Гуманітарні набори / фото Товариство Червоного Хреста в Україна
ВПО, які проживають в Печерському районі міста Київ, можуть отримати гуманітарну допомогу від Червоного Хреста. Мова йде про гігієнічні набори.
Про це повідомили представники Товариства Червоного Хреста в Україні (ТЧХУ) в Печерському районі міста Київ.
Гуманітарна допомога у Києві
Товариства Червоного Хреста в Україні (ТЧХУ) в Печерському районі міста Київ анонсували надання одноразової допомоги у вигляді гігієнічних наборів для переселенців, які проживають у Печерському районі та мають підтверджувальні документи. Отримати їх можуть наступні категорії громадян:
пенсіонери 60+;
сім’ї з неповнолітніми дітьми;
інваліди 1-ї та 2-ї групи;
багатодітні родини;
вагітні жінки.
Зверніть увагу, що отримати цю допомогу можуть вище наведені категорії, які ще взагалі не отримували засоби гігієни від Червоного Хреста України.
Як зареєструватися ВПО
Для того, щоб мати можливість отримати гуманітарну допомогу, потрібно пройти попередній запис за номером телефону +380 (93) 675 2535 в будні дні, з 10:00 по 17:00.
Вже під видачі гуманітарних наборів необхідно буде показати паперові оригінали наступних документів:
довідки ВПО на кожного члена родини;
ідентифікаційні коди.
Зазначається, що, чим більший склад домогосподарства, тим на більшу допомогу можуть розраховувати переселенці.
Виплати ВПО у 2025 році
За даними громадської організації “ВПО України”, зараз йде активна робота над постановою, яка дозволить зберегти виплати на житло більшій кількості переселенців. Вона також змінить підхід до оцінки доходів вимушених переселенців. Наприклад, виплати у розмірі 2000-3000 гривень не забиратимуть, якщо родина продала єдине авто. Документ Кабміну також буде мати в собі й і інші поступки.
Крім того, в Україні планується розширення програми житлових субсидій на оренду житла на всі регіони України, а не лише на прифронтові. Вона також надаватиметься, якщо загальні видатки сім’ї ВПО на оренду житла перевищують 20% сукупних доходів родини, а не 30%, про які говорили раніше.
Читайте також:
Як оформити опікунство в Україні під час війни: гід по процедурі
Соціальне житло для переселенців з Маріуполя / фото Маріупольська міськрада
В Україні працює чотири основні моделі заселення, які або вже функціонують, або врегульовані законодавчо, або ж розглядаються у майбутніх проєктах.
Про це розповіла фахівчиня “Розквіту” Ангеліна Татарікова.
Основні моделі заселення в Україні
Соціальне житло Це найбільш відома модель, яка передбачає надання житла державою або місцевою владою за зниженою платою або безплатно. Воно призначене для малозабезпечених та соціально вразливих категорій населення, щоб забезпечити їм базові умови проживання.
Тимчасове житло Надається людям, які опинилися у складних обставинах, зокрема внутрішньо переміщеним особам. Основна характеристика — обмежений термін проживання. Відбір здійснюється за бальною системою: враховується статус ВПО, наявність ветеранського статусу та інші соціальні показники.
Муніципальне орендне житло Це житло, що належить місцевій громаді та здається в оренду за доступною ціною, але не безкоштовно. Воно орієнтоване на людей із середнім доходом, які не можуть дозволити собі ринкову оренду, але й не підпадають під категорію соціального житла. Під час відбору враховують дохід родини, наявність або відсутність власного житла та інші соціальні критерії.
Житло з правом викупу Модель передбачає, що людина спершу орендує житло, а частина орендних платежів може зараховуватися як внесок у майбутній викуп. Згодом орендар отримує право придбати житло, в якому проживав.
Кому можуть надати різні види житла
Ангеліна Татарікова пояснює, що критерії відбору залежать від моделі.
Соціальне житло надається людям із найнижчими доходами та високим рівнем соціальної вразливості. Важливою умовою є перебування на житловому обліку.
Тимчасове житло здебільшого призначене для ВПО. Існує бальна система, де враховується низка факторів: соціальний статус, наявність дітей, статус ветерана тощо.
Муніципальне орендне житло передбачає врахування доходів родини, пріоритетності та житлових умов. Також може застосовуватися бальна система.
Окремо експертка наголошує, що на критерії можуть впливати донори, якщо вони беруть участь у фінансуванні житлового проєкту. Тоді вони мають право визначати додаткові умови або пріоритети.
