У лютому 2026 року начальник Донецької ОДА Вадим Філашкін призначив нового очільника Департаменту освіти і науки. Ним став Ігор Гаєвий — директор Бахмутського центру професійно-технічної освіти. Поєднувати державну службу з посадою в навчальному закладі він не може, тому Бахмутський ЦПТО отримав нову виконувачку обов’язків директора. Нею стала Людмила Калініченко.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомив Ігор Гаєвий.

Хто керуватиме Бахмутським ЦПТО у 2026 році

У лютому 2026 року Департамент освіти і науки Донецької ОДА отримав нового очільника. Ним став Ігор Гаєвий, директор Бахмутського центру професійно-технічної освіти. Цей навчальний заклад він очолював з 2019 року. За керівництва Ігоря Гаєвого заклад розвивався і поступово модернізувався.

З 2023 року навчальний заклад працює в селищі Гоща на Рівненщині. Бахмутський ЦПТО став позитивним прикладом релокації, оскільки освітяни змогли зберегти роботу закладу і викладацький колектив, відкрити нові потужності і робити вклад у розвиток приймаючої громади.

Ігор Гаєвий повідомив редакції, що більше не керує Бахмутським ЦПТО, оскільки цього не дозволяє робота на державній службі. Новою очільницею закладу стала Людмила Калініченко, яка раніше була заступницею з навчально-виробничої роботи. Зараз вона є виконувачкою обов’язків директора.

Які плани має новий очільник Департаменту освіти і науки Донецької ОДА

У розмові з редакцією Ігор Гаєвий поділився планами щодо роботи на посаді очільника Департаменту. Загалом задач і планів багато, але першочерговим на сьогодні є збереження освіти Донеччини. Воно передбачає збереження освітянських колективів та евакуацію навчальних закладів з їх подальшою релокацією.

“Завдань дуже багато. По-перше, це збереження і реформування освіти Донеччини. Ви знаєте, що зараз освітяни Донеччини в дуже складній ситуації знаходяться. Потрібна і релокація деяких закладів у більш безпечні райони нашої країни для збереження колективів і дітей. І зараз ця евакуація проходить, як обладнання, так і учнів. На сьогодні для нас найголовніше — збереження наших закладів і допомога їм у тих умовах, в яких вони зараз залишаються”, — каже очільник Департаменту освіти і науки.

Особливу увагу приділятимуть релокації і налагодженню роботи закладів профтехосвіти, адже якісне навчання на технічних спеціальностях неможливе без практичних уроків. Тому Донецька ОДА працює над пошуком приміщень, які можна обладнати під майстерні. Разом з цим триває робота і щодо розміщення учнів з Донеччини. Мета — надати їм не лише якісну освіту, а й безпечне середовище для навчання.

“Очільник Донецької військової адміністрації, Вадим Філашкін, звернувся до очільника Закарпаття з тим, щоб там можна було розташувати заклади профтехосвіти. І туди потрібно буде вивезти обладнання. Окрім цього, у нас є ще заклади, які в інших регіонах знаходяться, і там потрібно робити так, щоб ми були конкурентоспроможні. По-перше, ми ставимо перед собою завдання, щоб у наших закладах навчалися діти з нашого регіону, і вони могли не тільки отримувати освіту, а й знаходитись у більш безпечному середовищі. Для цього працюємо у сфері розбудови, ремонту приміщень, гуртожитків, щоб діти могли там навчатися і проживати. Якщо говорити про профтехосвіту, то працюємо в напрямках створення, відродження майстерень. До прикладу, в тому ж Бахмутському ЦПТО відкрили сучасну майстерню для електриків. Такі ж майстерні ми думаємо відкривати і в інших закладах”, — зауважив Ігор Гаєвий.

Попри дистанційний формат роботи і евакуацію, заклади освіти Донеччини продовжують роботу з впровадження реформ освіти, зокрема і “Нової української школи”. Але разом з цим є виклики щодо роботи закладів середньої освіти, які продовжують роботу онлайн.

“У більшості наших шкіл саме онлайн-навчання, і як воно буде далі — зараз я вам не можу сказати. Хоча у нас вже з’являються школи, котрі працюють офлайн. Наприклад, Краматорський ліцей, який працює в Перечині на Закарпатті. Також є маріупольська школа в Києві, куди можуть вступати діти з нашого регіону, і проходити навчання офлайн. На мій погляд, ми не повинні загубитися як освітяни Донеччини, бо в нас є дуже великі здобутки, і потрібно їх підтримувати”, — зазначив Ігор Гаєвий.

