виробництв. Тому держава пропонує теплий кредит бізнесу, який дозволить модернізувати підприємство. Водночас така позика сприяє підтримці екологічних ініціатив та захисту довкілля від надмірної витрати вичерпних ресурсів.
Щоб не зменшувати кількість працівників, акцентують увагу на технологіях: модернізують техніку, проводять утеплення приміщень для зниження комунальних платежів або ж встановлюють модулі альтернативної енергетики. Все це матиме додаткову перевагу — збільшення екологічності виробництва, яке залишатиме менший вуглецевий слід.
Основні переваги енергокредитування
Отримати позику можна на максимально вигідних умовах. Такий вид кредитування передбачає:
низькі відсотки. Позика має стимулювати вкладення коштів у зелену енергетику та сучасні технології, які економлять ресурси;
тривалий період виплат. Саме тому енергокредит не стане суттєвим навантаженням на бюджет підприємства;
відкритість для малого, середнього та великого бізнесу. Проте важливо, щоб компанія мала фінансову змогу періодично вносити платежі;
підтримку різних сфер діяльності. Це можуть бути як виробничі потужності, так і тваринництво, обробка землі чи бізнес в індустрії громадського харчування.
Щоб з’ясувати вигоду для власного підприємства, потрібно провести розрахунки. Наприклад, визначити, через який період повністю окуплять свою вартість сонячні панелі або сучасні агрегати з низьким споживанням палива та високою продуктивністю.
Внесок у сталий розвиток компанії
Окрім економічної доцільності, теплий кредит для бізнесу має низку додаткових переваг. Зокрема, він формує позитивний імідж компанії, яка дбає про екологію та забезпечує комфортні робочі місця для працівників.
Новітні технології роблять бізнес більш конкурентоспроможним, адже зменшення витрат на паливно-мастильні матеріали, електроенергію та опалення дозволяє знизити вартість продукту.
Сучасне обладнання не потребуватиме постійного ремонту та частого техобслуговування. Роботу агрегатів простіше налаштовувати під власні потреби, адаптуючи до особливостей виробництва.
Куди звернутися за консультацією?
Оформити енергокредит можна в багатьох банківських установах, проте якісне консультування та увагу до кожного проєкту гарантує Банк Львів. Фахівці нададуть детальні пояснення щодо умов отримання позики та підкажуть, які саме документи треба підготувати.
Оскільки в переліку паперів має бути проєкт модернізації, спеціаліст підкаже, на які аспекти інженерно-кошторисної документації звертатимуть увагу під час затвердження енергокредиту. У будь-якому випадку ця позика — це не просто вигода, а й суттєвий крок до розвитку бізнесу.
Наслідки атаки на Харків, 11 червня 2025 рік / фото ГУ ДСНС України у Харківській області
Підприємиця з Бахмута Олена Хизуненко, яка є власницею бренду одягу Pravda label, відродила власну справу в Києві. Однак через війну бізнес переживає складні часи. Рф атакує склади, які використовують для зберігання замовлень, внаслідок чого підприємства мають значні втрати.
Про це редакції Бахмут IN.UA розповіла підприємиця Олена Хизуненко.
Атаки рф по складах: наслідки для бізнесу
Рф щодня атакує мирні міста України. Від обстрілів страждає і цивільна інфраструктура, і виробничі потужності.
Підприємиця з Бахмута Олена Хизуненко розповідає, що за останні два дні постраждали два склади, де зберігались замовлення і тканини її бренду.
“Ми працюємо на аутсорсингу (ред. модель роботи, при якій компанія делегує частину своїх процесів підрядникам), і ці склади були у власності підрядників. З нашого там були товари, замовлення і таке інше. Вчора постраждав один склад, а сьогодні — інший”, — розповідає Олена Хизуненко.
На складі, який постраждав першим, зберігалось корпоративне замовлення бренду. Власники складу, попри руйнування потужностей, обіцяли заново його виконати. А ось на другому складі були замовлення клієнтів, тому їх потрібно наново робити за власний кошт.
“На складі в Харкові, який постраждав сьогодні від прильоту, були наші тканини, лекала, замовлення — все згоріло. Зараз буду телефонувати клієнтам, які замовили у мене корпоративний одяг-форму, вибачатися перед ними і заново купувати тканини, щоб відшити його знову”, — розповідає підприємиця.
Окрім цього, бахмутянка хоче відкрити банку для підтримки власниці складу в Харкові. Адже зруйноване приміщення було єдиним джерелом доходу жінки.
“Я планую відкрити банку для допомоги власниці складу, який сьогодні згорів. Вона вже у поважному віці, а її чоловік зараз бореться з онкологією. Ця родина жила завдяки цій справі, це був їхній єдиний дохід. Я дуже добре знаю цю жінку, адже вона з перших днів створення бренду підтримує мене. Тепер я хочу допомогти їй, спробую долучити до допомоги і своїх знайомих із бізнес-спільноти, можливо звернусь у якісь фонди”, — каже Олена Хизуненко.
