Нещодавно редакція “Бахмут IN.UA” провела опитування бахмутян. Ми запитували куди вони переїхали, щоб розповісти про допомогу, яку надають у цих громадах. Серед відповідей були запитання про допомогу, яку можна отримати в Харківській області.

Редакція звернулася за інформацією до Харківської ОВА і дізналася, яку підтримку надають переселенцям у регіоні.

Харківська область, програма підтримки ВПО

З жовтня 2023 року на Харківщині діє комплексна Програма з підтримки ВПО. Вона передбачає:

• забезпечення належних умов проживання у місцях тимчасового проживання ВПО;
• надання фінансової підтримки ВПО;
• вирішення питань працевлаштування та самозайнятості ВПО;
• охоплення ВПО соціальними, медичними, освітніми та культурними послугами.

Для переселенців у Харківській області працюють 74 місця тимчасового проживання. Їхні адреси, умови проживання та наявність вільних місць можна дізнатися в Департаменті соціального захисту населення Харківської ОВА за телефоном: +380 (57) 705 2668.

Харків, благодійні організації

Переселенці з Бахмутської громади, які переїхали до Харкова чи Харківської області, можуть отримати допомогу в осередку “З Бахмутом у серці. Харків”. Зареєструватися на отримання допомоги можна онлайн, заповнивши форму за посиланням. Зібрані дані одразу ж заносять у базу осередку. За вказаними контактами вас повідомлятимуть про видачу гуманітарної допомоги. З іншими заходами та графіком консультацій спеціалістів можна ознайомитися в Telegram-каналі.

Центр підтримки бахмутян “З Бахмутом у серці. Харків” працює в будні з 10:00 до 15:00 за адресою: вулиця Лермонтовська, 9.

Також у кожному районі Харкова працюють осередки Товариства Червоного Хреста. До них можна звернутися за контактами:

• Холодногірський район: проспект Слави, 5. Телефон: +380 (95) 807 8515;
• Новобаварський район, телефон: +380 (63) 630 3196;
• Шевченківський район: проспект Перемоги, 64A. Телефон: +380 (63) 521 7438;
• Індустріальний район: вулиця 12 квітня, 10. Телефон: +380 (93) 352 8365;
• Салтівский район: проспект Тракторобудівників, 71B. Телефон: +380 (63) 956 7687;
• Слобідський район: вулиця Плеханівська, 126 (кімната 106). Телефон: +380 (96) 795 1047;
• Київський район: вулиця Конторська, 6. Телефон: +380 (95) 548 6288.

Працевлаштування ВПО в Харківській області

Протягом 2024 року в Харківській області працевлаштували 95 переселенців. Для того, щоб роботодавці активніше брали ВПО на роботу, їм надають компенсації витрат на оплату праці. Зокрема, в Харківській області такі виплати отримали 67 роботодавців, загалом вони отримали майже 5 мільйонів гривень. Протягом останніх кількох місяців Харківська область займає друге місце за кількістю працевлаштованих ВПО за цією компенсаційною програмою.

Крім цього, безробітні ВПО можуть взяти участь у програмах “Власна справа” і “Грант для ветеранів та членів їхніх сімей”, у межах яких можна отримати мікрогрант на започаткування або розширення бізнесу. У 2024 році гранти отримали 86 переселенців, які проживають на Харківщині.

Є можливості і для людей, які хочуть пройти перекваліфікацію й опанувати нову робочу спеціальність. Протягом 2024 року ваучери на навчання отримали 667 переселенців.

Переселенців залучають і до суспільно корисних робіт, зокрема в межах програми “Армія відновлення”, спрямованої на відбудову. З початку 2024 року на такі види робіт в Харківській області направили 3 911 переселенців.

Читайте також:

• Переселенці з Донеччини можуть отримати гуманітарну допомогу в Дніпрі
• ВПО на Харківщині та інші вразливі категорії можуть отримати деревину на зиму
• Осередки підтримки бахмутян: де працюють, де закрилися та скільки людей налічують

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Україна очікує обмін військовополоненими з росією вже найближчими днями. За попередніми планами, він може відбутися на Великдень — 12 квітня.

Про це повідомляє homadske.

Що відомо про можливий обмін полоненими на Великдень

Наступний обмін військовополоненими між Україною та росією можуть провести на Великдень, 12 квітня. Українська сторона заявляє про готовність до процесу та очікує завершення домовленостей. Про це повідомив керівник Офісу президента Кирило Буданов під час заходу до четвертої річниці Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

“Я дуже сподіваюся, що на Великдень ми всі побачимо великий обмін, а ми зробимо для цього все, що потрібно“, — зазначив він.