Читайте також:

• У бахмутських школах стартує програма профорієнтації для учнів 8-9 класів: що вона передбачає
• У бахмутських школах відкрили класи з українознавчим компонентом: що це і для кого передбачено
• Від шкільних вистав до громадських проєктів: історія Кирила Пономаренка з Бахмута, який об’єднує учнівську громаду

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці, які отримали житловий сертифікат за знищене внаслідок війни житло, можуть не втратять його , якщо не використають протягом перших 30 днів. Інформація про те, що після цього терміну сертифікат нібито анулюють, не відповідає дійсності. Насправді 30-денне обмеження стосується бронювання коштів, а не строку дії самого документа.

Про це пояснили фахівці чат-бота “Юридичний порадник для ВПО”.

Чи анулюють житловий сертифікат через 30 днів

Житловий сертифікат не згорає через 30 днів після його отримання. Цей строк стосується підтвердження можливості фінансування придбання нового житла. Відповідно до пункту 52 Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №600 від 30 травня 2023 року, підтвердження фінансування діє протягом 30 календарних днів. На цей період кошти резервують для власника сертифіката.

Саме протягом цих 30 днів потрібно здійснити необхідні дії для придбання житла та укласти відповідний договір. Якщо людина не встигла придбати нерухомість, заброньовані кошти повертаються до програми й можуть бути використані для інших заявників. Однак сам житловий сертифікат залишається чинним. Власник сертифіката може повторно звернутися для бронювання коштів. Водночас у такому разі доведеться знову очікувати на фінансування.

Скільки часу діє житловий сертифікат

Законодавство передбачає, що звернутися для фінансування придбання житла за житловим сертифікатом можна протягом п’яти років із дня його видачі. Отже, якщо людина отримала сертифікат, але ще не знайшла відповідну квартиру чи будинок, вона не зобов’язана бронювати кошти протягом 30 днів після отримання документа.

Юристи також пояснюють, що тимчасова відсутність фінансування у програмі не означає анулювання сертифіката. У такому випадку розгляд звернення призупиняють, а після появи коштів поновлюють автоматично.

Коли краще бронювати кошти за житловим сертифікатом

Фахівці наголошують, що універсального рішення щодо моменту бронювання коштів немає.

Якщо людина вже знайшла житло та домовилася з продавцем, варто враховувати строки оформлення документів і готовність сторін до укладення договору.Якщо ж відповідного житла ще немає, слід пам’ятати, що після підтвердження фінансування на використання заброньованих коштів буде 30 календарних днів.

Водночас відкладати бронювання теж може бути ризиковано: після вибору нерухомості кошти не завжди вдається отримати одразу, а продавець може не погодитися чекати. Таким чином, 30 днів — це строк дії бронювання коштів, а не житлового сертифіката. Навіть якщо бронювання завершилося без придбання житла, власник не втрачає право повторно звернутися по фінансування в межах установленого п’ятирічного строку.

До теми:

Житловий сертифікат та ваучер: різниця між двома програмами державної підтримки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Костянтинівському напрямку, який став лідером за кількістю атак. Також інтенсивність штурмів зросла на Покровському та Слов’янському напрямках. Водночас на Лиманському напрямку кількість атак пішла на спад, а на Краматорському — російська армія наступальних дій не проводила.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Костянтинівському напрямку, де відбулося різке посилення тиску. Українські військові відбили тут 23 атаки, що на 12 штурмових дій більше порівняно з попередньою добою. Російські військові вели наступальні дії у районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Дружківки, Новоселівки, Миколайпілля, Новопавлівки, Торецького, Вільного та Русиного Яру.

Активізація спостерігається і на Покровському напрямку. Тут українські військові зупинили 19 атак, що на 4 штурмові дії більше порівняно з минулим днем. Російські війська намагалися просунутися у бік населених пунктів Добропілля, Святогорівка, Чернігівка, Мирне, Гуліве, Сергіївка, Молодецьке та Новопавлівка.

На Слов’янському напрямку також зафіксовано зростання інтенсивності боїв. Російські війська здійснили 5 атак (що на 4 більше, ніж попередньої доби) у районах населених пунктів Озерне, Крива Лука, Пискунівка та Рай-Олександрівка.

Водночас на Лиманському напрямку відбувся спад наступальної активності. Українські військові відбили 3 спроби російської армії просунутися, що на 2 атаки менше порівняно з минулою добою. Штурмові дії фіксувалися у бік населених пунктів Зарічне, Закітне та Колодязі.

На Краматорському напрямку ситуація залишається без змін — як і попередньої доби, російська армія штурмових дій не проводила.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат на 1 980 осіб (загиблі та поранені). Російські війська також втратили 1 855 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 413 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, а також 64 артилерійські системи.

Окрім цього, знищено:

• 8 наземних робототехнічних комплексів;
• 5 танків;
• 3 бойові броньовані машини;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 2 засоби протиповітряної оборони;
• 1 одиницю спеціальної техніки.

Читайте також:

Росіяни посилили тиск біля Костянтинівки — Генштаб ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!