Наразі банка ще не відкрита, вона з’явиться протягом дня на Facebook-сторінці підприємиці.
Олена Хизуненко каже, що сьогодні український бізнес як ніколи потребує підтримки від людей. Найпростіше, що ви можете зробити — придбати товар в українського виробника.
“Щоб підтримати бізнес достатньо хоча б купувати український продукт. Звісно, ми не змусимо купувати те, що не потрібно людям. Але часто буває так, що люди просто недооцінюють українське виробництво, а надають перевагу закордонним товарам чи стокам. Насправді ж в Україні досить багато якісних брендів, які нічим не поступаються європейським. Для нас найголовніша підтримка — це покупки, а також, можливо, рекомендації в соцмережах, репости”, — каже підприємиця Олена Хизуненко.
Олена Хатмулліна — підприємиця з міста Костянтинівка Донецької області. Тут вона мала власний бізнес з чотирма напрямками виробництва. Через війну жінка евакуювалась на Тернопільщину, куди перевезла й виробничі потужності. В новій громаді підприємиця започаткувала власну справу — виготовлення сублімованої їжі.
Про свій переїзд, відкриття нової справи і плани на майбутнє Олена Хатмулліна розповіла редакції Бахмут IN.UA.
Життя до війни і евакуація на Тернопільщину
Олена Хатмулліна родом з Костянтинівки. Тут вона займалася підприємництвом за різними виробничими напрямками: санітарно-гігієнічна продукція, миючі засоби, виготовлення мікрозелені та сублімованих овочів і фруктів.
Костянтинівка / фото Вікіпедія
Початок повномасштабного вторгнення не змусив жінку опустити руки і вона відкрила ще один напрямок роботи — перепелину ферму. Та коли безпекова ситуація почала погіршуватись, вона вирішила евакуюватись і вивезти виробничі потужності.
“Коли почалась повномасштабна війна, ми ще довго продовжували працювати на Донеччині. Я ще й започаткувала там невеличку перепелину ферму, тому що співробітники залишались і треба було якось їх підтримувати. Наприкінці 2022 року я вирішила евакуюватись, виїхала у Тернопільську область, місто Шумськ. З собою я забрала деяке обладнання, але остаточно ми релокувалися в жовтні 2024 року. Таке рішення ухвалила, коли остаточно зрозуміла, що навряд чи ми найближчим часом повернемось, і в Костянтинівці стало досить небезпечно”, — розповідає Олена Хатмулліна.
Більшість робіт з релокації бізнесу підприємиця робила власним коштом.
Початок власної справи у новій громаді
Евакуювавшись на Тернопільщину, підприємиця змінила напрямок роботи, адже змінилась місцевість для роботи. Тому жінка вирішила шукати нові можливості для започаткування власної справи.
“Відновити власну справу і ті напрямки, які були раніше, мені не вдалося, тому що, на жаль, те, що було перспективно в нашому регіоні, нікому не потрібно тут, у західній частині України. В цих регіонів різний виробничий потенціал. Коли я все порахувала, то побачила, що просто немає сенсу відновлювати, краще і простіше започаткувати щось нове. Я почала шукати “родзинку” тут, у Тернопільській області. Шумськ — це маленьке містечко, і поблизу є багато сіл. Тому тут переважає сільське господарство, люди вирощують овочі і фрукти. Тому я подумала, що треба щось на цьому робити, тому що іншої промислової переваги я не бачила. Це було єдине, на що я могла опиратись”, — розповідає підприємиця.
Олена Хатмулліна на власному виробництві / фото Олена Хатмулліна
Маючи деяке обладнання для сублімації овочів і фруктів, Олена Хатмулліна вирішила запустити виробництво сублімованої їжі. Але не просто фруктів чи овочів, а вже готових страв. Мотивацію жінці дав її брат-військовий, який розповів про потребу у швидкій гарячій їжі.
“Мій брат — військовий. І він постійно казав: “Придумай щось таке, щоб можна було швидко готувати, і щоб воно було смачне, як вдома, щоб можна було їсти військовим”. Так я почала експериментувати, а побратими з підрозділу мого брата стали моїми дегустаторами. Отак у мене і виник перший напрямок, який започаткувала вже на новому місці — це сублімована їжа швидкого приготування.
Цілий рік я працювала над цим напрямком. Коли я зрозуміла, саму технологію як воно має робитись і як готуватись, коли відточила всі страви, то потім почала робити документи, технічні умови, лабораторні випробування на безпечність харчових продуктів. Щоб мій продукт був безпечний. Потім я залучала грантові кошти, за які я придбала велике обладнання, що дозволило виготовляти цю продукцію в більшому об’ємі”, — розповідає Олена Хатмулліна.