Бахмут. 24 лютого 2022 року. П’ята ранку. Місто ще спить, коли тишу розрізають тривожні новини. За мить життя перевернеться й більше ніколи не стане таким як раніше. Війна настає зненацька. Так було й цього разу. Поки люди в місті метушаться запасаючи продукти, воду, знімаючи готівку, кілька жінок мають інші турботи — вони шукають запаси їжі та ліків для притулку.
Місцевий притулок “Лада” був не просто місцем для тварин — це був острів турботи посеред непростого життя. Тут рятували покалічені долі, лікували страх, вірили, що кожен пес заслуговує на дім. Але війна прийшла без дозволу, і змусила зробити вибір, якого не мало б бути: рятувати життя, тікаючи.
Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Мариною Шажко, керівницею притулку “Лада”. Говорили про перші години війни, рішення про евакуацію після обстрілів, неймовірний порятунок 145 собак за один день і про те, як “Лада” живе сьогодні.
Примітка. Бахмутське товариству захисту тварин “Лада” — це громадська організація, яка утворилася у 2011 році в Бахмуті. Тут допомагали на волонтерських засадах безхатнім тваринам у власному реабілітаційному притулку, котрі постраждали від жорстокого поводження власників чи бойових дій.
Перший день війни: паніка й порожні полиці
Війна завжди розпочинається зненацька. За словами Марини Шашко, вона застала притулок та його команду близько п’ятої ранку.
“Перша думка — що робити? Не було часу на розгубленість. Ми одразу вирішили робити запаси їжі та ліків“, — згадує керівниця притулку.
Жінка пригадує, що в перші дні не було думок про евакуацію, головне було забезпечити тварин мінімальним запасом для їх виживання. Волонтерка почала розповсюджувати пости з проханням допомоги у соціальних мережах, а люди відгукувалися: хтось фінансово, а хтось продуктами чи навіть інформацією.
“Магазини тоді були порожні, усе змітали. Але знайомі телефонували, коли щось з’являлося на складах, щоб ми встигли викупити“, — каже Марина Шажко.
Життя в такому темпі продовжувалося до серпня, коли в притулок вперше прилетів артилерійський снаряд. Тоді трьом волонтеркам — Марині Шажко, Ользі Литовченко та Людмилі Булавченко — стало очевидно, що лишатися небезпечно. Але роздавати тварин по різних містах не хотіли, для команди було принциповим вивезти всіх разом.
Волонтерка Ольга, яка перебралася із сім’єю до села Вільне Дніпропетровської області, звернулася до місцевої влади. Там запропонували територію, але оренда вартувала 15 тисяч гривень на місяць — занадто багато на той момент. Шукали інші варіанти.
“Ми зверталися до різних фондів і організацій, але всі варіанти мали свої “але”: без світла, без води, без приміщень або занадто далеко“, — каже керівниця “Лади”.
Лада — собака, названа на честь товариства / фото Бахмутське товариство “Лада”
Тим часом по притулку прилетіло вдруге. Наприкінці серпня російська артилерія вбила собаку Ладу, названу на честь притулку, жінки зрозуміли, чекати більше не можна.
“Ми сприйняли це як знак, що чекати більше не можна. І погодилися на ті 15 тисяч. Жодна сума не більша за ціну їхніх життів“, — додає пані Марина.
Евакуація за один день: 145 собак під загрозою нових обстрілів
Повноцінна евакуація відбулася 28 вересня 2022 року — після довгої підготовки. До неї долучилися представники “Порятунок тварин Харків”, англійської організації Breaking The Chains, а також подружжя Зоя Шкурко й Дмитро Підтуркін із Києва.
“Це було 28 вересня. Фронт наближався, попередні дні були дуже гучні, а того дня — тиша. Ніби вищі сили допомагали нам“, — каже волонтерка Марина Шажко.
Вивозили у три черги — з 7:00 до 15:00. За один день вдалося перевезти всіх 145 собак. Евакуація була важкою, але дозволила зберегти життя усім собакам з притулку “Лада”.
“Після кожного приїзду транспорту з’являлися дрони, а за ними — прильоти. Ми розуміли, що часу на поступовість немає“, — згадує керівниця притулку.
Як тварини переживали поїздку
Готувати тварин до самої евакуації почали за три місяці, коли волонтерки почали давати всім підопічним заспокійливі препарати, щоб зменшити тривожність. У сам день виїзду більшість поводилися неспокійно: скавчали, дряпали бокси, тремтіли. Але під час завантаження деякі ніби розуміли, що відбувається.
“Вони мовчки сідали у клітки, ніби довіряючи нам“, — пригадує керівниця притулку.
Волонтерка зізнається, що це переїзд став одним із найважчих періодів у їхньому житті.
“Постійна напруга, страх за кожного хвостика, відповідальність за рішення… Ми не мали права на помилку“, — каже Марина Шажко.
