Нещодавно редакція “Бахмут IN.UA” провела опитування бахмутян. Ми запитували куди вони переїхали, щоб розповісти про допомогу, яку надають у цих громадах. Серед відповідей були запитання про допомогу, яку можна отримати в Харківській області.

Редакція звернулася за інформацією до Харківської ОВА і дізналася, яку підтримку надають переселенцям у регіоні.

Харківська область, програма підтримки ВПО

З жовтня 2023 року на Харківщині діє комплексна Програма з підтримки ВПО. Вона передбачає:

• забезпечення належних умов проживання у місцях тимчасового проживання ВПО;
• надання фінансової підтримки ВПО;
• вирішення питань працевлаштування та самозайнятості ВПО;
• охоплення ВПО соціальними, медичними, освітніми та культурними послугами.

Для переселенців у Харківській області працюють 74 місця тимчасового проживання. Їхні адреси, умови проживання та наявність вільних місць можна дізнатися в Департаменті соціального захисту населення Харківської ОВА за телефоном: +380 (57) 705 2668.

Харків, благодійні організації

Переселенці з Бахмутської громади, які переїхали до Харкова чи Харківської області, можуть отримати допомогу в осередку “З Бахмутом у серці. Харків”. Зареєструватися на отримання допомоги можна онлайн, заповнивши форму за посиланням. Зібрані дані одразу ж заносять у базу осередку. За вказаними контактами вас повідомлятимуть про видачу гуманітарної допомоги. З іншими заходами та графіком консультацій спеціалістів можна ознайомитися в Telegram-каналі.

Центр підтримки бахмутян “З Бахмутом у серці. Харків” працює в будні з 10:00 до 15:00 за адресою: вулиця Лермонтовська, 9.

Також у кожному районі Харкова працюють осередки Товариства Червоного Хреста. До них можна звернутися за контактами:

• Холодногірський район: проспект Слави, 5. Телефон: +380 (95) 807 8515;
• Новобаварський район, телефон: +380 (63) 630 3196;
• Шевченківський район: проспект Перемоги, 64A. Телефон: +380 (63) 521 7438;
• Індустріальний район: вулиця 12 квітня, 10. Телефон: +380 (93) 352 8365;
• Салтівский район: проспект Тракторобудівників, 71B. Телефон: +380 (63) 956 7687;
• Слобідський район: вулиця Плеханівська, 126 (кімната 106). Телефон: +380 (96) 795 1047;
• Київський район: вулиця Конторська, 6. Телефон: +380 (95) 548 6288.

Працевлаштування ВПО в Харківській області

Протягом 2024 року в Харківській області працевлаштували 95 переселенців. Для того, щоб роботодавці активніше брали ВПО на роботу, їм надають компенсації витрат на оплату праці. Зокрема, в Харківській області такі виплати отримали 67 роботодавців, загалом вони отримали майже 5 мільйонів гривень. Протягом останніх кількох місяців Харківська область займає друге місце за кількістю працевлаштованих ВПО за цією компенсаційною програмою.

Крім цього, безробітні ВПО можуть взяти участь у програмах “Власна справа” і “Грант для ветеранів та членів їхніх сімей”, у межах яких можна отримати мікрогрант на започаткування або розширення бізнесу. У 2024 році гранти отримали 86 переселенців, які проживають на Харківщині.

Є можливості і для людей, які хочуть пройти перекваліфікацію й опанувати нову робочу спеціальність. Протягом 2024 року ваучери на навчання отримали 667 переселенців.

Переселенців залучають і до суспільно корисних робіт, зокрема в межах програми “Армія відновлення”, спрямованої на відбудову. З початку 2024 року на такі види робіт в Харківській області направили 3 911 переселенців.

Читайте також:

• Переселенці з Донеччини можуть отримати гуманітарну допомогу в Дніпрі
• ВПО на Харківщині та інші вразливі категорії можуть отримати деревину на зиму
• Осередки підтримки бахмутян: де працюють, де закрилися та скільки людей налічують

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Майже мільйон гривень річної зарплати, готівкові заощадження у валюті, але без нерухомості — таке майно і доходи декларує Артур Насібян, начальник управління з питань ветеранської політики Донецької ОДА.

Редакція аналізувала, що задекларував Артур Насібян за 2025 рік.

Декларація Артура Насібяна

Артур Насібян — начальник управління з питань ветеранської політики Донецької ОДА. Згідно з декларацією, він не володіє об’єктами нерухомості. У декларації він показує лише нерухоме майно дружини Олени. Жінка має квартиру в Ужгороді площею 66,3 м², придбану у липні 2024 року. На той момент квартира коштувала 2 524 000 гривень.

З майна Артур Насібян має лише легковий автомобіль Suzuki Vitara 2020-го року випуску вартістю 49 000 гривень. Автомобіль посадовець придбав у березні 2023 року.

Заробітна плата Артура Насібяна за 2025 рік склала 962 522 гривень, що на місяць у середньому 80,2 тисячі гривень. Окрім цього, він також отримав доходи з інших джерел:

• 93 828 гривень — пенсія;
• 36 000 гривень — державна допомога ВПО;
• 23 697 гривень — знижка плати за користування комунальними послугами для УБД;
• 6 000 гривень — виплата в межах програми “Ветеранський спорт”;
• 3 000 гривень — виплата в межах програми “Зимова підтримка”;
• 1 948 гривень — виплата за компенсацію автоцивілки.