Сублімовані страви / фото Олена Хатмулліна
Робота над продуктом тривала майже рік, і в березні 2024 року його випустили в широке виробництво. Велику увагу приділили питанню безпеки продукції і лабораторним дослідженням.
“Робота над цим продуктом тривала майже рік, тому що це харчові продукти і їх потрібно було тестувати. Найважливішим було протестувати термін зберігання, щоб страви не псувалися і залишались якісними. Потім проводили лабораторні дослідження на макро- і мікробіологію, це теж був серйозний процес. І вже на початку 2024 року ми запустили інтернет-магазин і продаж через соцмережі”, — розповідає Олена Хатмулліна.
Допомогу в розвитку бізнесу надала і Шумська громада. У 2023-2024 роках Олена Хатмулліна орендувала кухню у приватному кафе. Та коли виробництво почало розширюватись, на кухні не вистачало місця. До того ж приміщення виставили на продаж і в підприємиці не було гарантій, що вона зможе там лишитись.
Тоді пані Олена звернулась за допомогою в міськраду, де їй допомогли. Жінці надали в оренду кухню в закритому сільському дитсадку. В січні 2025 року підприємство переїхало туди і облаштувало кухню за стандартами.
Тренд на здорову їжу
Наразі в асортименті бренду “Пожива” є 22 страви швидкого приготування. Це перші та другі страви і лінійка веганського меню. Власниця бізнесу розповідає, що її клієнтами є переважно мандрівники та офісні працівники. Також ця продукція популярна серед військових. Їм надають знижку на придбання страв.
“Переважно це люди, які ведуть активний спосіб життя, живуть у великих містах, люди, які багато їздять у відрядження чи подорожують. Тобто ті, в яких немає часу готувати їжу. Також це офісні працівники з великих міст, які витрачають багато часу на дорогу до роботи і не хочуть витрачати багато часу для приготування їжі вдома. Також це одинокі чоловіки або жінки, які не хочуть готувати. І, звісно, військові. Для них у нас діє 20% знижки на всі страви”, — розповідає підприємиця.
Сублімовані страви частко замовляють туристи, які ходять в гори / фото Олена Хатмулліна
Наразі мета Олени Хатмулліної — зруйнувати стереотип про те, що швидка їжа це некорисно. Навпаки, сублімовані страви підтримують тренд на здорове харчування. Їх можна вживати і дітям до року.
“Сублюмована їжа — це напрямок здорового харчування, який я популяризую. Вона не містить ні консервантів, ні хімічних домішок, ні ГМО. Тут повністю природні компоненти, так, як ви готуєте вдома. Просто вона висушена в особливий спосіб за допомогою вакууму. Зі страв випаровується волога, і коли ви додаєте окріп, вона повністю відновлює свою структуру і смакові якості. Сам спосіб приготування і метод сублімації дозволяє залишати 95% корисних речовин у страві. Наразі в суспільстві панує стереотип, що швидка їжа — це некорисна їжа. Тому ми зараз ламаємо думки, які були зацементовані роками, що швидке харчування порівнюють з “мівіною” і що це дуже небезпечно для здоров’я”, — каже Олена Хатмулліна.
Окрім готових страв, пані Олена виготовляє ще й корисні смаколики — пастилу. А в майбутньому також планує запустити лінійку дієтичного харчування на основі перепелиних продуктів.
Фруктова пастила / фото Олена Хатмулліна
“З Костянтинівки ми забрали обладнання з перепелиної ферми, а також закупили нове за грантові кошти. Завдяки цьому в лютому 2025 року я запустила невеличку перепелину ферму на півтори тисячі перепілок. Зараз я маю на мети популяризувати перепелині продукти, тому що, як я помітила, в західних регіонах вони не такі популярні, як були у нас на сході”, — поділилась планами підприємиця.
Існують продукти, які є у кожному домі. Соняшники вважають одним із символів України, а олію з їхнього насіння використовують у більшості найвідоміших страв національної кухні. […]
Сучасний чоловік піклується про свій зовнішній вигляд не менше, ніж про професійний розвиток. Чоловічі засоби для обличчя вже давно перестали бути розкішшю — вони стали […]
Підготовка до походу починається з вибору якісного спорядження, і головним елементом тут є рюкзак для кемпінгу. Від правильного вибору залежить комфорт, безпека та зручність під […]
Під час відкриття або оновлення магазину одним із ключових елементів є вибір торгівельного обладнання. Особливо якісними є стелажі для магазину від компанії Hold, які поєднують […]
TikTok — одна з найпопулярніших соціальних мереж сьогодення, яка привертає увагу мільйонів користувачів з усього світу завдяки коротким відео та креативному контенту. Багато людей і […]