Попри стрес, команду тримала взаємна підтримка, а також перші ознаки того, що тварини на новому місці почали заспокоюватися:
“Коли вони почали їсти, спати, довіряти — тоді прийшло відчуття, що ми вистояли“, — ділиться керівниця бахмутського притулку.
Граф у власному вольєрі / фото Бахмутське товариство “Лада”
З того часу притулок “Лада” поступово став одним із хабів на Дніпропетровщині, куди евакуюють тварин із зони бойових дій на Донеччині. Так тут опинився й пес на ім’я Граф, який потрапив у притулок “Лада” вже після початку війни. Він родом із Максимільянівки — невеликого села в Покровському районі. Його власники виїхали, залишивши на короткому ланцюгу під обстрілами. Від постійних вибухів Граф втратив зір.
“Сусіди підгодовували, але розуміли, що він загине. Коли приїхала команда порятунку, попросили забрати його“, — кажуть у притулку.
Спершу пес опинився у Харкові, потім — у “Ладі”. Тут його лікували, адаптували. Після довгої боротьби він вистояв і навіть отримав подарунок, повноцінний вольєр від благодійниці зі США, яка прочитала його історію та вирішила підтримати вихованця притулку.
Щоденна робота: понад дві сотні тварин і нестача коштів
Одна з евакуйованих собак у притулку / фото Бахмутське товариство “Лада”
Життя притулку сьогодні залишається складним. Жінки змушені сплачувати оренду, шукати гроші на корм та ліки, все це існує завдяки донатам небайдужих людей. Зараз тут проживає понад дві сотні собак, всі вони мають власну непросту історію.
“Головна складність — фінансова. Витрати великі, а допомоги часто не вистачає навіть на базові потреби“, — каже керівниця “Лади”
Друга проблема — медична. У притулку багато літніх і хронічно хворих тварин, які потребують медикаментів. До цього додається постійна емоційна втома. Попри це команда працює щодня:
“Ми навчилися жити в режимі марафону: день за днем, просто роблячи все, що можемо“, — зазначає Марина Шажко.
Підтримують притулок переважно такі ж волонтери та благодійні організації.
“Фонди Happy Paw, UFA, UAnimals, організація з Німеччини BGK Bochum/Köln — без них ми б не впоралися. Місцева влада не допомагає зовсім“, — зазначає притулок.
У притулку визнають, що складнощі часом змушують замислюватися закриття, але ніхто ніколи не розглядав, це як реальний варіант виходу. Сотні собак, які залежать від цього притулку можуть залишитися на вулиці.
“Для нас це не “об’єкт”, а живі душі, які довірили нам життя. Якщо не буде коштів — будемо стукати у всі двері. Ми не маємо плану Б“, — підкреслює керівниця притулку.
Що тримає команду сьогодні
Пес Арчі в притулку / фото Бахмутське товариство “Лада”
Волонтери кажуть, що сенс роботи змінився.
“Після всього, що ми пережили — війну, втрату дому, евакуацію — я не уявляю себе поза цим. Це вже не просто справа. Це — сенс життя“, — підсумовує співрозмовниця.
Як допомогти притулку “Лада”
Щоб допомогти притулку “Лада”, можна напряму звернутися до керівниці Марини Шажко за контактним номером телефону, вказаним у групі у Facebook.
Найменування отримувача: ГО БТЗТ “ЛАДА”. Код отримувача: 37868823. Рахунок: UA113052990000026001033900793;
Банк: АТ КБ “ПРИВАТБАНК”. ПриватБанк: 4731 2196 5029 6076;
В Україні працює чотири основні моделі заселення, які або вже функціонують, або врегульовані законодавчо, або ж розглядаються у майбутніх проєктах. Про це розповіла фахівчиня “Розквіту” […]
Бахмут. 24 лютого 2022 року. П’ята ранку. Місто ще спить, коли тишу розрізають тривожні новини. За мить життя перевернеться й більше ніколи не стане таким […]
Донецька обласна прокуратура розслідує воєнний злочин на Донеччині. Військових армії рф підозрюють у вбивстві українського військовополоненого. Свій злочин окупанти знімали на камеру. Про це повідомляє […]
Окупаційна влада Донеччини змінює риторику щодо захоплених територій. Якщо раніше окупанти обіцяли повне відновлення, то тепер кажуть про збереження зруйнованих кварталів. Їх, нібито, перетворять на […]
Росіяни зняли новий ролик, в якому використали людину з окупованих територій Донеччини. Героїнею відео стала жінка, яка, нібито, родом з Бахмута. Вона евакуювалась на підконтрольну […]