Олена Насібян за рік отримала заробітні плати у трьох місцях роботи:

• 1 194 732 гривень у Всесвітній організації охорони здоров’я;
• 139 600 гривень у КНП “Лікарня Святого Мартина”;
• 29 634 гривень у Донецькому національному медичному університеті.

Окрім цього, начальник управління з питань ветеранської політики декларує грошові активи, якими володіє спільно з дружиною. Це 24 000 доларів готівкою.

Читайте також:

• Зарплати до 2,2 млн і сотні тисяч доларів готівкою: що декларують заступники голови Донецької ОДА
• Мільйонна зарплата і 75 тисяч у валюті готівкою: що показує декларація першого заступника голови Донецької ОДА Юрія Винокурова
• Нова квартира і 2,5 мільйонів компенсації: що показав у декларації заступник начальника Часовоярської МВА

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація на Донеччині залишається напруженою. Російські війська посилюють тиск, використовуючи керовані авіабомби та дрони, що змушує місцевих жителів залишати свої домівки. Проте навіть в умовах небезпеки деякі люди відкладають виїзд заради того, аби відсвяткувати Великдень вдома.

Про це та інші актуальні тенденції евакуаційного процесу, географію виїздів та головні виклики розповів Богдан Зуяков, волонтер, який безпосередньо займається вивезенням людей.

Евакуація на Донеччині: звідки найчастіше виїжджають люди

За словами Богдана Зуякова, протягом останніх місяців стабільною залишається тенденція на евакуацію з Дружківки та Слов’янська. Останніми днями, через загострення безпекової ситуації, до цього переліку додалися мешканці околиць Краматорська та Миколаївки.

Абсолютну більшість серед тих, хто погоджується на виїзд з допомогою волонтерів, становлять люди старшого віку, понад 70 років. За словами волонтера, відсоток сімей з дітьми у їхніх заявках є мінімальним і становить близько 5%. Це пояснюється тим, що родини з дітьми переважно намагаються виїхати самостійно, не чекаючи критичного моменту.

Головним тригером, який змушує людей покинути все та сісти в евакуаційне авто, стають безпосередні удари по їхніх домівках або масовані атаки з повітря.

“Дрони або КАБи. Тобто щось таке надзвичайне. Якщо приліт КАБу і повністю зруйнований будинок, то люди виїжджають. Інтенсивність обстрілів з дронів також є дуже великим тригером для виїзду“, — пояснює волонтер.

Кількість врятованих та вплив свят на евакуацію

Попри стабільні загальні тенденції, локальні загострення суттєво впливають на кількість заявок. За останній тиждень команді Богдана Зуякова вдалося евакуювати близько 70 осіб, переважно з Дружківки та Миколаївки.

Однак на статистику зараз активно впливає наближення Великодня. Як зауважує волонтер, деяка частина жителів прифронтових міст свідомо відкладає свій порятунок, бажаючи зустріти свято у рідних стінах, зокрема, лише у Богдана Зуякова наразі є близько 20 заявок від людей, які попросили перенести евакуацію на післясвятковий період.

Транзитні пункти та облаштування на новому місц

За словами Богдана Зуякова, маршрут порятунку для жителів Донеччини переважно пролягає через транзитні пункти у Лозовій або Павлограді. Саме туди екіпажі доправляють евакуйованих із небезпечних зон.

Далі до процесу долучаються інші волонтерські групи та великі благодійні фонди. Вони займаються питаннями розселення та пошуком житла для тих, кому нікуди їхати. Волонтери докладають максимум зусиль, щоб знайти для людей нормальні умови проживання та повністю облаштувати побут, особливо якщо йдеться про родини з дітьми.

Проблеми з евакуацією

За словами Богдана Зуякова, під час виконання рейсів рятувальні екіпажі стикаються з серйозними небезпеками та логістичними труднощами. Головною загрозою залишаються російські дрони, які постійно атакують прифронтові території.

Іншою глобальною проблемою є перебої з комунікаціями. Через російські обстріли прифронтові міста та селища часто залишаються без електроенергії та мобільного покриття.

“Буває зараз проблемка, що Дружківка потерпає від нестачі зв’язку місцями. Світла немає і буває проблема, щоб зв’язатися з людьми. Те саме і з Миколаївкою“, — зазначає волонтер.

Щоб не зірвати евакуацію, команда знайшла вихід — координація через родичів. Оформлюючи заявку, волонтери обов’язково беруть контакти близьких евакуйованого.

“Люди знаходять точки, де є інтернет чи зв’язок. Вони виходять на нього, наприклад, ввечері, щоб сказати, що з ними все добре. І через родичів ми можемо повідомити, що завтра будемо вивозити. Вони кажуть: завтра в дев’ять ранку тебе заберуть, чекай“, — підсумовує схему роботи Богдан Зуяков.

Читайте також:

“Евакуюються тоді, коли прилітає”: як триває евакуація з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!