Інформацію про підготовку обміну також підтвердила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук. За її словами, обмін можуть провести “з дня на день”, адже переговорні команди вже погодили основні параметри, і наразі залишилися технічні деталі.

Водночас вона наголосила, що фінальне рішення залежить від російської сторони.

“Усе залежить від російської сторони. Українська сторона все відпрацювала, все, що було від нас залежне, — ми все зробили. Чекаємо, поки російська сторона виконає свою частину зобов’язань”, — сказала вона.

Посадовиця також висловила сподівання, що майбутній обмін продемонструє принципову позицію України: до списків включають навіть тих полонених, чиє перебування не підтверджене Міжнародним комітетом Червоного Хреста.

До теми:

Україна повернула 300 військових з полону: деталі обміну 6 березня

Ситуація на Донеччині продовжує стрімко загострюватися. Якщо раніше лінією фронту вважалися виключно передові населені пункти, то сьогодні небезпека дісталася й до міст, які ще нещодавно здавалися відносно тилом. Волонтери фіксують нові тенденції: знесилені люди масово пішки виходять з Костянтинівки, а над Краматорськом та Слов’янськом цивільні автівки почали атакувати російські безпілотники.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим про те, хто зараз евакуюється найчастіше та чому розвіявся міф про безпечний Краматорськ й Слов’янськ.

Костянтинівка: люди йдуть пішки

Останніми тижнями волонтери спостерігають різке збільшення кількості охочих виїхати з Костянтинівки. Місто перебуває під постійним вогнем, туди вкрай важко і небезпечно заїжджати евакуаційному транспорту. Місцеві мешканці змушені рятуватися самостійно або за допомогою військових.

“З Костянтинівки почали виходити люди частіше, ніж це було раніше. Зараз більше евакуйованих звідти, ніж це було навіть два тижні тому. Вони виходять самостійно, або військові допомагають супроводити їх. Вони виходять, і вже на Олексієво-Дружківці ми їх забираємо“, — розповідає Богдан Зуяков.

Евакуація відбувається “напливами”: в один день може не бути нікого, а наступного — одразу десять людей. Головна причина такого відчаю — критичні гуманітарні умови. За словами волонтера,, люди відверто зізнаються, що “всі грані можливого і неможливого пересиділи”. У місті відсутня вода, катастрофічно бракує їжі, і продовжувати там існувати стає фізично неможливо.

Чому виїжджають зі Слов’янська та Краматорська

Ще донедавна Краматорськ та Слов’янськ вважалися відносно спокійними містами, куди переселялися люди з більш гарячих точок. Проте зараз ситуація кардинально змінилася. На вулицях з’явилася нова смертельна загроза — російські FPV-дрони, які цілеспрямовано полюють на транспорт.

“Я вважаю, що в Краматорську і Слов’янську вже не так, як було два місяці тому. Ми бачимо, що кожен день FPV літають по місту і нищать машини. Поки це пікапи або позашляховики, але потім кожна машина, яка потрапить під приціл дрону, буде нищитись“, — наголошує співрозмовник.

Саме цей фактор став вирішальним для багатьох родин з дітьми. Розуміючи, що безпеки більше немає, люди збирають речі. Наразі з цих міст активно виїжджають ті, хто має власні автомобілі, заощадження або можливість працювати дистанційно.

Схожа непередбачувана ситуація спостерігається і в Миколаївці. Місто знаходиться ближче до лінії фронту, ніж Дружківка, проте інколи там здається спокійніше. Волонтери попереджають, що це оманливе відчуття: дрони ворога постійно кружляють у небі, вишукуючи нові цілі.

Примусова евакуація дітей

Нещодавно Слов’янська міська військова адміністрація ухвалила рішення про евакуацію неповнолітніх з найбільш небезпечних районів міста.

Зараз цей процес відбувається у форматі “м’якого” примусу. Влада та волонтери дають батькам шанс свідомо та спокійно зібрати речі і виїхати у безпечні регіони, де для них вже підготовлені гідні умови.

“Зараз волонтери максимально віддають перевагу родинам з дітьми, щоб розмістити їх в класні умови. Є відгуки від родин, які змогли виїхати — їм дали нормальний будинок, вони добре живуть, діти можуть ходити в школу і садок. Всі готові протягнути руку допомоги“, — зазначає Богдан Зуяков.

Евакуаційні екіпажі продовжують працювати щодня. Лише за останні тижні одній команді вдалося вивезти десятки людей: від родин з немовлятами до 90-річних пенсіонерів. Проте залишатися на Донеччині з кожним днем стає небезпечніше, пояснює волонтер.

Читайте також:

Евакуація дітей з небезпечних районів Слов’янська: куди везуть родини та яку допомогу надають

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!