Нещодавно редакція “Бахмут IN.UA” провела опитування бахмутян. Ми запитували куди вони переїхали, щоб розповісти про допомогу, яку надають у цих громадах. Серед відповідей були запитання про допомогу, яку можна отримати в Харківській області.

Редакція звернулася за інформацією до Харківської ОВА і дізналася, яку підтримку надають переселенцям у регіоні.

Харківська область, програма підтримки ВПО

З жовтня 2023 року на Харківщині діє комплексна Програма з підтримки ВПО. Вона передбачає:

• забезпечення належних умов проживання у місцях тимчасового проживання ВПО;
• надання фінансової підтримки ВПО;
• вирішення питань працевлаштування та самозайнятості ВПО;
• охоплення ВПО соціальними, медичними, освітніми та культурними послугами.

Для переселенців у Харківській області працюють 74 місця тимчасового проживання. Їхні адреси, умови проживання та наявність вільних місць можна дізнатися в Департаменті соціального захисту населення Харківської ОВА за телефоном: +380 (57) 705 2668.

Харків, благодійні організації

Переселенці з Бахмутської громади, які переїхали до Харкова чи Харківської області, можуть отримати допомогу в осередку “З Бахмутом у серці. Харків”. Зареєструватися на отримання допомоги можна онлайн, заповнивши форму за посиланням. Зібрані дані одразу ж заносять у базу осередку. За вказаними контактами вас повідомлятимуть про видачу гуманітарної допомоги. З іншими заходами та графіком консультацій спеціалістів можна ознайомитися в Telegram-каналі.

Центр підтримки бахмутян “З Бахмутом у серці. Харків” працює в будні з 10:00 до 15:00 за адресою: вулиця Лермонтовська, 9.

Також у кожному районі Харкова працюють осередки Товариства Червоного Хреста. До них можна звернутися за контактами:

• Холодногірський район: проспект Слави, 5. Телефон: +380 (95) 807 8515;
• Новобаварський район, телефон: +380 (63) 630 3196;
• Шевченківський район: проспект Перемоги, 64A. Телефон: +380 (63) 521 7438;
• Індустріальний район: вулиця 12 квітня, 10. Телефон: +380 (93) 352 8365;
• Салтівский район: проспект Тракторобудівників, 71B. Телефон: +380 (63) 956 7687;
• Слобідський район: вулиця Плеханівська, 126 (кімната 106). Телефон: +380 (96) 795 1047;
• Київський район: вулиця Конторська, 6. Телефон: +380 (95) 548 6288.

Працевлаштування ВПО в Харківській області

Протягом 2024 року в Харківській області працевлаштували 95 переселенців. Для того, щоб роботодавці активніше брали ВПО на роботу, їм надають компенсації витрат на оплату праці. Зокрема, в Харківській області такі виплати отримали 67 роботодавців, загалом вони отримали майже 5 мільйонів гривень. Протягом останніх кількох місяців Харківська область займає друге місце за кількістю працевлаштованих ВПО за цією компенсаційною програмою.

Крім цього, безробітні ВПО можуть взяти участь у програмах “Власна справа” і “Грант для ветеранів та членів їхніх сімей”, у межах яких можна отримати мікрогрант на започаткування або розширення бізнесу. У 2024 році гранти отримали 86 переселенців, які проживають на Харківщині.

Є можливості і для людей, які хочуть пройти перекваліфікацію й опанувати нову робочу спеціальність. Протягом 2024 року ваучери на навчання отримали 667 переселенців.

Переселенців залучають і до суспільно корисних робіт, зокрема в межах програми “Армія відновлення”, спрямованої на відбудову. З початку 2024 року на такі види робіт в Харківській області направили 3 911 переселенців.

Читайте також:

• Переселенці з Донеччини можуть отримати гуманітарну допомогу в Дніпрі
• ВПО на Харківщині та інші вразливі категорії можуть отримати деревину на зиму
• Осередки підтримки бахмутян: де працюють, де закрилися та скільки людей налічують

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.

Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутка: що відомо про річку

Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².

Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.

Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.

Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.

Тваринний світ поблизу Бахмутки

Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.

Екологічний стан

Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.

Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.

Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.

Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.

Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.

Легенди

Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.

Читайте також:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку змінюється.

Детальніше про те, коли Великдень відзначатимуть у 2026 році католики та православні християни — в матеріалі Бахмут IN.UA

Коли святкуватимуть Великдень у 2026 році

Дата Великодня не є фіксованою, адже її визначають за спеціальною формулою, пов’язаною з місячним календарем. За традицією, за основу беруть день весняного рівнодення — 21 березня, після якого визначають першу повню. Найближча до неї неділя і стає днем святкування Великодня.

Водночас у католиків і православних християн дати часто різняться. Причина полягає в різних календарях: православна церква досі користується юліанським календарем, де весняне рівнодення припадає на 3 квітня. Саме тому дати святкування у двох конфесій збігаються лише приблизно в третині випадків.

У 2026 році католицький Великдень припаде на 5 квітня. Православні та греко-католики же святкуватимуть Великдень пізніше — 12 квітня. Таке переміщення дати пов’язане ще й з тим, що святкування не може збігатися з єврейським святом Песах.

Як відзначається Великдень

У католицькій традиції Великодня є особливий символ — великодній заєць. За повір’ями, саме він приносить дітям солодощі та іграшки, а також ховає по оселі шоколадні яйця, які малеча шукає під час святкових розваг.

В Україні ж на Великдень переважають православні звичаї. До свята традиційно фарбують і розписують яйця — крашанки й писанки, орнаменти яких відрізняються залежно від регіону. Родини також готують святковий стіл із м’ясними стравами, де головною візитівкою стає паска — дріжджова або сирна випічка. Напередодні свята в церквах також освячують великодні кошики з продуктами.

Читайте також:

Де провести новорічні свята в Україні: найкращі напрямки для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!